Постанова

від 04.10.2023 по справі 320/16817/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/16817/21 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" до Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Даніком Груп" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, стягнення 3% річних за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; стягнення інфляційних втрат за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь ТОВ "Даніком Груп" пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість: за листопад 2018 року за період з 16 жовтня 2020 року по 03 лютого 2021 року у розмірі 27 864, 34 грн; за грудень 2018 року за період з 25 листопада 2020 року по 27 квітня 2021 року у розмірі 15 204, 21 грн; за квітень 2019 року за період з 17 листопада 2020 року по 09 грудня 2021 року у розмірі 4 284, 45 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість (далі також - ПДВ) за звітний період листопад 2018 року №9285475474 від 20 грудня 2018 року.

Податковим органом на підставі наказу від 17 січня 2019 року № 83 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з метою встановлення правомірності декларування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2018 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення, що декларувалось у жовтні 2018 року та поточного від`ємного значення з ПДВ.

Висновки перевірки покладені контролюючим органом в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення № 001031202 від 06 березня 2019 року, яким позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 424 999, 99 грн.

06 березня 2019 року на підставі висновків перевірки контролюючим органом прийнято податкове-повідомлення рішення № 001031202, яким позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 424 999, 99 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року в справі № 320/1457/19, яке набрало законної сили 08 жовтня 2020 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2019 року №0001031202.

Позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за звітний період грудень 2018 року № 9308249074 від 21 січня 2019 року

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з метою встановлення правомірності декларування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2018 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення, що декларувалось у листопаді 2018 року та поточного від`ємного значення з ПДВ.

08 квітня 2019 на підставі висновків перевірки контролюючим органом прийнято податкове-повідомлення рішення №0001291202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 166 942, 71 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року в справі № 320/2025/19, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2019 року № 0001291202 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 166 942, 71 грн.

Позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за січень 2019 року № 9026779107 від 20 лютого 2019 року

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з метою встановлення правомірності декларування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2019 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення, що декларувалося у жовтні-грудні 2018 року та поточного від`ємного значення з ПДВ.

13 травня 2019 року на підставі висновків перевірки контролюючим органом прийнято податкове-повідомлення рішення №0001591202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 251 634, 95 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року в справі № 320/2625/19, яке набрало законної сили 06 жовтня 2020 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2019 року № 0001591202.

Позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за лютий 2019 року № 9051358370 від 20 березня 2019 року.

Контролюючим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з метою встановлення правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення, що декларувалося у січні 2019 року та поточного від`ємного значення з ПДВ.

10 червня 2019 року на підставі висновків перевірки контролюючим органом прийнято податкове-повідомлення рішення № 0001891202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 66 665, 00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року в справі № 320/2625/19, яке набрало законної сили 06 жовтня 2020 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2019 року № 0001891202.

Позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за квітень 2019 року № 9104056696 від 20 травня 2019 року

Податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з метою встановлення правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення, що декларувалося у березні 2019 року та поточного від`ємного значення з ПДВ.

20 вересня 2019 року на підставі висновків перевірки контролюючим органом прийнято податкове-повідомлення рішення № 0000101202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 19 198, 80 грн. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року в справі 320/6000/19, яке набрало законної сили 09 листопада 2020 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 вересня 2019 року № 0000101202 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 19 198, 80 грн.

При цьому заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість перед позивачем погашена у такі строки:

- 06 жовтня 2020 року на рахунок позивача надійшла сума відшкодування за податковою декларацією податку на додану вартість за лютий 2019 року № 9051358370 від 20 березня 2019 року у розмірі 66 665, 00 грн;

- 09 жовтня 2020 року на рахунок позивача надійшла сума відшкодування за податковою декларацією податку на додану вартість за січень 2019 року № 9026779107 від 20 лютого 2019 року у розмірі 251 634, 95 грн;

- 03 лютого 2021 року на рахунок позивача надійшла сума відшкодування за податковою декларацією податку на додану вартість за листопад 2018 року № 9285475474 від 20 грудня 2018 року у розмірі 424 999, 99 грн;

- 27 квітня 2021 року на рахунок позивача надійшла сума відшкодування за податковою декларацією податку на додану вартість за грудень 2018 року № 9308249074 від 21 січня 2019 року у розмірі 166 942, 71 грн.

Сума бюджетного відшкодування за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2019 року №9104056696 від 20 травня 2019 року у розмірі 19 198, 80 грн, станом на час звернення позивача до суду з даним позовом (07 грудня 2021 року) не повернута на рахунок позивача, що не заперечується відповідачем.

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо несвоєчасного відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість, звернувся з відповідним позовом до суду.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Положеннями пункту 200.4 статті 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У той же час, відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.15 статті 200 ПК України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Таким чином, нормами податкового законодавства передбачений чіткий порядок дій контролюючого органу щодо зобов`язання внесення відповідних даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

При цьому, у разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

У той же час, факт несвоєчасного перерахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість не є спірним у даній справі, зміст спірних правовідносин становить строк, протягом якого платник податку має право на стягнення пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, та сума такої пені.

Так, відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Колегія суддів звертає увагу, що нормами Податкового кодексу України визначено право платника податків на нарахування пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість з моменту її виникнення до дня погашення включно.

На переконання колегії суддів наведені вище норми дають підстави для висновку, що строк нарахування пені обмежується датою погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, адже саме з цієї дати припиняється протиправна бездіяльність контролюючого органу, яка полягає у невиконанні державою взятих на себе зобов`язань з відшкодування податку на додану вартість.

