Постанова

від 20.09.2023 по справі 904/7072/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/7072/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Знаменівський олійноекстракційний завод" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2023 (колегія суддів: Дармін М. О., Антонік С.Г., Березкіна О. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Знаменівський олійноекстракційний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Енергія"</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина", 2)SWISS S. A., 3) Акціонерного товариства "Ріетуму Банка" (AS RIETUMU BANKA), про визнання права власності на майно,

за участю представників:

позивача - Базарної І. О.,

третьої особи - 3 - Холода І. П., Ліпінського Є. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Знаменівський олійноекстракційний завод" (далі - ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання за ним права власності на 4 920 тон олії соняшникової нерафінованої з насіння соняшнику врожаю 2019 - 2020 років, розміщеної Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК Енергія" (далі - ТОВ "АПК Енергія") на портовому терміналі Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївського підприємства "Термінал-Укрхарчозбутсировина" (далі - ТОВ МП "Термінал-Укрхарчозбутсировина") за адресою: 57286, Миколаївська обл., Жовтневий р-н, с. Галицинове, вул. Набережна, 27, що готується до експорту у квоті Компанії Oleos Swiss S. A. (Rue Robert-Ceard 6, 1204, Geneve, Switzerland), розташованого за адресою: 61166, Харківська обл., м. Харків, пр. Науки, 9.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу товару на умовах товарного кредиту від 19.10.2020 № 19 у частині оплати вартості товару.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. У період з 20.10. до 10.11.2020 ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод" відвантажило ТОВ "АПК Енергія" на умовах товарного кредиту з відстрочкою платежу 4 920 тон олії соняшникової нерафінованої на загальну суму 119 996 831,69 грн на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу від 19.10.2020 № 19.

4. Покупець не виконав свого обов`язку щодо оплати товару протягом десяти календарних днів з моменту його отримання, тобто до 20.11.2020 включно.

5. 04.12.2020 відповідач листом повідомив позивача про відсутність коштів для погашення заборгованості внаслідок перебування ТОВ "АПК Енергія" у скрутному фінансовому становищі. До того ж, відмовившись повернути товар, повідомив, що він вже знаходиться на портовому терміналі ТОВ МП "Термінал-Укрхарчосбутсировина" та готується до експорту у квоті Компанії Oleos Swiss S. A. відповідно до укладеного з останньою контракту від 03.12.2020 №.01.

6. 07.12.2020 ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод" звернулося до Компанії OleosS. A. про надання інформації щодо укладення між ТОВ "АПК Енергія" та Компанією Oleos Swiss S. A. контракту від 03.12.2020 № SF0031220.01; здійснення, починаючи з 20.10.2020, поставок олії, оплат її вартості, а також просило повідомити місцезнаходження товару на момент звернення і стан його готовності до експорту.

7. У відповіді від 08.12.2020 Компанія Oleos Swiss S. A. повідомила про співпрацю з ТОВ "АПК Енергія" за названим контрактом, тоді як іншу запитувану інформацію відмовилася надавати.

8. Оскільки відповідач кошти за олію не оплатив і повертати її відмовився, то позивач у грудні 2020 року звернувся до суду з цим позовом.

9. Натомість Акціонерне товариство "Ріетуму Банка" (AS RIETUMU BANKA) (далі - Банк) наполягало на порушенні його прав як заставодержателя цієї олії на підставі укладеного 15.02.2021 ним з Компанією Oleos Swiss S. A. як заставодавцем договору комерційної застави, що забезпечувала кредитний договір від 15.02.2021 № 032/2020. Обтяження цієї застави зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Додатково Банк звертав увагу на те, що заставлена олія, починаючи з жовтня 2020 року до кінця квітня 2021 року, знаходилася на складі позивача і не вибувала з його власності, у тому числі і на момент звернення з позовом та ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі.

10. Під час попереднього розгляду цієї справи суд касаційної інстанції порушив питання перед судом апеляційної інстанції щодо з`ясування факту знаходження товару на складі позивача та дату переміщення олії зі складу позивача до відповідача.

11. За наслідком апеляційного перегляду справи апеляційний господарський суд установив, що в період з 20.10. до 10.11.2020 олія була розміщена на портовому терміналі ТОВ МП "Термінал-Укрхарчосбутсировина" за адресою: Миколаївська обл., Жовтневий р-н, с. Галицинове, вул. Набережна, 27, та готувалася до експорту в квоті Компанії Oleos Swiss S. A. відповідно до укладеного з нею контракту від 03.12.2020 №.01.

12. До набрання рішенням суду першої інстанції від 02.02.2021 законної сили 04.02.2021 ТОВ МП "Термінал-Укрхарчосбутсировина" як експедитор, Компанія Oleos Swiss S. A. та Банк уклали договір про співпрацю № 032/2020, відповідно до якого вони домовилися, що після видачі експедитором FRC (сертифіката) товару, що надійшов на склад, його вивіз здійснюється лише після отримання письмового дозволу Банку.

13. 15.02.2021 Банк як заставодержатель і Компанія Oleos Swiss S. A. як заставодавець уклали договір комерційної застави цієї олії, що забезпечував кредитний договір, про що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зроблено обтяження.

14. 23.03.2021 ТОВ "АПК Енергія" як комітент та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Україна" (далі - ТОВ "Агрофірма Україна") як комісіонер уклали договір комісії № 230321.20, відповідно до якого протягом 23.04 - 02.05.2021 олія мала бути передана для продажу на експорт.

15. 23.04.2021 ТОВ "Агрофірма Україна" як продавець і Компанія Oleos Swiss S. A. як покупець уклали контракт № SF0230421.01 купівлі-продажу олії, яка мала бути доставлена ТОВ МП "Термінал-Укрхарчозбутсировина", про що сторони підписали акти приймання - передачі. Утім указані в цих актах товарно-транспортні накладні стосувалися іншого контракту від 03.12.2020 № 9SF0031220.01, укладеного між ТОВ "АПК Енергія" та Компанією Oleos Swiss S. A., за яким замовником та вантажовідправником було ТОВ "АПК Енергія". Олія, на яку рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2021 у цій справі визнано право власності за ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод", була саме тією олією, яка перевезена у період з 27.04. до 02.05.2021 з території останнього, визначеної умовами пункту 4.2 договору купівлі-продажу товару на умовах товарного кредиту від 19.10.2020 № 19 як склад продавця, на територію портового терміналу ТОВ МП "Термінал-Укрхарчозбутсировина" і щодо неї Компанії Oleos Swiss S. A. видані розпорядження, а ТОВ МП "Термінал-Укрхарчозбутсировина" - сертифікати експедитора про отримання вантажу.

16. Банк зі свого боку вважає порушеними свої майнові права та інтерес через судове рішення місцевого господарського суду, оскільки він має право на стягнення спірного майна як предмета застави, тоді як позивач себе вважає власником цієї олії.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

17. 02.02.2021 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про задоволення позову. Судове рішення мотивовано тим, що умовами пунктів 4.9-4.11 укладеного між позивачем і відповідачем договору купівлі-продажу від 19.10.2020 № 19 передбачалося, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент повної оплати його вартості, сторони не підписали акта приймання-передачі товару, а тому олія є власністю позивача - ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод".

18. Банк оскаржив це судове рішення до апеляційного господарського суду як особа, яка не була залучена до участі у справі, але вважала порушеним своє право як заставодержателя спірної олії, що позбавляє його можливості звернути стягнення на неї у випадку невиконання Компанією Oleos Swiss S. A. зобов`язань за кредитним договором.

19. 25.10.2021 Центральний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про закриття апеляційного провадження на тій підставі, що ці правовідносини стосувалися лише позивача і відповідача за договором купівлі-продажу від 19.10.2020 № 19, тоді як обставини, які розглядалися судом у цій справі, не стосувалися Банку, вони виникли й існували до набуття ним прав заставодержателя за договором комерційної застави від 15.02.2021 і тому судовим рішенням не вирішувалися питання про його права й обов`язки.

20. 30.06.2022 Верховний Суд прийняв постанову про скасування цієї ухвали апеляційного господарського суду від 25.10.2021 і направив справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

21. 14.03.2023 Центральний апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою залучив Банк до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та за його апеляційною скаргою скасував це рішення та ухвалив нове - про відмову у позові, мотивуючи своє рішення порушенням прав та інтересів Банку, однак підставою вказав обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав та визначив, що таким способом є стягнення вартості товару.

Короткий зміст касаційної скарги

22. ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод" звернулося з касаційною скаргою про скасування цієї постанови та залишення в силі рішення місцевого господарського суду.

23. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки позивач наполягає на тому, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:

- від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а (стосовно того, що жодні обставини, які виникли після ухвалення судового рішення, не можуть бути підставою для його перегляду навіть за нововиявленими обставинами і не можуть бути підставою для його скасування в апеляційному чи касаційному порядку);

- від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (щодо того, що право або інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним і суд повинен відмовляти у позові, який не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу);

- від 21.04.2021 у справі № 910/22198/17, від 11.01.2021 у справі № 925/1600/16, від 26.06.2020 у справі № 910/3438/17 (стосовно оскарження судового рішення особою, не залученою до участі у справі);

- від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17 (щодо відсутності права у суду апеляційної інстанції приймати докази, які не існували на момент звернення особи до суду з позовом);

- від 04.06.2019 у справі № 5/112-Б-10, від 05.07.2018 у справі № 910/16594/15; у постановах Верховного Суду України від 07.11.2012 у справі № 6-107цс12, від 04.12.2012 у справі № 26/133 та Вищого господарського суду України від 29.04.2015 у справі № 903/134/13-г (стосовно обрання позивачем законного способу захисту своїх прав);

- у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16, від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17 (норма статті 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його).

24. На переконання позивача, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про порушення рішенням місцевого господарського суду прав та інтересів Банку, оскільки його господарські відносини з Компанією Oleos Swiss S. A. виникли 15.02.2021 після ухвалення 02.02.2021 місцевим господарським судом рішення у цій справі; обставини, на які послався апеляційний господарський суд, не стосуються правовідносин, що передували зверненню позивача з цим позовом; наполягає на тому, що спірне майно не належить і ніколи не належало Компанії Oleos Swiss S. A. на праві власності і відповідно Банк не мав права розпоряджатися ним як заставою.

25. Скаржник також вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що станом на час ухвалення місцевим господарським судом рішення спірна олія не вибувала зі складу позивача. Звертає увагу на домовленість сторін, викладену у пунктах 4.9-4.11 договору купівлі-продажу від 19.10.2020 № 19, про те, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до моменту повної оплати його вартості і тому вважає, що за відсутності оплати її вартості право власності до відповідача не перейшло.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

26. Банк у відзиві на касаційну скаргу просить закрити касаційне провадження, оскільки вважає, що скаржник не підтвердив подібність правовідносин у визначених ним у касаційній скарзі справах. Вважає також штучною переписку сторін у цій справі, яка відбувалася з метою установлення нібито порушеного права ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод", тоді як вважає, що останнє у такий спосіб намагається вилучити майно Банку з-під застави.

Позиція Верховного Суду

27. Як зазначалося раніше, позивач заявив позовну вимогу про визнання права власності на олію, вартість якої відповідач своєчасно не оплатив, чим порушив умови договору купівлі-продажу від 19.10.2020 № 19.

28. Місцевий господарський суд позов задовольнив, тоді як суд апеляційної інстанції відмовив у його задоволенні внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав та визначив, що таким способом є стягнення вартості товару. При цьому встановив обставини порушення прав та інтересів Банку, який звернувся до цього суду як особа, яка не була залучена до участі у справі, але вважала порушеним своє право як заставодержателя спірної олії, що позбавляє його можливості звернути стягнення на неї у випадку невиконання Компанією OleosS. A. зобов`язань за кредитним договором.

29. Колегія суддів вважає передчасними такі висновки апеляційного господарського суду про доведення Банком обставин порушення його майнових прав з огляду на таке.

30. Спір у цій справі виник між ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод" і ТОВ "АПК Енергія" внаслідок невиконання останнім договірних зобов`язань з оплати вартості олії, про що суд першої інстанції 02.02.2021 ухвалив рішення.

31. Банк оскаржив це судове рішення, вважаючи порушеними свої права як заставодержателя спірної олії за договором від 15.02.2021, що позбавляє його можливості звернути стягнення на неї у випадку невиконання Компанією Oleos Swiss S. A. зобов`язань за кредитним договором.

32. З метою розгляду справи по суті суд апеляційної інстанції спочатку установив порушення майнових прав і інтересів Банку як заставодержателя спірної олії, переданої йому 15.02.2021 у заставу Компанією Oleos Swiss S. A. Наявність права власності на цю олію у Компанії. A. суд установив, проаналізувавши такі обставини.

33. 19.10.2020 укладений договір між позивачем і відповідачем зі строком оплати останнім товару до 20.11.2020.

34. 04.12.2020 відповідач листом повідомив позивача про відсутність коштів для погашення заборгованості внаслідок перебування ТОВ "АПК Енергія" у скрутному фінансовому становищі. До того ж, відмовившись повернути товар, повідомив, що він вже знаходиться на портовому терміналі ТОВ МП "Термінал-Укрхарчосбутсировина" та готується до експорту у квоті Компанії Oleos Swiss S. A. відповідно до укладеного з останньою контракту від 03.12.2020 №.01.

35. 07.12.2020 ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод" звернулося до Компанії OleosS. A. про надання інформації щодо укладення між ТОВ "АПК Енергія" та Компанією Oleos Swiss S. A. контракту від 03.12.2020 № SF0031220.01; здійснення, починаючи з 20.10.2020, поставок олії, оплат її вартості, а також просило повідомити місцезнаходження товару на момент звернення і стан його готовності до експорту.

36. У відповіді від 08.12.2020 Компанія Oleos Swiss S. A. повідомила про співпрацю з ТОВ "АПК Енергія" за названим контрактом, тоді як іншу запитувану інформацію відмовилася надавати.

37. 04.02.2021 до набрання рішенням суду у цій справі законної сили ТОВ МП "Термінал Укрхарчосбутсировина", Компанія Oleos Swiss S. A та Банк уклади договір про співпрацю № 032/2020, на підставі якого домовилися, що після видачі експедитором FRC (сертифіката) товару, що надійшов на склад, вивіз зі складу здійснюється лише після отримання письмового дозволу Банку.

38. 15.02.2021 Банк як заставодержатель та Компанія Oleos Swiss S. A. як заставодевець уклали кредитний договір, на забезпечення якого також уклали договір комерційної застави № 032/2020.

39. 23.04.2021 ТОВ "Агрофірма Україна" та Компанія Oleos Swiss S. A. уклали контракт № 0230421/01, предметом якого є зобов`язання продавця (ТОВ "АПК Енергія") поставити і передати у власність, а покупець (Компанія Oleos Swiss S. A.) прийняти й оплатити олію соняшникову з насіння врожаю 2019-2020 років. ТОВ "АПК Енергія" передало на адресу вантажоотримувача - ТОВ МП "Термінал-Укрхарчозбутсировина" в квоту Компанії Oleos.., експортер ТОВ "АПК "Енергія", олію на виконання умов договору від 03.12.2020.

40. У листі від 07.05.2021 № 05/21 ТОВ "АПК Енергія" повідомило, що поставлена олія завезена на термінал ТОВ МП "Термінал Укрхарчосбутсировина" в квоту Компанії Oleos Swiss S. A. на комісію ТОВ "Агрофірма Україна".

41. Установивши, що олія соняшникова нерафінована з насіння соняшнику врожаю 2019-2020 років, щодо якої місцевий господарський суд ухвалив рішення у цій справі про визнання за позивачем права власності, є саме тією соняшниковою олією, яка перевезена у період з 27.04. до 02.05.2021 з території, визначеної умовами пункту 4.2 договору від 19.10.2020 № 19 як склад продавця (ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод"), на територію портового терміналу ТОВ МП "Термінал-Укрхарчозбутсировина" і щодо якої Компанії Oleos Swiss S. A. видані розпорядження, а ТОВ МП "Термінал-Укрхарчозбутсировина" - сертифікати експедитора про отримання вантажу, і яка була об`єктом обтяження на підставі договору комерційної застави від 15.02.2021 № 032/2020, апеляційний господарський суд дійшов висновку про порушення майнового інтересу Банку та ухвалив рішення про відмову у позові, залучивши останнього до участі у цій справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

42. За змістом статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

43. Згідно зі статтею 1 ГПК України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

44. Відповідно до частин першої, другої статті 4 цього ж Кодексу право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

45. Отже, підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

46. У цій справі ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод" звернулося до суду з позовом до ТОВ "АПК Енергія" про визнання за ним права власності на олію, тоді як Банк, який не був стороною у цій справі, оскаржив рішення суду першої інстанції до апеляційного господарського суду. Отже, на розгляд апеляційного господарського суду було передано питання щодо порушення прав Банку як заставодержателя цієї ж олії у випадку невиконання Компанією Oleos Swiss S. A. зобов`язань за кредитним договором та майнового інтересу Банку.

47. На обґрунтування наявності порушених прав / інтересів Банк зазначив про те, що хоча він і не є стороною договору, укладеного між позивачем та відповідачем, однак наполягав на порушенні його прав як заставодержателя цієї олії на підставі укладеного між ним та Компанією Oleos Swiss S. A. як заставодавцем кредитного договору від 15.02.2021 № 032/2020, на забезпечення якого Компанія Oleos Swiss S. A.. заклала її на користь Банку.

48. Отже, основним питанням у цій справі, що постало перед судом апеляційної інстанції, є питання щодо наявності у Банку порушеного права та / або інтересу, на захист якого він звернувся з апеляційною скаргою.

49. ЦК України не дає визначення поняття "заінтересована особа", яке є оціночним, а тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом. Суди мають надати обґрунтовану оцінку доводам особи про те, в чому саме полягає її заінтересованість та які її права та / або інтереси порушено.

50. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про порушення прав та інтересів Банку як заставодержателя олії за укладеним з Компанією Oleos Swiss S. A. договором від 15.02.2021. За висновком цього суду Банк є заінтересованою стороною у спорі, в якому позивач звернувся до суду про визнання за ним права власності на неї.

51. Утім колегія суддів вважає передчасним цей висновок суду апеляційної інстанції, оскільки він зроблений без дослідження обставин та належного з`ясування порушених прав та / або інтересів Банку у контексті наявності права власності на неї у Компанії Oleos Swiss S. A. станом на момент ухвалення рішення місцевим господарським судом у цій справі та на момент передачі її у заставу Банку.

52. Як установив суд першої інстанції, предметом позову у цій справі було визнання за позивачем права власності на олію внаслідок несплати відповідачем її вартості за договором від 19.10.2020, про що цей суд 02.02.2021 ухвалив рішення про його задоволення. Банк залучений судом апеляційної інстанції до участі у цій справі як учасник провадження на підставі наявності у нього прав заставодержателя на цю ж олію, що виникли на підставі укладеного 15.02.2021 з Компанією Oleos Swiss S. A. договору.

53. Колегія суддів зазначає про те, що передбачений законом обов`язок суду надати особі (Банку) статус учасника у цій справі, обумовлений тим, що вирішення спору у правовідносинах між позивачем та відповідачем стосується прав та / або інтересів Банку і він як заінтересована особа, в якої виник статус учасника справи, має право на це майно.

54. Однак суд апеляційної інстанції при вирішенні цього питання належним чином не обґрунтував і з достовірністю не з`ясував, чи існує у Банку, який звернувся до суду, оскаржуючи судове рішення від 02.02.2021 про визнання за позивачем права власності на спірну олію, порушеного, невизнаного або оспорюваного матеріального права на неї, на захист якого він звернувся до суду, та чи підлягає захисту таке його право в судовому порядку.

55. Оскільки в силу вимог статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати інші обставини справи та надавати іншу оцінку доказам, то обставини установлення порушення прав та інтересів Банку не входять до повноважень Верховного Суду.

56. Натомість у постановах від 11.01.2021 у справі № 925/1600/16 та від 26.06.2020 у справі № 910/3438/17, на які послався скаржник у касаційній скарзі, Верховний Суд виснував, що суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи третьою особою та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення того, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, - закрити апеляційне провадження на тій підставі, що така особа не має права на апеляційне оскарження судового рішення.

57. Отже, невирішеним залишилося питання, чи стосувалися Банку правовідносини у часі обставин, які розглядалися судом першої інстанції за наявних у справі доказів. Тому справу слід направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

59. Згідно з пунктом 1 частини третьої та частини четвертої статті 310 цього ж Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Судові витрати

60. Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинен бути зазначений новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

61. Згідно із частиною чотирнадцятою статті 129 цього ж Кодексу якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

62. Враховуючи те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа передається на новий розгляд до апеляційного господарського суду, розподіл судових витрат у справі, зокрема і сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 240, 300, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Знаменівський олійноекстракційний завод" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 904/7072/20 скасувати, справу направити до цього ж суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Н. О. Волковицька

Суддя С. К. Могил