Ухвала

від 03.10.2023 по справі 334/10013/13-к

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

03.10.2023

Справа № 334/10013/13-к

Провадження №1-кп/337/15/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2023 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Запоріжжі клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 , обвинуваченого за ст. 190 ч.4 КК України за обвинувальним актом № 12013080050000643 від 28.02.2013 року про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження за ч.4 ст.190 КК України за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який народивсяу с.ТрудолюбівкаВільнянського районуЗапорізької області,громадянина України,освіта середньо-спеціальна,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого заадресою: АДРЕСА_2 , ранішене судимого,у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

Згідно з обвинувальним актом, у травні 2008 року, знаходячись у м.Запоріжжі, обвинувачений ОСОБА_7 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, повідомив раніше знайомому ОСОБА_9 , що у нього є знайомі, які можуть продати сідельний тягач марки DAF з напівпричепом марки SCHMITZ зі знижкою. Заінтересувавши ОСОБА_9 в придбанні вказаного тягачу та напівпричепу, ОСОБА_7 запропонував йому оформити та отримати кредит в банку на придбання вказаних транспортних засобів.

Для цього, ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_9 купити у нього підроблену довідку про доходи за 500 доларів США, яку потім надати до банку для отримання необхідної суми кредиту.

Погодившись на пропозицію ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , приблизно в середині травня 2008 року придбав за 500 доларів США від ОСОБА_7 , підроблену довідку про доходи ТОВ Транспортна компанія Авант ЄРДПОУ 32889723, відповідно до якої він начебто працював в зазначеному підприємстві на посаді менеджера з розвитку та отримував з 01.11.2007 року по 30.04.2008 року щомісячно заробітну платню, всього за 6 місяців в сумі 18550 гривень, але там ніколи не працював та доходи не отримував.

Після цього, зазначену підроблену довідку, ОСОБА_9 надав до територіального управління акціонерного банку Факторіал-Банк, розташованого по пр. Леніна, 185 у м.Запоріжжя, де 21.05.2008 року отримав кредит в сумі 36400 доларів США.

В той же день, приблизно о 12-00 годині,продовжуючи свій злочинний намір, знаходячись біля зазначеного банку, ОСОБА_7 , шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , отримав від останнього грошові кошти в сумі 36000 доларів США начебто на придбання сідельного тягача марки DAF з напівпричепом марки SCHMITZ.

В подальшому ОСОБА_7 , заволодівши грошовими коштами ОСОБА_9 , зник, а сідельний тягач марки DAF з напівпричепом марки SCHMITZ потерпілому не придбав та не передав, таким чином він заволодів коштами потерпілого на суму 36000 доларів США, що в перерахунку на гривні складає суму 178200 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи повторно, приблизно у липні 2008 року, знаходячись у м.Запоріжжя, повідомив раніше знайомому ОСОБА_10 , що у нього начебто є знайомі, які можуть продати сідельний тягач марки DAF з напівпричепом марки KRONE SDP 27 зі знижкою. Заінтересувавши ОСОБА_10 в придбанні вказаного тягачу та напівпричепу, ОСОБА_7 запропонував йому оформити та отримати кредит в банку. Для цього, ОСОБА_7 також запропонував ОСОБА_10 купити у нього підроблену довідку про доходи за 100 доларів США, яку потім надати до банку для отримання необхідної суми кредиту.

Погодившись на пропозицію ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , приблизно в кінці липня 2008 року, придбав за 100 доларів США у ОСОБА_7 , підроблену довідку про доходи ТОВ Транспортна компанія Авант ЄРДПОУ 32889723, відповідно до якої він начебто працював в зазначеному товаристві на посаді водія та отримував з 01.02.2008 року по 31.07.2008 року щомісячно заробітну платню, всього за 6 місяців в сумі 16500 грн., але фактично там ніколи не працював та доходи не отримував.

Після цього, зазначену підроблену довідку ОСОБА_10 надав до територіального управління акціонерного банку Факторіал-Банк, розташованого по пр. Леніна, 185 у м.Запоріжжя, де 06.08.2008 року, де отримав кредит в сумі 57200 доларів США.

В той же день, приблизно об 11-00 годині, ОСОБА_7 , знаходячись біля зазначеного банку, шляхом зловживання довірою ОСОБА_10 , отримав від останнього грошові кошти в сумі 57200 доларів США, начебто для придбання сідельного тягача марки DAF з напівпричепом марки KRONE SDP 27.

В подальшому, ОСОБА_7 , заволодівши грошовими коштами ОСОБА_10 ,переоформив 30.01.2009 року в ВРЕВ № 1 УДАЇ УМВС України в Запорізькій області на останнього раніше отриманий шляхом обману в ТОВ Максан-Транс сідельний тягач марки DAF 95 F, 1999 року випуску з напівпричепом марки KRONE SDP 27, 2001 року випуску, які в подальшому були вилучені працівниками міліції ГУМВС України в Одеській області та повернуті ТОВ Максан-Транс.

Таким чином, ОСОБА_7 заволодів коштами потерпілого ОСОБА_10 в сумі 57200 доларів США, що в перерахунку на гривні складає 283140 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Крім того, на початку серпня 2008 року, продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 , знаходячись у місті Запоріжжі, діючи повторно, повідомив співмешканці ОСОБА_11 , що у нього начебто є знайомі, які можуть продати сідельний тягач марки DAF з напівпричепом марки КРОНА зі знижкою. Заінтересувавши ОСОБА_11 в придбанні вказаного тягача та напівпричепу, він запропонував їй оформити та отримати кредит в банку.

Погодившись на пропозицію, 02.09.2008 року, ОСОБА_11 оформила в територіальному управлінні акціонерного банку Факторіал-Банк, розташованого по пр. Леніна, 185 у м. Запоріжжя, кредит на суму 51590 доларів США.

В той же день, приблизно о 12-00 годині, знаходячись біля зазначеного банку, ОСОБА_7 , шляхом зловживання довірою ОСОБА_11 отримав від неї 51590 доларів США начебто на придбання сідельного тягачу марки DAF з напівпричепом марки КРОНА.

В подальшому, заволодівши грошима ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , начебто придбав сідельний тягач марки DAF з напівпричепом марки КРОНА в м.Одеса на підприємстві та передав у користування ОСОБА_11 , але вказаний тягач з причепом через деякий час, були вилучені правоохоронними органами та повернуті підприємству ТОВ Максан-Транс в м.Одеса, оскільки ОСОБА_7 заволодів ними шляхом обману.

Таким чином, ОСОБА_7 заволодів грошовими коштами ОСОБА_11 на суму 51590 доларів США, що в перерахунку складає 255370 грн. 50 коп., яка в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою ( шахрайство), вчинене повторно, в особливо великих розмірах.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав частково.

Разом з тим, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 заявив письмове клопотання про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, яке підтримав у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання захисника.

Потерпілі в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду кримінальної справи були повідомлені судом.

Колегія суддів, вислухавши клопотання захисника, підтримане обвинуваченим, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 286 КПК України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що міститься у п. 1 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно до ч. 1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням давності є обов`язковим для суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

При цьому, закон не пов`язує можливість застосування правил ч. 1 ст.49 КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Отже, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд у своїй постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 345/2618/16-к, провадження № 51-1491км19.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_7 обвинувачується у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України за період, протягом травня-вересня 2008 року.

Станом на час скоєння кримінальних правопорушень, а саме на травень 2008 року, за ч.4 ст.190 КК України, кримінальній відповідальності за шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, особи підлягали притягненню до кримінальної відповідальності у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до п.5 ст. 12 КК України, особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Статтею 49 КК України п.5 передбачено звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності- п`ятнадцять років, у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

З вказаного вище вбачається, що на час звернення до суду адвоката ОСОБА_8 з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 на підставі ст. 49 КК України із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження за ч.4 ст.190 КК України, сплинули строки притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 цілком розуміє свої права та підставу звільнення від кримінальної відповідальності, просив суд закрити кримінальне провадження за пред`явленим обвинуваченням за ч. 4 ст.190 КК України та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Враховуючи, що з дня вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст. 190 КК України, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_7 , минуло більше ніж 15 років, тобто минув передбачений законом про кримінальну відповідальність строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, суд, за наявності згоди ОСОБА_7 , приходить до висновку про необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Положеннями ст.285 КПК України встановлено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

При цьому положення ч. 4 ст.286 КПК України зобов`язують суд невідкладно розглянути клопотання сторони кримінального провадження про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом.

Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи, суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Системний аналіз наведених норм закону вказує на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання та на підставі частини 5 статті 74, статті 49 КК може звільнити засудженого саме від покарання, а не від кримінальної відповідальності.

Отже, обвинувачений, щодо якого передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, має, як право на таке звільнення, так і право на проведення судового провадження в повному обсязі в загальному порядку.

В даному випадку обвинувачений ОСОБА_7 скористався своїм правом на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України за ч.4 ст.190 КК України, та має право на таке звільнення.

Суд, в свою чергу, роз`яснив обвинуваченому його право на звільнення від кримінальної відповідальності та юридичні наслідки щодо реалізації цього права, в тому числі, і те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. 284, 286, 369 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 190 КК України за обвинувальним актом № 12013080050000643 від 28.02.2013 року про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням за ч.4 ст. 190 КК України за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12013080050000643 від 28.02.2013 року на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12013080050000643 від 28.02.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_7 в частині обвинувачення за ч.4 ст. 190 КК України за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, закрити на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Цивільні позови, заявлені потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 про відшкодування завданої матеріальної шкоди, залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 їх правона зверненнядо судуз аналогічнимицивільними позовами в порядку цивільного судочинства, без оплати судового збору.

Речові докази: кредитні справи ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , вилучені в ПАТ „Фідобанк, повернути представнику банку; розписку, складену ОСОБА_7 від 13.10.2007 року на ім`я ОСОБА_10 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 03.10. 2023 року.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3