В даному випадку у позивача виникло право на нарахування, що підлягають стягненню за несвоєчасну виплату суми бюджетного відшкодування ПДВ, з таких дат:

- за податковою декларацією з ПДВ за листопад 2018 року № 9285475474 від 20 грудня 2018 року з 08 жовтня 2020 року (у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням по справі № 320/1457/19), проте фактично заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість перед позивачем була погашена погашена 03 лютого 2021 року;

- за податковою декларацією з ПДВ за грудень 2018 року № 9308249074 від 21 січня 2019 року з 17 листопада 2020 року (у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням по справі № 320/2025/19), проте фактично заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість перед позивачем була погашена погашена 27 квітня 2021 року;.

- за податковою декларацією з ПДВ за квітень 2019 року № 9104056696 від 20 травня 2019 року з 09 листопада 2020 року (у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням по справі № 320/6000/19), заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість перед позивачем не повернута.

Розмір пені за прострочення виплати бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з ПДВ за листопад 2018 року за період з 16 жовтня 2020 року (день узгодження суми + 5 операційних днів відповідно до вимог пункту 200.13 статті 200 ПК України) по 03 лютого 2021 року (день виплати бюджетного відшкодування) становить 27 864, 34 грн, що підтверджується наступним додаванням сум, отриманих за такими розрахунками:

2) 424 999, 99 грн (сума відшкодування за листопад 2018 року) х 18% (облікова ставка Національного банку України на момент виникнення пені) х 120% : 366 (кількість календарних днів у 2020 році) х 77 (кількість днів прострочення з 16 жовтня 2020 року по 31 грудня 2020 року) = 19 313, 11 грн;

3) 424 999, 99 грн. (сума відшкодування за листопад 2018 року) х 18% (облікова ставка Національного банку України на момент виникнення пені) х 120% : 365 (кількість календарних днів у 2021 році) х 34 (кількість днів прострочення з 01 січня 2021 року по 03 лютого 2021 року) = 8 551, 23 грн.

Розмір пені за прострочення виплати бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року за період з 25 листопада 2020 року (день узгодження суми + 5 операційних днів відповідно до вимог пункту 200.13 статті 200 ПК України) по 27 квітня 2021 року становить 15 204, 21 грн, що підтверджується наступним розрахунком:

1) 166 942, 71 грн (сума відшкодування за грудень 2018 року) х 18% (облікова ставка Національного банку України на момент виникнення пені) х 120% : 366 (кількість календарних днів у 2020 році) х 37 (кількість днів прострочення з 25 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року) = 3 645, 37 грн;

2) 166 942, 71 грн (сума відшкодування за грудень 2018 року) х 18% (облікова ставка Національного банку України на момент виникнення пені) х 120% : 365 (кількість календарних днів у 2021 році) х 117 (кількість днів прострочення з 01 січня 2021 року по 27 квітня 2021 року) = 11 558, 84 грн.

Розмір пені за прострочення виплати бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з ПДВ за квітень 2019 року за період з 17 листопада 2020 року (день узгодження суми + 5 операційних днів відповідно до вимог пункту 200.13 статті 200 ПК України) по 09 грудня 2021 року (день звернення до суду з даним позовом - береться в розрахунок, оскільки відсутні відомості про відшкодування сум ПДВ за такою декларацією у період, що передував зверненню до суду) становить 4 284, 45 грн, що підтверджується наступним розрахунком:

1) 19 198, 80 грн (сума відшкодування за квітень 2019 року) х 17,5% (облікова ставка Національного банку України на момент виникнення пені) х 120% : 366 (кількість календарних днів у 2020 році) х 45 (кількість днів прострочення з 17 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року) = 495, 71 грн;

2) 19 198, 80 грн (сума відшкодування за квітень 2019 року) х 17,5% (облікова ставка Національного банку України на момент виникнення пені) х 120% : 365 (кількість календарних днів у 2021 році) х 343 (кількість днів прострочення з 01 січня 2021 року по 09 грудня 2021 року) = 3 788, 74 грн.

Загальний розмір пені за прострочення виплати бюджетного відшкодування згідно податкових декларацій з ПДВ за листопад, грудень 2018 року та квітень 2019 року складає 47 353, 00 грн.

При цьому суми бюджетного відшкодування з ПДВ згідно податкових декларацій з ПДВ за січень та лютий 2019 року виплачені на користь позивача вчасно, а тому у позивача не виникло визначеного пунктом 200.23 статті 200 ПК України права на відшкодування пені.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку саме бездіяльність відповідача, розумних і правових підстав якої судом не встановлено, спричинила затримку у бюджетному відшкодуванні ПДВ, наслідком чого є нарахування пені, а в свою чергу позивач не може нести будь-які негативні наслідки у разі прорахунків у діяльності окремих державних органів чи посадових осіб, оскільки виконав усі вимоги для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

З огляду на викладене у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума пені, яка підлягає відшкодуванню ТОВ "Даніком Груп" з Державного бюджету за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість згідно податкових декларацій за листопад, грудень 2018 року та квітень 2019 року становить 47 353, 00 грн.

В частині відмовлених позовних вимог апеляційна скарга доводів незгоди з оскаржуваним судовим рішенням не містить та позивачем не оскаржується, а тому колегія суддів не перевіряє застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у цій частині судового рішення.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321,322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Є.О. Сорочко

А.Ю. Коротких