Ухвала

від 04.10.2023 по справі 947/23840/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/403/23

Справа № 947/23840/19

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

04.10.2023 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Погорєлова С.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Коновалової В.А., Карташова О.Ю., Назарової М.В. у справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , юридичний департамент Одеської міської ради), -

встановила:

У жовтні 2019 року Одеська міська рада звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 31 січня 2020 року позов Одеської міської ради було задоволено.

Постановою від 24 вересня 2020 року Одеський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 січня 2020 року залишив без змін.

Постановою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року скасовано, передано справу № 947/23840/19 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою від 04 жовтня 2022 року Одеський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси від 31 січня 2020 року - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 01 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2023 року, у даній справі визначено наступний склад колегії суддів: Коновалова В.А. - суддя-доповідач, судді: Карташов О.Ю., Стахова М.В.

25 вересня 2023 року до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Одеського апеляційного суду Коновалової В.А., Карташова О.Ю., Назарової М.В., подана з підстав існування обставин, які викликають у заявника сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів.

Заява обґрунтована тим, що 25.09.2023 року відбулась заміна складу суду, а саме суддю Стахову Н.В. було замінено на суддю Назарову М.В., при цьому заявник не має можливості пересвідчитись в наявності у матеріалах цивільної справи мотивованого розпорядження керівника апарату суду, та службової записки судді-доповідача, які є законними підставами для відступу від принципу незмінності складу суду.

Крім того представник ОСОБА_1 зазначає, що суддя Назарова М.В. залучена до розгляду справи лише 25.09.2023 року, у зв`язку із чим у неї була відсутня можливість ознайомитись з матеріалами даної справи.

Також заявник посилається на наявність істотного ризику відсутності неупередженості, оскільки одним з доводів апеляційної скарги є неоднакове застосування положень законодавства в частині визначення розміру судового збору судом першої інстанції, при цьому суддею Назаровою М.В. у іншій справі № 433/2944/16-ц здійснено розрахунок ціни позову без доказів вартості майна.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_5 , про відвід колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі Коновалової В.А., Назарової М.В., Карташова О.Ю., відмовлено і передано справу для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Погорєлову С.О.

Розглянувши заяву про відвід суддів Одеського апеляційного суду Коновалової В.А., Карташова О.Ю., Назарової М.В., прихожу до висновку про відмову у його задоволенні, з наступних підстав.

Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

За правилами п. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2023 року, у даній справі було визначено склад колегії суддів: Коновалова В.А. - суддя-доповідач, судді: Карташов О.Ю., Стахова М.В.

На підставі розпорядження в.о. керівника Одеського апеляційного суду «Про повторний автоматизований розподіл справи між суддями № 8456 від 25.09.2023 року», підставою для якого стала службова записка судді-доповідача Коновалової В.А., здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023 року суддю-члена колегії Стахову Н.В., яка перебувала у відпустці, замінено на суддю Назарову М.В.

Згідно з пунктом 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 (далі - Положення) повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках, визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.

У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів - членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді - члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи в порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення (пункт 2.3.25 Положення).

Пунктом 3.8 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28 грудня 2018 року (зі змінами та доповненнями) у виняткових випадках, коли тимчасова відсутність судді-члена складу колегії з причин відгулу, тимчасової непрацездатності, відпустки, зайнятості судді в іншому судовому засіданні, відрядження, участі в семінарах, перебування на навчанні без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду) є перешкодою для закінчення розгляду справи в розумний строк, такі обставини можуть бути підставою для заміни відсутнього судді на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі із обов`язковим обґрунтуванням обставин, що зумовлюють заміну судді.

З огляду на викладене, як Положенням про автоматизовану систему документообігу, так і прийнятими Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, передбачена можливість у випадках перешкоди для закінчення розгляду справи в розумний строк та відсутності судді-члена складу колегії з причин відпустки, здійснення заміни відсутнього судді.

Таким чином, матеріали справи не містять жодних підтверджень того, що повторний автоматизований розподіл судової справи відбувся із порушеннями.

Відповідно, безпідставними є доводи заяви представника ОСОБА_1 про те, що 25.09.2023 року відбулась незаконна заміна складу суду, а саме суддю Стахову Н.В. було необґрунтовано замінено на суддю Назарову М.В.

Аналогічно необгрунтованими є доводи заяви представника ОСОБА_1 про відвід в частині того, що суддя Одеського апеляційного суду Назарова М.В. залучена до розгляду справи лише 25.09.2023 року, у зв`язку із чим у неї відсутня можливість ознайомитись з матеріалами даної справи, оскільки вказані доводи є виключно припущеннями заявника, не підтвердженими жодним належним доказом.

Що стосується доводів заяви про відвід представника ОСОБА_1 відносно нібито відсутності неупередженості у судді Назарової М.В., оскільки вказаною суддею у іншій цивільній справі №433/2944/16-ц було здійснено розрахунок ціни позову без доказів вартості майна, то вказане свідчить виключно про незгоду заявника із процесуальними рішеннями судді в іншій справі (у якій заявник не є стороною), що не може бути підставою для відводу.

На підставі вказаного приходжу до висновку, що викладені представником ОСОБА_1 у заяві про відвід суддів Одеського апеляційного суду Коновалової В.А., Карташова О.Ю., Назарової М.В. доводи про існування обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів, ґрунтуються на припущеннях та є такими, що не підтверджені жодними доказами.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Згідно практики ЄСПЛ, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Згідно ч.3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст. ст. 36-40, 268 ЦПК України, суддя, -

ухвалила:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Коновалової В.А., Карташова О.Ю., Назарової М.В. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського

апеляційного суду: С.О. Погорєлова