Постанова

від 28.09.2023 по справі 362/4929/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 362/4929/18

провадження № 61-851св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Гребінківська селищна рада Васильківського району Київської області,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство землеустрою «Аршин»,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2021 року в складі судді Кравченко Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області та просила визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 163062 площею 0,0934 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_2 . Рішенням Гребінківської селищної ради від 27 листопада 2009 року їй надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку.

У 2018 році вона звернулася до ТОВ «Агенство землеустрою «Аршин» з метою виготовлення проекту землеустрою. ТОВ «Агенство землеустрою «Аршин» виготовлений кадастровий план земельної ділянки, на якій розташований належний їй житловий будинок, проте присвоїти кадастровий номер земельній ділянці не виявилось можливим у зв`язку з накладенням земельних ділянок, а саме межа земельної ділянки відповідача проходить під її будинком.

У добровільному порядку відповідач відмовилась врегулювати спір, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з його недоведеності та необґрунтованості.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права (пункти 3,4 частини другої статті 389 ЦПК України), просить скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

На обґрунтовування вимог касаційної скарги зазначає, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Не надали належної оцінки заяві ТОВ «Агенство землеустрою «Аршин» від 15 березня 2019 року та наданому товариством аерознімку, що підтверджують факт накладення земельної ділянки ОСОБА_2 на належні їй земельну ділянку та частину житлового будинку. Не врахували, що вона не погоджувала ОСОБА_2 меж земельної ділянки, акт про погодження меж від 25 жовтня 1997 року не підписувала. Не залучили до участі в справі в якості третьої особи ПП «Актив Інвест», яке виготовляло відповідачу технічну документацію.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

11 травня 2022 року справа № 362/4929/18 надійшла до Верховного Суду.

Відповідач ОСОБА_2 надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 15 січня 1996 року.

Рішенням Гребінківської селищної ради № 395-ХLII-V від 27 листопада 2009 року ОСОБА_1 передано безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_2 з подальшим виготовленням технічної документації із землеустрою щодо оформлення права власності на землю.

Відповідач ОСОБА_2 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом та законом від 10 лютого 2009 року є власником частин земельної ділянки площею 0,1340 га, розташованої на території смт Гребінки, Васильківського району Київської області, що належала її померлому батьку ОСОБА_4 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 074603-15259, виданого Гребінківською селищною радою 17 червня 1998 року. Інша частина цієї земельної ділянки успадкована ОСОБА_5 .

Земельна ділянка на АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_4 на підставі рішення Гребінківської селищної ради від 21 лютого 1997 року № 156.

25 жовтня 1997 року було складено акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки на АДРЕСА_1 , який підписаний, у тому числі, суміжним землекористувачем ОСОБА_1 .

На підставі свідоцтва про право на спадщину від 10 лютого 2009 року, 21 березня 2012 року ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯМ № 163062 на право власності на земельну ділянку площею 0,0934 га, кадастровий номер 3221455500:01:036:0020, розташовану на АДРЕСА_1 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками (стаття 78 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон. Землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Частиною першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання недійсним виданого ОСОБА_2 у 2012 році державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації її права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка частково розташована під належним їй житловим будинком.

На підтвердження цих обставин позивач надала суду фотографію схематичного плану земельної ділянки, яку суди визнали неналежним доказом, оскільки така не містить, зокрема відомостей про те, ким та на підставі яких даних її виготовлено, що саме вона посвідчує.

Будь-яких інших належних доказів на підтвердження цих обставин позивач суду не надала. Клопотання про призначення у справі експертизи для з`ясування таких обставин не заявляла.Заява ТОВ «Агенство землеустрою «Аршин» від 15 березня 2019 року, у якій товариство зазначає, що не заперечує проти задоволення позову, факт накладення земельних ділянок не підтверджує.

Водночас установлено, що відповідач ОСОБА_2 отримала земельну ділянку у власність на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Позивач у 1997 році погоджувала попередньому власнику земельної ділянки ( ОСОБА_4 ) межі земельної ділянки, про що свідчить відповідний акт.

Належних та допустимих доказів, що під час видачі відповідачу в 2012 році державного акта на право власності на земельну ділянку були порушені межі земельних ділянок позивач не надала.

З огляду на викладене суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги про незалучення до участі в справі в якості третьої особиПП «Актив Інвест», яке виготовляло відповідачу технічну документацію, колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки позивач не зазначила, яким чином рішення суду в цій справі впливає на права чи інтереси цього підприємства.

Інші аргументи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко