Постанова

від 08.02.2024 по справі 911/760/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2024 р. Справа№ 911/760/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 08.02.2024,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй»

на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2023 (повний текст складено 20.10.2023)

у справі №911/760/23 (суддя С. Грабець)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй»

до Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2023 у справі №911/760/23 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» до Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради про стягнення заборгованості у сумі 63 082,37 грн.

Присуджено до стягнення з Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» 45 611,95 грн основного боргу; 1 737,01 грн пені, 1 776,99 грн трьох процентів річних; 13 945,17 грн суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 2 683,52 грн витрат на сплату судового збору.

Відмовлено в іншій частині позову.

21.09.2023 від представника позивача до Господарського суду Київської області надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі №911/760/23, в якому він просив суд стягнути з відповідача 33 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також поштові витрати.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 04.10.2023 у справі №911/760/23 частково задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат.

Присуджено до стягнення з Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» 5 200,66 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також поштових витрат.

У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Приймаючи додаткове рішення, суд дійшов висновку, що не всі заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Так, суд встановив, що зміст претензій №1 від 21.06.2022 та №2 від 20.07.2022, за складання яких позивачем заявлено правничу допомогу, є ідентичним, різниця полягає виключно в їх датах та номерах, однак на кожну з них, як зазначає представник позивача, він витратив по 30 хвилин; також позовна заява не містила посилань на практику Верховного Суду України, однак така послуга включена представником позивача до акту приймання-передачі наданих послуг.

За висновками суду доказова база в цій справі не становила значного масиву документів, не потребувала значного обсягу часу для їх вивчення та складення типової позовної заяви про стягнення заборгованості.

Також за висновками суду не підлягають відшкодуванню позивачу витрати за складання заяви про усунення недоліків позовної заяви, оскільки необхідність її подання була зумовлена допущенням самим позивачем недоліків під час її складення, та витрати на підготовку та складення клопотань про долучення документів до матеріалів справи, оскільки подання позивачем таких документів було обумовлене недотриманням самим позивачем положень частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, позивачем доведено понесення витрат на здійснення поштових відправлень в сумі 201,59 грн.

Виходячи з усіх встановлених обставин, а також з того, що позов у даній справі було задоволено частково, витрати згідно пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу та поштові витрати в загальній сумі 5 200,66 грн.

Не погодившись із прийнятим додатковим рішенням, 23.11.2023 (що підтверджується поштовим ідентифікатором Укрпошти на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2023 у справі №911/760/23 та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви і стягнення з відповідача на користь позивача 33 000,00 грн витрат на правничу допомогу та поштових витрат. Також скаржник просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 12 000,00 грн та поштові витрати.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що суд першої інстанції під час дослідження документів, доданих до клопотання про ухвалення додаткового судового рішення, допустив надмірний формалізм, чим створив перешкоди позивачу у компенсації витрат на правничу допомогу та поштових витрат.

Суд безпідставно послався на те, що позовна заява не містить посилань на постанови Верховного Суду України, адже у позовній заяві така практика наведена (постанови КГС ВС від 29.01.2019 у справі №922/705/18, від 08.08.2018 у справі №904/5029/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Відповідачем належним чином не обґрунтовано та не доведено нерозумність витрат позивача на правничу допомогу з огляду на предмет та суть спору, вплив вирішення даної справи на відновлення порушених прав позивача. Відповідачем не наведено жодних обґрунтувань та не надано будь-яких доказів завищення заявленої до відшкодування суми витрат на правничу допомогу або невідповідності заявленого розміру середнім ринковим цінам адвокатських послуг, не надано власного розрахунку витрат на правничу допомогу, які на думку відповідача будуть відповідати таким вимогам та будуть розумними і співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, ціною позову, тощо.

У прохальній частині апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового судового рішення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» на рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2023 у справі №911/760/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/760/23, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна компанія Еліт Строй на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2023 у справі №911/760/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

06.12.2023 матеріали справи №911/760/23 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Еліт Строй» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2023 у справі №911/760/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Еліт Строй» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2023 у справі №911/760/23, зупинено дію додаткового рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2023 у справі №911/760/23 на час апеляційного оскарження, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 18.01.2024.

25.12.2023 від відповідача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив суд залишити її без задоволення, а оскаржене додаткове рішення суду без змін.

09.01.2024 від представника позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив, в якій він наголосив на тому, що визначена на власний розсуд судом сума витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн не є ринковою чи економічно виправданою.

У зв`язку з раптовим погіршенням самопочуття головуючого судді Михальської Ю.Б. судове засідання за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Еліт Строй» про стягнення заборгованості Господарського суду Київської області від 04.10.2023 у справі №911/760/23, призначене на 18.01.2024, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Еліт Строй» на 08.02.2024.

У судове засідання, призначене на 08.02.2024, з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, 06.02.2024 подав через систему «Електронний суд» клопотання з проханням проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, додаткове рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та поштових витрат задовольнити повністю.

У судовому засіданні 08.02.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті додаткового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене додаткове рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Відповідно до частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що у позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат: 2 684,00 грн витрати зі сплати судового збору, поштові витрати 500,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу 12 000,00 грн.

У подальшому, у судовому засіданні 13.09.2023, до закінчення судових дебатів, представник позивача заявив клопотання про вирішення судом питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення в цій справі.

21.09.2023 від представника позивача надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення в справі №911/760/23, в якому він просив стягнути з відповідача 33 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також поштові витрати.

На підтвердження понесених позивачем витрат у цій справі представник позивача надав суду копії: договору №1 про надання правової допомоги від 20 червня 2022 року; протоколу узгодження послуг №1 від 20 червня 2022 року; протоколу узгодження послуг №2 від 18 липня 2022 року; протоколу узгодження послуг №3 від 10 січня 2023 року; протоколу узгодження послуг №4 від 20 березня 2023 року; протоколу узгодження послуг №5 від 13 квітня 2023 року; протоколу узгодження послуг №6 від 19 квітня 2023 року; протоколу узгодження послуг №7 від 21червня 2023 року; акту приймання-передачі наданих послуг №1 у справі №911/760/23 від 15 вересня 2023 року; платіжної інструкції №114 від 15 вересня 2023 року на суму 33 000,00 грн, а також опис вкладення у лист 0830201099270 від 25.06.2022, накладну №0830201099270 від 25.06.2022, фіскальний чек від 25.06.2022, опис вкладення у лист 0830106287123 від 20.07.2022, накладну №0830106287123 від 20.07.2022, фіскальний чек від 20.07.2022, опис вкладення у лист 0830201257436 від 11.03.2023, накладну №0830201257436 від 11.03.2023, фіскальні чеки від 11.03.2023, фіскальний чек від 27.06.2023, опис вкладення у лист 0830107062770 від 20.04.2023, накладну №0830107062770 від 20.04.2023, фіскальний чек від 20.04.2023.

Із вказаних документів вбачається, що 20 червня 2022 року між адвокатом Асряном Арамом Овіковичем (далі, адвокат) та позивачем (замовник) був укладений договір №1 про надання правової допомоги (далі, договір), відповідно до умов якого адвокат зобов`язувався надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а позивач зобов`язувався оплатити надані адвокатом послуги.

Згідно з пунктом 1.2. Договору адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень: надає позивачу консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування, органах виконавчої служби України, перед приватними виконавцями, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб; представляє позивача у тому числі, але не виключно, з правом подання заяв та скарг, клопотань, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені позивача державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах позивача не передбачених даним договором.

Відповідно до пункту 1.4. Договору позивач зобов`язується: своєчасно забезпечувати адвоката всім необхідним для виконання доручень, передбачених цим договором, зокрема, документами та інформацією; оплачувати витрати, в тому числі, судові, що необхідні для виконання доручень; своєчасно оплачувати послуги адвоката.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що за правову допомогу, передбачену в пунктом 1.2. Договору, позивач сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатком №1 до цього договору.

В ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань за договором (пункт 3.2. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в додатках до цього договору.

Згідно з пунктом 2.1. Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно доданих до клопотання протоколів узгодження послуг №1-№7 (додатки №1-№7 до Договору) розмір витрат на правову допомогу адвоката по договору складає 3 000,00 грн за годину роботи адвоката.

До клопотання про ухвалення додаткового рішення представником позивача долучена копія акту приймання-передачі наданих послуг №1 у справі №911/760/23 (далі, акт), з якого вбачається, що на виконання умов договору про надання правової допомоги адвокатом надані позивачу послуги, загальна вартість яких складає 33 000,00 грн, з яких:

- підготовка та написання претензії №1 від 21.06.2022 - 30 хвилин;

- підготовка та написання претензії №2 від 20.07.2022 - 30 хвилин;

- перевірка та вивчення документів, ознайомлення та вивчення практики Верховного Суду України, підготовка та складення позовної заяви - 4 години;

- складання заяви про усунення недоліків - 30 хвилин;

- підготовка та складання клопотання про долучення документів до матеріалів справи - 30 хвилин;

- підготовка та складання клопотання про долучення документів до матеріалів справи - 30 хвилин;

- підготовка та складання відповіді на відзив - 2 години 30 хвилин;

- підготовка та складання клопотання про ухвалення додаткового рішення - 2 години.

Загальний час на надання послуг адвоката замовнику становить 11 годин.

Загальна вартість послуг адвоката за надані послуги складає 33 000,00 грн з розрахунку 3 000,00 грн за годину роботи адвоката.

Також у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №000774 від 02.12.2019 адвокатом Асряном Арамом Овіковичем.

Згідно платіжної інструкції №114 від 15 вересня 2023 року позивач сплатив адвокату 33 000,00 грн з призначенням платежу: «сплата за надання правової допомоги згідно акту приймання-передачі наданих послуг №1 у справі №911/760/23 від 15.09.23р. Без ПДВ».

Вищенаведені документи у сукупності підтверджують факт понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу у справі на зазначену ним суму 33 000,00 грн.

Водночас, колегія суддів зазначає, що за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

У відзиві на позовну заяву, поданому відповідачем до Господарського суду Київської області, останній заперечував проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Позивач в апеляційній скарзі наголошує на тому, що відповідачем належним чином не обґрунтовано та не доведено нерозумність витрат позивача на правничу допомогу.

Колегією суддів встановлено, що відзив відповідача на позовну заяву дійсно не містить таких обґрунтувань й відповідачем зроблено лише посилання на те, що представництво інтересів позивача саме в судових засіданнях адвокатом не здійснювалось, що, втім, не суперечить нормам процесуального законодавства.

Водночас, колегія суддів, враховуючи правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, зазначає, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу за власною ініціативою.

Так колегія суддів, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, вважає, що заявлена позивачем сума є частково необґрунтованою.

До переліку наданих послуг позивачем включено підготовку та написання претензій №1 від 21.06.2022 (30 хвилин) та №2 від 20.07.2022 (30 хвилин).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, зміст претензій №1 та №2 є ідентичним, різниця полягає виключно в їх датах та номерах, відповідно, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача витрат за кожну із претензій.

Також у переліку послуг вказано, що адвокат перевіряв та вивчав документи, ознайомлювався та вивчав практику Верховного Суду України, підготував та склав позовну заяву, витративши на це 4 години, про що зазначено в пункті 1 акту.

Разом із цим, посилань на постанови Верховного Суду України позовна заява не містить.

Доводи скаржника про наявність у позовній заяві посилань на постанови Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №922/705/18, від 08.08.2018 у справі №904/5029/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, позовна заява таких посилань не містить.

Крім цього, як вбачається з акту, представник позивача також просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, а саме складання заяви про усунення недоліків (30 хвилин).

Поруч із цим, за змістом частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 2 цієї статті, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 17.03.2023 позовна заява, складена представником позивача, була залишена без руху у зв`язку з недотриманням позивачем вимог пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (незазначення/невірне зазначення повного найменування юридичної особи), тому позивач був зобов`язаний усунути недоліки та подати до суду доповнення до позовної заяви із зазначенням вірного найменування позивача.

Тільки після надходження заяви позивача про усунення недоліків 22 березня 2023 року провадження в справі було відкрите судом, про що постановлена ухвала суду від 03.04.2023.

Отже, необхідність подання заяви про усунення недоліків позовної заяви була обумовлена виключно допущенням недоліків під час складання позовної заяви самим представником позивача, тому витрати на їх усунення не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Посилання скаржника в судовому засіданні 08.02.2024 на те, що недолік, на який вказав місцевий господарський суд в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, був суто формальним оцінюються судом критично, оскільки положення пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України покладають на позивача обов`язок щодо вірного та повного зазначення найменування сторін у справі.

