Постанова

від 27.09.2023 по справі 916/3151/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/3151/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця»

на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 (колегія суддів у складі: Ярош А. І. - головуючий, Принцевська Н. М., Діброва Г. І.) та рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 (суддя Литвинова В. В.)

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон-Плаза»

2. Одеської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, припинення права оренди

за участю: відповідача-2 Явченко Д. В. (самопредставництво),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон-Плаза» (далі - відповідач - 1), Одеської міської ради (далі - відповідач - 2), у якому, просило:

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача-2 від 24.12.2014 № 6254-VІ «Про припинення договору оренди землі між Одеською міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Одеський судноремонтний завод № 2» шляхом його розірвання та передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Ланжерон-Плаза» в оренду земельні ділянки, загальною площею 4,4888 га, за адресою: м. Одеса, площа Митна, 1Б, 1 б для експлуатації та обслуговування виробничо-складських будівель та споруд» (далі - Рішення)в частині передачі в оренду відповіду-1 земельної ділянки площею 4,4563 га, за адресою: м.Одеса, площа Митна, 1б, з кадастровим номером 5110137500:07:001:0021 (далі - земельна ділянка);

- визнати недійсним договір оренди землі, укладений 19.12.2018 між відповідачами, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М. В. 19.12.2018, зареєстрований в реєстрі за № 297, в частині, яка стосується оренди земельної ділянки;

- припинити відповідачу-1 право оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 29548144 від 19.12.2018).

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішення та оспорюваний договір не відповідають вимогам земельного законодавства, тому підлягають скасуванню та визнанню недійсним у судовому порядку.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.04.2023, залишеним без змін постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.2 Свої висновки суди мотивували тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин, на які він посилався, як на підставу позовних вимог.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суди застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 439/212/14-ц та постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 750/2728/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 462/4611/13-ц, а також відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.3 Відповідачі у відзивах на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначили про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просили відмовити у її задоволенні.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що 05.08.2005 між відповідачем-2 (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Одеський судноремонтний завод № 2» (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами пунктів 1.1, 2.1 орендар прийняв у строкове, платне володіння, користування земельні ділянки, площею 46075 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, площа Митна, 1 б, згідно з планом земельних ділянок, який є невід`ємною частиною договору, а саме: земельні ділянки площею 44563 кв.м та 325 кв.м для експлуатації та обслуговування виробничо - складських будівель та споруд, у тому числі угіддя: капітальні будівлі - 13869 кв.м, тимчасові будівлі - 457 кв.м, під проїздами, проходами, площадками - 30145 кв.м, під зеленими насадженнями - 417 кв.м; земельна ділянка площею 1187 кв.м для благоустрою прилеглої території, у тому числі угіддя: під зеленими насадженнями - 1187 кв.м.

4.2 Відповідно до пунктів 2.2, 2.5 договору на земельних ділянках розташовані нежилі виробничо - складські будівлі та споруди судноремонтного заводу, що належить на праві колективної власності орендарю. Інших особливостей об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - не встановлено.

4.3 Пунктами 5.1, 5.2 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування виробничо - складських будівель та споруд і благоустрою прилеглої території. Категорія земель за основним цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

4.4 У пункті 8.3 договору визначено, що орендодавець свідчить, що зазначена в пункті 1 цього договору земельна ділянка вільна від будь-яких інших майнових прав та претензій третіх осіб, про які сторони не могли знати в момент складення договору, а також про відсутність заборони, судового збору та податкової застави щодо цієї земельної ділянки.

4.5 З плану земельної ділянки орендаря, наданої рішенням відповідача-2 від 26.08.2004 № 3050-IV, розташованої за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1 б для експлуатації та обслуговування виробничо - складських будівель та споруд та благоустрою прилеглої території, зокрема з опису меж, вбачається, що від А до Б - землі міста, від Б до В - землі Одеського морського торгового порту, від В до Г - штучно створені землі Одеського морського торговельного порту, від Г до Д - Чорне море, від Д до А - землі Обласного морського спортивного клубу, від Е до Ж - землі міста, від Ж до Е - землі Одеського морського торговельного порту.

4.6 17.11.2005 на підставі акта приймання - передачі земельних ділянок за адресою: м. Одеса, площа Митна 1 б, відповідач-2 передав, а орендар прийняв у довгострокову оренду земельні ділянки площею 4, 4563 га та 0,0325 га для експлуатації та обслуговування виробничо - складських будівель і споруд; земельну ділянку площею 0,1187 га для благоустрою прилеглої території.

4.7 13.11.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Одеський судноремонтний завод № 2» (продавець) та відповідачем-1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилих будівель та споруд, що знаходяться в місті Одеса на площі Митна 1 Б, загальною площею 17641,2 кв.м, компресорної, заправ. станції, складу ГММ, навісів, розташованих на земельній ділянці площею 46075 кв.м, яка знаходиться у користуванні продавця згідно договору оренди землі від 05.08.2005.

4.8 15.01.2010 Відкрите акціонерне товариство «Одеський судоремонтний завод № 2» листом № 3 повідомило відповідача-2 про те, що у зв`язку із відчуженням будинків і споруд, розташованих на території переданої в оренду, воно відмовляється від земельної ділянки, загальною площею 4,6075 га, що знаходиться у м. Одесі, Митна площа, 1 б.

4.9 Згідно з висновком управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 11.02.2010 відповідачу-1 можливо надати в оренду земельні ділянки, загальною площею 4,6075 га за адресою: м.Одеса, площа Митна 1 Б для експлуатації та обслуговування виробничо-складських будівель та споруд.

4.10 Відповідно до пояснювальної записки з технічної документації із землеустрою вбачається, що відповідач-1 замовляв у Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональне агентство з розвитку економіки" землевпорядну документацію на земельну ділянку, площею 4,6075 га, що знаходиться у м. Одесі, Митна площа, 1 б, та цій земельній ділянці наявний сервітут - право прокладання та експлуатації ліній зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (діє на земельну ділянку площею 0,0329 га).

4.11 У Рішенні зазначено, що договір оренди землі від 05.08.2005 є таким, що припинив дію у зв`язку з припиненням юридичної особи; передати, зокрема, відповідачу-1 земельну ділянку у довгострокову оренду терміном на 10 років до початку реалізації планувальних рішень Генерального плану м. Одеси, для експлуатації та обслуговування виробничо-складських будівель та споруд.

4.12 16.04.2015 відповідачем-2 прийнято рішення № 6698-VI, яким внесені зміни до Рішення, відповідно до якого відповідач-2 вирішив замінити слова «у довгострокову оренду, терміном на 10 років до початку реалізації планувальних рішень Генерального плану м.Одеси» словами «у довгострокову оренду терміном на 49 років».

4.13 19.12.2018 між відповідачем-1 (орендар) та відповідачем-2 (орендодавець) було укладено договір оренди землі, за умовами якого, орендар прийняв у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку та земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:07:002:0022, площею 0,0325 га за адресою: м. Одеса, площа Митна, 1 Б, строком на 49 років, для експлуатації та обслуговування виробничо - складських будівель та споруд. Ці земельні ділянки сформовано із земель комунальної власності територіальної громади міста Одеси та належать територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради. На земельних ділянках розташовано об`єкт нерухомого майна, що належить відповідачу-1, право власності на який зареєстровано 16.11.2009 КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості", реєстраційний номер 28491621, на підставі договору купівлі - продажу.

4.14 Згідно з пунктами 2.4. 2.5 договору, недоліків, що можуть перешкоджати ефективному використанню земельних ділянок, які передаються в оренду не встановлено. Інших особливостей об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - не встановлено.

4.15 Відповідно до пункту 5.2 договору, категорія земель за основним цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики оборони та іншого призначення, вид цільового призначення - J.12.02.

4.16 Відповідач-1 зареєстрував у встановленому законом порядку право оренди земельної ділянки.

4.17 Також встановлено, що відповідно до інвентарної картки обліку основних засобів від 01.03.2006 «Верхня будова колії Пролетарського парку ст. Одеса-Порт», інвентарний номер 1650201000289, рік випуску 1963, акт введення в експлуатацію - 01.03.2006, визначено найменування конструктивних елементів та інших ознак, що характеризують об`єкт: Рейки Р-2473,85м, Р50-384,13м, шпали залізобетонні-2844,48 м, дерево -13,5 м, баласт - щебінь, L2857,98 м в т.ч. Колія № 1 витяжна -189,46 м. Рейки Р65 189,46. баласт - щебінь, Колія № 6 ходова-133,46 м. - Рейки Р-65133,46 м. баласт - щебінь. Колія № 1-6 1871,15 м. Рейки Р-65-1871,15 м. Баласт - щебінь ділянки колії 560,0 м. Рейки Р-65- 447 м. Р-50 - 113 м. баласт - щебінь в`їзд 103,91 м рейки Р-65 103,91м баласт - щебінь.

4.18 Суди встановили, що з експлікації колій по станції Одеса - Порт станом на 01.01.2022 вбачається, що у Пролетарському парку наявна витяжна колія № 11 довжиною 189, 46 м.

4.19 На підставі вказівки Державного підприємства «Одеська залізниця» від 26.06.2015 було затверджено Технічно - розпорядчий акт станції Одеса - Порт, відповідно до якого районом роботи є Пролетарський парк та колія № 11 Пролетарьского парку від стрілки № 57 до упору служить витяжкою.

4.20 03.03.2006 на виконання наказу начальника Одеської залізниці від 14.12.2005 № 420/Н «Про зміну меж Одеської та Одеса - Сортувальної дистанції колії», за актом прийому-передачі було передано залізничні колії та стрілочні переводи з балансу дистанції колії Одеса-Сортувальна (ПЧ-22) на баланс Одеської дистанції колії (ПЧ-1), в тому числі і колія № 11 - Арттупік від СП № 57 до упору довжиною 194 м. (по Пролетарському парку).

4.21 Зі зведеного переліку майна Одеської залізниці, що закріплюється за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання від 18.08.2015 вбачається, що під №107, інв. № 12076 визначено - Верхня будова колії Пролетарського парку, ст.Одеса - Порт, розташована за адресою: м. Одеса, Приморський район, ст. Одеса - Порт (конкретної адреси не визначено).

4.22 29.07.2019 позивач звернувся до відповідача-1 з листом №НГ-02/19, у якому зазначив, що відповідно до Публічної кадастрової карти на території земельної ділянки, яку орендує відповідач- 1, розташоване майно, яке належить позивачу, а саме, частина витяжної залізничної колії № 11, яка є невід`ємною частиною колійного розвитку станції Одеса - порт та використовується при подачі - забиранні вантажів різноманітних контрагентів, з огляду на що, відповідач - 1 повинен ініціювати процедуру укладення договору земельного сервітуту на користь філії.

4.23 26.09.2019 відповідач-1 повідомив позивача про те, що він не перешкоджає позивачу у користуванні вказаною колією та позивач має до неї безперешкодний цілодобовий доступ.

4.24 Листом від 21.02.2022 № 7 відповідач-1 повідомив Акціонерне товариство «Українська залізниця» про необхідність демонтажу всіх складових частин витяжного тупіку № 11 та звільнення земельної ділянки, яка перебуває в оренді у відповідача-1.

4.25 09.11.2022 уповноваженими представниками Акціонерного товариства «Українська залізниця» було проведено комісійне обстеження витяжної колії № 11 Пролетарського парку станції Одеса - порт, на предмет її розміщення на території відповідача-1 та встановлено, що орієнтовна загальна площа земельної ділянки під витяжною колією № 11, ділянкою колії від хвоста хрестовини стрілочного переводу № 57 до стику рамної рейки стрілочного переводу № 37 та стрілочними переводами № 37 (частково), №55 (частково), № 57 складає, 0,17 га.

4.26 На запит адвоката Віктора Бурдейного, відповідач-2 листом від 04.01.2023 № 01-19/1733 повідомив про те, що відповідно до проєкту відведення, який затверджено рішенням відповідача-2 від 26.08.2004 № 3050-IV, у відомостях вирахування площ угідь в розрізі землекористування відсутня витяжна колія № 11.

4.27 При цьому, до складу такої документації входить довідка ВАТ «Одеський судоремонтний завод № 2» в якій зазначено, що станом на 29.09.2003 на балансі підприємства перебувають будівлі та споруди з врахуванням залізничної колії та берегозахисних споруд.

4.28 Також встановлено, що листом Державне підприємство «Укрзалізниця» Одеська залізниця від 25.05.2001 № 25 повідомила ВАТ «Одеський судноремонтний завод №2» про те, що землі, в районі Арттупіка, не знаходяться в користуванні Одеської залізниці, тому що знаходяться за межами смуги відведення залізниці. Арттупік є під`їздною колією та призначений для обслуговування Одеського морського порту та Заводу.

4.29 07.02.2008 Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» повідомило наглядову раду ВАТ «Одеського судоремонтного заводу № 2» листом № 070/68 про те, що Арттупік не знаходиться у нього на балансі, проте використовується залізницею для подавання та прибирання вагонів на під`їздні колії порту, за що порт в повному обсязі сплачує Одеській залізниці плату за надані послуги.

4.30 Суди встановили, що позивач у листах від 03.04.2019 № НЗЛП-02/15, від 12.02.2021 № НЗЛП-702/50 просив відповідача-2 надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування під існуючими спорудами та об`єктами станції Одеса - Порт для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту за адресами: м. Одеса, вул. Приморська, 2/1, 8, 8/2, 8/1, 10/1, 4/1, Хлібна гавань, 4/1, Деволанівський узвіз, 1А, пров. Газовий, 2/1, 1/1, площа Митна, 1.

