Рішення

від 26.09.2023 по справі 675/275/23

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/275/23

Провадження № 2/675/272/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" вересня 2023 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Пашкевича Р. В.,

за участі: секретаря судового засідання Гедзенюк В. В.,

представника позивача адвоката Кедруна Л. С.,

представника відповідача Чорної Д. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду м. Ізяслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом до Комунального некомерційного підприємства «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради (далі КНП «Ізяславська МБЛ» Ізяславської міської ради) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13.01.2023 по день можливого поновлення її на роботі.

В обґрунтування заяви зазначила, що з 23.08.1996 вона працювала в різних відділах Ізяславської центральної районної лікарні, яка в подальшому була перейменована на КНП «Ізяславська МБЛ» Ізяславської міської ради, а з 07.04.2021 безпосередньо на посаді сестри медичної стаціонару дитячого відділення.

01.11.2022 відбулися збори колективу дитячого відділення КНП «Ізяславська МБЛ» Ізяславської міської ради, на яких завідуючою вказаного відділення було ознайомлено всіх присутніх з наказом № 112 від 28.10.2022 «Про скорочення штату працівників» та запропоновано кандидатури на скорочення, однією з яких була ОСОБА_1 . Позивач проти вказаної пропозиції повністю заперечила.

12.11.2022 ОСОБА_1 отримала повідомлення про вивільнення та наказ про попередження працівників про наступне звільнення у зв`язку із скоренням штату працівників від 10.11.2022, згідно якого ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення на підставі п. 1 ст.40 КЗпП України через два місяці з 10.01.2023.

В подальшому, наказом КНП «Ізяславська МБЛ» Ізяславської міської ради № 2-п від 04.01.2023 позивача звільнено із займаної посади з 12.01.2021, у зв`язку із скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Вважає дії відповідача незаконними, оскільки за весь період роботи в даному медичному закладі з 23.08.1996 вона постійно підвищувала свою професійну кваліфікацію і, як наслідок, 24.01.2019 їй була присвоєна вища категорія за спеціальністю «сестринська справа». Також, вказує, що за відповідний період роботи вона отримала професійне захворювання та їй була встановлена ІІІ група інвалідності.

З врахуванням зазначеного, вважає, що відповідачем не дотримано вимог ч.ч. 1, 2 ст. 42 КЗпП України, а саме не враховано її переважне право на залишенні на рівнозначній посаді порівняно з іншими працівниками дитячого відділення, яким не вручалися попередження про можливе звільнення. З врахуванням того, що їй присвоєна вища категорія, вона має тривалий безперервний стаж роботи в КНП «Ізяславська МБЛ» Ізяславської міської ради, а також наявність на її утриманні двох дітей студентів, просить суд поновити її на посаді сестри медичної стаціонарного дитячого відділення КНП «Ізяславська МБЛ» Ізяславської міської ради, а також стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.01.2023 по день можливого поновлення її на роботі та понесені витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.

Ухвалою судді від 17.02.2023 прийнято вказану позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано сторонам по справі подати відзив та відповідь на відзив.

06.03.2023 директором КНП «Ізяславська МБЛ» Ізяславської міської ради подано до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі. В поданому відзиві зазначив, що КНП «Ізяславська МБЛ» Ізяславської міської ради було дотримано всіх вимог законодавства про працю щодо звільнення працівників по скороченню. Зокрема, наказом № 41-В від 10.11.2022 «Про попередження працівників про наступне звільнення у зв`язку зі скороченням штату працівників» ОСОБА_1 персонально ознайомлено з наказом та вручено під підпис повідомлення 12.11.2022 звільнення, яке відбудеться з 10.01.2023.

03.01.2023 позивачу було запропоновано переведення на посаду «сестра медична відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги» на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_2 , від якого ОСОБА_1 відмовилася, про що зазначила у поданій письмовій заяві від 04.01.2023. Оскільки інших вакантних посад для запропонування позивачу не було, тому 12.01.2023 ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Крім того, зазначено, що рівень кваліфікації та продуктивності праці в практичній роботі саме в дитячому відділенні у ОСОБА_1 нижчий, ніж у інших медичних сестер відділення, оскільки в них наявні свідоцтва про проходження підвищення кваліфікації по циклу «педіатрія», а в позивача останні курси підвищення кваліфікації по циклу «фтизіатрія».

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його у повному обсязі. Крім того, ще раз звернув увагу, що на день звільнення в ОСОБА_1 була вища категорія «сестринська справа» та понад 20 років безперервного трудового стажу, що давало їй переважне право на залишенні на роботі, а тому звільнення її з займаної посади є порушенням трудового законодавства.

Представник відповідача КНП «Ізяславська МБЛ» Ізяславської міської ради Чорна Д. П. в судовому засіданні повністю заперечила проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з врахуванням позиції, яка викладена в поданому відзиві. Вважає, що обставина щодо наявності у позивачки вищої категорії не має визначального значення, так як з врахуванням специфіки роботи, у сукупності з іншими обставинами, зокрема стажем роботи в дитячому відділені лише 1 рік 9 місяців, у ОСОБА_1 було найменше переваг для залишення її на роботі.

З`ясувавши позицію учасників судового розгляду, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту статті 12ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23.08.1996 по 29.05.2020 працювала медичною сестрою у Ізяславській центральній лікарні, тублікарні, яка реорганізована у фтизіатричне відділення поліклініки, та, в подальшому, перейменована у протитуберкульозний кабінет Ізяславської центральної районної лікарні. Звільнена у зв`язку з скороченням штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.

На підставі рішення 32 сесії районної ради сьомого скликання № 14 від 18.10.2019 Ізяславська центральна районна лікарня реорганізована шляхом перетворення на комунальне некомерційне підприємство «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради.

07.04.2021 ОСОБА_1 прийнята на посаду сестри медичної стаціонару дитячого відділення КНП «Ізяславська МБЛ».

Зазначена інформація стверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 заведеної на ім`я ОСОБА_1 , 02.08.1976 про народження.

Відповідно до структури КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради, затвердженої наказом головного лікаря № 125 від 25.08.2021, в структурі даного медичного закладу наявний підрозділ «1.2.Лікувальні підрозділи», який включає «1.2.5.Стаціонар» в який входить «1.2.5.5.Дитяче відділення».

Згідно наказів КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради № 87 від 06.06.2022 «Про скорочення ліжкового фонду», № 89 від 08.06.2022 «Про роботу стаціонарних відділень в умовах воєнного стану», в зв`язку з суттєвим зменшенням кількості хворих терапевтичного профілю та відповідно навантаження на наявні ліжка, а також з введенням на території України військового стану, з 13.06.2022 року скорочено 5 ліжок дитячого відділення та затверджено 94 ліжка терапевтичного профілю, в тому числі 15 педіатричних ліжок. Відповідна кількість ліжок дитячого відділення міститься в штатних розписах КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради №№ 500, 501 від 19.04.2023, затверджених медичним директором вказаного закладу та погоджених рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 29.09.2022 № 157 та від 07.03.2023 № 41, відповідно.

У відповідності з Наказом директора КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради № 112 від 28.10.2022 «Про скорочення штату працівників», вирішено скоротити з 10.01.2023, зокрема 1,0 шт. од. сестри медичної стаціонару дитячого відділення.

В подальшому, на засіданні зборів трудового колективу дитячого відділення від 01.11.2022 розглядався наказ № 112 від 28.10.2022 «Про скорочення штату працівників» та законодавство про переваги залишення на роботі при скороченні.

За результатом отриманої інформації про кваліфікаційні категорії та стаж роботи сестер медичних і молодших медичних сестер, було вирішено подати на скорочення кандидатури: сестри медичної стаціонару ОСОБА_4 та молодшої медичної сестри по догляду за хворими ОСОБА_5 з клопотанням до адміністрації при можливості працевлаштувати їх (як відповідальних, кваліфікованих та сумлінних працівників). ОСОБА_1 тимчасово була направлена центром зайнятості на період пандемії COVID-19, коли розрахувалась медична сестра ОСОБА_6 , вона залишилась працювати на її місці. Оскільки ОСОБА_1 почала працювати у відділенні пізніше всіх, тому колектив подав її кандидатуру на скорочення. «За» проголосували 11 осіб, «проти» - 2 особи. Сестра медична стаціонару ОСОБА_1 , як кандидат на скорочення, була проти. Порядок проведення вказаного засідання зборів відображено в протоколі засідання зборів трудового колективу дитячого відділення від 01.11.2022.

10.11.2022 КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради винесено наказ № 41-В «Про попередження працівників про наступне звільнення у зв`язку із скороченням штату працівників», яким попереджено ОСОБА_1 сестру медичну стаціонару дитячого відділення, про наступне звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України через два місяці з 10.01.2023 (у випадку настання тимчасової непрацездатності на день звільнення воно відбуватиметься одразу після закриття листка непрацездатності). З вказаним наказом позивача ознайомлено 12.11.2022, на якому нею власноручно зазначено, що вона з наказом не згідна, так як має вищу категорію за спеціальністю «сестринська справа», двох утриманців, 26 років стажу на посаді медична сестра, професійне захворювання під час роботи в протитуберкульозному відділенні, є інвалідом ІІІ групи, а також протокол трудового колективу не може бути підставою саме для її звільнення.

Також, письмовим повідомленням про вивільнення, яке ОСОБА_1 отримала 12.11.2022, останню повідомлено, що у зв`язку зі скороченням штату працівників, адміністрація КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради попереджає про наступне звільнення з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбудеться 12.01.2023, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку.

Згідно наказу КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради № 1-В від 03.01.2023, ОСОБА_1 запропоновано вакантну посаду 1,0 шт.од. сестра медична відділення невідкладної (екстренної) медичної допомоги на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_2 у термін до 04.01.2023 начальнику відділу кадрів отримати письмове підтвердження щодо згоди або відмови вищевказаного працівника працювати на запропонованій посаді.

Проте, в своїй заяві від 04.01.2023 ОСОБА_1 зазначила, що на переведення на запропоновану їй посаду, сестра медична відділення невідкладної допомоги, відмовляється, оскільки ця посада (на відміну від тієї, яку вона займає) носить тимчасовий характер.

З врахуваннямнаданої позивачемвідмови відпереведення назапропоновану їйпосаду таписьмового попередженняпро їївивільнення від10.11.2022,наказом директораКНП «Ізяславськаміська багатопрофільналікарня» Ізяславськоїміської ради№ 2-п від 04.01.2023 «Про звільнення з роботи у зв`язку зі скороченням штату працівників» ОСОБА_1 сестру медичну стаціонару дитячого відділення звільнено 12.01.2023 у зв`язку зі скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України. Зазначено про виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку згідно ст. 44 КЗпП України та компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки за 22 календарних дні, як особі з ІІІ групою інвалідності за період роботи з 07.04.2021 по 07.04.2022.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.40КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За змістом ч. 2 ст.40КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

В силу ч.ч. 1-3 ст.49-2КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Згідно зі ст.42КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: сімейним при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинністьЗакону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у абзацах 1 і 4 пункту 19 постанови від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Докази у справі достовірно вказують на те, що у 2022 році у КНП «Ізяславськаміська багатопрофільналікарня» Ізяславськоїміської радимало місце скорочення чисельності та штату працівників, а саме у зв`язку із суттєвим зменшенням кількості хворих терапевтичного профілю та відповідно навантаження на наявні ліжка, а також з введенням на території України військового стану, підтвердженням чого стало видання вищезазначених наказів медичної установи № 87 від 06.06.2022, № 89 від 08.06.2022, а також інформація, яка міститься у відомостях про рух хворих в дитячому відділенні за червень жовтень 2022 року, які долучені відповідачем до справи.

У зв`язку з цим здійснено скорочення чисельності та штату працівників, зокрема, впорядковано штат стаціонару дитячого відділення КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради.

Таким чином, у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, що потягло за собою скорочення штату працівників.

Доводи представника позивача ОСОБА_3 про те, що КНП «Ізяславськаміська багатопрофільналікарня» Ізяславськоїміської радине мало підстав для вивільнення працівників у порядку п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, зокрема, стаціонару дитячого відділення не відповідають фактичним обставинам справи.

Аналіз положень статті 42КЗпП України дає підстави для висновку, що визначення переважного права на залишення на роботі, можливе лише між працівниками, які обіймають тотожні посади, тобто посади з однаковими назвами, при цьому працівники мають однакові спеціальні трудові права та обов`язки.

Перестановка працівників у межах однорідних професій і посад, які скорочуються, віднесена до виключної компетенції власника або уповноваженого ним органу, який самостійно вирішує це питання відповідно до загальних положень про комплектування кадрів і просування по службі, тому суд не вправі надавати оцінку таким діям роботодавця.

Щодо доводів позивача та її представника відносно переважного права ОСОБА_1 на залишення на роботі, в тому числі про те, що на день звільнення в неї була вища категорія «сестринська справа», такої категорії у відділенні (на їх думку) не мала жодна медсестра; та факт наявності 26 років безперервного трудового стажу у вказаному медичному закладі, суд оцінює критично з огляду на наступне.

У випадку фактичного скорочення займаної працівником посади йому має бути запропонована рівноцінна посада, передбачена новим штатним розписом, а в разі, якщо на таку посаду претендують також інші працівники, роботодавець зобов`язаний провести порівняльний аналіз продуктивності їхньої праці і кваліфікації з метою визначення працівника, який має переважне право на залишення на роботі, як це передбачено ч. 1 ст. 42 КЗпП України.

У процесі цього аналізу, як правило, враховуються такі обставини, як: наявність відповідної освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи в роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалої тимчасової непрацездатності, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсяги виконуваних робіт тощо. Рівень кваліфікації визначається в залежності від освіти працівника та здобутих ним навичок під час виконання робіт за певною спеціальністю, а продуктивність праці вимірюється певними виробничими (службовими) показниками. Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників.

Як вбачається із змісту довідки КНП «Ізяславськаміська багатопрофільналікарня» Ізяславськоїміської ради№ 33 від 08.06.2023 про роботу сестер медичних стаціонару дитячого відділення за 2022 рік та порівняльної таблиці (при скорочені) сестер медичних стаціонару дитячого відділення, в даному відділені наявні посади 6 сестер медичних. Одна з них ОСОБА_7 перебуває у відпустці по догляду за дитиною з 25.11.2011, на її посаді, яка є тимчасовою, працює ОСОБА_8 , що свідчить про наявність лише 4 посад сестер медичних у вказаному відділені, які є постійними. Крім того, одна із медсестер є одинокою матір`ю, заборона звільнення якої прямо передбачено ст. 184 КЗпП України.

Аналізуючи дані документи щодо наявності у сестер медичних дитячого відділення відповідної категорії встановлено, що серед вказаних працівників 2 працівники (в тому числі, позивач ОСОБА_1 ) мають вищу категорія, 1 працівник - 1 категорію, 2 працівники - 2 категорію.

Разом з тим, відповідно до п. 2.10. Положення про дитяче відділення КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради, основними завданнями відділення є підвищення професійної кваліфікації медичного персоналу.

Також, однією із кваліфікаційних вимог відповідно до п. 6.4. посадової інструкції сестри медичної стаціонару дитячого відділення, пріоритетне право при зарахуванні на посаду медична сестра стаціонару надається медичній сестрі, яка має кваліфікаційну категорію та пройшла курси спеціалізації.

З дослідженої порівняльної таблиці (при скорочені) сестер медичних стаціонару дитячого відділення та їх посадової інструкції вбачається, що 4 медсестри пройшли курси підвищення для медичних сестер дитячих відділень та кабінетів по циклу «педіатрія», 1 медсестра пройшла курси по циклу «анестезіологія», працювала медичною сестрою анестезисткою у відділенні реанімації та інтенсивної терапії новонароджених та недоношених дітей в ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України». І лише ОСОБА_1 пройшла курси підвищення кваліфікації по циклу «фтизіатрія» для медичних сестер протитуберкульозних відділень і кабінетів, які вона пройшла будучи медичною сестрою протитуберкульозного кабінету. Тобто у позивача відсутнє підвищення кваліфікації та курси по спеціалізації «педіатрія», що пов`язує собою роботу з малолітніми та неповнолітніми дітьми.

Одночасно суд зазначає, що на сьогоднішній день таке поняття як «безперервний трудовий стаж» нормами трудового законодавства не визначено. Розрізняють загальний стаж і страховий стаж. За результатами аналізу трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 можна зробити висновок, що остання звільнена 29.05.2020 з протитуберкульозного кабінету КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради та 07.04.2021 заново прийнята (без будь якого переведення) на посаду сестри медичної стаціонару дитячого відділення.

Отже, з врахуванням наявної перерви в роботі ОСОБА_1 , у зв`язку з її звільненням, суд приходить до висновку щодо наявності у позивача загального стажу роботи на посаді сестри медичної стаціонару дитячого відділення 1 рік 9 місяців, що відповідає поданій відповідачем порівняльній таблиці (при скороченні) сестер медичних даного відділення.

Надане позивачем посвідчення № НОМЕР_2 , яке підтверджує факт проходження атестації та присвоєння їй вищої категорії зі спеціальності «сестринська справа» видане 24.01.2019 в період роботи ОСОБА_1 в протитуберкульозному кабінеті.

Також, висновком Центральної лікарсько експертної комісії від 02.06.2004 та довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ № 873722 від 13.07.2020 підтверджено встановлення позивачу групи інвалідності за професійним захворюванням, отриманим внаслідок роботи хворими на туберкульоз.

З врахуванням зазначеного, можна зробити висновок, що професійне захворювання, за яким позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності, отримано нею в період роботи в протитуберкульозному кабінеті, звідки вона була звільнена ще 29.05.2020, що не дає їй переважне право на залишенні на рівнозначній посаді порівняно з іншими працівниками саме дитячого відділення з врахуванням його специфіки роботи.

Обставина щодо наявності у позивачки вищої категорії враховувалося роботодавцем у сукупності зі всіма критеріями кваліфікації інших працівників, але не має визначального значення, так як з врахуванням специфіки роботи саме в дитячому відділенні, у сукупності з іншими обставинами, відповідачем було встановлено, що ОСОБА_1 має найменше переваг для залишення її на роботі.

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 569/9913/18 (провадження № 61-15809св19) зазначено, що процедура визначення кваліфікації та продуктивності праці працівників, а також процедура визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі, законодавчо не визначена. Проте, враховуючи, що потреба у визначені (оцінці) наявності такого права виникає при вивільненні працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченні чисельності штату працівників, яке ініціюється роботодавцем, тому створити умови та провести таку оцінку повинен роботодавець.

Суд не володіє достатньою інформацією для визначення продуктивності праці будь-якого працівника, оскільки це є прерогативою виключно роботодавця, який володіє повною інформацією про результативність праці, що характеризує ефективність її витрат у виробництві та сфері послуг. Визначення працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці є компетенцією роботодавця.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 809/2894/13, від 07 серпня 2019 року у справі № 367/3870/16-ц, від 1 лютого 2023 року (справа №607/18097/19).

Будучи допитана в якості свідка ОСОБА_9 , яка являється завідувачем дитячого відділення, суду вказала, що після звільнення ОСОБА_1 з протитуберкульозного кабінету, останній була запропонована посада сестри медичної дитячого відділення. Але, у зв`язку з скороченням штату працівників установи та, враховуючи невеликий стаж роботи та наявність лише курсів по «фтизіатрії», а не «педіатрії», як того вимагає специфіка дитячого відділення, на засіданні зборів трудового колективу дитячого відділення вирішено скоротити саме ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_10 , яка працює старшою медсестрою дитячого відділення, пояснила, що після отримання наказу по підприємству про скорочення штату працівників, було проведено засідання зборів, на яких вона надала інформацію про кваліфікаційні категорії та стаж роботи сестер медичних дитячого відділення. Оскільки в ОСОБА_1 були відсутні курси по «педіатрії» та стаж роботи становив 1 рік 9 міс., її було вибрано кандидатом на скорочення, за що проголосували 11 осіб, про що останню повідомлено в письмовому вигляді. Іншим присутнім на зборах трудового колективу дитячого відділення дана інформація доведена в усній формі.

Також всудовому засіданнів якостісвідка буладопитана начальниквідділу кадрів КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради Грищук О. С., яка підтвердила, що в зв`язку з суттєвим зменшенням кількості хворих терапевтичного профілю та відповідно навантаження на наявні ліжка, був виданий наказ про скорочення штату працівників. З метою встановлення всіх обставин, які дають особі переважне право на залишення на роботі, не порушуючи при цьому її прав, в медичному закладі практикується проведення засідання зборів трудового колективу.

Стосовно ОСОБА_1 вказала,що післявизначення їїкандидатури наскорочення,останній пропонувалось переведення на посаду «сестра медична відділення невідкладної (екстренної) медичної допомоги» на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника, від якого вона письмово відмовилась. Крім того, вказала, що вже після звільнення позивача, ОСОБА_1 повторно пропонувалась вже посада сестра медична процедурна хірургічного відділення на період проходження військової служби основного працівника, але від даного переведення остання також відмовилась, що підтверджується наданими актами від 09.03.2023 та від 10.03.2023. За таких обставин, ОСОБА_1 не має переважного права на залишенні на роботі.

Відповідно до ст.43КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) ст. 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого вони внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Аналогічні положення містяться і у ч. 6 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

З листаголови Ізяславськоїрайонної організаціїпрофспілки працівниківохорони здоров`яУкраїни №01/23від 30.08.2023вбачається,що ОСОБА_1 з 19.05.2020,відповідно доподаної неюзаяви,за власнимбажанням припинилачленство уПервинній профспілковійорганізації КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради.

А тому, профспілковий комітет не розглядав питання про звільнення ОСОБА_1 та не приймав відповідних рішень, так як остання не являється членом Первинної профспілкової організації та згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою визначено, що у період дії воєнного стану норми ст. 43 КЗпП України (згода виборного органу первинної профспілкової організації при розірванні трудового договору) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

За змістом норм ч. 3 ст.49-2КЗпП України у разі вивільнення працівника власник або уповноважений ним орган зобов`язаний запропонувати йому наявну на підприємстві, в установі, організації роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Вказана норма Закону відповідачем виконана та запропоновано позивачу перевестися на посаду «сестра медична відділення невідкладної (екстренної) медичної допомоги» на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника, однак ОСОБА_1 відмовилася, що слугувало її подальшим звільненням у зв`язку із скороченням чисельності працівників.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач як роботодавець під час вирішення питання про звільнення позивача з роботи здійснив належне порівняння продуктивності праці і кваліфікації позивача та інших медичних сестер, зробив аналіз, хто з працівників користується перевагами, що підтверджено відповідними документами, було вирішено належним чином питання про те, хто із працівників має переважне право на залишення на роботі. А тому доводи позивача про неврахування переважного права залишення на роботі і не проведенні порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації працівника, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи наведене, суд вважає, що при звільненні ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників, не було порушено її прав, оскільки відповідач дотримався процедури такого звільнення, передбаченої вимогами статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також судом враховується, що відповідно до частини другої статті 2-1 КЗпП України не вважаються дискримінацією у сфері праці передбачені цим Кодексом та законами обмеження прав і можливостей або надання переваг працівникам залежно від певних видів робіт, які стосуються віку, рівня освіти, стану здоров`я, статі, інших відповідних обставин, а також необхідності посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб. Законами і статутами господарських товариств (крім акціонерних), виробничих кооперативів, фермерських господарств, громадських організацій можуть встановлюватися переваги для їх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі у разі вивільнення.

При цьому суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «РуїзТорія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

За таких обставин, в судовому засіданні встановлено, що звільнення ОСОБА_1 проведено відповідно до вимог чинного законодавства, уповноваженою на те особою, а тому позовні вимоги про поновлення її на посаді сестри медичноїстаціонарного дитячоговідділення КНП«Ізяславська МБЛ»Ізяславської міськоїрадиє безпідставними і до задоволення не підлягають.

З огляду на вищевикладене також не підлягають до задоволення і вимоги позивача про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення судових витрат.

На підставі ч. 1, 2 п. 2 ст. 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 5 п. 1 Закону України«Про судовийзбір» від сплати судового збору під час розгляду справив усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, судові витрати, понесені сторонами, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

Керуючись ст. ст. 40, 42, 49-2 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 19, 80-81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради, код ЄДРПОУ 02004309, місце знаходження: вул. Б.Хмельницького, 47, м. Ізяслав, Хмельницької області.

Повний текст судового рішення складено 02 жовтня 2023 року.

Суддя: Р. В. Пашкевич