Ухвала

від 26.01.2024 по справі 916/1513/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/1513/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А.А. (головуючий), Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-флор" (далі - ТОВ "Профі-флор", скаржник, заявник)

на рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023

у справі №916/1513/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг інвест" (далі - ТОВ Білдінг інвест")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-флор"

про стягнення 490 593,88 грн

ВСТАНОВИВ:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 10.01.2024 надійшла від представника ТОВ "Профі-флор" - адвоката Фещенка І.С. касаційна скарга, в якій просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 та рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2023 у справі №916/1513/23 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Крім того в касаційній скарзі ставиться питання про поновлення строку на подання касаційної скарги та прийняття її до розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №916/1513/23 визначено колегію суддів у складі: - Ємця А.А., головуючий, Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень у квітні 2023 року ТОВ "Білдінг інвест" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ "Профі-флор", у якій просило стягнути з відповідача 490593,88 грн. заборгованості.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на невиконання відповідачем умов Договору підряду №ПФ/15062021 від 15.06.2021, укладеного між сторонами, з огляду на що у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 490593,88 грн., з яких 458 124,24 грн. заборгованість за зобов`язанням та 32469,64 грн. втрат від інфляції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.06.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі №916/1513/23, позов задоволено. Позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Профі-флор" на користь ТОВ "Білдінг інвест" 458124,24 грн. заборгованості та 5497,50 грн. витрат зі сплати судового збору. Відмовляючи у стягненні інфляційних втрат, місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не надано суду доказів коли саме відповідач отримав вимогу про повернення 458124,24 грн. або коли підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення йому поштового відправлення, з огляду на що суд відмовив у задоволенні вимог про стягнення витрат від інфляції, оскільки неможливо встановити період прострочення.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "Профі-флор", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 916/1513/23 з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частиною п`ятою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини першої статті 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено у розмірі 2 684 грн.

Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення 490 593,88 грн, що загалом менше ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час подання позову у 2023 році (2 684 грн х 500 = 1 342 000 грн).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведених вище норм дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, ТОВ "Профі-флор" в якості підстави касаційного оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 та рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2023 у справі №916/1513/23 зазначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах). Проте, наводячи такі обґрунтування скаржник не враховує, що у малозначній справі вони можуть бути підставою для відкриття касаційного провадження лише за умови, що наявними будуть і, вже наведені вище, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України умови, які даватимуть суду право вважати судові рішення у малозначній справі такими, що підлягають касаційному оскарженню.

При цьому, подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в" і "г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши доводи ТОВ "Профі-флор", викладені в касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини 2 сттатті 287 ГПК України не є доводами, які у розумінні підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, підтверджують наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судове рішення таким, що підлягає касаційному оскарженню.

При цьому під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги ТОВ "Профі-флор" колегією суддів взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство та врахував межі, порядок та повноваження апеляційного суду щодо розгляду справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

З огляду на викладене суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Профі-флор" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 та рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2023 у справі №916/1513/23, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Водночас, Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

У постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі-флор" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі №916/1513/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова