Ухвала

від 03.10.2023 по справі 916/1513/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

03 жовтня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1513/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-флор"

на рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2023

по справі №916/1513/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-флор"

про стягнення 490593,88 грн.,

ВСТАНОВИВ:

22.09.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-флор" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2023 по справі №916/1513/23.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1513/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -Принцевська Н.М., судді - Діброва Г.І., Ярош А.І., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-флор" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2023 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/1513/23.

29.09.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1513/23.

Дослідивши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-флор" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2023 по справі №916/1513/23, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

В апеляційній скарзі Товариством з обмеженою відповідальністю "Профі-флор" заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування заявленого клопотання апелянт зазначає, що не був повідомлений стосовно розгляду справи та не отримував жодного належного повідомлення.

Апелянт вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Профі-флор" фактично не орендує офіс №603 за адресою: м. Одеса, пл.10 Квітня,1, а також не знаходився за даною адресою, тому отримати рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2023 по справі №916/1513/23 вчасно не було змоги.

Крім того, скаржник зауважив, що його представником було зроблено запит до орендодавця, тобто власника орендованого приміщення ТОВ "ОДЕСМ`ЯСОМОЛПРОЕКТ" щодо того, чи використовується офіс №603 за адресою м. Одеса, пл.10 Квітня,1, відповідь на даний запит апелянт зобов`язується долучити до апеляційної скарги згодом.

Апелянт також зазначає, що про існування рішення дізнався через свого представника 11.09.2023 після отримання ним доступу до матеріалів справи в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

З матеріалів справи вбачається, що всі процесуальні документи по справі, у тому числі оскаржуване рішення, надсилались відповідачу на його юридичну адресу, яка вказана в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65009, Одеська область, м. Одеса, площа 10 Квітня, буд. 1, офіс №603.

Саме за цією і єдиною відомою суду першої інстанції адресою, було надіслано оскаржуване рішення.

Наявність цієї адреси в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дає підстави вважати, що така адреса відповідача є актуальною, а відтак саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 30.03.2023 по справі №910/2654/22.

Колегія суддів зазначає, що за приписами ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Однак, відомостей про те, що відповідач повідомляв суд першої інстанції про зміну адреси місцезнаходження матеріали справи не містять.

До того ж, слід наголосити на тому, що до теперішнього часу у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-флор" є: 65009, Одеська область, м. Одеса, площа 10 Квітня, буд. 1, офіс №603, що не узгоджується з твердженням апелянта про можливе припинення орендних відносин за вказаною адресою.

Крім того, скаржник не зазначає актуальної адреси свого місцезнаходження, а навпаки в апеляційній скарзі вказує, що знаходиться за адресою: 65009, Одеська область, м. Одеса, площа 10 Квітня, буд. 1, офіс №603.

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З поштових повідомлень наявних в матеріалах справи, адресатом якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Профі-флор", вбачається, що відправлення не були ним отримані, про що підприємством поштового зв`язку „Укрпошта робились відмітки про повернення поштового повідомлення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що в разі якщо процесуальні документи було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений належним чином. Доказом такого повідомлення є наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, повернуті відділенням поштового зв`язку.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про дотримання місцевим господарським судом вимог Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення скаржника про прийняття оскаржуваних рішення.

Також, за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскаржуване рішення було оприлюднено 23.06.2023, а тому з названої дати скаржник мав можливість ознайомитись з оскаржуваним рішенням.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

З огляду на зазначене, судова колегія, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, вважає, що підстави для поновлення строку, вказані заявником, не підтверджені будь-якими належними чи допустимими доказами та не можуть бути визнані поважними.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху та надати скаржнику строк для можливості усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин пропуску цього строку та надання доказів, які підтверджують неможливість звернення до суду апеляційної інстанції у передбачені законодавством строки.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що з урахуванням приписів ч.4 ст.260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-флор" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2023 по справі №916/1513/23 на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без руху з наданням строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-флор" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2023 по справі №916/1513/23 без руху.

2. Повідомити скаржника про необхідність подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням суду доказів, які підтверджують неможливість звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законодавством строк, у строк протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Профі-флор", що відповідно до п. 4 ч.1. 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош