Рішення

від 27.09.2023 по справі 757/9341/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9341/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Габрись О.М.,

справа № 757/9341/23-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

представник позивача ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

У березні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, мотивуючи тим, що 01 березня 2016 року між сторонами укладено договір позики у спрощеній формі, за яким ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 грошові кошти в іноземній валюті в сумі 400 000 доларів США на строк до 10.12.2021 року включно, а ОСОБА_2 зобов`язався повернути ОСОБА_1 800 000 доларів США. Підписанням розписки від 01.03.2016 року відповідач підтвердив отримання суми позики. Проте, свої зобов`язання щодо повернення суми позики відповідач не виконав. У зв`язку з цим, позивач звернувся з позовом до суду та просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором позики у розмірі 800 000 доларів США та 3% річних в розмірі 4 931,51 доларів США, а всього 804 931,51 доларів США.

Ухвалою суду від 13 березня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10 квітня 2023 року (т. 1 а.с. 21).

Ухвалою суду від 20 березня 2023 року з метою забезпечення позову накладено арешт на 25 об`єктів нерухомого майна, яка постановою Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 скасована в частині:

- квартир АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 665060532224

- квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 665042332224

- квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 665024732224 (т. 1 а.с. 149-151, т. 2 а.с. 238-249).

Ухвалою суду від 10 квітня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про залучення до справи в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_6 - відмовлено (т. 1 а.с. 174-175).

Ухвалою суду від 25 серпня 2023 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення в частині земельної ділянки кадастровий номер 3222485901:01:004:0031, загальною площею 0,1617га, за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17893128322 (т. 3 а.с. 46).

4 вересня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надійшов відзив (т. 3 а.с. 88-89), відповідно до якого зазначає, що відповідач дійсно взяв в борг у позивача кошти в сумі 400 000 доларів США, та зобов`язався повернути йому не пізніше 10.12.2021 року кошти в сумі 800 000 доларів США, а також дві квартири у збудованому житловому будинку. Однак, через непередбачувані для ОСОБА_2 обставини виконати своє зобов`язання він не зміг. Відповідач не відмовляється від взятого на себе зобов`язання, проте вважає неможливим його виконання саме зараз, під час збройної агресії, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову повністю (т. 3 а.с. 88-89).

Ухвалою суду від 07 вересня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про залучення ОСОБА_8 до справи в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору та зупинення провадження у справі - відмовлено (т. 3 а.с. 108, 112-113).

За результатами проведення підготовчого судового засідання ухвалою суду від 07 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду на 27 вересня 2023 року (т. 3 а.с. 110).

15 вересня 2023 року ухвалою суду від 15 вересня 2023 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення в частині, а саме на:

- одну другу частки квартири АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1804084832224;

- одну другу частки квартири АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1802567932224;

- одну другу частки квартири АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1802542132224 (т. 3 а.с. 132).

До судового засідання представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не з`явилася, надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, проти розгляду справи за наявними в ній матеріалами не заперечив.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Постановою Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 передбачено, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Судом встановлено, що 01 березня 2016 року позивач ОСОБА_1 надав відповідачу ОСОБА_2 у позику кошти в сумі 400 000 доларів США, а відповідач зобов`язався повернути позивачу не пізніше 10.12.2021 року кошти в сумі 800 000 доларів США, а також дві квартири у збудованому житловому будинку, що стверджується розпискою від 01.03.2016 року (т. 1 а.с. 12).

У строк, встановлений договором позики, відповідач суму позики позивачу не повернув.

Договір позики відповідач не оспорював, не визнавав його недійсним чи удаваним правочином, що має на меті приховати інший правочин.

Разом з цим, відповідач не відмовляється від взятого на себе зобов`язання, проте вважає неможливим його виконання саме зараз, під час збройної агресії.

Відповідно до ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця або реального повернення коштів позикодавцеві.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк (стаття 610 ЦК України).

За положеннями ст. 525, 526 ЦЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Також, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з правовим висновком Великої палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (14-446цс18), суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, оскільки належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Оскільки відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань перед позивачем, грошові кошти за договором позики в розмірі 800 000 доларів США позивачу не повернув, то суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за договором позики у сумі 800 000 доларів США, без перерахунку вказаної суми у гривнях за офіційним курсом НБУ, враховуючи положення ч. 1 ст. 1049 ЦК України (повернення грошових коштів у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем).

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, суд виходить з наступного з огляду на таке.

Захист прав та інтересів позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) врегульовано частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює окремі види зобов`язань (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

З огляду на те що відповідач порушив грошове зобов`язання з повернення заборгованості за договором позики, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Розмір 3% річних відповідно до розрахунку позивача становить 4 931, 51 доларів США (т. 1 а.с. 4-5).

Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем не заперечувався, у встановленому законом порядку не спростовано.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову і в частині стягнення 3% річних.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача .

Статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частини 2 статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3, 4, 6 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача на його користь 40 000 грн. витрат на правову допомогу, однак будь-яких доказів щодо виконаних послуг на вказану суму не надає, у зв`язку з чим, вказані вимоги задоволенню не підлягають. Проте, позивач не позбавлений права в порядку ч. 8 ст. 140 ЦПК України подати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 13 956 грн. 80 коп. (судовий збір за подання позову у розмірі 13 4210 грн. (т. 1 а.с. 9) + 536 грн. 80 коп. судовий збір за забезпечення позову (т. 1 а.с. 33) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 524, 526, 530, 545, 625, 1046-1047, 1049 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму позики у розмірі 800 000 доларів США, 3% річних за період з 11 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 4 931,51 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 13 956 грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

відповідач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя О.В. Батрин