Постанова

від 04.10.2023 по справі 927/568/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2023 р. Справа№ 927/568/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІККОМ-СОЛАР"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.06.2023 (повне рішення складено та підписано 22.06.2023)

у справі №927/568/23 (суддя Мацьор В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІККОМ-СОЛАР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНГО"

про стягнення 81 087,39 грн

УСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "НІККОМ-СОЛАР" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНГО" про стягнення 81 087,39 грн, у тому числі 69 500,00 грн боргу, 9 193,92 грн інфляційного збільшення та 2393,47 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №12Т/19 від 01.03.2020 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів (ПММ).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.06.2023 у справі №927/568/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що у матеріалах справи наявні докази, які є підставою для відмови у задоволенні позову, крім того суд першої інстанції зазначав, що у рішення Господарського суду Чернігівської області від 10 січня 2023 року у справі № 927/742/22 (яке набрало законної сили на момент винесення рішення у даній справі) були установлені обставини справи, які мають преюдиційне значення у даній справі відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "НІККОМ-СОЛАР" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду; за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 21 червня 2023 року у справі №927/568/23 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НІККОМ-СОЛАР" в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги позивач зазначав, що на виконання умов договору відповідач отримав оплату за товар в розмірі 69 500,00 грн, натомість доказів про передачу товару на відповідну суму надано не було. Позивач зазначав, що жодної видаткової накладної на отримання товару підписано не було, що на переконання позивача підтверджує не виконання відповідачем свого обов`язку по передачі товару. Апелянт також зазначав, що сам по собі факт передачі відповідачем у власність позивача талонів не указує на належне та повне виконання умов договору (його предмету), а лише вказує на можливий спосіб отримання товару. Виконання обов`язку продавця з передачі товару покупцю в договору купівлі-продажу товарів визначається залежно від обраного сторонами способу та місця виконання. Якщо договір передбачає передання товару в певному місці, то обов`язок продавця вважатиметься виконанням із моменту надання цього товару в розпорядження покупця в певному місці незалежно від способу.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІККОМ-СОЛАР" у справі №927/568/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "НІККОМ-СОЛАР" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/568/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НІККОМ-СОЛАР" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.06.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №927/568/23.

24.07.2023 на адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №927/568/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НІККОМ-СОЛАР" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.06.2023 у справі №927/568/23. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив суд повністю відмовити позивачу у задоволенні його апеляційної скарги. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначав, що між ним та позивачем дійсно був укладений договір № 12Т/19 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів (ПММ) від 01.03.2020, предметом якого є поставка останньому паливно-мастильних матеріалів при пред`явленні бланків дозволів (талонів). Відповідач на виконання умов договору 09.04.2020 передав позивачу у власність талони на суму 69 484,60грн, строк дії яких до 31.12.2020. На думку відповідача, оскільки позивач прострочив отоварювання деяких талонів, як наслідок має понести для себе негативні наслідки.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна установити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Як убачається із матеріалів справи, 01.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕНГО" (надалі - Постачальник) в особі директора Гирі Євгенія Михайловича та Товариством з обмеженою відповідальністю "НІККОМ-СОЛАР" (надалі - Покупець) в особі директора Комоцького Ігоря Миколайовича був укладений договір № 12Т/19 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів (ПММ) (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.2. 1.3 Договору бланк дозвіл (талон) - спеціально розроблений Постачальником документ, установленої Продавцем форми, який передається Покупцю, або його уповноваженій особі, та дає можливість отримувати ПММ від Покупця за умови його пред`явлення. Бланк дозвіл (талон) не є платіжним засобом, а є технічним засобом обліку операцій відпуску Товару.

ПММ (надалі - Товар) - паливно-мастильні матеріали, а саме: дизельне пальне, бензини А92, А95, А95 преміум, газ скраплений та автомастила в асортименті.

Згідно з п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору:

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язався передати (відпустити), а Покупець зобов`язався прийняти й оплатити Товар, в т.ч. масла автомобільні.

Відпуск (передача) Товару здійснюється за адресою: м. Чернігів, вул. Козацька, 58.

Відпуск Товару по кількості і якості здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерством економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496.

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язався організувати та забезпечити безперебійну передачу (відпуск) Товару окремими партіями цілодобово, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити Товар згідно умов цього Договору (п. 3.1 Договору).

Відпуск Товару Покупцеві або його уповноваженим особам здійснюється при пред`явленні бланків дозволів (талонів), за умови його дійсності та наявністю печаток Продавця та Покупця на зворотній стороні. Бланк дозвіл (талон) не є платіжним засобом, а є технічним засобом обліку операцій відпуску Товарів (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.4.1, 4.3, 4.4 Договору оплата ПММ здійснюється на умовах попередньої оплати на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування коштів на поточний розрахунковий рахунок Постачальника протягом 2-х календарних днів. Днем перерахування коштів вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Зобов`язання Покупця по оплаті за Товар вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Усі розрахунки за Договором здійснюються в національній валюті.

Згідно з п. 5.3 Договору у разі, коли Покупець із своєї вини не отримав Товар протягом вказаного терміну, то прострочені бланки дозволи обміну не підлягають.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020, а в частині грошових зобов`язань - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п.7.1 Договору).

На виконання умов договору, відповідач сформував рахунок-фактуру № В-00000530 від 09.04.2020 на суму 69 500,00 грн на оплату бензину А-95-Євро-5-Е5 в кількості 500.000 літрів вартістю 9500,00 грн з ПДВ та газу (2711.12.97.00) в кількості 7792.200 літрів вартістю 60 000,00 грн з ПДВ.

Позивач платіжним дорученням №52 від 09.04.2020 перерахував на рахунок відповідача кошти у сумі 69 500,00 грн з призначенням платежу: "рахунок-фактура № В-00000530 від 09.04.2020 за паливо, у т.ч. ПДВ 20% - 583,33 грн".

09.04.2020 сторонами була підписана та скріплена печатками видаткова накладна на бланки дозволу № В-0000001 на суму 69 484,60 грн, а саме:

товар - А-95, кількість талонів - 48, з номера - 1717, по номер - 1764, кількість літрів - 480, ціна без ПДВ - 15,83, сума без ПДВ - 7600,00;

товар - А-95, кількість талонів - 2, з номера - 1714, по номер - 1715, кількість літрів - 20, ціна без ПДВ - 15,83, сума без ПДВ - 316,67;

товар - газ, кількість талонів - 336, з номера - 2497, по номер - 2832, кількість літрів - 3360, ціна без ПДВ - 6,42, сума без ПДВ - 21560,11;

товар - газ, кількість талонів - 288, з номера - 2845, по номер - 3132, кількість літрів - 2880, ціна без ПДВ - 6,42, сума без ПДВ - 18 480,10;

товар - газ, кількість талонів - 149, з номера - 3181, по номер - 3329, кількість літрів - 1490, ціна без ПДВ - 6,42, сума без ПДВ - 9 561,96;

товар - газ, кількість талонів - 6, з номера - 3169, по номер - 3174, кількість літрів - 60, ціна без ПДВ - 6,42, сума без ПДВ - 385,00.

Разом сума без ПДВ - 57 903,84, ПДВ 11 580,76, всього 69 484,60 грн.

Звертаючись із позовом ТОВ "НІККОМ-СОЛАР" зазначало, що термін дії талонів на газ співпадає з терміном дії Договору - до 31.12.2020. Також позивач зазначав, що сторонами продовжувались правовідносини в рамках дії даного договору, що підтверджується внесенням змін до талонів з засвідченням відтиску печатки Продавця, а саме продовжено дії талонів: № 2539, 2541-2544, 2545-2556, 2557-2568, 2569-2580, 2581-2592 до 01.09.2022, №3193-3204, 3205-3216, 3265-3276, 3277-3288 до 31.08.2022 та продовженням відпуску паливно-мастильних матеріалів (газу скрапленого).

Крім того позивач зазначав, що він звернувся до відповідача з вимогою поставити товар за талонами, які вважав, що їх дія продовжена. Відповідач відмовив у поставці товару за даними талонами.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі №927/742/22 від 10.01.2023 відмовлено позивачу у задоволенні вимог про зобов`язання відповідача поставити паливно-мастильні матеріали (газ) в кількості 1010 літрів.

У подальшому, 13.02.2023 позивач направив відповідачу претензію з вимогою надати належні докази на підтвердження відпуску ТОВ "ВЕНГО" товару (ПММ) на суму 69 500,00 грн за договором №12Т/19 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів (ПММ) від 01.03.2020 та відповідно отримання його ТОВ "Нікком-Солар". У разі відсутності таких документів, вимагав повернути сплачені ТОВ "Нікком-Солар" грошові кошти в розмірі 69 500,00 грн за договором №12Т/19 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів (ПММ) від 01.03.2020 та припинити даний договір.

Звертаючись із позовом позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що відповідач відповіді на претензію не надав, вимоги претензії не виконав, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не установлено законом.

Відповідно до ст. 173-175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Судом установлено, що договір № 12Т/19 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів (ПММ) від 01.03.2020 підписаний сторонами, скріплений печатками сторін, що свідчить про набрання ним чинності. Факт укладання даного договору сторонами не оспорюється.

Із змісту договору убачається, що на його підставі між сторонами виникли правовідносини поставки.

Згідно зі ст. 265, 267 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Якщо в довгостроковому договорі кількість поставки визначено лише на рік або менший строк, у договорі повинен бути передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним на один рік.

У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).

У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.

За змістом ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не установлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Отже, до укладеного сторонами договору застосовуються також загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 655, 662- 664 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 334 Цивільного кодексу України визначено момент набуття права власності за договором.

Відповідно до положень цієї статті, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не установлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерством економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496) (надалі - Інструкція) визначено, що Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (п. 3 Інструкції).

Отже, Талон є товарно-розпорядчим документом на нафтопродукти.

Як установлено судом, відповідачем був виставлений позивачеві рахунок-фактура № В-00000530 від 09.04.2020 на оплату визначеного умовами Договору Товару, який був оплачений позивачем в повному розмірі.

На підтвердження факту приймання-передачі Товару, сторонами була підписана видаткова накладна на бланки дозволу № В-0000001 від 09.04.2020.

Крім того суд зазначає, що наведені обставини були установлені також рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2023 у справі №927/742/22 за позовом ТОВ "Нікком-Солар" до ТОВ "Венго" про зобов`язання відповідача поставити паливно-мастильні матеріали (газ) в кількості 1010 літрів, що передбачено умовами договору № 12Т/19 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів (ПММ) від 01.03.2020, яким позов залишено без задоволення. Рішення суду набрало законної сили 07.02.2023.

Отже, за висновком суду у справі №927/742/22: "Ураховуючи, що відповідач вручив позивачеві товарно-розпорядчі документи на товар, а позивач повністю його оплатив, слід дійти висновку, що сторонами були виконані зобов`язання, визначені умовами Договору, в частині передачі постачальником товару у власність покупця та сплати покупцем за нього певної грошової суми.".

Також суд зазначає, що у рішенні Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2023 у справі №927/742/22 установлені наступні факти та зроблені висновки:

"Згідно ст. 559 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, доводи позивача щодо невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором суд відхиляє.

Статтею 689 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не установлено договором або актами цивільного законодавства.

Якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 4 ст. 690 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.п. 10.3.3 Інструкції, відпуск нафтопродуктів за талонами, форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

Як убачається з матеріалів, 01.07.2019 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНГО" Є.М. Гирею виданий наказ "Про затвердження форми бланків талонів на відпуск пального" (з урахуванням Інструкції) (надалі - Наказ), яким, зокрема:

затверджено форму бланків на відпуск пального товариством (додаток № 1);

відпуск пального за талонами здійснюється за умови наявності укладеного із споживачем договору купівлі-продажу пального;

кожен бланк талону на відпуск пального має містити вид та кількість пального, термін його дії, штрих-код, серійний та порядковий номери;

бланки талонів видаються споживачу лише після повної оплати ним вказаного у них пального;

на зворотній стороні кожного талону наявність печаток ТОВ "ВЕНГО" та споживача (ФОП та юридичної особи) є обов`язковою;

відпуск пального по пошкоджених талонах та талонах, термін дії яких скінчився, не допускається;

у разі пошкодження бланків талонів або закінчення терміну їх дії за згодою ТОВ "ВЕНГО" в межах строку дії укладеного договору може бути проведено заміну таких талонів шляхом видачі споживачу нових бланків талонів в замін повернутих ним пошкоджених та/або із закінченим терміном дії;

внесення до бланків будь-яких змін, виправлень та записів, що не передбачені затвердженою формою, не допускається;

бланки талонів, які не відповідають даному наказу, є НЕДІЙСНИМИ;

відпуск пального по талонах, які не відповідають даному наказу, ЗАБОРОНЕНО.

Наказ та додаток до нього був розміщений відповідачем в "Куточку споживача", що підтверджується наданими відповідачем фотознімками.

Будь - яких заперечень про необізнаність зі змістом даного наказу Позивач не надав.

Таким чином, до відома позивача був доведений Наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНГО" щодо форми бланків талонів на відпуск пального.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач отримав талони № 2539, 2541-2544, 2545-2556, 2557-2568, 2569-2580, 2581-2592, 3193-3204, 3205-3216, 3265-3276, 3277-3288, при візуальному огляді яких убачається, що на них друкованим способом нанесений строк їх дії - до 31.12.2020.

Оригінали відповідних бланків дозволів (талонів) були оглянуті в судовому засіданні 22.12.2022.

При дослідженні доказів, зокрема відповідних товарно-розпорядчих документів було з`ясовано, що вручну на них був відображений новий строк їх дійсності до 31.08.2022 та до 01.09.2022.

Як зауважив позивач, відповідні зміни щодо строку дійсності талонів були нанесені безпосередньо відповідачем і на їх підставі товариство продовжувало обслуговуватись на АЗС відповідача, на підтвердження чого були надані копії фіскальних чеків, оригінали яких також були оглянуті в судовому засіданні 22.12.2022.

Відповідач, в свою чергу, заперечив проти внесення ним вручну змін до бланків (дозволів) талонів, оскільки це суперечить Наказу, а тому є такими, що не відповідають внутрішньому наказу товариства та є недійсними і не могли бути прийняті в обслуговування.

Посилання позивача на факт обслуговування на АЗС відповідача за спірними талонами поза межами строку їх дії судом відхиляються, оскільки з наданих товариством фіскальних чеків неможливо встановити на підставі яких саме товарно-розпорядчих документів здійснювався відпуск пального.

Ураховуючи всі докази та доводи сторін у їх сукупності із застосуванням стандарту доказування "вірогідності доказів" суд дійшов висновку, що саме позивачем не були виконані зобов`язання по прийняттю товару до закінчення строку дії Договору та строку дійсності талонів на паливно-мастильні матеріали, а тому підстави для задоволення позовних вимог про примусове виконання відповідачем обов`язку в натурі відсутні."

Суд зазначає, що частиною другою ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, установлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої установлено ці обставини, якщо інше не установлено законом.

Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акта, який набрав законної сили. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально установлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже установлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої установлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 902/608/19).

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2023 у справі №927/742/22, що набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів, а обставини, установлені цим судовим рішенням, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Отже, беручи до уваги наведене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, доводи наведені позивачем у апеляційні скарзі не спростовують установлених судом обставин справи, отже у задоволенні позову належить відмовити.

Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "НІККОМ-СОЛАР", наведених у апеляційній скарзі, про невмотивованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, слід зазначити наступне.

Європейський суд з прав людини у справах "Руїс Торіха проти Іспанії", "Суомінен проти Фінляндії", "Гірвісаарі проти Фінляндії" неодноразово наголошував на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про відмову у задоволенні позову, тому твердження скаржника про їх невмотивованість є безпідставними.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.06.2023 у справі №927/568/23 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІККОМ-СОЛАР" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.06.2023 у справі №927/568/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.06.2023 у справі №927/568/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "НІККОМ-СОЛАР".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран