Рішення

від 02.10.2023 по справі 918/689/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/689/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О.Гуменюк, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма - 315 про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма - 315

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Агро Пак"

про стягнення 230 108,73 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Оптіма - 315 (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Агро Пак" (відповідач) про стягнення 230 108,73 грн, з яких: 13 496,21 грн пені, 18 021,58 грн 48 % річних, 193 094,20 грн штрафу та 5 496,74 грн інфляційних за неналежне виконання грошового зобов`язання за договором поставки № КС28/19 від 07.02.2019.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.09.2023 у справі № 918/689/23 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Агро Пак" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма 315 10 000,00 грн 48 % річних, 7 000,00 грн пені, 90 000,00 грн штрафу та 3 369,14 грн судового збору. У задоволенні позовних вимог про стягнення 5 496,22 грн інфляційних, 6 496,21 грн пені, 8 021,58 грн 48 % річних та 109 094,20 грн штрафу відмовлено.

13.09.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма - 315 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги.

Ухвалою суду від 13.09.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма - 315 про ухвалення додаткового рішення у справі призначено о розгляду у судовому засіданні на 02.10.2023.

У судове засідання 02.10.2023 представники сторін не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, 02.10.2023 від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, вважає за необхідне зазначити таке.

Частинами 1-3 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Представником позивача у позовній заяві заявлено попередній орієнтовний розрахунок

суми на правничу допомогу у розмірі 45 505,44 грн.

На підтвердження витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, позивачем надано договір про надання правової допомоги № 03/07 від 03.07.2023, укладений між позивачем та адвокатом Євгенієм Василюком, додаткову угоду від 03.07.2023 до цього договору, опис наданих послуг згідно з договором про надання правової допомоги № 03/07 від 03.07.2023, акт приймання передачі наданих послуг від 12.09.2023, свідоцтво про право

на заняття адвокатською діяльністю серія ЗР № 21/2898 від 11.10.2021 та довіреність №03/07 від 03.07.2023.

За п. 1.1. цього договору адвокат зобов`язався надати клієнту юридичні послуги адвоката щодо здійснення усіма законними методами та способами представництва (надання правової допомоги) прав та інтересів клієнта в органах державної влади, правоохоронних органах, у відносинах з підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, судах України тощо у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів клієнта, в тому числі у кримінальних провадженнях, а клієнт - прийняти надані за цим договором послуги та сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк, погоджені сторонами.

Адвокат зобов`язався надати правову допомогу, в тому числі за окремими дорученнями клієнта, усні та письмові юридичні консультації щодо предмету цього договору, представляти права і законні інтереси клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у судах України загальної юрисдикції та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього договору з усіма правами представника (захисника), які передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним процесуальним кодексом України (п. 2.1. договору).

Згідно з підп. 2.3.1. п. 2.3. договору до обов`язків клієнта, серед іншого, належить сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк, погоджені сторонами.

Плата за послуги та порядок розрахунків визначені розділом 3 договору. Клієнт зобов`язався сплатити адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), що надаються, у порядку та строки, визначені у додаткових угодах (замовленнях, дорученнях), які є невід`ємною частиною договору, шляхом сплати виставлених адвокатом рахунків за послуги. Додаткові витрати, що відповідно до завдання (доручення) не були включені до загальної вартості юридичних послуг згідно з договором, сплачуються клієнтом на підставі окремих рахунків. Сплата за послуги та витрати, що визначені п. 3.1. та 3.2. цього договору, здійснюється протягом 5 робочих днів з дня виставлення рахунку адвокатом.

Відповідно до п. 5 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2025.

Додатковою угодою від 03.07.2023 до договору сторонами визначено, що сума (розмір) витрат клієнта на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції становить 40 000,00 грн, виходячи із погодженого між клієнтом та адвокатом фіксованого гонорару за надання послуг правової допомоги про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми Агро-Трак за договором поставки №КС28/19 від 07.02.2019.

Окрім фіксованого розміру вартості надання послуг, вказаного в п.1 цієї додаткової угоди, клієнт також зобов`язується сплатити адвокату додаткову винагороду за стягнення заборгованості гонорар успіху в розмірі 5% від стягнутої суми.

Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що в рамках супроводження справи та надання правової допомоги, сторони домовились про наступний (невиключний) перелік послуг (робіт): ознайомлення з наявними документами, консультація клієнта; опрацювання нормативної бази, судової практики; підготовка та подання позовної заяви, в т.ч. зміна підстав та/або предмету позову, інших необхідних процесуальних документів; підготовка та подання заяв по суті, клопотань тощо; участь в судових засіданнях в суді першої інстанції; переговори з відповідачем з метою врегулювання спору; ознайомлення з матеріалами справи в суді; складання адвокатських запитів; складання та подання необхідних процесуальних документів для захисту прав та інтересів клієнта; складання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі; інші послуги (роботи), що необхідні для супроводження справи клієнта.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом протягом трьох банківських днів з моменту набрання рішенням суду законної сили про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми Агро - Трак.

12.09.2023 між позивачем та адвокатом підписано Акт приймання - передачі наданих послуг у справі № 918/689/23.

Загальна вартість послуг, наданих адвокатом у цій справі, становить 46 505,44 грн (35 000,00 грн оплата професійної правничої допомоги та 11 505,44 грн - гонорар успіху за прийняття рішення на користь клієнта у майновому спорі у розмірі 5% від задоволених позовних вимог (230 108,73 грн *5%), на підтвердження чого надається Опис наданих послуг у справі та Акт приймання-передачі наданих послуг від 12.09.2023 у справі № 918/689/23.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

У ч. 3 ст. 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

За змістом положень ч. 5ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Проте, слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".

Розділяючи ці поняття, суд детальніше зазначає таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 129 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст.126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, у цій справі проведено три судових засідання, в одному з яких брав участь представник позивача, адвокатом позивача підготовлено дві заяви по суті спору: позовну заяву, відповідь на відзив, а також додаткові пояснення і клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та заяву про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

При цьому суд зауважує, що такі послуги як: ознайомлення з документами, попередня консультація клієнта з приводу заборгованості за договором поставки, підготовка первинних документів охоплюються поняттям складання позовної заяви, а формування позовної заяви з додатками, направлення її відповідачу та до суду не є професійною правничою допомогою в розумінні норм процесуального права, оскільки такі дії не потребують спеціальних професійних навичок, відповідно, не підлягають відшкодуванню. Окрім того, в основі спірних правовідносин сторін є договір поставки та застосування відповідальності за порушення строків розрахунків, вказана категорія справ належить до справ незначної складності, судова практика усталена, розрахунки нескладні, розмір заявленої до стягнення суми невеликий.

Щодо оплати професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта в розмірі 11 505, 44 грн, то суд уважає за необхідне зазначити таке.

За своїм змістом і правовою природою така винагорода не є ціною договору (платою за

надані послуги) у розумінні ст. 632, 903 ЦК України та ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а є платою за сам результат, досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг.

Заразом домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача. Зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19.10.2000 у справі Іатрідіс проти Греції тлумачить гонорар успіху як домовленість, згідно з якою клієнт зобов`язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§ 55).

Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру. За наявності таких угод при вирішенні питання відшкодування судових витрат ЄСПЛ керується не ними, а іншими наведеними вище чинниками, які стосуються роботи адвоката, насамперед принципом розумності судових витрат, що відображено також у справі Пакдемірлі проти Туреччини.

Також, як установлено судом, гонорар успіху визначено в розмірі 5% від стягнутої, а не

заявленої до стягнення суми, яка становить 5 350,00 грн (107 000,00 грн х 5%).

Суд констатує, що не існує єдиного арифметичного алгоритму для визначення (обчислення) витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд повинен у кожному конкретному випадку, керуючись положеннями ст. 126, 129 ГПК України, визначати розмір таких витрат та їх розподіляти, наводячи відповідні мотиви прийнятих рішень стосовно цих витрат.

З огляду на викладене суд, проаналізувавши подані позивачем докази стосовно розміру понесених витрат на правову допомогу, ураховуючи доцільність цих витрат з урахуванням складності цієї справи та обсягу наданої послуги, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн, понесених у зв`язку з розглядом справи.

У силу вимог п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги, в сумі 19 522,00 грн покладаються на відповідача.

При цьому суми, на які суд на власний розсуд зменшив пеню, 48% річних та штраф, при вирішенні питання про розподіл судових витрат не враховуються.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма - 315 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Агро Пак" (35810, Рівненська область, Рівненський район, с. Тесів, вул. Центральна, буд. 11, ідентифікаційний код 22777166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма - 315 (07302, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Грушевського, буд. 3, кв. 31, ідентифікаційний код 43082778) 19 522,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У решті вимог заяви відмовити.

Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю Оптіма - 315 (07302, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Грушевського, буд. 3, кв. 31, ідентифікаційний код 43082778).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю - фірми "Агро Пак" (35810, Рівненська область, Рівненський район, с. Тесів, вул. Центральна, буд. 11, ідентифікаційний код 22777166).

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за ебадресою:://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне додаткове судове рішення складене та підписане 04.10.2023.

Суддя О.Андрійчук