Рішення

від 06.09.2023 по справі 911/1130/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1130/23

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 67-Б, код: 00858473)

до

Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 72, код: 04054903)

про визнання договору оренди поновленим та визнання укладеною додаткової угоди,

за участю представників учасників справи:

від позивача:Карпухін Я.В., Горбайчук Л.В.;

від відповідача:Волошина Ю.Г.;

На адресу Господарського суду Київської області 27.04.2023 надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» до Бориспільської міської ради, в якій позивач просить суд:

- визнати договір оренди земельної ділянки від 11.02.2008, що укладений між Бориспільською міською радою та ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2» посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області за № 249 Віценко В.О. (із змінами та доповненнями), поновленим на новий термін;

- визнати укладеним договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.02.2008, в редакції наведеній у прохальній частині позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем права позивача на поновлення договору оренди землі відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Ухвалою суду від 03.05.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 07.06.2023.

До суду 22.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній заперечує пред`явленні позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На адресу суду 06.06.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач заперечує проти доводів відповідача наведених у відзиві.

До суду 31.07.2023 від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить не приймати до розгляду поданий відповідачем відзив, з огляду на те, що відзив подано від імені Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, який не є відповідачем у розглядуваній справі, за результатом розгляду вказаного клопотання ухвалою суду від 16.08.2023, із занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено у його задоволенні.

Підготовче судове засідання у справі неодноразово судом відкладалося та ухвалою суду від 16.08.2023, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито. За взаємною письмовою згодою обох сторін, на підставі ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 16.08.2023 розпочато розгляд справи по суті та відкладено судове засідання на 06.09.2023.

До суду 04.09.2023 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

В судове засідання 06.09.2023 з`явились представники позивача та відповідача.

Представники позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити, а представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Бориспільською міською радою (орендодавець) та Акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колона 2» (правонаступником якого є позивач) (орендар) 11.02.2008 було укладено Договір оренди землі, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка належить до земель під житловою забудовою з трьома і більше поверхами, під будівництво житлового комплексу по вул. Мануїльського у м. Борисполі, кадастровий номер 3210500000:06:012:0046, загальною площею 2,8 га, нормативна грошова оцінка якої становить 2470720,00 грн (пункти 1, 2).

Договір укладено строком на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 4).

Дія договору припиняється зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено (пункт 26). Дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (пункт 27).

Договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації у відповідності до ст. 202 ЗК України та вимог Закону України «Про оренду землі» (пункт 32).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Віценко В.О. за реєстровим номером 249, та зареєстровано у Бориспільському міськвідділенні Київської регіональної філії ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.02.2008 № 040833700078.

Додатковим договором від 24.09.2014 до договору оренди землі, укладеним між Бориспільською міськрадою та Публічним акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колона - 2», посвідченим приватним нотаріусом Віценко В.О. за реєстровим номером 1079, сторони продовжили строк дії договору до 14.02.2018.

Як свідчить копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.09.2017 № 97489923, позивач здійснив державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва (загальний процент готовності 4%) за адресою Київська обл., вул. Скіфська (Мануїльського), б/н, на земельній ділянці кадастровий номер 3210500000:06:012:0046 площею 2,8 га.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.09.2018 у справі № 911/1204/18 визнано укладеною Додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, якою строк дії договору було продовжено на 5 років до 14.02.2023.

Листом від 28.12.2022 № 28/1 позивач звернувся до Бориспільської міської ради із клопотанням про поновлення строку дії договору оренди землі, до якого було долучено проект договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.02.2018.

Листом від 27.02.2023 відповідач повідомив позивача про те, що оскільки строк дії договору оренди закінчився 14.02.2023 питання про поновлення договору оренди землі не може бути винесене на розгляд сесії міської ради та запропоновано звернутися до міської ради з відповідним клопотанням для укладення договору оренди на загальних умовах, а також повідомлено про наявність станом на 24.02.2023 заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 37665,93 гривень.

Позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та посилаючись на положення ст. 33 Закону України «Про оренду землі» стверджував про наявне у нього право на продовження строку дії договору оренди, вчинення ним усіх необхідних дій для його продовження, на зволікання з боку відповідача, що призвело до закінчення строку дії договору та безпідставне ухилення з його боку від продовження строку дії договору. Крім того, стверджував про обов`язковість укладання письмового договору оренди землі, приналежність позивачу безумовного права користування земельною ділянкою з огляду на розміщений на земельній ділянці об`єкт нерухомого майна об`єкт незавершеного будівництва.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк, відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі» має орендар, який належним чином виконував обов`язки за договором, проте, позивач станом на 01.01.2023 мав заборгованість з орендної плати у розмірі 338993,37 гривень, а станом на 11.04.2023 заборгованість складала 21638,40 гривень, а тому листом від 27.02.2023 позивача було повідомлено про наявність заперечень проти поновлення договору оренди землі, оскільки позивач неналежним чином виконує свої обов`язки з внесення орендної плати.

У своїй відповіді на відзив, позивач стверджував, що заборгованість з внесення орендних платежів виникла з травня 2022 року у зв`язку із розпочатим вторгненням на територію України з боку російської федерації, чим було обумовлено призупинення господарської діяльності підприємства, відсутність доступу до офісного приміщення, проте, протягом січня-лютого 2023 року уся наявна заборгованість була погашена та станом на 07.02.2023 вже була наявна переплата у розмірі 65000 гривень. Оскільки початок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України є форс-мажорною обставиною, позивач вважає, що тимчасове прострочення внесення орендних платежів у зв`язку з їх настанням не може бути підставою для відмови у продовженні строку дії договору оренди землі.

Відповідач, щодо зазначених обставин посилався на те, що загального посилання на збройну агресію російської федерації, як обставину непереборної сили, в комплексі із листом ТПП України від 28.02.2022 недостатньо для висновків про те, що такі обставини дійсно вплинули на неможливість виконання позивачем його обов`язків за договором оренди землі, а тому позивач не може посилатися на виникнення для нього форс-мажорних обставин, що звільняли б його від обов`язку із внесення орендних платежів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13).

Законом України № 340-IX від 05.12.2019, який набрав чинності, внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про оренду землі», згідно яких передбачено поновлення договорів оренди землі в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України (ст. 32-2 Закону) та переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк (ст. 33 Закону).

Законом України № 340-IX від 05.12.2019 також доповнено розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі», абзацом четвертим такого змісту: «Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Редакція ст. 33 Закону України «Про оренду землі» станом на дату укладення договору оренди землі від 11.02.2008, передбачала, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору (частина 1). У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін (частина 2). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням (частина 3).

Проте, станом на момент вирішення попереднього спору між цими ж сторонами в межах справи № 911/1204/18, яким було продовжено строк дії договору до 14.02.2023 було застосовано чинну станом на момент вирішення спору редакцію частин першої-восьмої, одинадцятої ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (редакція станом на 04.06.2017), та яка передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11).

Суд вважає, що доцільним та виправданим для розгляду цієї справи буде застосовування саме останньої чинної редакції ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (станом на 04.06.2017), за правилами, якої вже було продовжено чинний між сторонами договір оренди, адже застосування до процедури нового продовження строку дії договору редакції Закону України «Про оренду землі», що була чинною на момент вчинення первісної редакції договору у 2008 році не вбачається суду в достатній мірі підставним, оскільки цей договір вже змінювався за іншими правилами, відмінними від правил 2008 року, та повернення до редакції закону саме 2008 року буде свідчити про юридичну невизначеність з цього питання та очевидну невиправданість для цілей розумного та ефективного вирішення цієї справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, більше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору (14.02.2023) звернувся до відповідача із листом від 28.12.2022, в якому виклав прохання про поновлення договору на новий строк, додавши до звернення проект додаткової угоди про внесення змін до чинного договору.

З огляду на положення ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у останній приведеній вище редакції, відповідач мав протягом місяця розглянути це звернення та проект договору та у разі заперечень проти продовження строку дії договору у цей же строк направити на адресу позивача лист-повідомлення про свої заперечення проти такого продовження.

Виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України № 161-XIV). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Наведений правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила в пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

З наявної відмітки на листі позивача від 28.12.2022 вбачається, що його було отримано відповідачем 04.01.2023, що відповідачем в перебігу розгляду справи не заперечувалося, а, отже, строк розгляду зазначеного звернення, як і строк направлення листа-повідомлення із запереченнями проти продовження строку дії договору становить до 04.02.2023.

Проте, відповідь на зазначене клопотання позивача була надана відповідачем лише листом від 27.02.2023, тобто із значним пропуском, встановленого ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» терміну.

Таким чином, судом вбачається доведеним зволікання з боку відповідача щодо розгляду звернення позивача.

Суд вважає, що відсутність листа-повідомлення, направленого протягом місячного строку, в якому викладено заперечення орендодавця проти продовження строку дії договору, свідчить про те, що відповідач не скористався своїм правом та не висловив, в порядку встановленому законом, своїх заперечень проти такого продовження.

Направлення такого листа із пропуском місячного строку фактично позбавляє необхідності дослідження та оцінки тих обставин, що було викладено у тексті самого листа, направленого із порушенням строку, адже усі негативні наслідки невчинення суб`єктом владних повноважень дій, протягом терміну, встановленого законом, мають повністю покладатися на такого суб`єкта.

Поряд із цим, суд дослідивши зміст листа відповідача від 27.02.2023 звертає увагу на ту обставину, що відповідач не передав вирішення питання про поновлення договору оренди на новий строк на розгляд Бориспільської міської ради з тих мотивів, що строк дії договору оренди закінчився 14.02.2023, жодним чином не коментуючи того факту, що позивач звернувся до відповідача задовго до закінчення строку дії договору та в перебігу розгляду справи відповідачем жодним чином не надано пояснень з відносно того, що саме заважало відповідачу передати спірне питання на вирішення ради до закінчення строку дії договору.

Відтак, має місце неправомірне зволікання відповідача як орендодавця, який, не заперечуючи по суті проти поновлення договору оренди землі з позивачем, не розглянув та не надав відповідь на лист-повідомлення позивача у встановлений законом строк, не прийняв відповідне рішення, та не уклав відповідної додаткової угоди.

Єдиною підставою для невнесення питання про поновлення договору із позивачем на сесію міської ради було вказано саме закінчення строку дії договору, та жодних тверджень про заперечення проти продовження строку дії договору з мотивів неналежного виконання позивачем умов договору оренди відповідачем не зазначено. При цьому лише в порядку загального повідомлення було зазначено про наявну заборгованість станом на 24.02.2023 у розмірі 37665,93 гривень, але без посилання на те, що це якимось чином пов`язано із невнесенням питання про продовження строку дії договору на сесію Бориспільської міської ради.

Надаючи доводам сторін в частині належного/неналежного виконання позивачем умов договору оренди, суд дійшов наступних висновків.

Дійсно, право на продовження строку дії договору на тих же умовах на новий строк належить орендарю, який належним чином ставиться до своїх обов`язків, здебільшого це стосується виконання обов`язку із своєчасного та повного внесення орендної плати.

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що в своєму листі від 27.02.2023 відповідач не зазначав про неналежне виконання умов договору оренди протягом його дії та зазначив про існування заборгованості станом на 24.02.2023, тобто на дату, вже після закінчення строку дії договору (договір діяв до 14.02.2023), а тому дії відповідача в цій частині не є в достатній мірі зрозумілими та передбачуваними для позивача у справі, а тому обставини викладені у листі відповідача від 27.02.2023 не можуть свідчити про неналежне виконання позивачем умов договору впродовж строку його дії.

Поряд із цим, з матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що з травня 2022 року у позивача дійсно виникала заборгованість з орендної плати та станом на 30.12.2022 її розмір становив 338993,37 гривень. При цьому у короткий термін, а саме з 30.01.2023 по 07.02.2023, тобто до закінчення строку дії договору, заборгованість позивачем була повністю погашена та навіть утворилася переплата у розмірі 65000 гривень.

До того ж, загальновідомою є та обставина, що 24.02.2022 розпочалось воєнне вторгнення російської федерації на територію України, що призвело до значних наслідків у всіх сферах життя, та, серед іншого, до зміни умов та здатності здійснювати господарську діяльність, порівняно із тим як вона могла та мала здійснюватися у звичайних умовах.

Як зазначає позивач, із посиланням на відповідні докази, він був позбавлений можливості доступу до офісного приміщення, був позбавлений можливості здійснювати необхідні платежі, діяльність підприємства була призупинена.

Не вдаючись до перевірки зазначених обставин, з огляду на те, що відповідач проти зазначених аргументів позивача не висловлював заперечень, суд виходитиме із того, що дійсно протягом значного періоду часу починаючи від 24.02.2022 як приватним особам, так і суб`єктам господарювання, було вкрай складно організувати своє життя в нових умовах.

Суд не вважає необхідним надавати окрему оцінку доводам сторін щодо необхідності оформлення Сертифікату ТПП на підтвердження настання форс-мажорних обставин, адже оформлення/не оформлення такого сертифікату, на думку суду, вирішального значення для вирішення цієї справи не має.

Суд вважає за необхідне виходити із контексту тих обставин, що відбулися починаючи з 24.02.2022 та чи можна поведінку позивача, в контексті зазначених обставин, вважати неналежним виконання ним умов договору оренду для цілей вирішення питання про наявність/відсутність у нього права претендувати на поновлення із ним строку договору оренди.

Отже, з наявних матеріалів справи вбачається, що певне прострочення по орендних платежах виникло саме після початку збройного конфлікту. Відповідач не посилався на той факт, що відповідне прострочення виконання позивачем своїх зобов`язань мало місце і раніше, протягом останнього п`ятирічного строку. Зазначена обставина, на думку суду, є важливою для того, щоб розуміти, чи дійсно на належне виконання позивачем його обов`язків по орендній платі вплинув тільки початок військових дій та у загальних умовах господарювання такі порушення ним не допускались.

Виходячи із обставин та доказів, долучених сторонами до матеріалів справи, приймаючи до уваги загальні принципи, якими мають керуватися як сторони, так і суд справедливість та розумність, суд дійшов висновку, що саме прострочення орендних платежів в умовах воєнного стану, допущене на початку вторгнення, приймаючи до уваги загальновідомі обставини, що ускладнювали нормальне, звичайне ведення господарської діяльності в таких умовах, не може не братися судом до уваги для оцінки дій позивача, як добросовісного орендаря, принаймні, для цілей визначення наявності у нього права на продовження строку дії договору на новий строк.

Суд приймає до уваги відсутність доказів та тверджень відповідача щодо неналежного виконання орендарем інших своїх зобов`язань за договором, погашення існуючої у нього заборгованості у короткий термін до закінчення строку дії договору, продовження здійснення платежів за користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, приналежність позивачу права власності на об`єкт незавершеного будівництва на орендованій землі, відсутність чіткого та недвозначного заперечення відповідача у листі на адресу позивача проти продовження договору саме з мотивів неналежного виконання умов договору, невиправдане зволікання відповідача з приводу надсилання належним чином обґрунтованого заперечення проти продовження строку дії договору протягом встановленого законом терміну, необґрунтованість виправданості заперечень проти продовження строку дії договору, якщо з огляду на належне позивачу нерухоме майно, договір оренди має обов`язково бути укладений із позивачем, а якщо відповідач бажав переглянути умови відповідного договору, то чому така ініціатива не була проявлена відповідачем самостійно до закінчення строку дії договору або продовж встановленого законом терміну, відведеного для надання заперечень.

У пункті 38.2 постанови від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 Велика Палата Верховного Суду, посилаючись на свої попередні висновки, викладені в постановах від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц та № 159/5756/18, наголосила, що порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі». Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а в разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту в резолютивній частині рішення суду.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» спосіб вимагає укладення сторонами додаткової угоди як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків на новий строк, а право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означає право на звернення до суду для укладення додаткової угоди (пункти 68, 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19)).

У постанові від 05.07.2023 по справі № 904//8884/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що частина восьма статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлює строк, зі спливом якого право сторони на поновлення договору оренди вважатиметься порушеним у випадку відмови або зволікання іншої сторони з укладенням додаткової угоди. Натомість ефективно захистити це право шляхом задоволення вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, суд може лише в межах строку, на який цей договір може бути поновлений.

При цьому, наведена норма передбачає укладення додаткової угоди про поновлення договору без прийняття рішення відповідним органом.

Як встановлено матеріалами справи, позивач дотримався строку і порядку повідомлення відповідача про поновлення договору. Також відсутні докази повернення (звільнення) позивачем земельної ділянки. Натомість, відповідач будь-яких доказів направлення позивачу заперечень в поновлені договору в установлений Законом України «Про оренду землі» строк, не подав.

Лист відповідача від 27.02.2022 за своїм змістом не містить саме заперечень проти продовження строку дії договору, а має суто інформаційний характер щодо строку дії договору, причин невнесення питання про продовження договору на сесію міської ради та рекомендацій щодо укладання нового договору.

Беручи до уваги викладене вище та наявність усіх юридичних фактів, необхідних для виникнення в орендаря права на поновлення договору оренди з підстав, передбачених ст. 33 Закону України «Про оренду землі», суд дійшов висновкупро наявність порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся з позовом до суду та наявність підстав для визнання укладеною додаткову угоду про поновлення Договору в редакції позивача.

Поряд із цим, судом вбачається, що позивачем одночасно ставиться питання про визнання договору поновленим на новий термін та про визнання укладеним договору про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 11.02.2008 у запропонованій ним редакції.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини перша та друга статті 15 Цивільного кодексу України).

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5)). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14)).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 9 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (пункт 14)).

Якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 Закону № 161-XIV, то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (пункти 65-67) і від 29 травня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (пункти 76-77)).

Зазначені висновки, серед іншого зазначені у Постанові ВП Верховного Суду від 31.08.2021 по справі № 903/1030/19.

З огляду на те, що для захисту порушеного права позивача достатнім та ефективним вбачається задоволення його позовних вимог про визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.02.2008 у запропонованій позивачем редакції, суд дійшов висновку, що саме в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, проте у задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди земельної ділянки від 11.02.2008 поновленим на новий термін, суд відмовляє через те, що такий спосіб захисту є неефективним для розглядуваних правовідносин та до відновлення порушеного права позивача призвести не може.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог на відповідача судом покладаються витрати, понесені позивачем на оплату судового збору у розмірі 2684 гривень, решта витрат позивача на сплату судового збору покладається судом на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» задовольнити частково.

2. Визнати укладеним договір про внесення змін до договору оренди землі від 11.02.2008, укладеного між Бориспільською міською радою та Акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колона-2, у наступній редакції:

«Договір про внесення змін

до Договору оренди земельної ділянки, посвідченого 11 лютого 2008 року Віценко В.О., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу, за реєстровим № 249

Цей договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки (надалі іменується «Договір») укладено між такими сторонами:

з однієї сторони орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона - 2», місцезнаходження: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 67-Б, ідентифікаційний код юридичної особи: 00858473, в особі Генерального директора Карпухіна Ярослава Володимировича (надалі також орендар), який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та

з другої сторони орендодавець: Бориспільська міська рада Київської області, юридична адреса: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 72, ідентифікаційний код юридичної особи: - 04054903), в особі Міського голови Борисенка Володимира Костянтиновича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі також орендодавець), з другої сторони.

Уклали цей договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченого 11 лютого 2008 року Віценко В.О., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу, за реєстровим № 249 (надалі Договір оренди), наступного змісту і на таких умовах:

п. 1. Замінити в тексті договору оренди назву Публічне акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона 2» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона 2».

п. 2. Поновити (продовжити термін дії) договір оренди строком на 5 (п`ять) років, з дати державної реєстрації даного договору про внесення змін до договору оренди.

п. 3. Всі інші умови та положення договору оренди, які не змінюються цим договором, в тому числі права та обов`язки сторін, залишаються чинними, без змін та мають юридичну силу.

п. 4. Цей договір є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки, посвідченого 11 лютого 2008 року Віценко В.О., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу, за реєстровим № 249.

Підписи сторін

ОрендодавецьОрендар

Бориспільська міська рада

Київської областіТОВ «КПМК-2»

Міський головаГенеральний директор

3. Стягнути з Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 72, код: 04054903) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 67-Б, код: 00858473) 2684,00 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2023.

Суддя Р.М. Колесник