4.31 18.01.2023 позивач повідомив адвоката Віктора Бурдейного листом № НЗУ-509/19 про те, що земельна ділянка, на якій знаходиться витяжна колія № 11 перебуває в оренді у відповідача-1, відтак, перед тим, як ініціювати питання щодо надання земельної ділянки, де знаходиться ця колія у постійне користування, необхідно визначити межі такої земельної ділянки та отримати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою. При цьому, позивач зазначив, що витяжна тупікова колія № 11 станції Одеса - Порт призначена для маневрової роботи з підбору вагонів на коліях № № 1-6 Пролетарського парку із подальшою їх подачею на під`їздні колії стивідорних компаній.

4.32 Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.33 Стаття 2 ГПК України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

4.34 Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України).

4.35 Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 вказала, що задоволення позовних вимог Родниківської сільської ради про визнання незаконним та скасування спірного рішення Уманської міської ради про передачу в оренду земельної ділянки третій особі, яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження ним зазначеним майном, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів захисту. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

4.36 Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 20 Господарського кодексу України кожна особа чи суб`єкт господарювання має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного та господарського законодавства.

4.37 Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові, подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52).

4.38 Позивач на захист порушеного права просив визнати незаконним та скасувати Рішення, недійсним договір та припинити відповідачу-1 право оренди земельної ділянки.

4.39 Отже, слід дійти висновку, що вказане Рішення відповідача-2 виконано шляхом укладення договору, тому вичерпало свою дію фактом його виконання і задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування такого Рішення не може призвести до захисту будь-чиїх прав чи інтересів, тобто така вимога не є належним способом захисту прав. Натомість права та обов`язки у спірних орендних правовідносинах виникають саме в силу договору оренди, який і слід перевіряти та предмет законності.

4.40 Тому рішення судів попередніх інстанцій про відмову у позові у частині позовних вимог щодо визнання незаконним та скасувати Рішення відповідача-2, скасуванню не підлягають.

4.41 Позивач у касаційній скарзі також посилається на те, що згідно положень статті 123 Земельного кодексу України земельна ділянка мала бути передана йому у постійне користування.

4.42 Відповідно до частини 5 статті 123 Земельного кодексу України земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини 2 статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

4.43 Спростовуючи такі доводи позивача місцевий господарського суду у своєму рішенні зазначив, що згідно частини 4 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на залізничні колії.

4.44 Позивач цих висновків суду не спростував.

4.45 Крім того слід зазначити, що у касаційній скарзі позивач як на виключний випадок касаційного оскарження посилається на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування норм Розділу II Порядку визначення майна залізничного транспорту, що передається публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» на праві господарського відання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 12.11.2012 № 667, який містить визначення «залізничні колії незагального користування», що, як зазначає скаржник, є підставою касаційного оскарження судового рішення відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

4.46 Згідно пункту 1.1 цього Порядку він поширюється на підприємства, установи та організації залізничного транспорту, які реорганізуються шляхом злиття (далі - Підприємства), відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування».

4.47 Пунктом 1.2. вказаного Порядку визначено, що його вимоги обов`язкові для всіх членів інвентаризаційних комісій, які беруть участь в інвентаризації майна Підприємств, з метою формування майнового комплексу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Товариство), цей Порядок встановлює перелік категорій державного майна, яке передається Товариству на праві господарського відання.

4.48 Колегія суддів зазначає, що зміст пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України свідчить, що ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

4.49 Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

4.50 Разом з тим слід зазначити, що виходячи із викладеного зазначений вище Порядок, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 12.11.2012 № 667, не відноситься до норм права, про які зазначено у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, такий Порядок за своєю суттю є розпорядчим документом.

4.51 За вказаних обставин виключний випадок касаційного оскарження, передбачений пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України не підтвердився, що виключає правові підстави для скасування судових рішень виходячи із наведених вище положень статті 300 ГПК України, оскільки суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Однак, як вбачається із викладеного, таких доводів у цій частині скаржник не навів.

4.52 Із доводів, викладених у касаційній скарзі позивача, не вбачається виключних випадків для скасування у касаційному порядку судових рішень.

4.53 Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.54 Таким чином, оскільки доводи, викладені в касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, скаржником не доведено неправильне застосування судами норм матеріального права при винесенні оскаржуваних рішень, підстав для їх скасування немає. Тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

4.55 Згідно з приписами статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця» залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у справі № 916/3151/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач