Ухвала

від 25.09.2023 по справі 20/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.09.2023 Справа № 20/88

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", м. Дніпро

про заміну сторони її правонаступником

у справі № 20/88

за позовом: Відкритого акціонерного товариства комерційного банку Надрав особі філії ВАТ КБ Надра Львівського регіонального управління, м.Львів

до відповідача: Фермерського господарства Явір, с.Дідилів, Камянка-Бузький район Львівської області

про стягнення 358 154, 96 грн.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Лазаренко С.В.

Представники учасників справи: не з`явилися

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 20/88 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку Надра в особі філії ВАТ КБ Надра Львівського регіонального управління до відповідача Фермерського господарства Явір про стягнення 358 154,96 грн.

На адресу Господарського суду Львівської області 21.08.2023 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони у наказі по справі № 20/88, а саме стягувача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "НАДРА" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп".

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу № 20/88 передано на розгляд судді П.Т. Манюку.

Ухвалою суду від 22.08.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про заміну сторони у наказі у справі № 20/88 прийнято до розгляду та її розгляд призначено на 04.09.2023. Ухвалою суду від 04.09.2023 розгляд заяви відкладено на 25.09.2023.

В судове засідання, 25.09.2023, представник заявника не з`явився, 21.09.2023 на адресу суду подав письмові пояснення в яких вимоги заяви підтримав. Крім цього, представник заявника у поданих поясненнях просив суд розглядати заяву без його участі.

Представники позивача та відповідача в судові засідання не з`явилися, причин неявки не повідомили, вимог суду зазначених в ухвалі від 22.08.2023 та від 04.09.2023 не виконали.

Судом встановлено.

Рішенням від 15.06.2009 у справі № 20/88 (суддя Манюк П.Т.) стягнуто з Фермерського господарства Явір на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку Надра в особі філії ВАТ КБ Надра Львівського регіонального управління суму в розмірі 362 049,46 грн з них: 309 000 грн основного боргу, 45 047, 25 грн заборгованості по прострочених відсотках, 3 644, 21 грн пені, 463, 50 грн заборгованості по комісії, 3 582 грн державного мита, 312, 50 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно договору від 13 серпня 2020 року № GL48N718070_Ur_4 про відступлення прав вимоги, право вимоги за кредитним договором від 06.04.2006 № 141/2006, укладеним між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра") та Фермерським господарством "Явір", перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп". Первісний кредитор - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" відступив права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" - Новий кредитор, разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Судом встановлено, що на виконанні у Кам`янка-Бузькому відділі державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 51676661 щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області від 03.07.2009 № 20/88 про стягнення боргу з Фермерського господарства Явір на користь ПАТ КБ "Надра" в розмірі 362 049,46 грн.

28.02.2017 державним виконавцем, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними), винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, копію якої разом із оригіналом наказу скеровано стягувачу. Частиною 5.ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" в чинній на 28.02.2017 редакції було передбачено що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" в чинній на 28.02.2017 редакції, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Станом на час розгляду даної заяви матеріали виконавчого провадження знищено у зв`язку із закінченням терміну зберігання та станом на 15.09.2023 виконавчий документ повторно на виконання не надходив.

Стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Зі змісту статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" випливає, що однією із вимог до виконавчого документа, зокрема, є строк пред`явлення рішення до виконання. Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення, або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п. 2 ч. 4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження").

Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно із спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість "штучно" збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Варто зауважити, що частиною 1 статті 329 ГПК України установлено, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Із практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у справі, у тому числі і на стадії виконання рішення суду. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Установлений законом строк для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання покликаний забезпечити рівність процесуального становища сторін, адже боржник не може необмежений час знаходитися під загрозою процедур примусового виконання судового рішення, тож закон надав суду право продовжити вказаний строк і лише у тому разі, якщо причини пропуску вказаного строку суд визнає поважними.

З огляду на встановлені у справі обставини спливу строку для пред`явлення наказу до виконання, суд дійшов висновку, що заява про заміну стягувача його правонаступником подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, що виключає можливість задоволення такої заяви.

У пункті 130 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 суд надав правові висновки щодо застосування вказаних правових положень та вказав, що у разі пропуску строків звернення виконавчого документа до виконання, разом із питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність судового рішення про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заява про заміну стягувача у виконавчому документі задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 232, 334 ГПК України, суд,

ухвалив:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп про заміну стягувача у виконавчому документі відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку передбаченому ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали підписаний 02.10.2023 року.

Суддя Манюк П.Т.