Ухвала

від 27.09.2023 по справі 369/7499/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 369/7499/20

провадження № 61-13199ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Мєстєчкіної Ольги Іванівни як представника ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, про визнання права власності на частину нерухомого майна по праву спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , треті особи: Орган опіки та піклування Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, про визнання права спільної сумісної власності та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4 , звернулися до суду з позовом, у якому просили визнати, що нерухоме майно, а саме: житловий будинок та господарчі споруди, що складаються із: «А» житловий будинок, прибудова «а1», погріб «а2», прибудова «а3», тамбур «4», ганок «а5», житлова прибудова «А6», прибудова «а7», прибудова «а8», загальною площею 112,7 кв. м, в тому числі житловою площею 67,7 кв. м, та господарчих споруд: «Б» кухня, «В» сарай, «Г» сарай, «Д» сарай, «Ж» погріб шийкою, «И» вбиральня, «К» сарай, «Л» навіс, «№ 1» колодязь, 1/2 «№ 2» огорожа, «№ 3» огорожа, «№ 4» огорожа, «№ 5» огорожа, «№ 6» хвіртка, «№ 7» хвіртка, «№ 8» ворота з хвірткою, що розташовані на АДРЕСА_1 , що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок від 10 січня 2020 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 200459902 від 17 лютого 2020 року і земельна ділянка площею 0, 2195 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарчих будівель та споруд, кадастровий номер 3222480401:01:070:0003, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 103885, виданим 20 листопада 2007 року Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області належали на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та їх частки дорівнюють по 1/2 за кожним;

визнати за ОСОБА_2 право власності по праву спадкування за законом на:

1/8 частки житлового будинку та господарчих споруд, що складаються із: «А» житловий будинок, прибудови «а1», погріб «а2», прибудови «а3», тамбуру «4», ганок «а5», житлова прибудова «А6», прибудова «а7», прибудова «а8» загальною площею 112,7 кв. м., в тому числі житловою площею 67,7 кв. м., та господарчих споруд: «Б» кухня, «В» сарай, «Г» сарай, «Д» сарай, «Ж» погріб шийкою, «И» вбиральня, «К» сарай, «Л» навіс, «№ 1» колодязь, 1/2 «№ 2» огорожа, «№ 3» огорожа, «№ 4» огорожа, «№ 5» огорожа, «№ 6» хвіртка, «№ 7» хвіртка, «№ 8» ворота з хвірткою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок від 10 січня 2020 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 200459902 від 17 лютого 2020 року;

1/8 частки земельної ділянки площею 0,2195 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарчих будівель та споруд, кадастровий номер 3222480401:01:070:0003, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 103885, виданим 20 листопада 2007 року Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області;

1/4 частки земельної ділянки площею 0,2347, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222480401:01:042:0012, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 103886, виданим 20 листопада 2007 року Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області;

1/4 частки земельної ділянки площею 0,1474 га, що розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222480400:04:002:0159, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 164578, виданим 04 березня 2006 року Києво-Святошинською РДА;

1/4 частки земельної ділянки площею 1,0250 га, що розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222480400:06:011:0046, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 164612, виданим 04 березня 2006 року Києво-Святошинською РДА;

визнати за ОСОБА_4 право власності по праву спадкування на:

3/4 частки у житловому будинку та господарчих спорудах, що складаються із: «А» житловий будинок, прибудови «а1», погріб «а2», прибудови «а3», тамбуру «4», ганок «а5», житлова прибудова «А6», прибудова «а7», прибудова «а8» загальною площею 112,7 кв. м, в тому числі житловою площею 67,7 кв. м, та господарчих споруд: «Б» кухня, «В» сарай, «Г» сарай, «Д» сарай, «Ж» погріб шийкою, «И» вбиральня, «К» сарай, «Л» навіс, «№ 1» колодязь, 1/2 «№ 2» огорожа, «№ 3» огорожа, «№ 4» огорожа, «№ 5» огорожа, «№ 6» хвіртка, «№ 7» хвіртка, «№ 8» ворота з хвірткою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з яких: 1/8 частка належала ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 5/8 часток - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

3/4 частки земельної ділянки площею 0,2195 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарчих будівель та споруд, кадастровий номер 3222480401:01:070:0003, з яких: 1/8 частка належала ОСОБА_6 , а 5/8 часток - ОСОБА_7 ;

1/2 частки земельної ділянки площею 0,2347 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222480401:01:042:0012, з яких: 1/4 частки належала ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 1/4 частки - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і яку вона прийняла у вигляді спадщини після смерті ОСОБА_6 , однак за життя не оформила спадкових прав;

1/2 частки земельної ділянки площею 0,1474 га, що розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222480400:04:002:0159, з яких: 1/4 частки належала ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 1/4 частки - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і яку вона прийняла у вигляді спадщини після смерті ОСОБА_6 , однак за життя не оформила спадкових прав;

1/2 частки земельної ділянки площею 1,0250 га, що розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222480400:06:011:0046, з яких: 1/4 частки належала ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 1/4 частки - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і яку вона прийняла у вигляді спадщини після смерті ОСОБА_6 , однак за життя не оформила спадкових прав;

витребувати у державного нотаріуса Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 129/2018, заведеної після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та копію спадкової справи № 232/2020, заведеної після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому, уточнивши свої позовні вимоги, просив визнати право спільної сумісної власності як членів сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок та господарчі споруди загальною площею 112,7 кв. м, житловою площею 67,7 кв. м, що розташовані на АДРЕСА_1 , з виділенням кожному по 1/3 частці;

визнати за ним право власності на 1/3 частку зазначеного житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами;

скасувати державну реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12 лютого 2020 року 15:32:12 за померлим ОСОБА_6 на 1/3 частку спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2031996332224 та зареєструвати за ОСОБА_1 ;

визнати за ним право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,2195 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарчих будівель та споруд, кадастровий номер 3222480401:01:070:0003;

визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 на: 1/2 частку житлового будинку та господарчих споруд загальною площею 112,7 кв. м, житловою площею 67,7 кв. м, що розташовані на АДРЕСА_1 ;

1/2 частку земельної ділянки площею 0,2195 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарчих будівель та споруд, кадастровий номер 3222480401:01:070:0003;

1/4 частку земельної ділянки площею 0,2347, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222480401:01:042:0012;

1/4 частку земельної ділянки площею 0,1474 га, що розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222480400:04:002:0159;1/4 частку земельної ділянки площею 1,0250 га, що розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222480400:06:011:0046;

визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 на:

5/12 часток житлового будинку та господарчих споруд загальною площею 112,7 кв. м, житловою площею 67,7 кв. м, що розташовані на АДРЕСА_1 ;

5/12 часток земельної ділянки площею 0,2195 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарчих будівель та споруд, кадастровий номер 3222480401:01:070:0003;

1/4 частку земельної ділянки площею 0,2347 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222480401:01:042:0012;

1/4 частку земельної ділянки площею 0,1474 га, що розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222480400:04:002:0159;

1/4 частку земельної ділянки площею 1,0250 га, що розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222480400:06:011:0046.

Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 30 грудня 2022 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , задовольнив частково. Визнав за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на: 1/8 частку житлового будинку та господарчих споруд, що складаються із: «А» житловий будинок, прибудови «а1», погріб «а2», прибудови «а3», тамбуру «4», ганок «а5», житлова прибудова «А6», прибудова «а7», прибудова «а8» загальною площею 112,7 кв. м, в тому числі житловою площею 67,7 кв. м., та господарчих споруд: «Б» кухня, «В» сарай, «Г» сарай, «Д» сарай, «Ж» погріб шийкою, «И» вбиральня, «К» сарай, «Л» навіс, «№ 1» колодязь, 1/2 «№ 2» огорожа, «№ 3» огорожа, «№ 4» огорожа, «№ 5» огорожа, «№ 6» хвіртка, «№ 7» хвіртка, «№ 8» ворота з хвірткою, що розташовані на АДРЕСА_1 , що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок від 10 січня 2020 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 200459902 від 17 лютого 2020 року;

1/8 частку земельної ділянки площею 0,2195 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарчих будівель та споруд, кадастровий номер 3222480401:01:070:0003, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 103885, виданим 20 листопада 2007 року Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області;

1/4 частку земельної ділянки площею 0,2347, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222480401:01:042:0012, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 103886, виданим 20 листопада 2007 року Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області;

1/4 частку земельної ділянки площею 0,1474 га, що розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222480400:04:002:0159, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 164578, виданим 04 березня 2006 року Києво-Святошинською РДА;

1/4 частку земельної ділянки площею 1,0250 га, що розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222480400:06:011:0046, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 164612, виданим 04 березня 2006 Києво-Святошинською РДА.

Визнав за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом та заповітом право власності на: 3/4 часток у житловому будинку та господарчих споруд, що складаються з: «А» житловий будинок, прибудови «а1», погріб «а2», прибудови «а3», тамбуру «4», ганок «а5», житлова прибудова «А6», прибудова «а7», прибудова «а8» загальною площею 112,7 кв. м, в тому числі житловою площею 67,7 кв. м., та господарчих споруд: «Б» кухня, «В» сарай, «Г» сарай, «Д» сарай, «Ж» погріб шийкою, «И» вбиральня, «К» сарай, «Л» навіс, «№ 1» колодязь, 1/2 «№ 2» огорожа, «№ 3» огорожа, «№ 4» огорожа, «№ 5» огорожа, «№ 6» хвіртка, «№ 7» хвіртка, «№ 8» ворота з хвірткою, що розташовані на АДРЕСА_1 , з яких: 1/8 частка належала ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 5/8 часток - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

3/4 часток земельної ділянки площею 0,2195 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарчих будівель та споруд, кадастровий номер 3222480401:01:070:0003, з яких: 1/8 частка належала ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 5/8 часток - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

1/2 частку земельної ділянки площею 0,2347 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222480401:01:042:0012, з яких: 1/4 частки належала ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 1/4 частки - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і яку вона прийняла у вигляді спадщини після смерті ОСОБА_6 , однак за життя не оформила спадкових прав;

1/2 частку земельної ділянки площею 0,1474 га, що розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222480400:04:002:0159, з яких: 1/4 частки належала ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 1/4 частки - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і яку вона прийняла у вигляді спадщини після смерті ОСОБА_6 , однак за життя не оформила спадкових прав;

1/2 частку земельної ділянки площею 1,0250 га, що розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222480400:06:011:0046, з яких: 1/4 частки належала ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 1/4 частки - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і яку вона прийняла у вигляді спадщини після смерті ОСОБА_6 , однак за життя не оформила спадкових прав.

В задоволенні решти первісних позовних вимог відмовив.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на: 1/8 частку житлового будинку та господарчих споруд, що складаються із: «А» житловий будинок, прибудови «а1», погріб «а2», прибудови «а3», тамбуру «4», ганок «а5», житлова прибудова «А6», прибудова «а7», прибудова «а8» загальною площею 112,7 кв. м, в тому числі житловою площею 67,7 кв. м, та господарчих споруд: «Б» кухня, «В» сарай, «Г» сарай, «Д» сарай, «Ж» погріб шийкою, «И» вбиральня, «К» сарай, «Л» навіс, «№ 1» колодязь, 1/2 «№ 2» огорожа, «№ 3» огорожа, «№ 4» огорожа, «№ 5» огорожа, «№ 6» хвіртка, «№ 7» хвіртка, «№ 8» ворота з хвірткою, що розташовані на АДРЕСА_1 , що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок від 10 січня 2020 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 200459902 від 17 лютого 2020 року;

1/8 частку земельної ділянки площею 0,2195 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарчих будівель та споруд, кадастровий номер 3222480401:01:070:0003, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 103885, виданим 20 листопада 2007 року Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області;

1/4 частку земельної ділянки площею 0,2347 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222480401:01:042:0012, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 103886, виданим 20 листопада 2007 року Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області;

1/4 частку земельної ділянки площею 0,1474 га, що розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222480400:04:002:0159, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 164578, виданим 04 березня 2006 року Києво-Святошинською РДА;

1/4 частку земельної ділянки площею 1,0250 га, що розташована на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222480400:06:011:0046, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 164612, виданим 04 березня 2006 року Києво-Святошинською РДА.

В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовив.

Київський апеляційний суд постановою від 20 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 грудня 2022 року - без змін.

06 вересня 2023 року адвокат Мєстєчкіна О. І. як представник ОСОБА_1 надіслала через систему «Електронний суд» касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Кивської області від 30 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Адвокат Мєстєчкіна О. І. як представник ОСОБА_1 звернулася з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що в судовому засіданні апеляційного суду 20 червня 2023 року було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення. Повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду складено 17 липня 2023 року, а оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20 липня 2023 року. Копія повного тексту оскаржуваного судового рішення ні ОСОБА_1 ні його представнику Мєстєчкіній О. І. до цього часу по пошті взагалі не надходив. 28 липня 2023 року адвокатом Мєстєчкіною О. І. була подана до апеляційного суду електронна заява щодо надіслання на її електронну адресу постанови апеляційного суду від 20 червня 2023 року, проте, згідно отриманої відповіді від апеляційного суду їй відмовлено в задоволенні заяви з тих підстав, що матеріали цивільної справи направлено до суду першої інстанції. Оскільки вона, як представник ОСОБА_1 знаходиться за кордоном, тому не має можливості ознайомитися із оскаржуваним судовим рішенням апеляційного суду від 20 червня 2023 року в суді першої інстанції, а ОСОБА_1 не може ознайомитися за станом здоров`я. Ураховуючи наведене, вважає, що є законні підстави для поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку на касаційне оскарження.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Як видно з оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 20 червня 2023 року з апеляційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 грудня 2022 року звертався ОСОБА_1 . Також, ОСОБА_1 та його представник - адвокат Мєстєчкіна О. І. були присутніми в судовому засіданні 20 червня 2023 року та підтримали апеляційну скаргу.

Повний текст постанови Київського апеляційного суду від 20 червня 2023 року складено 17 липня 2023 року, тобто останнім днем звернення з касаційною скаргою є 16 серпня 2023 року.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень постанова Київського апеляційного суду від 20 червня 2023 року оприлюднена 20 липня 2023 року.

Згідно з наданої копії листа Київського апеляційного суду від 07 серпня 2023 року № 06.2-01/1611/2023 видно, що згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду «Апеляція» після закінчення 19 липня 2023 року апеляційного провадження матеріали цивільної справи № 369/7499/20 направлено до суду першої інстанції, у зв`язку з чим заявник має звернутися із заявою щодо направлення копії постанови апеляційного суду від 20 червня 2023 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Доводи адвоката Мєстєчкіної О. І. як представника ОСОБА_1 про те, що вона знаходиться за кордоном, а тому не має можливості ознайомитися із оскаржуваною постановою апеляційного суду від 20 червня 2023 року в суді першої інстанції, а ОСОБА_1 не має можливості ознайомитися за станом свого здоров`я, Верховний Суд не приймає до уваги, оскільки заявником на підтвердження наведеного не надано жодних доказів.

За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску заявником строку на касаційне оскарження з наведених підстав.

Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та роз`яснити заявнику про необхідність надання доказів, що підтверджують недотримання Київським апеляційним судом вимог, встановлених у статті 272 ЦПК України щодо порядку видачі або направлення судового рішення.

На підтвердження наведених обставин заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку, копії матеріалів справи тощо.

Верховний Суд зазначає, що на стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.

Також, адвокат Мєстєчкіна О. І. як представник ОСОБА_1 звернулася з клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивовано тим, що за подання касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 30 193,76 грн. Однак, у зв`язку із скрутним майновим станом ОСОБА_1 позбавлений можливості сплатити такий розмір судового збору, оскільки він є пенсіонером, єдиним його доходом є пенсія, яка за 2022 рік становить 25 002,00 грн, у нього відсутнє на праві власності рухоме та нерухоме майно, іншого доходу він не має.

На підтвердження наведеного заявником надано відповідні докази: копії пенсійного посвідчення від 03 листопада 2020 року № НОМЕР_1 та трудової книжки; копію довідки про доходи від 21 лютого 2023 року № 0164191113840102, з якої видно, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Києво-Святошинському об`єднаному управлінні ПФУ в Київській баласті і отримує пенсію за віком, яка за період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року складає 25 002,00 грн; копію інформаційної довідки від 25 лютого 2023 року № 324063097 щодо Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта; копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Згідно з частиною другою статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Стаття 136 ЦПК України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас саме стаття 8 Закону України «Про судовий збір», яка є спеціальною, конкретизує порядок, умови такого звільнення і коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

Доводи клопотання та додані до касаційної скарги матеріали дають підстави для його задоволення та звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 30 193,76 грн перевищує 5 % розміру його річного доходу за попередній календарний рік (25 002,00 грн х 5 %).

Разом із цим, в порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України заявником в касаційній скарзі не зазначено відповідача за первісним позовом та місце його знаходження, а саме - Білогородську сільську раду Києво-Святошинського району київської області.

Також, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду, у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

В касаційній скарзі адвокат Мєстєчкіна О. І. як представник ОСОБА_1 посилається на висновки, викладені в постановах Верховного Суду, проте не зазначає підстав касаційного оскарження судових рішень визначених частиною другою статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд роз`яснює заявнику, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги.

Виконання наведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

Також, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Пунктом 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Касаційна скарга адвокатом Мєстєчкіною О. І. як представником ОСОБА_1 подана в електронній формі, проте доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цих касаційних скарг, заявником не надано.

Таким чином, адвокату Мєстєчкіній О. І. як представнику ОСОБА_1 необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги відповідно до статті 392 ЦПК України, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій касаційної скарги.

Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Мєстєчкіної Ольги Іванівни як представника ОСОБА_1 про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2023 року.

Касаційну скаргу адвоката Мєстєчкіної Ольги Іванівни як представника ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2023 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев