Ухвала

від 03.10.2023 по справі 911/340/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/340/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Інвестбуд"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Профтрансінвестиція"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дербі Чіпс"

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Інвестбуд"

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2023 (подана 10.08.2023) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Заступника керівника Київської обласної прокуратури (далі - скаржник) на рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі № 911/340/22, якою було залишено без змін рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2023.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2023 касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з тим, що не було подано доказів на підтвердження вартості спірного майна та доказів сплати судового збору з визначеної вартості спірного майна, враховуючи, що предметом спору є 2 вимоги майнового характеру.

15.09.2023 до Верховного Суду на виконання ухвали про залишення без руху від 04.09.2023 надійшла заява про усунення недоліків, надано копію довідки від 24.12.2021 № 2028 згідно якої балансова вартість спірного нерухомого майна становить 883 624,36 грн.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги та заяви про усунення недоліків, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Предметом касаційного оскарження є рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2023, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023, яким задоволено повністю позов Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» про витребування майна з чужого незаконного володіння. В позові Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено повністю.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2023 та Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі № 911/340/22, ухвалити нове рішення про задоволення позову Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про витребування з чужого незаконного володіння у власність держави спірне майно та відмовити в задоволенні первісного позову Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту".

За змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідною з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" установлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 у розмірі 2 481,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна (пункт 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України).

Предметом позову у справі № 911/340/22 є витребування з чужого незаконного володіння об`єкту нерухомого майна: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2511282032100), вартість якого складає 883 624,36 грн, згідно наданої скаржником довідки від 24.12.2021 № 2028, що становить менше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 (2 481,00 грн х 500 = 1 240 500,00 грн), тому у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

Можливість відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежить виключно від обставин конкретної справи.

Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Проте, подана касаційна скарга скаржника не містить посилань на виключні випадки, передбачені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких судові рішення у справах з ціною позову, яка становить менше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути переглянуто у касаційному порядку.

Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

При цьому, незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/ процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Суд звертає увагу, що посилання на підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України без належного обґрунтування підстав визначених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, яка становить менше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, і це повністю узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

З огляду на відсутність обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у цій справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі № 911/340/22.

2. Оригінал касаційної скарги з додатками повернути Заступнику керівника Київської обласної прокуратури.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак