КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2023 року суддя-доповідач Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , отримавши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 09 серпня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відносно підозрюваного ОСОБА_3 .
Не погоджуючись з таким рішенням захисник ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 09 серпня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали судового провадження, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, з таких підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 Глави 26 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до частини 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
До цього переліку, зокрема, віднесено відповідні ухвали слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, домашнього арешту та застави.
Згідно з ч. 3 ст. 309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Зазначеними нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про зміну запобіжного заходу у порядку ст. 201 КПК України або відмову у задоволенні клопотання, поданого у порядку ст. 201 КПК України, про зміну запобіжного заходу.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року у справі № 286/1695/18, виходячи із системного аналізу положень ст. 309 КПК України, поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, коли суд обирає інший захід. Тому слідчий суддя, постановивши ухвалу про зміну запобіжного заходу з особистого зобов`язання на домашній арешт, фактично застосував запобіжний захід у виді домашнього арешту, а отже, така ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Разом з тим, в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 487/392/20 колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для касаційного перегляду ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в якій суддя послався на положення ст. 309 КПК України, згідно з якими оскаржувана ухвала слідчого судді про відмову у зміні запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання не може бути переглянута в апеляційному порядку. При цьому, колегія суддів зазначила, що у даному випадку слідчий суддя відмовив захиснику у задоволенні його клопотання про зміну підозрюваному запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання, а не застосував інший, яким би погіршувалося становище підозрюваного, а тому ця ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.
В ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 991/3181/21 колегія суддів також дійшла висновку про законність ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у задоволені клопотання, поданого в порядку ст. 201 КПК України, про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу, та дійшла висновку, що така ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки не входить до виключного переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені відповідно до положень ст. 309 КПК України.
З аналізу вищенаведених правових позицій Верховного Суду убачається, що поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, що надає право на апеляційне оскарження, лише у випадках, коли суд обирає або застосовує до підозрюваного інший, більш тяжкий запобіжний захід, адже в такому випадку рішенням про зміну запобіжного заходу слідчий суддя фактично погіршує його становище.
Натомість, у даному судовому провадженні слідчий суддя своєю ухвалою відмовив захиснику у задоволенні клопотання про зміну відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, а не застосував інший запобіжний захід, яким би погіршувалося становище підозрюваного, а тому дана ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.
Частина 4 статті 399 КПК України визначає не право, а обов`язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті провадження, тому що законом визначено чіткий перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню, і не надає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку.
У даному випадку закон не передбачає права або обов`язку суду апеляційної інстанції давати оцінку законності чи незаконності прийнятого по суті рішення слідчим суддею.
Оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну більш суворого запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід, то вважаю, що підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 відсутні.
Керуючись ст. ст. 309, 392, 399 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 09 серпня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відносно підозрюваного ОСОБА_3 .
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження невідкладно надіслати захиснику ОСОБА_2 , разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя Київського апеляційного суду Ігор ПАЛЕНИК
Унікальний номер справи 372/2344/23 Справа №11-сс/824/5327/2023 Категорія: ст. 309 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_4 Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2023 |
Оприлюднено | 05.10.2023 |
Номер документу | 113900840 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Паленик Ігор Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні