Рішення

від 05.10.2023 по справі 147/1396/22

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/1396/22

Провадження № 2-др/147/8/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Натальчук О.А.,

із секретарем Свистун А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача, адвоката Кравець В.А., про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Друга тростянецька державна нотаріальна контора, третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , про визнання недійсним та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, -

ВСТАНОВИВ:

До Тростянецького районного суду Вінницької області від представника позивача, адвоката Кравець В.А., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат за послуги адвоката.

Заяву мотивовано тим, що Тростянецьким районним судом Вінницької області 19.09.2023 ухвалено рішення, яким частково задоволено позов ОСОБА_1 . В процесі судового розгляду справи позивачем понесені судові витрати на послуги адвоката у розмірі 12000 грн. В судовому засіданні 19.09.2023 до закінчення судових дебатів представник позивача повідомила, що протягом 5 днів нею буде подана заява про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про судові витрати. Враховуючи правову позицію ВП ВС від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.

Сторони всудове засіданняне з`явилися. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Дослідивши заву, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Дане твердження також міститься в п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Встановлено,що угрудні 2022року ОСОБА_1 звернувся доТростянецького районногосуду Вінницькоїобласті зпозовом до ОСОБА_2 про визнаннянедійсним тавнесення зміндо свідоцтвапро правона спадщину,третя особа,яка незаявляє самостійноївимоги щодопредмета споруна сторонівідповідача Друга тростянецькадержавна нотаріальнаконтора,третя особа,яка незаявляє самостійної вимогищодо предметаспору настороні позивача ОСОБА_3 .

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 19.09.2023 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Друга тростянецька державна нотаріальна контора, третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , про визнання недійсним та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину. Ухвалено внести зміни до свідоцтва про право на спадщину від 11.08.2022, виданого державним нотаріусом Другої тростянецької державної нотаріальної контори Кощеєвою Г.С. на ім?я ОСОБА_2 , зареєстроване в реєстрі за №339, зазначивши, що спадкоємцями майна, належного спадкодавці ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: земельної ділянки розміром 2,0644 га, з кадастровим номером 0524185900:01:005:0322, що розташована на території Тростянчикської сільської ради, Гайсинського (колишнього Тростянецького) району, Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке належить померлій на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН №075424, виданого Тростянецькою РДА Вінницької області 30.05.2003, за законом є її дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,- на 1/3 частку майна та син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - на 2/3 частки майна. В задоволенні решти вимог, відмовлено. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 (сорок) коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 (сорок) коп.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст.2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України) 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, ч.3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Як безумовно слідує із матеріалів справи ОСОБА_1 скористався правничою допомогою під час розгляду цієї справи та мав витрати у зв`язку із цим.

Відповідно доч.1,2ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8ст. 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Згідно з ч.3ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5ст. 137 ЦПК України). У розумінні положень ч. 5ст. 137 ЦПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 3ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, про що неодноразово вказувалося Верховним Судом.

Конституція Україниустатті 59гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У відповідності дост. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Визначаючись із розподілом витрат на правничу допомогу, суд враховує, що позивач скористався допомогою адвоката, про що свідчить договір про надання правової допомоги від 22.12.2022.

Зі змісту цього договору слідує, що за послуги, визначені у п. 1.1 даного договору замовник сплачує виконавцю гонорар у розмірі 12000 грн. Оплата здійснюється у готівковій формі на розрахунковий рахунок бюро не пізніше 3-х днів з моменту підписання даного договору.

Сплата цієї суми підтверджується наданою квитанцією до прибуткового касового ордера від 22.12.2022 № б/н до договору від 22.12.2022.

Судом також досліджено акт наданих послуг від 23.09.2023 .

Так, Адвокатським бюро «Кравець В.А.» в особі адвоката Кравець В.А. надано наступні послуги: консультація, укладення договору; опрацювання судової практики; складання процесуальних документів позовна заява, заяви про усунення недоліків, клопотань про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповіді на відзив, заяви про залучення третьої сторони, складання позовної заяви у новій редакції.

При цьому, суд звертає увагу, що в акті наданих послуг від 23.09.2023 не вказана вартість кожної з видів послуг, затраченого часу, тому у суду немає можливості перевірити дійсну вартість правових послуг, наданих ОСОБА_1 .

Також судом враховано, що ОСОБА_1 у позові зазначався попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу (12000 грн.), що підтверджується матеріалами справи.

У заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача просить суд стягнути з відповідача судові витрати у вигляді правової допомоги в розмірі 6000 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Разом з тим, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, з огляду на складність справи та виконану адвокатом роботу, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 4000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.133,141,247,263,270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 147/1396/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Друга тростянецька державна нотаріальна контора, третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , про визнання недійсним та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Третя особа Друга тростянецька державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження: вул. П.Кравчика, 33, м.Ладижин, Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ - 05465956.

Повний текст додаткового рішення складено 05.10.2023.

Суддя О.А. Натальчук