Ухвала

від 03.10.2023 по справі 947/15420/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/15420/23

Провадження № 1-кс/947/12573/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2023 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю старшого детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №72022160000000004 від 02.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.205-1, ч.3 ст.212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72022160000000004 від 02.12.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205-1, ч.2 ст.205-1, ч.3 ст.212 КК України.

На території Одеської області протягом 2022 року діє не встановлена група осіб, яка створила ряд підприємств, а саме: ТОВ «ПРЕТСЕТ» (код 43904832), ТОВ «АГРО ЛЮКС ГРУП» (код 44449440), які з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів при здійсненні експорту насіння соняшнику подають до митного органу неправдиві відомості щодо походження товару для отримання митних преференцій, що призвело до несплати до державного бюджету обов`язкових платежів в особливо великих розмірах на загальну суму 19 622 693,31 грн.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Одеської області діє протиправна група осіб, яка створила ряд підконтрольних підприємств, які з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів при здійсненні експорту насіння соняшнику подають до митного органу неправдиві відомості щодо походження товару для отримання митних преференцій, що призвело до несплати до державного бюджету обов`язкових платежів в особливо великих розмірах.

В подальшому досудовим розслідуванням встановлено, що дана група осіб створила ряд «ризикових» підконтрольних підприємств, з метою накопичення, зберігання, перевалки сільськогосподарської продукції сумнівного походження, а саме: ТОВ «ДНІПРОТРАНС АГРО» (код ЄДРПОУ 41918879, м. Київ, вул. Короленківська, будинок 3, офіс 413).

Представниками ТОВ «ДНІПРОТРАНС АГРО» (код ЄДРПОУ 41918879) в період з 19.06.2023 по 21.06.2023 до Одеської митниці подано 15 періодичних митних декларацій типу «ЕК РР» щодо експорту сільськогосподарської продукції (насіння ріпаку, пшениці, соєвих бобів, ячменю, шроту соняшникового) загальним обсягом 472 000 тон фактурною вартістю 2 280,4 млн. грн.

В період з 04.07.2023 по 04.09.2023 на Одеській митниці оформлено 74 МД типу «ДР» щодо експорту насіння ріпаку (основна група товару), соєвих бобів, шроту соняшникового загальним обсягом 75 788 тон на загальну суму 490 001 877 грн.

Відповідно до листа ДПС № 7618/5/99-00-18-04-02-05 від 21.06.2023

ТОВ «ДНІПРОТРАНС АГРО» має ознаки «ризикового» суб`єкта господарювання, а саме: не подає обов`язкову податкову звітність до контролюючих органів; відсутні наявні трудові ресурси, необхідні для здійснення операцій з експорту сільськогосподарської продукції; відсутні основні засоби; відсутні дані про власні чи орендовані земельні ділянки; відсутня оплата податків, зборів, обов`язкових платежів та ЄСВ.

Посадові особи вказаного підприємства здійснюють ризикові операції із закупівлі сільськогосподарської продукції без відображення їх в бухгалтерському і податковому обліку та подають до митних органів, як підстави для переміщення товарів через митний кордон України, документи, що містять неправдиві відомості щодо походження товару.

За результатами проведеного аналітичного дослідження Управлінням аналізу інформації та управління ризиками Територіального управління БЕБ в Одеській області, встановлено можливі порушення податкового законодавства, в частині заниження посадовими особами ТОВ «ДНІПРОТРАНС АГРО» (код ЄДРПОУ 41918879) дохідної частини підприємства за 2023 рік у вигляді не відображення доходу від реалізації експортованої продукції за період з 01.07.2023 по 04.09.2023 року на загальну суму 490 001 877,22 грн., що може призвести до заниження податку на прибуток підприємства за 2023 рік на загальну суму 88 200 337,90 грн.

За результатами проведених заходів встановлено, що дана група осіб для здійснення своїх злочинних намірів використовує мережу складських приміщень, місць накопичення та перевалки зерна.

Зокрема встановлено, що перевалку сільськогосподарської продукції для ТОВ «ДНІПРОТРАНС АГРО» здійснює ПАТ «ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ» (код ЄДРПОУ 35855645) за адресою: Одеська обл., м.Ізмаїл, вул.Судноремонтників, буд.1.

26.09.2023Підрозділом детективів(направах самостійногоУправління) Територіального управління БЕБ в Одеській області з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукування знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення в порядку ст.237 КПК України на підставі ухвали слідчого судді проведено огляд за адресою: Одеська обл. м.Ізмаїл, вул.Судноремонтників, буд.1, земельні ділянки за кадастровими номерами 5110600000:01:031:0189, 5110600000:01:031:0219, 5110600000:01:031:0220 за результатами якого виявлено та вилучено:

-Копію доручення на відвантаження №ASO -01 від 20.09.2023 на 1 арк.;

-Копію доручення №493/23 від 20.09.2023 на 1 арк.;

-Довідку від 26.09.2023 на 1 арк.;

-Довідку щодо залишків сільськогосподарської продукції яка знаходиться у складських приміщеннях ПрАТ «ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ» за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників, буд. 1, на 2 арк.;

-Соєві боби (які належать ТОВ «Регард-Н» (код ЄДРПОУ 45035824) у кількості 2834,540 тон;

-Соєві боби (які належать ТОВ «Санрайс МК» (код ЄДРПОУ 45309192) у кількості 608,090 тони.

Так, в ході досудового розслідування згідно листа ГУ ДПС у Одеській області від 31.07.2023 №9242/5/99-00-18-01-01-05 встановлено, що ТОВ «Регард-Н» (код ЄДРПОУ 45035824) ймовірно здійснює ризикові операції із закупівлі сільськогосподарської продукції без відображення їх в бухгалтерському та податковому обліках.

Крім того, станом на 28.07.2023 за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Регард-Н» встановлено таке:

-Обов`язкова податкова звітність до контролюючого органу з дати реєстрації не подана;

-Відсутні наявні трудові ресурси, необхідні для здійснення операцій з експорту СГ продукції;

-Відсутні основні засоби, які відображаються у повідомленні про об`єкти оподаткування за ф.20 ОПП;

-Відсутні дані про власні чи орендовані земельні ділянки;

-Відсутня сплата податків, зборів, обов`язкових платежів та ЄСВ із дати реєстрації.

Окрім того, в ході досудового розслідування згідно листа ГУ ДПС у Одеській області від 22.08.2023 №10318/5/99-00-18-01-02-05 встановлено, що ТОВ «Санрайс МК» (код ЄДРПОУ 45309192) ймовірно здійснює ризикові операції із закупівлі сільськогосподарської продукції без відображення їх в бухгалтерському та податковому обліках.

Крім того, станом на 22.08.2023 за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Санрайс МК» встанвоено таке:

-Відсутні наявні трудові ресурси, необхідні для здійснення операцій з експорту СГ продукції;

-Відсутні основні засоби, які відображаються у повідомленні про об`єкти оподаткування за ф.20 ОПП;

-Відсутня сплата податків, зборів, обов`язкових платежів та ЄСВ із дати реєстрації.

-Відсутні дані про власні чи орендовані земельні ділянки.

Окрім того, листами від 27.09.2023 №52/0/23.13-03-26-23 та №53/0/23.13-03-26-23 відділом аналізу інформації та управлінням ризиками ТУ БЕБ у Одеській області складено аналітичні продукти відносно ТОВ «Регард-Н» та ТОВ «Санрайс МК» в яких встановлено ймовірні втрати до бюджету, зокрема ТОВ «Регард-Н» на загальну суму 67901414,6 грн., що може призвести до заниження податку на прибуток підприємства за 2023 рік на загальну суму 12222254,6 грн., та ТОВ «Санрайс МК» на загальну суму 83989151,46 грн., що може призвести до заниження податку на прибуток підприємства за 2023 рік на загальну суму 15118047,2 грн

Вилучені документи, сільськогосподарську продукцію на підставі постанови детектива від 27.09.2023 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні оскільки відповідно до ч.1 ст.98 КПК України.

Детектив звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Детектив в судовому засіданні підтримав клопотання посилаючись на доводи викладені письмово.

Представники ТОВ «Регард-Н» та ТОВ «Санрайс МК» в судове засідання не з`явилися, повідомлялись належним чином про дату та час розгляду клопотання за домомогою інтернет месенджеру, щодо підтверджується довідкою про доставку СМС повідомлення.

Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні встановлено, що вилучене під час огляду майно, може відповідати критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки є підстави вважати, що могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.

Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою детектива про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

В свою чергу не накладення арешту на зазначене тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.

Відповідно до ст.ст.89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Так,слідчий суддяна данійстадії досудовогорозслідування длявирішення питання,зокрема,про застосуваннязаходу забезпеченнякримінального провадженняу виглядіарешту майна,не вправівирішувати тіпитання,які повиненвирішувати судпри розглядікримінального провадженняпо суті,тобто невправі оцінюватидокази зточки зоруїх достатностіі допустимостідля вирішенняпитання проарешт майна,а лишезобов`язанийна підставірозумної оцінкисукупності отриманихдоказів визначитинеобхідність застосуваннятакого заходузабезпечення кримінальногопровадження.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на вилучене майно підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною другою статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованоїпідозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість якихнадана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч.3ст.170 КПК України,у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею на даний час встановлено, що майно на яке накладається арешт відповідає критеріям ст.98 КПК України.

Так зазначене майно представляє собою фінансово-господарські документи, які можуть бути доказами щодо розслідування кримінального правопорушення, а сільськогосподарська продукція, яка підлягала експорту мвє ознаки предмету вчинення злочину пов`язаного із ухиленням від сплати податків.

Зв`язок даного майна із вчиненням злочинів, передбачених ч.1,2 ст.205-1, ч.3 ст.212 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

В клопотанні про арешт майна прямо зазначено підставу та мету арешту майна, наведено відповідне обґрунтування, вказано обсяг та вид майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також зазначено про відповідність цього майна критеріям ст.98 КПК України.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3ст.170 КПКУкраїни,не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження існують достатні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження.

Керуючись ст. ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотаннястаршого детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №72022160000000004 від 02.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.205-1, ч.3 ст.212 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на документи та товарно-матеріальні цінності вилучені 26.09.2023 у ході проведення огляду за адресою: Одеська обл. м.Ізмаїл, вул.Судноремонтників, буд.1, на земельних ділянках за кадастровими номерами 5110600000:01:031:0189, 5110600000:01:031:0219, 5110600000:01:031:0220, а саме:

-Копію доручення на відвантаження №ASO -01 від 20.09.2023 на 1 арк.;

-Копію доручення №493/23 від 20.09.2023 на 1 арк.;

-Довідку від 26.09.2023 на 1 арк.;

-Довідку щодо залишків сільськогосподарської продукції яка знаходиться у складських приміщеннях ПрАТ «ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ» за адресою: Одеська обл., м.Ізмаїл, вул.Судноремонтників, буд.1, на 2 арк.;

-Соєві боби (які належать ТОВ «Регард-Н» (код ЄДРПОУ 45035824) у кількості 2834,540 тон;

-Соєві боби (які належать ТОВ «Санрайс МК» (код ЄДРПОУ 45309192) у кількості 608,090 тони,

шляхом заборони будь-кому користуватися та розпоряджатися ними до скасування арешту у порядку встановленому КПК України.

Виконання ухвали покласти на детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 .

Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити,що відповіднодо ч.1ст.174КПК України,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1