Постанова

від 02.10.2023 по справі 372/3012/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 372/3012/20

провадження № 61-12185ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Деремезна-Агро»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , товариство з обмеженою відповідальністю «Роза-Л», ОСОБА_16 , Міністерство юстиції України,

треті особи: комунальне підприємство Кагарлицької районної ради «Реєстраційне Агентство», комунальне підприємство «Пріорітет», комунальне підприємство «Перевага», державний нотаріус Обухівської районної державної нотаріальної контори Плющ Наталія Василівна, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 липня 2021 року в складі судді Потабенко Л. В. та постанову Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року в складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О.,

Мельника Я. С., Гуля В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви

У вересні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю

«Деремезна-Агро» (далі - ТОВ «Деремезна-Агро») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» (далі - ТОВ «Роза-Л»), ОСОБА_16 , Міністерства юстиції України, треті особи: комунальне підприємство Кагарлицької районної ради «Реєстраційне Агентство», комунальне підприємство «Пріорітет», комунальне підприємство «Перевага», державний нотаріус Обухівської районної державної нотаріальної контори Плющ Н. В., Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання незаконними та скасування наказів в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсними договорів оренди землі.

Позовна заява ТОВ «Деремезна-Агро» мотивована тим, що протягом

2014-2015 років між ним та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (правонаступником якого

є ОСОБА_5 ), ОСОБА_19 (правонаступником якої

є ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_20 (правонаступником якої є ОСОБА_10 ), ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 укладено договори оренди земельних ділянок, які знаходяться на території Деремезнянської, Семенівської та Маловільшанської сільських рад Обухівського району Київської області, з кадастровими номерами 3223183000:02:004:0010, 3223187200:05:002:0016, 3223187200:05:002:0017, 3223183000:02:003:0021, 3223183000:03:002:0001, 3223183000:02:004:0023, 3223186000:04:006:0016, 3223186000:04:006:0017, 3223186000:04:006:0015, 3223186000:03:001:0006, 3223186000:03:001:0005, 3223183000:03:005:0011, 3223183000:03:002:0011, 3223187200:04:005:0018, 3223186000:02:001:0014, 3223186000:04:001:0001, строком на 10 років, на підставі яких державні реєстратори прийняли відповідні рішення та внесли відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр).

Наказами Міністерства юстиції України від 20 червня 2017 року, № 1977/5, від 23 листопада 2017 року № 3758/5, від 04 квітня 2018 року № 984/5 скасовано вказані рішення, прийняті державними реєстраторами реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України рішеннями від 20 червня 2017 року № 35776855, від 24 листопада 2017 року № 38334178, від 04 квітня 2018 року № 40490409 скасував у Державному реєстрі прав відповідні записи.

10 липня 2017 року, 01 грудня 2017 року, 24 квітня 2018 року, 05 квітня 2018 року до Державного реєстру прав державними реєстраторами внесено записи про інше речове право на земельні ділянки відповідачів - фізичних осіб на підставі договорів оренди землі, укладених з ТОВ «Роза-Л», та договору емфітевзису, укладеного з ОСОБА_16

ТОВ «Деремезна-Агро» є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур. Орендодавці від позивача особисто отримували орендну плату у період 2014-2016 років, відповідно до умов укладених договорів. Позивач використовував орендовані земельні ділянки за їх цільовим призначенням.

Разом з тим, з поштового відправлення від Міністерства юстиції України позивач 04 липня 2017 року дізнався, що вказане Міністерство

20 червня 2017 року видало наказ № 1977/5, яким задовольнило колективну скаргу ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та інших, скасувало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

від 27 січня 2015 року № 18890003, від 06 жовтня 2015 року № 25085386, від 10 серпня 2015 року № 23549344. Виконання наказу покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату. Оскаржуваний наказ видано на підставі висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 20 червня 2017 року, складеного за результатами розгляду колективної скарги від 06 червня 2017 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 червня 2017 року за № КО-15745.

Також на адресу позивача 06 грудня 2017 року надійшло поштове відправлення від Міністерства юстиції України, з якого стало відомо,

що 23 листопада 2017 року Міністерство юстиції України видало наказ

№ 3758/5, відповідно до якого колективну скаргу ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та інших задоволено частково, зокрема вирішено скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 10 жовтня

2014 року № 16376543, від 20 січня 2015 року № 18741398, від 20 січня

2015 року № 18722758, від 21 грудня 2015 року № 27336494, від 21 грудня 2015 року № 27336933, від 21 грудня 2015 року № 27336968, від 08 липня 2017 № 36047717, від 10 серпня 2015 року № 23545024. Виконання

наказу покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату. Оскаржуваний наказ видано на підставі висновку комісії від 16 листопада 2017 року, складеного за результатами розгляду колективної скарги

від 19 жовтня 2017 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України

19 жовтня 2017 року за № 31315-0-33-17, з доповненнями від 07 листопада 2017 року, зареєстрованими 08 листопада 2017 року за № 33542-0-33-17.

Крім того, з поштового відправлення від Міністерства юстиції України позивачу 23 квітня 2018 року стало відомо, що зазначене Міністерство

04 квітня 2018 року видало наказ № 984/5, відповідно до якого скаргу адвоката Гребеня О. О. в інтересах ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та інших задоволено частково, зокрема скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 10 жовтня 2014 року № 16375355, від 26 січня 2015 року № 18863369, від 10 лютого 2015 року № 19236265, від 03 лютого 2015 року № 19059623, від 14 серпня 2015 року № 23678528. Виконання наказу покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату. Оскаржуваний наказ видано на підставі висновку комісії від 26 березня 2018 року, складеного за результатами розгляду скарги від 12 березня 2018 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 2018 року за № 7669-33-18.

Накази Міністерства юстиції України в частині скасування зазначених рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на думку позивача, видані незаконно, без належного об`єктивного з`ясування обставин та з порушенням визначеного законом порядку прийняття таких рішень, тому підлягають скасуванню.

ТОВ «Деремезна-Агро» вказувало, що воно не повідомлялося про час та місце розгляду скарг з дотриманням встановленого Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128), строку, що позбавило його як зацікавлену особу можливості отримати повідомлення та всі необхідні матеріали, належним чином підготуватись, надати комісії свої пояснення та бути присутнім при розгляді скарги.

Зазначало, що укладені у подальшому з ТОВ «Роза-Л» та ОСОБА_16 договори оренди та договір емфітевзису, предметом яких є спірні земельні ділянки (орендарем щодо яких є позивач), підлягають визнанню недійсними із застосуванням наслідків недійсності правочину, оскільки порушують права та інтереси ТОВ «Деремезна-Агро» та укладені з порушенням законодавства.

На підставі викладеного ТОВ «Деремезна-Агро» просило: визнати незаконним та скасувати накази Міністерства юстиції України від 20 червня 2017 року № 1977/5, від 23 листопада 2017 року № 3758/5, від 04 квітня

2018 року № 984/5 у відповідних частинах; визнати недійсними договір емфітевзису та договори оренди землі, укладені між відповідачами: фізичними особами (власниками земельних ділянок) і ОСОБА_16 ,

ТОВ «Роза-Л»; скасувати державну реєстрацію іншого речового права в Державному реєстрі прав та припинити право оренди нового орендаря - ТОВ «Роза-Л»; скасувати державну реєстрацію іншого речового права в Державному реєстрі прав та припинити право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) - ОСОБА_16 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 15 липня 2021 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України

від 20 червня 2017 року № 1977/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 27 січня 2015 року № 18890003, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Куліковим Д. Б.; від 06 жовтня 2015 року № 25085386, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Гвоздь С. М.; від 10 серпня 2015 року № 23549344, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Самсон Т. В.; та скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасування державної реєстрації іншого речового права від 24 січня 2015 року № 8513107 (спеціальний розділ), від 01 жовтня 2015 року № 11501190, від 07 серпня 2015 року № 10746441.

Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України

від 23 листопада 2017 року № 3758/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 10 жовтня 2014 року № 16376543, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Петриком Д. О.; від 20 січня 2015 року № 18741398 та від 20 січня 2015 року № 18722758, прийняті державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Заставенко А. В.; від 21 грудня 2015 року № 27336494, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпковою І. Д.; від 21 грудня 2015 року № 27336933 та від 21 грудня 2015 року № 27336968, прийняті державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Рибалко В. М., від 08 липня 2017 року № 36047717, прийняте державним нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області Плющ Н. В.; від 10 серпня 2015 року № 23545024, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хибою А. В.; та скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасування державної реєстрації іншого речового права від 10 жовтня 2014 року № 7283001 (спеціальний розділ), від 17 січня 2015 року № 8440113 (спеціальний розділ), від 17 січня 2015 року № 8431466 (спеціальний розділ), від 21 грудня 2015 року № 12812173 (спеціальний розділ), від 21 грудня 2015 року № 12822618 (спеціальний розділ), від 21 грудня 2015 року № 12811702 (спеціальний розділ), від 07 серпня 2015 року № 21292325, від 07 серпня 2015 року № 10745660 (спеціальний розділ), від 07 серпня 2015 року № 10745452, а також скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасування реєстраційної дії від 08 липня 2017 року перенесення іншого речового права № 10745660 (спеціальний розділ) на № 21292325.

Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України

від 04 квітня 2018 року № 984/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 10 жовтня 2014 року № 16375355, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Петриком Д. О.;

від 26 січня 2015 року № 18863369 та від 10 лютого 2015 року № 19236265, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Куліковим Д. Б.,

від 03 лютого 2015 року № 19059623, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Заставенко А. В.; від 14 серпня 2015 року № 23678528, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області

Хибою А. В.; та скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасування державної реєстрації іншого речового права

від 09 жовтня 2014 року № 7282521 (спеціальний розділ), від 24 січня 2015 року № 8500105 (спеціальний розділ), від 28 січня 2015 року № 8594728 (спеціальний розділ), від 09 лютого 2015 року № 8680007 (спеціальний розділ), від 11 серпня 2015 року № 22814993, від 11 серпня 2015 року № 10809399 (спеціальний розділ); а також скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасування реєстраційної дії від 13 жовтня 2017 року перенесення іншого речового права № 10809399 (спеціальний розділ) на № 22814993.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений з ТОВ «Роза-Л», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3223183000:02:004:0010, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права від 10 липня 2017 року № 21378482; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого

речового права від 10 липня 2017 року № 21378482; припинено право оренди ТОВ «Роза-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223183000:02:004:0010.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений з ТОВ «Роза-Л», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3223187200:05:002:0016, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права від 10 липня 2017 року № 21379177; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого

речового права від 10 липня 2017 року № 21379177; припинено право оренди ТОВ «Роза-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187200:05:002:0016.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений з ТОВ «Роза-Л», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3223187200:05:002:0017, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права від 10 липня 2017 року № 21381603; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого

речового права від 10 липня 2017 року № 21381603; припинено право оренди ТОВ «Роза-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187200:05:002:0017.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений з ТОВ «Роза-Л», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3223183000:02:003:0021, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права від 01 грудня 2017 року № 23789901; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого

речового права від 01 грудня 2017 року № 23789901; припинено право оренди ТОВ «Роза-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223183000:02:003:0021.

Визнано недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), укладений з ОСОБА_16 , предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3223183000:03:002:0001, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права від 24 квітня 2018 року № 25860185; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права від 24 квітня 2018 року № 25860185; припинено право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_16 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223183000:03:002:0001.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений з ТОВ «Роза-Л», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3223183000:02:004:0023, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права від 01 грудня 2017 року № 23788743; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого

речового права від 01 грудня 2017 року № 23788743; припинено право оренди ТОВ «Роза-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223183000:02:004:0023.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений з ТОВ «Роза-Л», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3223186000:04:006:0016, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права від 01 грудня 2017 року № 23790560; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого

речового права від 01 грудня 2017 року № 23790560; припинено право оренди ТОВ «Роза-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186000:04:006:0016.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений з ТОВ «Роза-Л», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3223186000:04:006:0017, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права від 01 грудня 2017 року № 23790952; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого

речового права від 01 грудня 2017 року № 23790952; припинено право оренди ТОВ «Роза-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186000:04:006:0017.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений з ТОВ «Роза-Л», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3223186000:04:006:0015, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права від 01 грудня 2017 року № 23791340; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого

речового права від 01 грудня 2017 року № 23791340; припинено право оренди ТОВ «Роза-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186000:04:006:0015.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений з ТОВ «Роза-Л», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3223186000:03:001:0006, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права від 01 грудня 2017 року № 23792243; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого

речового права від 01 грудня 2017 року № 23792243; припинено право оренди ТОВ «Роза-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186000:03:001:0006.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений з ТОВ «Роза-Л», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3223186000:03:001:0005, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права від 01 грудня 2017 року № 23792035; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого

речового права від 01 грудня 2017 року № 23792035; припинено право оренди ТОВ «Роза-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186000:03:001:0005.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений з ТОВ «Роза-Л», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3223183000:03:005:0011, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права від 05 квітня 2018 року № 25640777; скасовано у Державному

реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права від 05 квітня 2018 року № 25640777; припинено право оренди ТОВ «Роза-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223183000:03:005:0011.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений з ТОВ «Роза-Л», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3223183000:03:002:0011, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права від 05 квітня 2018 року № 25647528 (спеціальний розділ); скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права від 05 квітня 2018 року № 25647528 (спеціальний розділ); припинено право оренди ТОВ «Роза-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223183000:03:002:0011.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений з ТОВ «Роза-Л», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3223187200:04:005:0018, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права від 05 квітня 2018 року № 25644769 (спеціальний розділ); скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права від 05 квітня 2018 року № 25644769 (спеціальний розділ); припинено право оренди ТОВ «Роза-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187200:04:005:0018.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений з ТОВ «Роза-Л», предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3223186000:02:001:0014, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права від 05 квітня 2018 року № 25643316; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого

речового права від 05 квітня 2018 року № 25643316; припинено право оренди ТОВ «Роза-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186000:02:001:0014.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений з ТОВ «Роза-Л», предметом якого є 5/6 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3223186000:04:001:0001, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права від 05 квітня 2018 року № 25642748; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого

речового права від 05 квітня 2018 року № 25642748; припинено право оренди ТОВ «Роза-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186000:04:001:0001.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений з ТОВ «Роза-Л», предметом якого є 1/6 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3223186000:04:001:0001, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права від 11 грудня 2018 року № 29782889; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого

речового права від 11 грудня 2018 року № 29782889; припинено право оренди ТОВ «Роза-Л» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186000:04:001:0001.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ТОВ «Роза-Л», ОСОБА_16 , Міністерства юстиції України на користь ТОВ «Деремезна-Агро» сплачений судовий збір у розмірі 42 040 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 50 000 грн, тобто по 5 113,33 грн з кожного.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що під час розгляду скарг Міністерством юстиції України не дотримано вимог закону про належне повідомлення позивача про час та місце розгляду таких скарг. Суд першої інстанції вказував на невстановлення комісією обставин щодо дотримання скаржниками строків звернення з відповідними скаргами, що ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення такої комісії.

В частині вимог ТОВ «Деремезна-Агро» про визнання недійсними договорів оренди суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачами при укладенні нових договорів оренди (договору емфітевзису) щодо спірних земельних ділянок, переданих в оренду позивачу за раніше укладеними договорами оренди, порушено їх зобов`язання щодо забезпечення реалізації прав попереднього орендаря на спірні земельні ділянки (прав позивача)

та щодо неперешкоджання попередньому орендарю користуватися орендованими земельними ділянками у строк, встановлений договорами, що є підставою для визнання оспорюваних договорів недійсними та скасування державної реєстрації права оренди за ТОВ «Роза-Л». Діями власників земельних ділянок щодо передачі в оренду спірних

земельних ділянок новому орендарю без законного припинення права оренди з попереднім орендарем, порушено гарантії позивача визначені

статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

(далі - Конвенція), на правомірне очікування та законне сподівання на користування спірними земельними ділянками в строк, встановлений договорами оренди.

На підставі недійсних правочинів до Державного реєстру прав внесено записи про реєстрацію права оренди за ТОВ «Роза-Л», тому підлягають задоволенню і похідні вимоги щодо скасування державної реєстрації іншого речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесені на підставі рішень державних реєстраторів, оскільки вони є взаємопов`язаними з первинними позовними вимогами та спрямовані на настання реальних правових наслідків щодо відновлення порушеного права позивача.

Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати в частині вимог до зазначеного Міністерства та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржено лише в частині задоволених позовних вимог до Міністерства юстиції України, то апеляційний суд відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) перевіряв законність та обґрунтованість рішення лише в цій частині.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 липня 2021 року в частині позовних вимог ТОВ «Деремезна-Агро» про визнання незаконними та скасування частини наказів змінено, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 липня 2021 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що до 01 січня 2016 року повноваженнями розглядати скарги на дії державних реєстраторів були наділені виключно суди. У справі, що переглядається, перевірці підлягали, зокрема, реєстраційні дії, вчинені реєстраторами у 2014-2015 роках, тобто до набрання чинності відповідними нормативними актами. Розгляд Міністерством юстиції України питання, що виходить за межі його компетенції, є порушенням його дискреційних повноважень як суб`єкта владних повноважень, обмежених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо розгляду скарг на дії державного реєстратора про вчинення реєстраційних дій

до 01 січня 2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання незаконними та скасування в частині наказів Міністерства юстиції України, що стосувалися скасування реєстраційних дій, вчинених державними реєстраторами у 2014-2015 роках, суд першої інстанції дійшов правильного висновку по суті спору - про задоволення позову, однак помилково застосував до правовідносин, які виникли в період 2014-2015 років, статтю 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, чинній з 01 січня 2016 року.

Разом із тим, розглядаючи скаргу, комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України не звернула уваги на те, що строк для оскарження рішення державного реєстратора від 08 липня 2017 року, встановлений законом у 60 днів, сплив, а у своєму висновку питання пропуску строку, встановленого пунктом 3 частини другої

статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», комісія взагалі не вирішила.

Крім того, висновок комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за № 33542-0-33-17, складений 16 листопада 2017 року, не містить конкретних норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 1128 у редакціях, чинних на час прийняття відповідних рішень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Міністерство юстиції України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року в частині вирішення позовних вимог до Міністерство юстиції України, ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог.

У решті судові рішення не оскаржуються, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України не є предметом касаційного перегляду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

30 листопада 2022 року Міністерство юстиції України надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року.

Верховний Суд ухвалою від 21 грудня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України нарішення Обухівського районного суду Київської області від 15 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року.

Справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скарга

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень

Міністерство юстиції України посилається на пункт 1 частини другої

статті 389 ЦПК України. Вважає, що суди не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі№ 707/477/20, від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18; Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року у справі № 21-760а15.

Касаційна скарга мотивована тим, що Міністерство юстиції України є неналежним відповідачем у спірних правовідносинах, а позовна заява, пред`явлена до неналежного відповідача і має бути залишеною без задоволення. Міністерство юстиції України є неналежним відповідачем у зв`язку із тим, що воно не оспорює право позивача на користування спірними земельними ділянками.

Комісія поштовою кореспонденцією направила листа з матеріалами скарги до позивача завчасно, при цьому було повідомлено про дату час та місце розгляду скарги, також надано відповідне роз`яснення з пошуку на сайті інформації для заінтересованої особи та, відповідно, повідомлено телефонограмою, і шляхом розміщення на офіційному сайті, а також направлено електронною поштою до ТОВ «Деремезна-Агро» листа з інформацією про скаргу. Комісією виконано всі вимоги законодавства для належного повідомлення зацікавленої особи - ТОВ «Деремезна-Агро».

Скаржникам про порушеннях їхніх прав стало відомо з відомостей інформаційних довідок, отриманих ними 19 травня 2017 року. Оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень порушують право власності скаржників на належні їм земельні ділянки. Комісія, розглянувши скарги, подані скаржниками документи, перевіривши відомості, що містяться в Державному реєстрі прав, встановивши обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду колективних скарг, прийняла рішення відповідно до норм матеріального права. Комісією встановлено порушення відповідними реєстраторами законодавства під час вчинення спірних реєстраційних дій. Реєстратори не встановили невідповідність доданих до заяв договорів оренди землі (укладених до 05 квітня 2015 року) законодавству, не зупиняли розгляд поданих заяв з метою отримання оригіналів документів, копії яких додані до заяв, документів, що посвідчували право власності орендодавців на спірні земельні ділянки, паспортні дані (з метою перевірки реквізитів орендодавця, які зазначені у договорі оренди земельних ділянок, оскільки заявниками були орендарі).

Комісія дійшла висновку, що оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято з порушенням норм законодавства у сфері державної реєстрації прав, а тому вони підлягають скасуванню, при цьому у висновках щодо кожного рішення є відповідний пункт за окремим номером, відповідно до якого видно, які саме порушення були вчинені при кожній окремій реєстрації. У позовній заяві не зазначено, які саме докази вказують або свідчать про порушення комісією законодавства при прийнятті відповідних висновків. Жодний наданий доказ не свідчить про обізнаність скаржників - відповідачів про укладення договорів саме

з ТОВ «Деремезна-Агро». Вказані позивачем твердження про обізнаність чи необізнаність відповідачів не була предметом розгляду скарг, а предметом розгляду скарг були вчинені порушення при проведенні державної реєстрації.

Позиції інших учасників

ТОВ «Деремезна-Агро» надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити касаційну скаргу без задоволення,

а оскаржувані судові рішення - без змін. Зазначало, що до 01 січня

2016 року лише суди мали повноваження розглядати скарги на дії державних реєстраторів. Розгляд Міністерством юстиції України питання, що виходить за межі його компетенції, є порушенням його дискреційних повноважень як суб`єкта владних повноважень, обмежених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо розгляду скарг на дії державного реєстратора про вчинення реєстраційних дій до 01 січня 2016 року. Разом із тим, розглядаючи скаргу, комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України не звернула уваги на те, що строк для оскарження рішень державного реєстратора, встановлений законом у 60 днів, сплив, а у своєму висновку питання пропуску строку, встановленого пунктом 3 частини другої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», комісія взагалі не вирішила. Оскільки право оренди у позивача виникає лише після його державної реєстрації, яка була скасована саме наказом Міністерства юстиції України, тому вказане Міністерство є належним співвідповідачем у цій справі в частині визнання недійсним та скасування частин його наказів. Комісією порушено принцип обґрунтованості

рішення суб`єкта владних повноважень, норми Порядку № 1128 та

Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що 01 квітня 2014 року ТОВ «Деремезна-Агро» та ОСОБА_1 уклали договір оренди землі № 44 на земельну ділянку

площею 2,2087 га, яка знаходиться на території Деремезнянської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223183000:02:004:0010, строком на 10 років. На підставі вказаного договору державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Куліков Д. Б. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 січня 2015 року № 18890003 та вніс до Державного реєстру прав запис про інше речове право від 24 січня 2015 року № 8513107 (спеціальний розділ) на земельну ділянку за ТОВ «Деремезна-Агро».

ТОВ «Деремезна-Агро», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 01 січня 2015 року уклали договір оренди землі № 23 на земельну ділянку площею 2,03 га, яка знаходиться на території Семенівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223187200:05:002:0016, строком на 10 років. На підставі зазначеного договору державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Гвоздь С. М. прийняв рішення від 06 жовтня

2015 року № 25085386, а державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Заставенко А. В. внесла до Державного реєстру прав запис від 01 жовтня

2015 року № 11501190 на земельну ділянку за ТОВ «Деремезна-Агро».

ТОВ «Деремезна-Агро», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 01 серпня 2015 року уклали договір оренди землі № 22 на земельну ділянку площею 2,03 га, яка знаходиться на території Семенівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223187200:05:002:0017, строком на 10 років. На підставі цього договору державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Самсон Т. В. прийняла рішення від 10 серпня 2015 року № 23549344, а державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Куліков Д. Б. вніс до Державного реєстру прав запис від 07 серпня 2015 року № 10746441 на земельну ділянку за ТОВ «Деремезна-Агро».

ТОВ «Деремезна-Агро» та ОСОБА_17 16 вересня 2014 року уклали договір оренди землі № 61 на земельну ділянку площею 2,079 га, яка знаходиться на території Деремезнянської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223183000:02:003:0021, строком на 10 років. На підставі вказаного договору державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Петрик Д. О. прийняв рішення від 10 жовтня 2014 року

№ 16376543 та вніс до Державного реєстру речових прав запис

від 10 жовтня 2014 року № 7283001 (спеціальний розділ) на земельну ділянку за ТОВ «Деремезна-Агро».

ТОВ «Деремезна-Агро» та ОСОБА_18 01 січня 2015 року уклали договір оренди землі № 89 на земельну ділянку площею 2,1359 га, яка знаходиться на території Деремезнянської сільської ради Обухівського району

Київської області, кадастровий номер 3223183000:03:002:0001, строком на 10 років. На підставі зазначеного договору державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Заставенко А. В. прийняла рішення від 20 січня 2015 року

№ 18741398 та внесла до Державного реєстру речових прав запис

від 17 січня 2015 року № 8440113 (спеціальний розділ) на земельну ділянку за ТОВ «Деремезна-Агро».

ТОВ «Деремезна-Агро» та ОСОБА_19 01 січня 2015 року уклали договір оренди землі № 114 на земельну ділянку площею 2,0646 га, яка знаходиться на території Деремезнянської сільської ради Обухівського району

Київської області, кадастровий номер 3223183000:02:004:0023, строком

на 10 років. На підставі цього договору державний реєстратор

реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Заставенко А. В. прийняла рішення від 20 січня 2015 року

№ 18722758 та внесла до Державного реєстру речових прав запис

від 17 січня 2015 року № 8431466 (спеціальний розділ) на земельну ділянку за ТОВ «Деремезна-Агро».

ТОВ «Деремезна-Агро» та ОСОБА_7 01 листопада 2015 року уклали договір оренди землі № 84 на земельну ділянку площею 0,9294 га, яка знаходиться на території Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223186000:04:006:0016, строком на 10 років. На підставі вказаного договору державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпкова І. Д. прийняла рішення від 21 грудня 2015 року № 27336494, а державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Заставенко А. В. внесла до Державного реєстру прав запис від 21 грудня 2015 року № 12812173 (спеціальний розділ) на земельну ділянку

за ТОВ «Деремезна-Агро».

ТОВ «Деремезна-Агро» та ОСОБА_8 01 листопада 2015 року уклали договір оренди землі № 83 на земельну ділянку площею 0,9295 га, яка знаходиться на території Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223186000:04:006:0017, строком на 10 років. На підставі зазначеного договору державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Рибалко В. М. прийняла рішення від 21 грудня 2015 року № 27336933, а державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Заставенко А. В. внесла до Державного реєстру прав запис від 21 грудня 2015 року № 12822618 (спеціальний розділ) на земельну ділянку за ТОВ «Деремезна-Агро».

ТОВ «Деремезна-Агро» та ОСОБА_9 01 листопада 2015 року уклали договір оренди землі № 82 на земельну ділянку площею 0,9295 га, яка знаходиться на території Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223186000:04:006:0015, строком на 10 років. На підставі цього договору державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Рибалко В. М. прийняла рішення від 21 грудня 2015 року № 27336968, а державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Заставенко А. В. внесла до Державного реєстру прав запис від 21 грудня 2015 року № 12811702 (спеціальний розділ) на земельну ділянку за ТОВ «Деремезна-Агро».

ТОВ «Деремезна-Агро» та ОСОБА_20 01 серпня 2015 року уклали договір оренди землі № 59 на земельну ділянку площею 2,6829 га, яка знаходиться на території Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223186000:03:001:0006, строком на 10 років. На підставі вказаного договору державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хиба А. В. прийняла рішення від 10 серпня 2015 року № 23545330, а державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Борискевич М. І. вніс до Державного реєстру прав запис від 07 серпня 2015 року № 10745660 (спеціальний розділ) на земельну ділянку за ТОВ «Деремезна-Агро».

ТОВ «Деремезна-Агро» та ОСОБА_20 01 серпня 2015 року уклали договір оренди землі № 63 на земельну ділянку площею 2,6828 га, яка знаходиться на території Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223186000:03:001:0005, строком на 10 років. На підставі зазначеного договору державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хиба А. В. прийняла рішення від 10 серпня 2015 року № 23545024, а державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Борискевич М. І. вніс до Державного реєстру прав запис від 07 серпня 2015 року № 10745452 на земельну ділянку за ТОВ «Деремезна-Агро».

ТОВ «Деремезна-Агро» та ОСОБА_11 16 вересня 2014 року уклали договір оренди землі № 104 на земельну ділянку площею 2,0722 га, яка знаходиться на території Деремезнянської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223183000:03:005:0011, строком на 10 років. На підставі цього договору державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Петрик Д. О. прийняв рішення від 10 жовтня 2014 року № 16375355 та вніс до Державного реєстру речових прав запис

від 09 жовтня 2014 року № 7282521 (спеціальний розділ) на земельну ділянку за ТОВ «Деремезна-Агро».

ТОВ «Деремезна-Агро» та ОСОБА_12 01 квітня 2014 року уклали договір оренди землі № 49 на земельну ділянку площею 2,2405 га, яка знаходиться на території Деремезнянської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223183000:03:002:0011, строком на 10 років. На підставі вказаного договору державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Куліков Д. Б. прийняв рішення від 26 січня 2015 року № 18863369 та вніс до Державного реєстру речових прав запис від 24 січня 2015 року № 8500105 (спеціальний розділ) на земельну ділянку за ТОВ «Деремезна-Агро».

ТОВ «Деремезна-Агро» та ОСОБА_13 01 січня 2015 року уклали договір оренди землі № 16 на земельну ділянку площею 2,0599 га, яка знаходиться на території Семенівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223187200:04:005:0018, строком на 10 років. На підставі зазначеного договору державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Заставенко А. В. прийняла рішення від 03 лютого 2015 року № 19059623 та внесла до Державного реєстру речових прав запис від 28 січня

2015 року № 8594728 (спеціальний розділ) на земельну ділянку за

ТОВ «Деремезна-Агро».

ТОВ «Деремезна-Агро» та ОСОБА_14 01 січня 2015 року уклали договір оренди землі № 42 на земельну ділянку площею 6,0397 га, яка знаходиться на території Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223186000:02:001:0014, строком на 10 років. На підставі цього договору державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Куліков Д. Б. прийняв рішення від 10 лютого 2015 року № 19236265

та вніс до Державного реєстру речових прав запис від 09 лютого

2015 року № 8680007 (спеціальний розділ) на земельну ділянку за

ТОВ «Деремезна-Агро».

ТОВ «Деремезна-Агро» та ОСОБА_15 01 серпня 2015 року уклали договір оренди землі № 80 на земельну ділянку площею 2,8163 га, яка знаходиться на території Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223186000:04:001:0001, строком на 10 років. На підставі вказаного договору державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хиба А. В. прийняла рішення від 14 серпня 2015 року № 23678528, а державний реєстратор реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Куліков Д. Б. вніс до Державного реєстру прав запис від 11 серпня 2015 року № 10809399 (спеціальний розділ) на земельну ділянку

за ТОВ «Деремезна-Агро».

Суди також встановили, що 04 липня 2017 року на адресу позивача надійшло поштове відправлення від Міністерства юстиції України, з якого стало відомо, що 20 червня 2017 року вказаним Міністерством (на підставі висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації

від 20 червня 2017 року, складеного за результатами розгляду колективної скарги від 06 червня 2017 року, зареєстрованої в зазначеному Міністерстві 07 червня 2017 року за № КО-15745) видано наказ № 1977/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень», відповідно до якого: колективну скаргу ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та інших задоволено в повному обсязі; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 січня 2015 року № 18890003,

прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Куліковим Д. Б., від 06 жовтня 2015 року № 25085386, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Гвоздь С. М., від 10 серпня 2015 року № 23549344, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Самсон Т. В.; виконання наказу покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату.

У подальшому (10 липня 2017 року) державний реєстратор комунального підприємства Кагарлицької районної ради «Реєстраційне агентство» Войтенко Л. В. внесла до Державного реєстру прав запис № 21378482 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223183000:02:004:0010, на підставі договору оренди землі від 20 червня 2017 року, за ТОВ «Роза-Л».

Державний реєстратор Войтенко Л. В. 10 липня 2017 року внесла до Державного реєстру прав запис про інше речове право № 21379177 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187200:05:002:0016, на підставі договору оренди землі від 20 червня 2017 року, за ТОВ «Роза-Л».

Державний реєстратор Войтенко Л. В. 10 липня 2017 року внесла до Державного реєстру прав запис про інше речове право № 21381603 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187200:05:002:0017, на підставі договору оренди землі від 20 червня 2017 року, за ТОВ «Роза-Л».

Крім того, 06 грудня 2017 року на адресу позивача надійшло поштове відправлення від Міністерства юстиції України, відповідно до якого 23 листопада 2017 року вказане Міністерство (на підставі висновку комісії від 16 листопада 2017 року, складеного за результатами розгляду колективної скарги від 19 жовтня 2017 року, зареєстрованої в зазначеному Міністерстві 19 жовтня 2017 року за № 31315-0-33-17 з доповненнями

від 07 листопада 2017 року, зареєстрованими 08 листопада 2017 року за

№ 33542-0-33-17) видало наказ № 3758/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень», відповідно до якого колективну скаргу ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ,

ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та інших задоволено частково, зокрема, вирішено скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 жовтня 2014 року № 16376543, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Петриком Д. О.,

від 20 січня 2015 року № 18741398 та від 20 січня 2015 року № 18722758, прийняті державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Заставенко А. В., від 21 грудня 2015 року № 27336494, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпковою І. Д., від 21 грудня 2015 року № 27336933 та від 21 грудня 2015 року № 27336968, прийняті державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Рибалко В. М., від 08 липня 2017 року № 36047717, прийняте державним нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області Плющ Н. В., від 10 серпня 2015 року № 23545024, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хибою А. В.; виконання наказу покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату.

