Рішення

від 04.10.2023 по справі 911/760/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2023 р. м. Київ Справа №911/760/23

Суддя Грабець С.Ю., розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» про ухвалення додаткового рішення в справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй»

до Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради

про стягнення заборгованості,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИЛА:

рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2023 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» до Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради про стягнення заборгованості у сумі 63 082,37 грн. задоволений частково.

У судовому засіданні 13 вересня 2023 року, до закінчення судових дебатів, представник позивача заявив клопотання про вирішення судом питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення в цій справі.

21 вересня 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення в справі №911/760/23, в якому він просив стягнути з відповідача 33 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а також поштові витрати.

Ухвалою суду від 28.09.2023 року розгляд заяви призначений на 04 жовтня 2023 року.

Представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Так, явка в судове засідання сторін це право, а не обов`язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо їх нез`явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, при визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Витрати на правову допомогу документально підтверджуються та доводяться, оскільки входять до предмета доказування у справі.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 року в справі №916/2102/17, від 25.06.2019 року в справі №909/371/18, в постановах від 05.06.2019 року в справі №922/928/18, від 30.07.2019 року в справі №911/739/15 та від 01.08.2019 року в справі №915/237/18).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

21 вересня 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення в справі №911/760/23, в якому він просив стягнути з відповідача 33 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а також поштові витрати.

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підтвердження понесених позивачем витрат у цій справі представник позивача подав копії: договору №1 про надання правової допомоги від 20 червня 2022 року; протоколу узгодження послуг №1 від 20 червня 2022 року; протоколу узгодження послуг №2 від 18 липня 2022 року; протоколу узгодження послуг №3 від 10 січня 2023 року; протоколу узгодження послуг №4 від 20 березня 2023 року; протоколу узгодження послуг №5 від 13 квітня 2023 року; протоколу узгодження послуг №6 від 19 квітня 2023 року; протоколу узгодження послуг №7 від 21червня 2023 року; акту приймання-передачі наданих послуг №1 у справі №911/760/23 від 15 вересня 2023 року; платіжної інструкції №114 від 15 вересня 2023 року, а також опис вкладення у лист 0830201099270 від 25.06.2022 року, накладну №0830201099270 від 25.06.2022 року, фіскальний чек від 25.06.2022 року, опис вкладення у лист 0830106287123 від 20.07.2022 року, накладну №0830106287123 від 20.07.2022 року, фіскальний чек від 20.07.2022 року, опис вкладення у лист 0830201257436 від 11.03.2023 року, накладну №0830201257436 від 11.03.2023 року, фіскальні чеки від 11.03.2023 року, фіскальний чек від 27.06.2023 року, опис вкладення у лист 0830107062770 від 20.04.2023 року, накладну №0830107062770 від 20.04.2023 року, фіскальний чек від 20.04.2023 року.

Судом встановлено, що 20 червня 2022 року адвокатом Асряном Арамом Овіковичем (далі адвокат) та позивачем був укладений договір №1 про надання правової допомоги (далі договір), відповідно до умов якого адвокат зобов`язувався надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а позивач зобов`язувався оплатити надані адвокатом послуги.

Згідно з п. 1.2. договору, адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень: надає позивачу консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування, органах виконавчої служби України, перед приватними виконавцями, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб; представляє позивача у тому числі, але не виключно, з правом подання заяв та скарг, клопотань, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені позивача державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах позивача не передбачених даним договором.

Відповідно до п. 1.4. договору, позивач зобов`язується: своєчасно забезпечувати адвоката всім необхідним для виконання доручень, передбачених цим договором, зокрема, документами та інформацією; оплачувати витрати, в тому числі, судові, що необхідні для виконання доручень; своєчасно оплачувати послуги адвоката.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. договору, позивач сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеному додатком №1 до цього договору.

В ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань за договором (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

До клопотання про ухвалення додаткового рішення представником позивача долучена копія акту приймання-передачі наданих послуг №1 у справі №911/760/23 (далі акт), з якого вбачається, що на виконання умов договору про надання правової допомоги адвокатом надані позивачу послуги, загальна вартість яких складає 33 000,00 грн. (п. 3 акту).

При цьому, представник позивача підготував та написав претензії №1 від 21.06.2022 року та №2 від 20.07.2022 року, витративши по 30 хвилин на кожну. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, зміст претензій №1 та №2 є ідентичним, різниця полягає виключно в їх датах та номерах.

Також адвокат перевіряв та вивчав документи, ознайомлювався та вивчав практику Верховного Суду України, підготував та склав позовну заяву, витративши на це 4 години, про що зазначено в п. 1 акту.

Разом з цим, посилань на постанови Верховного Суду України позовна заява не містила, а предметом позову було стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем підрядні роботи.

До позовної заяви долучені копії: договору №4 надання послуг з поточного ремонту дороги по вул. Глибоцька 81 в м. Бориспіль Київської області від 22.06.2021 року з додатками; дефектного акту від 22.06.2021 року; договірної ціни; підсумкової відомості ресурсів; локального кошторису на будівельні роботи; акту обстеження об`єкта; актів на закриття прихованих робіт №1, №2 та №3; докази вручення вищевказаних документів представнику відповідача; лист №182 від 01.12.2021 року; претензії №1 та №2; відповідь на претензію №02-10-473 від 16.08.2022 року, а також розрахунок пені, трьох процентів річних та суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, які позивач просив стягнути з відповідача.

Так, суд дійшов висновку про те, що доказова база в цій справі не становила значного масиву документів, не потребувала значного обсягу часу для їх вивчення та складення типової позовної заяви про стягнення заборгованості.

Крім цього, як вбачається з акту, представник позивача просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, а саме складання заяви про усунення недоліків.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 цієї ж статті, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 17.03.2023 року позовна заява, складена представником позивача, була залишена без руху, у зв`язку з недотриманням позивачем вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, тому позивач був зобов`язаний усунути недоліки та подати до суду доповнення до позовної заяви із зазначенням вірного найменування позивача.

Тільки після надходження заяви позивача про усунення недоліків 22 березня 2023 року, провадження в справі було відкрите судом, про що постановлена ухвала суду від 03.04.2023 року.

Так, необхідність подання заяви про усунення недоліків позовної заяви була обумовлена виключно допущенням недоліків під час складання позовної заяви самим представником позивача, тому витрати на їх усунення не підлягають відшкодуванню відповідачем.

У клопотанні про ухвалення додаткового рішення представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на підготовку та складення клопотань про долучення документів до матеріалів справи.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 та 19 квітня 2023 року на адресу суду надійшли клопотання представника позивача про долучення документів до матеріалів справи на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві. Водночас, ухвалами суду про відкриття провадження в справі від 03.04.2023 року та про відкладення підготовчого засідання від 19.04.2023 року у представників сторін були витребувані документи для правильного вирішення спору.

Так, подання представником позивача клопотань про долучення до матеріалів справи документів було обумовлене недотриманням самим позивачем положень ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тому витрати на вчинення таких дій покладаються на позивача.

Як вбачається з акту, адвокат витратив 2 години 30 хвилин на підготовку та складання відповіді на відзив.

Згідно з ч. 1 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

Судом встановлено, що 21 червня 2023 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він проти доводів, викладених представником відповідача у відзиві на позовну заяву, заперечував, просив позов задовільнити в повному обсязі.

Також адвокат підготував та склав клопотання про ухвалення додаткового рішення, про що зазначено в акті, та просив стягнути з відповідача 3 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу заперечував, послався на те, що заявлена представником позивача сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи.

Метою відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 року в справі №640/8316/20, від 21.10.2021 року справі №420/4820/19).

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо (п. 3.2 рішення Конституційного Суду України №23-рп/2009 від 30.09.2009 року).

Так, суд дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Крім цього, представник позивача просив стягнути з відповідача поштові витрати.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, на підтвердження понесення позивачем поштових витрат у цій справі до матеріалів справи долучені: опис вкладення у лист 0830201099270 від 25.06.2022 року; накладна №0830201099270 від 25.06.2022 року; фіскальний чек від 25.06.2022 року; опис вкладення у лист 0830106287123 від 20.07.2022 року; накладна №0830106287123 від 20.07.2022 року; фіскальний чек від 20.07.2022 року; опис вкладення у лист 0830201257436 від 11.03.2023 року; накладна №0830201257436 від 11.03.2023 року; фіскальні чеки від 11.03.2023 року; фіскальний чек від 27.06.2023 року; опис вкладення у лист 0830107062770 від 20.04.2023 року; накладна №0830107062770 від 20.04.2023 року, фіскальний чек від 20.04.2023 року, на загальну суму 201,59 грн.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача поштових витрат у сумі 201,59 грн. є обґрунтованою.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» задоволений частково, тому витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги, а також поштові витрати, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу та поштові витрати в сумі 5 200,66 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 59 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", п. п. 4, ч. 1 ст. 1, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, п. 12 ч. 3 ст. 2, ч. 4 ст. 11, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13, ст. 16, ч. 2 ст. 80, ст. 123, ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6 ст. 126, п. 3 ч. 4 ст. 129, ч. 1 ст. 166, ч. 1 ст. 202, ч. 4 ст. 236, ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити частково клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат.

Стягнути з Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 72, ідентифікаційний код 36359583) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна компанія Еліт Строй (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Дзержинського, будинок 3, квартира 45, ідентифікаційний код 40086333) 5 200,66 грн. (п`ять тисяч двісті грн. 66 коп.) витрат на професійну правничу допомогу, а також поштових витрат.

Відмовити в іншій частині заяви.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складений 20.10.2023 року.

Суддя С. Грабець