У клопотанні про ухвалення додаткового рішення представник позивача також просив стягнути з відповідача витрати на підготовку та складення клопотань про долучення документів до матеріалів справи.

Разом із цим, відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 та 19 квітня 2023 року на адресу суду надійшли клопотання представника позивача про долучення документів до матеріалів справи на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві. Водночас, ухвалами суду про відкриття провадження у справі від 03.04.2023 та про відкладення підготовчого засідання від 19.04.2023 у представників сторін були витребувані документи для правильного вирішення спору.

Так, подання представником позивача клопотань про долучення до матеріалів справи документів було обумовлене недотриманням самим позивачем положень частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, тому витрати на вчинення таких дій, як вірно зазначив суд першої інстанції, покладаються на позивача.

Також позивачем вказано, що адвокат підготував та склав клопотання про ухвалення додаткового рішення, про що зазначено в акті (2 години).

Колегія суддів вважає, що зазначений адвокатом час на підготовку вказаного клопотання є надмірним, оскільки зміст даного клопотання фактично зводиться до викладення переліку виконаних адвокатом робіт та зазначення норм Господарського процесуального кодексу України, які регулюють питання розподілу витрат на правничу допомогу.

З акту вбачається, що адвокат витратив 2 години 30 хвилин на підготовку та складання відповіді на відзив.

Згідно частини 1 статті 166 Господарського процесуального кодексу України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

Судом встановлено, що 21 червня 2023 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він проти доводів, викладених представником відповідача у відзиві на позовну заяву, заперечував, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Колегією суддів встановлено, що до позовної заяви позивачем долучені копії: договору №4 надання послуг з поточного ремонту дороги по вул. Глибоцька 81 в м. Бориспіль Київської області від 22.06.2021 року з додатками; дефектного акту від 22.06.2021 року; договірної ціни; підсумкової відомості ресурсів; локального кошторису на будівельні роботи; акту обстеження об`єкта; актів на закриття прихованих робіт №1, №2 та №3; докази вручення вищевказаних документів представнику відповідача; лист №182 від 01.12.2021 року; претензії №1 та №2; відповідь на претензію №02-10-473 від 16.08.2022 року, а також розрахунок пені, трьох процентів річних та суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, які позивач просив стягнути з відповідача.

Отже, доказова база в цій справі не становила значного масиву документів, не потребувала значного обсягу часу для їх вивчення та складення по своїй суті типової позовної заяви про стягнення заборгованості.

Враховуючи зазначене, колегія суддів, погоджуючись із висновками Господарського суду Київської області, оцінивши у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надані представником позивача докази витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи заперечення відповідача щодо задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат, фактичний обсяг наданих адвокатських послуг, обґрунтованість поданих процесуальних документів, зважаючи на ступінь складності цієї справи, виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумності розміру цих витрат, а також з огляду на положення пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Також представник позивача просив стягнути з відповідача поштові витрати.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, позивачем підтверджено факт понесення поштових витрат у цій справі на суму 201,59 грн, про що до матеріалів справи долучені: опис вкладення у лист 0830201099270 від 25.06.2022 року; накладна №0830201099270 від 25.06.2022 року; фіскальний чек від 25.06.2022 року; опис вкладення у лист 0830106287123 від 20.07.2022 року; накладна №0830106287123 від 20.07.2022 року; фіскальний чек від 20.07.2022 року; опис вкладення у лист 0830201257436 від 11.03.2023 року; накладна №0830201257436 від 11.03.2023 року; фіскальні чеки від 11.03.2023 року; фіскальний чек від 27.06.2023 року; опис вкладення у лист 0830107062770 від 20.04.2023 року; накладна №0830107062770 від 20.04.2023 року, фіскальний чек від 20.04.2023 року.

Водночас, з огляду на положення пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають поштові витрати на суму 200,66 грн.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу та поштових витрат підлягає задоволенню на загальну суму 5 200,66 грн, висновки суду першої інстанції з приводу чого є обґрунтованими та скаржником не спростовані.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги позивача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування додаткового рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає додаткове рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2023 у справі №911/760/23 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2023 у справі №911/760/23 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй».

Матеріали справи №911/760/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.02.2024.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко