Ухвала

від 21.05.2024 по справі 904/7072/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 904/7072/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Ріетуму Банка" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.02.2024 (колегія суддів: Іванов О. Г., Мороз В. Ф., Чередко А. Є.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2021 (суддя Панна С. П.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Знаменівський олійноекстракційний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Енергія"</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина"; 2) OLEOS SWISS S.A.; за участю Акціонерного товариства "Ріетуму Банка" (AS RIETUMU BANKA) про визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Знаменівський олійноекстракційний завод" (далі - ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод") звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати за ним право власності на 4 920,00 тонн олії соняшникової нерафінованої, з насіння соняшнику врожаю 2019-2020 року, розміщеної Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК Енергія" на портовому терміналі Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина" за адресою: Україна, 57286, Миколаївська область, Жовтневий район, село Галицинове, вулиця Набережна, 27, яка готується до експорту в квоті OLEOS SWISS S.A. (Rue Robert-Ceard 6, 1204, Geneve, Switzerland), розташованого за адресою: Україна, 61166, Харківська область, місто Харків, проспект Науки, будинок 9 (4 поверх).

02.02.2021 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про задоволення позову.

28.02.2024 Центральний апеляційний господарський суд прийняв постанову, повний текст якої склав 12.04.2024, про залишення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Ріетуму Банка" без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

01.05. 2024 Акціонерне товариство "Ріетуму Банка" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про відмову у позові.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Чумака Ю. Я., Волковицької Н. О.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 названого Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Позовну заяву у цій справі подано у 2020 році, а предметом позову у ній є вимога майнового характеру про визнання право власності на майно - 4 920,00 тонн олії соняшникової.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102 грн.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в сумі 735 700 грн, тобто у максимальному станом на 2020 рік розмірі.

Отже, за подання цієї касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 471 400 грн (735 700 х 200%).

Проте до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Тому з метою усунення допущених недоліків касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги у розмірі 1 471 400 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

Окрім того, 06.05.2024 Акціонерне товариство "Ріетуму Банка" надіслало до суду доповнення до касаційної скарги з доказами їх надіслання іншим учасникам справи та клопотання про долучення доказів отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з частинами першою та другою статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. В іншому разі суд не враховує такі доповнення чи зміни.

У частині першій статті 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 288 ГПК України).

Ураховуючи, що повний текст оскаржуваної постанови складений 12.04.2024, останній день для її оскарження згідно з приписами частини першої статті 288 ГПК України припав на 02.05.2024, тоді як доповнення до касаційної скарги скаржник надіслав до суду 06.05.2024.

Разом з тим, Акціонерне товариство "Ріетуму Банка" зазначило, що копію оскаржуваної постанови його представник отримав 15.04.2024, на підтвердження чого подало роздруківку з електронного кабінету.

Водночас, вказуючи такі обставини поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник не порушив питання про його поновлення.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 292 ГПК України).

Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, касаційна скарга Акціонерного товариства "Ріетуму Банка" (з урахуванням доповнень до касаційної скарги) підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних вище недоліків.

З огляду на те, що ця касаційна скарга підлягає залишенню без руху клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень буде розглянуте у разі усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Ріетуму Банка" залишити без руху.

2. Скаржник має право усунути недоліки касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".

4. Роз`яснити скаржнику, що наслідки невиконання вимог ухвали суду передбачені частинами другою та третьою статті 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов