Ухвала

від 11.09.2023 по справі 756/19022/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

11 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 756/19022/21

провадження № 61-10559ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу представника спеціалізованої школи-садка І ступеня «Золотий Ключик» з поглибленим вивченням іноземної мови з 1-го класу - ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до управління освіти Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, спеціалізованої школи-садка І ступеня «Золотий Ключик» з поглибленим вивченням іноземної мови з 1-го класу про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

В с т а н о в и в:

У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління освіти Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, спеціалізованої школи-садка І ступеня «Золотий Ключик» з поглибленим вивченням іноземної мови з 1-го класу про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтований тим, що 27 вересня 2012 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу на посаду сторожа до спеціалізованої школи-садка І ступеня «Золотий Ключик» з поглибленим вивченням іноземної мови з 1-го класу за строковим договором відповідно до наказу № 144-к від 27 вересня 2012 року, а наказом № 87-К від 14 серпня 2013 року його переведено на безстрокові умови праці. 01 жовтня 2021 року, прийшовши на роботу, він дізнався, що його звільнено із займаної посади за прогул відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України.

Вважав таке звільнення незаконним та безпідставним, посилаючись на те, що спеціалізованою школою-садком І ступеня «Золотий Ключик» з поглибленим вивченням іноземної мови з 1-го класу було порушено порядок накладення адміністративного стягнення, яким є звільнення. Роботодавцем не було запропоновано йому надати свої пояснення щодо складеного акта, якщо такий ним був складений. Відповідно до статті 149 КЗпП України стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку, чого спеціалізованою школою-садком І ступеня «Золотий Ключик» з поглибленим вивченням іноземної мови з 1-го класу також зроблено не було. Спеціалізована школа-садок І ступеня «Золотий Ключик» з поглибленим вивченням іноземної мови з 1-го класу не ознайомила його з наказом про звільнення з роботи в порядку, передбаченому статтею 47 КЗпП України. Також у день звільнення з ним не було проведено розрахунку, не видано трудову книжку.

Крім того, зазначив, що причини звільнення, наведені в наказі № 134-к від 01 жовтня 2021 року, а саме пункт 4 статті 40 КЗпП України, не відповідають дійсності, оскільки ним відпрацьовано повний місяць вересень 2021 року без жодних невиходів на роботу або відсутності на робочому місці понад три години. Вказані обставини можуть підтвердити інші сторожі, яким він здавав або приймав від них зміну, записи у журналі чергувань сторожів. Таким чином, спеціалізованою школою-садком І ступеня «Золотий Ключик» з поглибленим вивченням іноземної мови з 1-го класу звільнено його з роботи без законної на те підстави, а тому, відповідно до статті 235 КЗпП України, він підлягає поновленню на роботі.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року у позові ОСОБА_2 до управління освіти Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, спеціалізованої школи-садка І ступеня «Золотий Ключик» з поглибленим вивченням іноземної мови з 1-го класу про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 в частині вимог до спеціалізованої школи-садка І ступеня «Золотий Ключик» з поглибленим вивченням іноземної мови з 1-го класу про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Визнано незаконним звільнення ОСОБА_2 з посади сторожа на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України згідно наказу спеціалізованої школи-садка І ступеня «Золотий Ключик» з поглибленим вивченням іноземної мови з 1-го класу № 134-к від 01 жовтня 2021 року.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді сторожа спеціалізованої школи-садка І ступеня «Золотий Ключик» з поглибленим вивченням іноземної мови з 1-го класу з 01 жовтня 2021 року.

Стягнуто з спеціалізованої школи-садка І ступеня «Золотий Ключик» з поглибленим вивченням іноземної мови з 1-го класу на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 жовтня 2021 року по 15 червня 2023 року в сумі 139 767,68 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Позов ОСОБА_2 в частині вимог до управління освіти Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу залишено без задоволення.

13 липня 2023 року представник спеціалізованої школи-садка І ступеня «Золотий Ключик» з поглибленим вивченням іноземної мови з 1-го класу - Борух С. В. (далі - представник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року.

У касаційній скарзі представник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року та залишити без змін рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року касаційну скаргу представника на постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

На виконання вимог указаної вище ухвали представник, у встановлений судом строк, надіслав заяву про усунення недоліків, а також касаційну скаргу у новій редакції.

Дослідивши касаційну скаргупредставника, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається з матеріалів касаційного провадження предметом позову є поновлення на роботі та стягнення заробітної плати і заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Верховний Суд урахував предмет спору, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Отже, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України рішення судів першої та апеляційної інстанцій в даній справі не підлягають касаційному оскарженню.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Разом із цим, касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Крім того, посилання представника на застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду є підставою касаційного оскарження судових рішень, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, але не є доводом, який в розумінні підпунктів а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу підтверджує наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судове рішення таким, що підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Зазначене відповідає Рекомендації № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Зазначення апеляційним судом в оскаржуваній постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову в цій справі та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на відмову у відкритті касаційного провадження.

Оскільки оскаржуване представником судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

У х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника спеціалізованої школи-садка І ступеня «Золотий Ключик» з поглибленим вивченням іноземної мови з 1-го класу - Боруха Сергія Володимировича на постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до управління освіти Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, спеціалізованої школи-садка І ступеня «Золотий Ключик» з поглибленим вивченням іноземної мови з 1-го класу про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк