Ухвала

від 28.09.2023 по справі 359/9448/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

28 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 359/9448/19

провадження № 61-13241ск23

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Скокіна Леоніда Леонідовича на постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування - квартиру, зобов`язання вчинити дії, стягнення неустойки, інфляційних втрат та трьох процентів річних, та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТІНТЕР» про визнання чотирьохсторонніх договорів припиненими,

В с т а н о в и в:

07 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвокат Скокін Л. Л. (далі - представник) з пропуском строку на касаційне оскарження надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року.

У касаційній скарзі представник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

Статтею 390 ЦПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Касаційний суд може поновити строк на касаційне оскарження згідно з частиною третьою статті 390 ЦПК України лише у разі пропуску такого строку з поважних причин.

При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Указану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження. Разом з тим представником в касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення цього строку.

На обґрунтування вказаного клопотання представник зазначає, що копію оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року отримала його довіритель, позивач ОСОБА_1 , 07 серпня 2023 року, з огляду на що, вважає, що строк для звернення з касаційною скаргою пропущено з поважних причин.

Наведені у клопотанні причини пропуску строку на касаційне оскарження не є переконливими з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що касаційна скарга та додані до неї матеріали, подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження.

З ЄДРСР вбачається, що 15 червня 2023 року Київським апеляційним судом ухвалено оскаржувану постанову.

Вказана постанова зареєстрована в ЄДРСР 19 липня2023 року, оприлюднена 20 липня 2023 року.

Також, як вбачається з ЄДРСР, 03 серпня 2023 року Київським апеляційним судом у вказаній справі постановлено ухвалу про виправлення описки в оскаржуваній постанові від 15 червня 2023 року. Зі змісту вказаної ухвали встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Київського апеляційного суду з заявою про виправлення описки та обґрунтовували її тим, що в постанові від 15 червня 2023 року міститься описка, а саме замість: «22 листопада 2010 року» помилково зазначено: «22 листопада 2020 року», що має значення для подання касаційної скарги. Тобто, вже 01 серпня 2023 року їм було достеменно відомо про наявність повного тексту оскаржуваної постанови та вони ознайомилися з її змістом.

А отже, звернення до суду з касаційною скаргою 07 вересня 2023 року з огляду на те, що копію постанови Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року ОСОБА_1 отримала 07 серпня 2023 року, разом з встановленими вище обставинами обізнаності з повним текстом оскаржуваного судового рішення вже 01 серпня 2023 року, є суперечливими та не дають підстав стверджувати про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

У зв`язку з тим, що наведені представником причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року необхідно визнати неповажними та залишити касаційну скаргу без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.

Касаційна скарга також не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.

Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Ордер містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами (пункт 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Касаційна скарга позивачів, яка підписана представником Скокіним Л. Л., не відповідає вимогам частини третьої статті 392 ЦПК України, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати.

Аналіз доданих до касаційної скарги ордерів серії АН № 1245084

від 07 вересня 2023 року, серії АН № 1245085 від 07 вересня 2023 року, серії АН № 1245086 від 07 вересня 2023 року, серії АН № 1245087 від 07 вересня

2023 року свідчить, що у графі «назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено «Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі

№ 9901/939/18 (провадження № 11-1521заі18) вказано, що: «Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону № 5076-VI). На підставі підпункту 15.4 пункту 15 Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону

№ 5076-VI. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога». При цьому в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу».

Разом з тим, повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 представником Скокіним Л. Л. у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду вказані вище ордери не містять.

Будь-яких інших документів, що посвідчують повноваження представника у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду до касаційної скарги не додано.

Отже, наявна необхідність долучення до касаційної скарги належним чином оформлених документів (ордерів або довіреностей), які б посвідчували повноваження адвоката на представництво позивачів у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.

Також, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З матеріалів касаційного провадження вбачається наявність первісного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання майнових прав на об`єкт інвестування - квартиру, зобов`язання вчинити дії, стягнення неустойки, інфляційних втрат та трьох процентів річних, а також наявність зустрічного позову ТОВ «Бориспільміськбуд» з однією вимогою немайнового характеру (про визнання чотирьох договорів недійсними).

Із вимог касаційної скарги встановлено, що оскаржується рішення суду апеляційної інстанції у цій справі, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, тобто у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами.

Позивачі звільнені від сплати судового збору за подачу касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року в частині розгляду первісного позову на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

За подачу касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року в частині вирішення зустрічного позову з кожного з позивачів підлягає оплаті судовий збір.

За подання касаційної скарги оплачується судовий збір у розмірі 200 % від сум судового збору, які оплачувалися при поданні відповідної кількості немайнових позовних вимог по первісному і зустрічному позову до суду першої інстанції.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою-підприємцем становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). На час звернення з зустрічними позовними вимогами до суду у 2020 році - 2 102,00 грн.

З касаційної скарги не вбачається можливим встановити, хто з позивачів і в якій частині оскаржує постанову апеляційного суду про ухвалення рішення про визнання припиненими:

- чотирьохсторонного Договору № 2/1-05-01 від 18 листопада 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 , ТОВ «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД», ТОВ «ІНВЕСТІНТЕР», ТОВ «АГРОБУДПЕРЕРОБКА - ЛТД»,

- чотирьохсторонного Договору № 2/75-5 від 14 листопада 2010 року, укладеного між ОСОБА_2 , ТОВ «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД», ТОВ «ІНВЕСТІНТЕР», ТОВ «АГРОБУДПЕРЕРОБКА - ЛТД»,

- чотирьохсторонного Договору № 2/5-36 від 15 листопада 2010 року, укладеного між ОСОБА_3 , ТОВ «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД», ТОВ «ІНВЕСТІНТЕР», ТОВ «АГРОБУДПЕРЕРОБКА - ЛТД»,

- чотирьохсторонного Договору №2/03-04-20 від 13 листопада 2010 року, укладеного між ОСОБА_4 , ТОВ «БОРИСПІЛЬМІСЬКБУД», ТОВ «ІНВЕСТІНТЕР», ТОВ «АГРОБУДПЕРЕРОБКА - ЛТД».

Тому, відповідно до пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України, необхідно уточнити вимоги прохальної частини касаційної скарги та викласти їх відповідно до статті 409 ЦПК України, виходячи з вимог касаційної скарги, оплатити її судовим збором, у передбаченому законом порядку та розмірі, про що зазначено вище і надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Також необхідно врахувати вже оплачений судовий збір позивачем ОСОБА_1 за подачу касаційної скарги в розмірі 3 394, 12 грн відповідно до квитанції 7908-0158-9296-2787 від 07 вересня 2023 року.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною третьою статті 393 ЦПК України установлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Касаційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

У х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Скокіна Леоніда Леонідовича про поновлення строку на касаційне оскарження.

Визнати наведені у клопотанні представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Скокіна Леоніда Леонідовича підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року неповажними.

Залишити без руху касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Скокіна Леоніда Леонідовича на постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року і надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі неподання заяви на поновлення строку касаційного оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко