Постанова

від 05.10.2023 по справі 287/518/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №287/518/23 Головуючий у 1-й інст. Винар Л. В.

Категорія 101 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Микитюк О.Ю., Шевчук А.М.,

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 287/518/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Олевський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Орган опіки та піклування Білокоровицької сільської ради Коростенського району Житомирської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про встановлення факту батьківства,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 20 червня 2023 року, постановлену під головуванням судді Винара Л.В. у м. Олевськ,

в с т а н о в и в :

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась з даною заявою та після її уточнення (а.с.23-26) просила встановити факт, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Борівське, Луганської області, є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки смт. Бучмани, Коростенського району, Житомирської області. Також просила внести до актового запису № 3 від 04.07.2008 про народження дитини ОСОБА_5 зміни щодо прізвища дитини та батька дитини, а саме в графі «Відомості про дитину» змінити прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » та в графі «Відомості про батька» змінити « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_4 ».

Заяву мотивувала тим, що з січня 2007 року по травень 2013 року вона проживала в смт. Бучмани, Коростенського району, Житомирської області однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 та вела з ним спільне господарство. В травні 2022 року ними було заплановано реєстрацію шлюбу, яка не відбулася, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується актовим записом № 55 від 17.03.2022 Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

26.06.2008 від спільного проживання з ОСОБА_4 у них народилася донька ОСОБА_5 . Відомості про батька не були внесені до актового запису про народження дитини із-за смерті останнього. Зазначала, що необхідність встановлення факту батьківства ОСОБА_4 стосовно дитини ОСОБА_5 пов`язана з морально-етичними переконаннями, оскільки для дитини важливо, що її батьком є конкретно визначена особа - біологічний батько, а не батько-фікція. Також, це позбавить дитину образливого клейма «безбатченко». В позасудовому порядку внести відомості про батьківство ОСОБА_4 до актового запису про народження дитини неможливо у зв`язку з його смертю, а відтак вона змушена звернутися до суду з вимогою про встановлення цього факту.

Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 20 червня 2023 року заяву залишено без розгляду.

У поданій апеляційній скарзі, ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що нею зазначалось, що заінтересованими особами також по цій справі є батьки покійного: ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_3 (мати), що є спадкоємцями за законом. Інших членів сім`ї, дітей чи дружини в покійного немає. У даній справі спір про право не вбачається, адже останні не заперечують того факту, що дійсно ОСОБА_5 є їхньою онукою.

Вважає, що суд, не врахував вимоги п.1 ст.8 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН №44/25 від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, де держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до мотивів заяви, які зазначені вище.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області просить відмовити у задоволенні скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_1 , Олевський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Виконавчий комітет Білокоровицької сільської ради Коростенського району Житомирської області та Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи сторони та інші учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі особи, які беруть участь у справі, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенню ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Районним судом встановлено та стверджується матеріалами справи, що факт звернення ОСОБА_1 із даною заявою необхідний останній для встановлення факту батьківства ОСОБА_4 відносно дитини ОСОБА_5 пов`язана, зокрема, з морально-етичними переконаннями, оскільки для дитини важливо, що де-юре її батьком є конкретно визначена особа - біологічний батько, а також це надасть їхнім сімейним зв`язкам юридичного значення (державної реєстрації), а відтак факт батьківства визнаватиметься державою, що позбавить дитину образливого клейма «безбатченко».

Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність і прикладну значимість, і які визначаються такою суттєвою ознакою як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Безспірність слід розуміти лише як відсутність спору про суб`єктивне матеріальне право, але не відсутність спору про існування факту, що встановлюється. Відтак, слід враховувати не тільки конкретну мету встановлення факту, а його зв`язок із певним суб`єктивним матеріальним правом.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст. 315 ЦПК України.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

За нормою частини другої ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного суду України за №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року (справа № 522/11740/14-ц, провадження № 61-19160св18), від 27 червня 2018 року (справа №522/10696/17, провадження № 61-12109св18), від 31 жовтня 2018 року (справа № 477/284/16-ц, провадження № 61-24391св18), у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2021 року (справа № 643/14985/18-ц).

Також, згідно правової позиції викладеної в Постанові ВС від 29.06.2022 у справі 205/6338/21 під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закону) встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні.

Члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування (ч.1 ст. 38 Закону).

За приписами статті 36 Закону пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 58 Закону передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який, крім іншого, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій тощо.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно ч.4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Оскільки, в судовому засіданні заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заперечувало проти задоволення заяви ОСОБА_1 , вказане свідчить про наявність між сторонами спору про право.

Тому, місцевий суд враховуючи цю обставину, правильно дійшов висновку, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а вимоги мають розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 20 червня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений: 05 жовтня 2023 року.