Постанова

від 21.09.2010 по справі 13/78-10

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путят инський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2010 р. Справа № 13/78-10

Житомирський апеляційний господарський суд у складі к олегії суддів:

головуючого судді Щепансь кої Г.А.

суддів: Гулової А.Г.

Пасічн ик С.С.

при секретарі Феськов ій М.Ю. ,

за участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_2 - пр едставника за довіреністю ві д 14.03.2008р.,

від відповідача: не з'явився ,

розглянувши апеляційну ск аргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Інтерт рейд", м. Вінниця

на рішення Господарського суду Вінницької області

від "22" червня 2010 р. у справі № 13/78-10 (суддя Тісецький С.С.)

за позовом Суб"єкта підпри ємницької діяльності - фізич ної особи ОСОБА_3, м.Сімфер ополь

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю "КСК Інтертр ейд", м. Вінниця

про стягнення 26606,89 грн. забор гованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського с уду Вінницької області від 22.0 6.2010р. у справі №13/78-10 позов Суб'єкт а підприємницької діяльност і - фізичної особи ОСОБА_3 д о Товариства з обмеженою від повідальністю "КСК Інтертрей д" про стягнення 26606,89 грн. заборг ованості задоволено частков о.

Стягнуто з відповідача на к ористь позивача 24560,00 грн. основ ного боргу, 696,60 грн. пені, 203,88грн. 3% річних, 1146,41 грн. інфляційних, 266,0 7 грн. витрат по сплаті державн ого мита та 232,80 грн. витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, відповідач зверн увся до суду з апеляційною ск аргою, в якій просить оскарже не рішення скасувати, а справ у передати на новий розгляд д о суду першої інстанції.

Мотивуючи апеляційну скар гу, відповідач зазначив, що по зивачем не доведено, а судом п ершої інстанції не перевірен о факт передання товару. Для о тримання товару представник відповідача повинен був над ати ФОП ОСОБА_3 довіреніст ь на право отримання матеріа льних цінностей, яка містить ся на бланку суворої звітнос ті та залишається у продавця , або особи, яка видала товар. П озивач не надав суду такої до віреності, а суд не перевірив факт передачі товару відпов ідачу. Відповідач звертає ув агу на те, що є передоплата за товар, який мав отримати за до говором, але так і не отримав ( а.с. 49 - 51).

У запереченні на апеляційн у скаргу представник позивач а зазначив, що позиція відпов ідача грунтується на навмисн ому введенні в оману суд апел яційної інстанції, а саме: в ма теріалах справи містяться ко пії банківських виписок по р озрахункам між позивачем та відповідачем, у яких зазначе но призначення платежу: "за то вари згідно із накладною від 09.11.2009р." (а.с. 58 - 59).

У судове засідання предста вник відповідача не з'явився .

На адресу суду апеляційної інстанції 20.09.2010р. від ТОВ "КСК І нтертрейд" надійшла телеграм а, в якій останнє просить відк ласти розгляд апеляційної ск арги у зв'язку з хворобою юрис та товариства.

Судова колегія, враховуючи приписи ст.101 ГПК України про м ежі перегляду справ в апеляц ійній інстанції та той факт, щ о відповідач, який належним ч ином був повідомлений про да ту, час та місце судового засі дання, не був позбавлений пра ва уповноважити представлят и його інтереси в судовому за сіданні інших осіб, а також зв ажаючи на те, що клопотання ві дповідача належними доказам и не підтверджене, відхилила заявлене клопотання та розг лянула апеляційну скаргу за відсутності представника ві дповідача.

Заслухавши пояснення пред ставника позивача, обговорив ши доводи апеляційної скарги , дослідивши матеріали справ и, перевіривши повноту з'ясув ання та доведеність всіх обс тавин, що мають значення для с прави, відповідність висновк ів, викладених у рішенні місц евого господарського суду, о бставинам справи, правильніс ть застосування господарськ им судом першої інстанції но рм матеріального та процесуа льного права при прийнятті о скарженого рішення, судова к олегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволе нню, виходячи з наступного.

Згідно договору купівлі-пр одажу б/н, укладеного сторона ми 18.09.2009р., позивач (продавець) з обов'язався на умовах, передб ачених договором, поставляти і передавати у власність від повідача (покупця), а останній , в свою чергу, приймати й опла чувати товари в асортименті , кількості і вартості, вказан і в накладних (а.с. 13 - 14).

Позивачем, на виконання умо в договору було поставлено в ідповідачу товар, що підтвер джується видатковою накладн ою від 09.11.2009 р. № РНс-003761 на суму 30060,00 г рн. та податковою накладною в ід 09.11.2009 р. (а.с.15-16).

Умовами п.п.2.4, 2.5 договору виз начено, що відповідач (покупе ць) зобов'язаний розрахувати сь за поставлений товар прот ягом 30 календарних днів з моме нту отримання товару від поз ивача (продавця), а датою отрим ання товару вважається дата, що вказана в накладних позив ача (покупця).

Свої зобов'язання по оплаті товару відповідач виконав л ише частково, в сумі 5500,00 грн., що підтверджується банківсько ю випискою по особовому раху нку позивача (а.с.21-22), у зв'язку з чим його заборгованість за о триманий товар склала 24560,00 грн .

За вказаних обставин справ и, у квітні 2010р. суб'єкт підприє мницької діяльності - фізичн а особа ОСОБА_3 Мухтар-огл и звернувся до господарськог о суду Вінницької області з п озовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою від повідальністю "КСК Інтертрей д" 26606,89 грн. заборгованості, що в ключає в себе 24560,00 грн. - основно ї суми боргу; 696,60 грн. - пені; 203,88 гр н. - 3% річних; 1146,41 - інфляційних ви трат (а.с. 2 - 4).

Згідно клопотання, поданог о позивачем в судове засідан ня 11.06.2010р., останній також проси ть суд стягнути з відповідач а судові витрати, а саме, варті сть залізничних квитків, які були сплачені позивачем для участі представника останн ього в судовому засіданні у р озмірі 365,57грн. (а.с. 35).

Як вже було зазначено вище, господарський суд розглянув ши вимоги позивача, задоволь нив їх частково та стягнув з в ідповідача 24560,00 грн. основного боргу, 696,60грн. пені, 203,88грн. 3% річн их, 1146,41 грн. інфляційних втрат, з чим також погоджується коле гія суддів апеляційного госп одарського суду з огляду на н аступне:

Відповідно до ст. 509 Цивільно го кодексу України зобов'яза нням є правовідношення, в яко му одна сторона (боржник) зобо в'язана вчинити на користь др угої сторони (кредитора) певн у дію (передати майно, виконат и роботу, надати послугу, спла тити гроші тощо) або утримати ся від певної дії, а кредитор м ає право вимагати від боржни ка виконання його обов'язку. Т аке ж положення містить і ст. 1 73 Господарського кодексу Укр аїни, в якій зазначено, що госп одарським визнається зобов'я зання, що виникає між суб'єкто м господарювання та іншим уч асником (учасниками) відноси н у сфері господарювання з пі дстав, передбачених цим Коде ксом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому ч ислі боржник) зобов'язаний вч инити певну дію господарсько го чи управлінсько-господарс ького характеру на користь і ншого суб'єкта (виконати робо ту, передати майно, сплатити г роші, надати інформацію тощо ), або утриматися від певних ді й, а інший суб'єкт (управнена с торона, у тому числі кредитор ) має право вимагати від зобов 'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні п рава та обов'язки виникають і з дій осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також із дій осіб, що не пер едбачені цими актами, але за а налогією породжують цивільн і права та обов'язки, й серед п ідстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, п ередбачає договори та інші п равочини.

Як зазначено в ст. 174 Господар ського кодексу України, госп одарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господа рського договору та інших уг од, передбачених законом, а та кож з угод, не передбачених за коном, але таких, які йому не с уперечать.

Між позивачем та відповіда чем, згідно договору купівлі - продажу, виникло майново-гос подарське зобов'язання в сил у якого відповідач повинен о платити отриманий товар, а по зивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.655 ЦК Ук раїни, за договором купівлі-п родажу одна сторона (продаве ць) передає або зобов'язуєтьс я передати майно (товар) у влас ність другій стороні (покупц еві), а покупець приймає або зо бов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього пев ну грошову суму.

Як передбачено ч.ч.1,2 ст. 692 Цив ільного кодексу України, пок упець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття а бо прийняття товаророзпоряд чих документів на нього, якщо договором або актами цивіль ного законодавства не встано влений інший строк оплати то вару. Покупець зобов"язаний с платити продавцеві повну ці ну переданого товару.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного ко дексу України, якщо у зобов'яз анні встановлений строк (те рмін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей стр ок (термін).

Як встановлено судом першо ї інстанції та підтверджуєть ся матеріалами справи, відпо відачем несвоєчасно (з поруш ення умов п.2.4 договору) та не в повному обсязі проведено з п озивачем розрахунки за поста влений товар.

Згідно зі ст.526 Цивільного ко дексу України, ст.193 Господарс ького кодексу України зобов' язання має виконуватися нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цих Кодек сів, інших актів цивільного з аконодавства, а за відсутнос ті таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться.

Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Ци вільного кодексу України, ч.7 с т.193 Господарського кодексу Ук раїни).

Статтею 33 ГПК України встан овлено, що кожна сторона пови нна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставі своїх вимог і заперече нь.

Відповідач не надав суду пе ршої та апеляційної інстанці й належних доказів виконання грошового зобов'язання пере д позивачем у сумі 24560,00 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини справи разом з нор мами чинного законодавства, колегія суддів апеляційної і нстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв з аконне та обґрунтоване рішен ня про задоволення позову в ч астині стягнення з відповіда ча на користь позивача 24560,00 грн . основного боргу.

За приписами ч.1 ст.612 Цивільн ого кодексу України, боржник вважається таким, що простро чив, якщо він не приступив до в иконання зобов'язання або не виконав його у строк, встанов лений договором або законом

Відповідно до ст.625 ЦК Україн и, боржник не звільняється ві д відповідальності за неможл ивість виконання ним грошово го зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошов ого зобов'язання, на вимогу кр едитора зобов'язаний сплатит и суму боргу з врахуванням вс тановленого індексу інфляці ї за весь час прострочення та три проценти річних від прос троченої суми.

Позивачем, згідно приписів ст.625 ЦК України, нараховано до стягнення з відповідача 203,88гр н. 3% річних з 10.12.2009р. по 21.03.2010р. та 1146,41 г рн. інфляційних втрат за пері од грудень 2009р. - лютий 2010р., які пр авильно задоволені судом пер шої інстанції у повному обся зі.

Позивачем заявлено до стяг нення з відповідача 696,60 грн. пе ні за період з 10.12.2009р. по 21.03.2010р.

Відповідно до ст.546 Цивільно го кодексу України одним із в идів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка (штр аф, пеня).

Відповідно до п.3 ст.549 Цивіль ного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєча сного виконання грошового зо бов'язання за кожен день прос трочення виконання.

Згідно п.2 ст.551 Цивільного ко дексу України, якщо предмето м неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється догов ором або актом цивільного за конодавства.

Нормами Закону України „Пр о відповідальність за несвоє часне виконання грошових зоб ов' язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР вс тановлено, що платники грошо вих коштів сплачують на ко ристь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню, щ о обчислюється від суми пр остроченого платежу та не мо же перевищувати подвійної о блікової ставки Національн ого банку України, що діяла у період, за який сплачується п еня.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що за несвоєчас ну оплату за поставлений тов ар відповідач (покупець) спла чує позивачу (продавцю) пеню з а кожен прострочений день у р озмірі подвійної облікової с тавки НБУ що діяла в період, за який сплачується пеня від су ми прострочення платежу.

Перевіривши поданий позив ачем розрахунок пені, колегі я суддів приходить до виснов ку, що позивач правильно, з дот риманням приписів Закону Укр аїни "Про відповідальність з а несвоєчасне виконання грош ових зобов'язань", нарахував, а суд першої інстанції стягну в з відповідача за порушення виконання грошового зобов'я зання 696,60 грн. пені за період з 10.12.2009р. по 21.03.2010р. (а.с. 3 - розрахунок перевірений судом).

Також, колегія суддів погод жується з рішенням господарс ького суду першої інстанції у частині відмови щодо стягн ення з відповідача 365,57грн. суд ових витрат, які, як пояснює по зивач, є вартістю залізничн их квитків, які були сплачені останнім для участі предста вника в судовому засіданні.

За приписами ст.44 Господарс ького процесуального кодекс у України, судові витрати скл адаються з державного мита, с ум, що підлягають сплаті за пр оведення судової експертизи , призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з огл ядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходжен ня, оплати послуг перекладач а, адвоката, витрат на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу та інших ви трат, пов'язаних з розглядом с прави.

З огляду на зміст ст.44 Господ арського процесуального код ексу України, посилання пози вача на те, що витрати, які він поніс для забезпечення явки свого представника у судове засідання це судові витрати - є хибним.

Колегія суддів додатково з вертає увагу позивача на те, щ о відшкодування витрат позив ачу або відповідачу пов'язан их із їх явкою у судові засіда ння чинним законодавством не передбачено.

Слід також відмітити, що у в ідповідності до ч.2 ст.22 Господ арського процесуального код ексу України, брати участь в господарських засіданнях є п равом сторін, а не обов'язком, за виключенням випадків, кол и такий обов'язок встановлює суд в судовому акті.

Таким чином, доводи апеляці йної скарги спростовуються в ищенаведеним та не є підстав ою для скасування оскарженог о рішення.

За наведених обставин, ріше ння господарського суду Вінн ицької області від 22.06.2010р. у спр аві №13/78-10 слід залишити без змі н як таке, що відповідає вимог ам матеріального та процесуа льного права і обставинам сп рави, а подану відповідачем а пеляційну скаргу - без задово лення.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господ арського процесуального код ексу України, Житомирський а пеляційний господарський су д

ПОСТА НОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 22 червня 2010 року у справі № 13/78-10 за лишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмежен ою відповідальністю "КСК Інт ертрейд", м. Вінниця - без задов олення.

2. Справу № 13/78-10 повернути до го сподарського суду Вінницько ї області.

Головуючий суддя Щепанська Г.А.

судді:

Гу лова А.Г.

Па січник С.С.

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3- сторонам,

4 - в наряд.