Рішення

від 03.10.2023 по справі 924/727/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2023 р. Справа № 924/727/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши у залі судового засідання № 204 справу

за позовом селянського (фермерського) господарства "Горизонт", с. Коритна Ярмолинецького району Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп", м. Київ

про стягнення 410431,34 грн заборгованості, 17524,32 грн інфляційних втрат, 7375,00 грн 3% річних,

Представники сторін:

позивач: Гребенюк О.В. - представник згідно ордеру

відповідач: не з`явився

У судовому засіданні 03.10.2023 року відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.07.2023р. прийнято справу № 924/727/23 до розгляду, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 08.08.2023р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/727/23 на 30 днів.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.09.2023 р. закрито підготовче провадження у справі № 924/727/23 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Cелянське (фермерське) господарство "Горизонт" звернулося до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" 410431,34 грн заборгованості, 17524,32 грн інфляційних втрат, 7375,00 грн 3% річних на підставі договору поставки сільськогосподарської продукції № 39-11/22К від 08.11.2022р. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору поставки сільськогосподарської продукції № 39-11/22К від 08.11.2022р. поставлено відповідачу товар (кукурудза 3 класу) на загальну суму 1118431,82 грн. Однак, відповідач лише частково виконав умови договору в частині оплати в сумі 708000,48 грн. Таким чином, відповідачем повністю не виконано свої грошові зобов`язання на суму 410431,34 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному об`ємі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив.

Ухвали суду від 10.07.2023р., від 08.08.2023р., від 12.09.2023р. надіслані на юридичну адресу відповідача, однак повернуті до суду із відміткою "адресат відсутній". При цьому представника відповідача повідомляли про розгляд даної справи телефонограмою, а також повідомлення про розгляд справи розміщувалось на сайті суду.

Згідно ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

08.11.2022р. між селянським (фермерським) господарством "Горизонт" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" (покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 39-11/22К, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме: кукурудзу 3-го класу (код товару 1005900000 згідно з УКТ ЗЕД), урожаю 2022 року, надалі іменований як "Товар", в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі.

У п. 2.1. договору сторонами погоджено назву, кількість, ціну та суму товару: кукурудза 3-го класу; 200 тонн +/- 10%; 4912,28 грн / тонну; 1119999,84 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору загальна вартість товару складає 1119999,84 грн +/- 10% в т.ч. ПДВ.

Згідно п. 3.1. договору постачальник поставляє товар покупцеві в заліковій вазі на умовах поставки DAP відповідно до умов Інкотермс 2020 - ТОВ "ВВТ Грейн" (адреса: 32101, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, 44/1), в подальшому - "елеватор поставки", автомобільним транспортом. Базис поставки DAP використовується з урахуванням умов, визначених в цьому договорі.

У відповідності до п. 3.2. договору строк постачання товару - 21.11.2022р. включно. Поставка товару партіями допускається.

Згідно п. 3.3. договору товар поставляється на елеватор поставки на ім`я покупця.

Відповідно до п. 3.4. договору постачальник несе всі ризики втрати (пошкодження) товару до моменту передачі його покупцеві в місці поставки, вказаному в пункті 3.1. цього договору. Обов`язок постачальника по поставці товару вважається виконаним з моменту приймання товару елеватором поставки на ім`я покупця.

Як передбачено п. 3.5. договору, датою поставки товару постачальником вважається фактична його передача покупцеві на елеваторі поставки в заліковій вазі та наданням покупцю видаткової накладної на товар.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що попередня оплата в розмірі 86% вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку та підписання даного договору.

Остаточний розрахунок за товар проводиться протягом 3 банківських днів згідно з фактично поставленої кількості товару, як визначено розділом 3 цього договору, на підставі отриманих від елеватору поставки реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, реєстрації податкової накладної в ЄРПН у відповідності до вимог чинного законодавства з наданням покупцю квитанції щодо її реєстрації, а також правильно заповнених товарно-транспортних накладних (п. 4.2. договору).

Оплата товару партіями допускається (п. 4.5. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору постачальник зобов`язується надати покупцю не пізніше дати постачання товару видаткові накладні.

Згідно п. 5.4. договору постачальник зобов`язується зареєструвати податкові накладні на товар в строки та в порядку, що передбачені діючим законодавством України.

У відповідності до п. 11.1. договору договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторонами.

На виконання договору поставки сільськогосподарської продукції № 39-11/22К від 08.11.2022р. позивачем поставлено відповідачу товар (кукурудзу 3-го класу) на загальну суму 1118431,82 грн згідно:

1) видаткової накладної № 16 від 09.11.2022р. на суму 166655,97 грн (29,76 т), товарно-транспортної накладної № 21 від 09.11.2022р., реєстру ТТН № 1845 від 09.11.2022р.;

2) видаткової накладної № 17 від 10.11.2022р. на суму 145823,98 грн (26,04 т), товарно-транспортної накладної № 23 від 10.11.2022р., реєстру ТТН № 1850 від 10.11.2022р.;

3) видаткової накладної № 18 від 11.11.2022р. на суму 151535,98 грн (27,06 т), товарно-транспортної накладної № 24 від 11.11.2022р., реєстру ТТН № 1858 від 11.11.2022р.;

4) видаткової накладної № 19 від 12.11.2022р. на суму 188607,97 грн (33,68 т), товарно-транспортної накладної № 25 від 12.11.2022р., реєстру ТТН № 1860 від 12.11.2022р.;

5) видаткової накладної № 20 від 13.11.2022р. на суму 170015,97 грн (30,36 т), товарно-транспортної накладної № 26 від 13.11.2022р., реєстру ТТН № 1863 від 13.11.2022р.;

6) видаткової накладної № 21 від 14.11.2022р. на суму 144703,98 грн (25,84 т), товарно-транспортної накладної № 27 від 14.11.2022р, реєстру ТТН № 1869 від 14.11.2022р.;

7) видаткової накладної № 22 від 15.11.2022р. на суму 151087,97 грн (26,98 т), товарно-транспортної накладної № 28 від 15.11.2022р., реєстру ТТН № 1877 від 15.11.2022р.

Листом від 08.11.2022р. позивачем повідомлено відповідача, що кукурудза 3-го класу, урожаю 2022 року, поставлена СФГ "Горизонт" згідно договору № 39-11/22К від 08.11.2022р. ТОВ "ВВТ Груп" є продукцією власного виробництва і вирощена на власних та/або орендованих землях в Хмельницькій області.

Довіреністю № 190 від 08.11.2022р. товариством з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" уповноважено начальника підрозділу торгівлі сільськогосподарської продукції Галіченко С.А. на отримання від селянського (фермерського) господарства "Горизонт" цінностей (кукурудза 3 класу врожаю 2022р. кількістю 200 т).

Позивачем було складено та зареєстровано в ЄРПН: податкову накладну № 18 від 09.11.2022р. на суму 481599,93 грн (зареєстровано в ЄРПН згідно квитанції про реєстрацію ПН - 23.11.2022р.); податкову накладну № 19 від 12.11.2022р. на суму 171023,99 грн (зареєстровано в ЄРПН згідно квитанції про реєстрацію ПН - 24.11.2022р.); податкову накладну № 20 від 13.11.2022р. на суму 170015,97 грн (зареєстровано в ЄРПН згідно квитанції про реєстрацію ПН - 25.11.2022р.); податкову накладну № 21 від 14.11.2022р. на суму 144703,98 грн (зареєстровано в ЄРПН згідно квитанції про реєстрацію ПН - 25.11.2022р.); податкову накладну № 22 від 15.11.2022р. на суму 151087,97 грн (зареєстровано в ЄРПН згідно квитанції про реєстрацію ПН - 25.11.2022р.).

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" частково сплачено селянському (фермерському) господарству "Горизонт" заборгованість за поставлений товар за договором № 39-11/22К від 08.11.2022р. в розмірі 873983,78 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 4570 від 01.12.2022р. на суму 52527,99 грн, № 1767 від 07.04.2023р. на суму 184799,88 грн, № 4470 від 09.11.2022р. на суму 481599,93 грн, № 4656 від 18.01.2023р. на суму 50000,00 грн, № 4533 від 28.11.2022р. на суму 105055,98 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" звернулося із листом № 07-04/2023 від 07.04.2023р. до позивача, у якому зазначило, що у платіжному дорученні № 4865 від 07.04.2023р. на суму 184799,88 грн на користь СФГ "Горизонт" прошу вважати вірним наступне призначення платежу: "Оплата за кукурудзу 3 кл згідно рах. № 5 від 05.04.2023р. (договір № 80-04/23К від 06.04.2023р.) в сумі 165983,30 грн та згідно договору № 39-11/22К від 08.11.2022р. в сумі 18816,58 грн в т.ч. ПДВ 14% 22694,72 грн".

Селянським (фермерським) господарством "Горизонт" виставлялися відповідачу рахунки на оплату по договору № 39-11/22К від 08.11.2022р., а саме: № 9 від 08.11.2022р. на суму 559999,92 грн, № 10 від 15.11.2022р. на суму 558431,92 грн.

Відповідно до підписаного сторонами акта звірки взаємних розрахунків від 09.05.2023р. заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" становить 410431,34 грн.

Селянське (фермерське) господарство "Горизонт" звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" із претензією від 10.05.2023р., у якій вимагало протягом 10 днів з моменту отримання претензії погасити заборгованість в сумі 410431,34 грн. Надіслання претензії підтверджується описом вкладення до цінного листа від 11.05.2023р. та поштовою накладною № 320001136947 від 11.05.2023р.

Згідно картки рахунку від 28.06.2023р. кінцеве сальдо по контрагенту ТОВ "ВВТ Груп" становить 410431,34 грн.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем повністю не виконано свої зобов`язання з оплати за поставлений позивачем товар, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною 5 ст. 29 ГПК України визначено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Судом встановлено, що у п. 3.1. договору сторонами погоджено, що постачальник поставляє товар покупцеві в заліковій вазі на умовах поставки DAP відповідно до умов Інкотермс 2020 - ТОВ "ВВТ Грейн" (адреса: 32101, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, 44/1), в подальшому - "елеватор поставки", автомобільним транспортом.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем договору поставки сільськогосподарської продукції, у якому міститься вказівка на місце виконання цього договору (місце передачі товару) - Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, буд. 44/1. Крім того, в товарно-транспортних накладних також визначено пункт розвантаження товару - Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, буд. 44/1.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість застосування в даному випадку правил підсудності, встановлених ч. 5 ст. 29 ГПК України, про пред`явлення позову за місцем виконання договору та розгляд даної справи господарським судом Хмельницької області.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2020 року у справі № 912/3048/19.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень статті 509 ЦК України, яку розширює стаття 173 ГК України, вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між ними, носять характер таких, що виникають з договору поставки, про що, зокрема, свідчать договірні зобов`язання сторін - постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме: кукурудзу 3-го класу (код товару 1005900000 згідно з УКТ ЗЕД), урожаю 2022 року, надалі іменований як "Товар", в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи стверджується, що позивачем згідно видаткових накладних та товарно-транспортних накладних поставлено товариству з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" сільськогосподарську продукцію (кукурудзу 3-го класу) на загальну суму 1118431,82 грн. Однак, відповідачем частково проведено оплату за поставлений товар згідно вищевказаних видаткових накладних в сумі 708000,48 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями та листом відповідача від 07.04.2023р. (а.с. 35).

Таким чином, сума боргу за поставлений позивачем товар з урахуванням часткових проплат складає 410431,34 грн (1118431,82 грн - 708000,48 грн).

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів сплати товариством з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" за договором поставки сільськогосподарської продукції № 39-11/22К від 08.11.2022р. 410431,34 грн заборгованості, тому суд дійшов висновку, що вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Як слідує із позовних вимог, позивачем також заявлено до стягнення 17524,32 грн інфляційних втрат та 7375,00 грн 3% річних, нарахованих за період з 02.12.2022р. по 28.06.2023р.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, провівши в системі "Законодавство" перерахунок 3% річних по кожному зобов`язанню окремо, дійшов висновку, що правомірною до стягнення є сума в розмірі 7438,44 грн:

1) заборгованість по видатковій накладній № 16 від 09.11.2022р. на суму 166655,97 грн була погашена згідно платіжної інструкції від 09.11.2022р. на суму 481599,93 грн;

2) заборгованість по видатковій накладній № 17 від 10.11.2022р. на суму 145823,98 грн була погашена згідно платіжної інструкції від 09.11.2022р. на суму 481599,93 грн;

3) заборгованість по видатковій накладній № 18 від 11.11.2022р. на суму 151535,98 грн була погашена згідно платіжної інструкції від 09.11.2022р. на суму 481599,93 грн;

4) заборгованість по видатковій накладній № 19 від 12.11.2022р. на суму 188607,97 грн була погашена згідно платіжної інструкції від 09.11.2022р. на суму 481599,93 грн (залишок склав 17584,00 грн), платіжної інструкції від 28.11.2022р. на суму 105055,98 грн, платіжної інструкції від 01.12.2022р. на суму 52527,99 грн, платіжної інструкції від 18.01.2023р. на суму 50000,00 грн. Таким чином, за період з 02.12.2022р. по 17.01.2023р. на суму боргу 13440,00 грн розмір 3% річних становить 51,92 грн;

5) заборгованість по видатковій накладній № 20 від 13.11.2022р. на суму 170015,97 грн була частково погашена згідно платіжної інструкції від 18.01.2023р. на суму 50000,00 грн (залишок склав 36560,00 грн) та платіжної інструкції від 07.04.2023р. на суму 18816,58 грн. Таким чином, за період з 02.12.2022р. по 17.01.2023р. на суму боргу 170015,97 грн розмір 3% річних = 656,77 грн, за період з 18.01.2023р. по 06.04.2023р. на суму боргу 133455,97 грн = 866,55 грн, за період з 07.04.2023р. по 28.06.2023р. на суму боргу 114639,39 грн = 782,06 грн. Всього 2305,38 грн;

6) видаткова накладна № 21 від 14.11.2022р.: за період з 02.12.2022р. по 28.06.2023р. на суму боргу 144703,98 грн = 2485,74 грн;

7) видаткова накладна № 22 від 15.11.2022р.: за період з 02.12.2022р. по 28.06.2023р. на суму боргу 151087,97 грн = 2595,40 грн.

Зважаючи на те, що заявлена позивачем сума 3% річних є меншою за визначену судом, враховуючи, що визначення розміру позовних вимог є правом саме позивача та те, що суд позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог, суд визначає розмір 3% річних за розрахунком позивача в сумі 7375,00 грн.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання" №14 від 17.12.2013 року).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Щодо заявленої до стягнення суми втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19. Зокрема, при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19). Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19).

Також об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100% (п. 28 постанови у справі № 905/21/19).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

При цьому, Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019р. у справі № 905/600/18 дійшов висновку, що до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат в системі "Законодавство", відповідно до якого вважає правомірною до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 23153,20 грн:

видаткова накладна № 19 від 12.11.2022р.: за період грудень 2022 року - січень 2023р. на суму боргу 13440,00 грн розмір інфляційних втрат становить 202,35 грн;

видаткова накладна № 20 від 13.11.2022р.: за період грудень 2022 року - січень 2023р. на суму боргу 170015,97 грн = 2559,76 грн, за період лютий - березень 2023 року на суму боргу 133455,97 грн = 2950,04 грн, за період квітень - червень 2023 року на суму боргу 114639,39 грн = 1727,17 грн, всього 7236,97 грн;

видаткова накладна № 21 від 14.11.2022р.: за період грудень 2022 року - червень 2023р. на суму боргу 144703,98 грн = 7687,37 грн;

видаткова накладна № 22 від 15.11.2022р.: за період грудень 2022 року - червень 2023р. на суму боргу 151087,97 грн = 8026,51 грн.

Зважаючи на те, що заявлена позивачем сума інфляційних втрат є меншою за визначену судом, враховуючи, що визначення розміру позовних вимог є правом саме позивача та те, що суд позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог, суд визначає розмір інфляційних втрат за розрахунком позивача в сумі 17524,32 грн.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, проведені розрахунки, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 410431,34 грн заборгованості, 17524,32 грн інфляційних втрат, 7375,00 грн 3% річних.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов селянського (фермерського) господарства "Горизонт", с. Коритна Ярмолинецького району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп", м. Київ про стягнення 410431,34 грн заборгованості, 17524,32 грн інфляційних втрат, 7375,00 грн 3% річних задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" (м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41, ЛІТ "А" офіс 310, ідентифікаційний код 36716311) на користь селянського (фермерського) господарства "Горизонт" (Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Коритна, ідентифікаційний код 30868476) 410431,34 грн (чотириста десять тисяч чотириста тридцять одну гривню 34 коп.) заборгованості, 17524,32 грн (сімнадцять тисяч п`ятсот двадцять чотири гривні 32 коп.) інфляційних втрат, 7375,00 грн (сім тисяч триста сімдесят п`ять гривень 00 коп.) 3% річних, 6529,96 грн (шість тисяч п`ятсот двадцять дев`ять гривень 96 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення господарського суду Хмельницької області подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.10.2023 року.

Суддя С.В. Заверуха

Відрук.: 3 прим.

1- до справи;

2- позивачу (32110, с. Коритна Ярмолинецького району Хмельницької області);

3- відповідачу (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41, ЛІТ "А" офіс 310).

Всім реком. з повід.

Електронні адреси:

позивача - bilyk_k@ukr.net, представника позивача - hrebeniuk_oleh13@ukr.net

відповідача - gsa@vvt.com.ua