Постанова

від 26.07.2010 по справі 4-972/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

справа №4-972/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2010 року суддя Печерського районного суду м. Києва Пилаєва М.К., за участю секретарів Воронець Н.В., Кицюк Л.П., прокурорів Криніна І.О., Задоренка І.В., Корчак М.В., розглянувши справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора другого наглядового відділу ГУ нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокурори України Криніна І.О. від 29 жовтня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо судді господарського суду Одеської області Торчинської Людмили Олександрівни за фактом постановлення нею завідомо неправосудної ухвали у справі №22/96-09-3329, зокрема в частині забезпечення позову ОСОБА_4 шляхом заборони ОСОБА_5 виконувати обовязки генерального директора ТОВ «БЛЕК СІ ШІПІНГ СЕРВІС» та доручити виконувати обовязки генерального директора ТОВ «БЛЕК СІ ШІПІНГ СЕРВІС» на час вирішення спору по суті ОСОБА_4 та заборони ОСОБА_6 виконувати обовязки генерального директора ТОВ «БС Транс Сервіс ЛТД» та доручити виконувати обовязки генерального директора ТОВ «БС Транс Сервіс ЛТД» на час вирішення спору по суті ОСОБА_4, ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.375 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Суддя господарського суду Одеської області Торчинська Л.О. звернулась до суду з вказаною скаргою, просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена без достатніх на те приводів та підстав, передбачених ст.94 КПК України. В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що в оскаржуваній постанові не вказано безпосередній привід до порушення даної кримінальної справи, в матеріалах перевірки відсутні дані, які б вказували на наявність в її діях ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.375 КК України, а викладені в постанові висновки прокурора щодо умисного порушення суддею при постановленні ухвали чинного законодавства та завідомої неправосудності ухвали, вважає такими ґрунтується на припущеннях. Заявник вважає постановлену нею ухвалу про забезпечення позову обґрунтованою, постановлену у встановленому ГПК України порядку та за наявності на те передбачених цим Кодексом підстав, а саме перебування в провадженні суду господарської справи та обґрунтованої заяви про забезпечення позову у цій справі. Вжити ухвалою судді від 18.06.2009 заходи забезпечення позову в подальшому було скасовано у відповідності до вимог ст.68 ГПК України./а.с.1-4/

В судовому засіданні заявник скаргу підтримала, посилаючись на викладені у ній обставини, просила скаргу задовольнити, надавши суду пояснення до викладеного у скарзі зазначила наступне. Заявник вважає безпідставним посилання в постанові на порушення нею вимог ст.129 КУ, оскільки при постановленні нею ували про забезпечення позову справа по суті не розглядалась та не вирішувалась, а також безпідставним посилання на невідповідність ухвали у господарській справі вимогам Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», положення якої не поширюються та не застосовуються господарськими судами при розгляді господарських справ. Також заявник послалась на необґрунтованість та надуманість висновків прокурора щодо неправосудності ухвали, оскільки у встановленому чинним законодавством порядку порушень норм матеріального та процесуального права при постановленні нею ували про забезпечення позову встановлено не було. Посилаючись на відсутність в матеріалах перевірки даних щодо завідомої неправосудності ухвали, заявник вважає відсутніми підстави до порушення даної кримінальної справи, і у разі встановлення у визначеному законом порядку порушень нею вимог матеріального та процесуального права при постановленні ухвали, за наявності на те підстав, вирішення питання виключно про дисциплінарну відповідальність судді.

Прокурор доводи, викладені у скарзі, не визнала. Вважає, що скарга є безпідставною, а доводи заявника необґрунтованими, кримінальна справа порушеною у відповідності з вимогами ст.ст.94, 98 КПК України за наявності на те приводів та підстав, які вказані в постанові, а тому просила залишити скаргу без задоволення. При цьому прокурор зазначила, що у відповідності до ст.94 КПК України приводом до порушення даної кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину на підставі наявні в матеріалах перевірки достатніх даних, досліджені судом в судовому засіданні, і які вказують на наявність в діях судді ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, а саме на умисне постановлення суддею завідомо неправосудної, незаконної та необґрунтованої ухвали про забезпечення позову, які мали наслідком порушення та обмеження законних прав інших осіб. По суті доводів скарги прокурор зазначила, що зясування всіх обставин справи, винність особи та мотиви вчинення злочину, підлягають доказуванню в ході досудового слідства у кримінальній справі.

Дослідивши надані суду в оригіналі матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, надходжу наступних висновків.

Постановою старшого прокурора другого наглядового відділу ГУ нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокурори України Криніна І.О. від 29 жовтня 2009 року порушено кримінальну справу щодо судді господарського суду Одеської області Торчинської Людмили Олександрівни за фактом постановлення нею завідомо неправосудної ухвали у справі №22/96-09-3329, зокрема в частині забезпечення позову ОСОБА_4 шляхом заборони ОСОБА_5 виконувати обовязки генерального директора ТОВ «БЛЕК СІ ШІПІНГ СЕРВІС» та доручити виконувати обовязки генерального директора ТОВ «БЛЕК СІ ШІПІНГ СЕРВІС» на час вирішення спору по суті ОСОБА_4 та заборони ОСОБА_6 виконувати обовязки генерального директора ТОВ «БС Транс Сервіс ЛТД» та доручити виконувати обовязки генерального директора ТОВ «БС Транс Сервіс ЛТД» на час вирішення спору по суті ОСОБА_4, ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.375 КК України./а.м.1-3/

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік проводів та підстав до порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.

Обєктивними ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.375 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, є постановлення суддею неправосудного вироку, рішення, ухвали, постанови. Обєктом цього злочину є правосуддя. Оскільки додатковим обєктом цього злочину визначено права і інтереси особи, що порушуються в результаті неправосудного судового рішення, предметом даного злочину є судове рішення, яким вирішуються питання про права, обовязки та охоронювані законом інтереси конкретних осіб.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, приводом до порушення даної кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, оформлене рапортом прокурора Криніна І.О. від 13.10.2009, зареєстрованим 23.10.2009 у встановленому законодавством порядку, що формально відповідає вимогам ч.1 ст.94, ст.98 КПК України./а.м.3, 4/

Перевіряючи наявність передбачених ст.94 КПК України підстав для порушення даної кримінальної справи наявності в матеріалах перевірки достатніх даних, які б вказували на наявність в діях судді Торчинської Л.О. ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.375 КПК України, суд виходить з того, що згідно чинного законодавства України законність та обґрунтованість судового рішення перевіряється не інакше, як судом апеляційної та касаційної інстанції у встановленому процесуальним законом, відповідно до якого ухвалено судове рішення, порядку, судове рішення, яке набрало законної сили і є чинним, вважається законним та обґрунтованим, разом з цим само по собі скасування судового рішення не може бути підставою до порушення кримінальної справи відносно судді та відповідальності судді.

Як перевірено судом, і що вбачається з оскаржуваної постанови та наданих суду матеріалів, матеріали перевірки не містять даних про викладені в постанові висновки прокурора щодо неправосудності та щодо, як зазначено в постанові умисного завідомо неправильного застосування суддею при постановленні ухвали норм матеріального та грубого порушення норм процесуального права, а тому вважаю відсутніми, не вдаючись до їх оцінки, в матеріалах перевірки дані про подію злочину за ч.1 ст.375 КК України. Зокрема, викладені в постанові відповідні висновки прокурора ґрунтуються на аналізі постановленого судового рішення та правильності застосування суддею до спірних правовідносин положень чинного законодавства./а.м.2/

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи що приводом до порушення даної кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, надходжу до висновку про відсутність передбачених ст.94 КПК України законного приводу та підстав достатніх даних, які вказують на наявність в діях судді Торчинської Л.О. ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.375 КК України, для порушення даної кримінальної справи, в звязку з чим постанова про порушення кримінальної справи підлягає скасуванню.

Таким чином, скарга підлягає задоволенню.

Керуючись Постановою Пленуму ВСУ №6 від 04.06.2010, ст.ст.94, 98, ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора другого наглядового відділу ГУ нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокурори України Криніна І.О. від 29 жовтня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо судді господарського суду Одеської області Торчинської Людмили Олександрівни за фактом постановлення нею завідомо неправосудної ухвали у справі №22/96-09-3329, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.375 КК України, - задовольнити.

Постанову старшого прокурора другого наглядового відділу ГУ нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокурори України Криніна І.О. від 29 жовтня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо судді господарського суду Одеської області Торчинської Людмили Олександрівни за фактом постановлення нею завідомо неправосудної ухвали у справі №22/96-09-3329, зокрема в частині забезпечення позову ОСОБА_4 шляхом заборони ОСОБА_5 виконувати обовязки генерального директора ТОВ «БЛЕК СІ ШІПІНГ СЕРВІС» та доручити виконувати обовязки генерального директора ТОВ «БЛЕК СІ ШІПІНГ СЕРВІС» на час вирішення спору по суті ОСОБА_4 та заборони ОСОБА_6 виконувати обовязки генерального директора ТОВ «БС Транс Сервіс ЛТД» та доручити виконувати обовязки генерального директора ТОВ «БС Транс Сервіс ЛТД» на час вирішення спору по суті ОСОБА_4, ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.375 КК України, - скасувати.

На постанову суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Печерського

районного суду міста Києва М.К. Пилаєва