У подальшому (01 грудня 2017 року) державний реєстратор комунального підприємства «Пріоритет» Бартко Т. М. внесла до Державного реєстру прав запис про інше речове право № 23789901 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223183000:02:003:0021, на підставі договору оренди землі, за ТОВ «Роза-Л».

Приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київської області Мельник М. В. 24 квітня 2018 року вніс до Державного реєстру прав запис про інше речове право № 25860185 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223183000:03:002:0001, на підставі договору емфітевзису від 24 квітня 2018 року № 936, за ОСОБА_16 .

Державний реєстратор Бартко Т. М. 01 грудня 2017 року внесла до Державного реєстру прав запис про інше речове право № 23788743 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223183000:02:004:0023, на підставі договору оренди землі від 01 грудня 2017 року, за ТОВ «Роза-Л».

Державний реєстратор Бартко Т. М. 01 грудня 2017 року внесла до Державного реєстру прав запис про інше речове право №23790560 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186000:04:006:0016, на підставі договору оренди землі від 01 грудня 2017 року, за ТОВ «Роза-Л».

Державний реєстратор Бартко Т. М. 01 грудня 2017 року внесла до Державного реєстру прав запис про інше речове право № 23790952 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186000:04:006:0017, на підставі договору оренди землі, за ТОВ «Роза-Л».

Державний реєстратор Бартко Т. М. 01 грудня 2017 року внесла до Державного реєстру прав запис про інше речове право № 23791340 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186000:04:006:0015, на підставі договору оренди землі № від 01 грудня 2017 року, за ТОВ «Роза-Л».

Державний реєстратор Бартко Т. М. 01 грудня 2017 року внесла до Державного реєстру прав запис про інше речове право № 23792243 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186000:03:001:0006, на підставі договору оренди землі, за ТОВ «Роза-Л».

Державний реєстратор Бартко Т. М. 01 грудня 2017 року внесла до Державного реєстру прав запис про інше речове право № 23792035 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186000:03:001:0005, на підставі договору оренди землі, за ТОВ «Роза-Л».

23 квітня 2018 року на адресу позивача надійшло поштове відправлення від Міністерства юстиції України, згідно з яким вказане Міністерство 04 квітня 2018 року (на підставі висновку комісії від 26 березня 2018 року, складеного за результатами розгляду скарги від 12.03.2018 року, зареєстрованої у зазначеному Міністерстві 13 березня 2018 року за № 7669-33-18) видано наказ № 984/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», відповідно до якого скаргу адвоката Гребеня О. О. в інтересах ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та інших задоволено частково, зокрема, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 жовтня 2014 року № 16375355, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Петриком Д. О., від 26 січня 2015 року № 18863369 та від 10 лютого 2015 року № 19236265, прийняті державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Куліковим Д. Б., від 03 лютого 2015 року № 19059623, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Заставенко А. В., від 14 серпня 2015 року № 23678528, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хибою А. В.; виконання наказу покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату.

У подальшому (05 квітня 2018 року) державний реєстратор Бартко Т. М. внесла до Державного реєстру прав запис про інше речове право

№ 25640777 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223183000:03:005:0011, на підставі договору оренди землі від 23 січня

2018 року, за ТОВ «Роза-Л».

Державний реєстратор Бартко Т. М. 05 квітня 2018 року внесла до Державного реєстру прав запис про інше речове право № 25647528 (спеціальний розділ) на земельну ділянку з кадастровим номером 3223183000:03:002:0011, на підставі договору оренди землі від 01 листопада 2017 року, за ТОВ «Роза-Л».

Державний реєстратор Бартко Т. М. 05 квітня 2018 року внесла до Державного реєстру прав запис про інше речове право № 25644769 (спеціальний розділ) на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187200:04:005:0018, на підставі договору оренди землі від 19 січня

2018 року, за ТОВ «Роза-Л».

Державний реєстратор Бартко Т. М. 05 квітня 2018 року внесла до Державного реєстру прав запис про інше речове право № 25643316 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186000:02:001:0014, на підставі договору оренди землі від 23 січня 2018 року, за ТОВ «Роза-Л».

Державний реєстратор комунального підприємства «Перевага»

Хоцінська А. М. 11 грудня 2018 року внесла до Державного реєстру прав запис про інше речове право № 29782889 на 1/6 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3223186000:04:001:0001, на підставі договору оренди землі від 19 жовтня 2018 року, за ТОВ «Роза-Л».

Суди також встановили, що скасоване Наказом Міністерства юстиції України від 23 листопада 2017 року № 3758/5 рішення про державну реєстрацію речових прав від 08 липня 2017 року № 36047717,

прийняте нотаріусом Плющ Н. В., стосувалося заміни власника

земельних ділянок з кадастровими номерами 3223186000:03:001:0006 та 3223186000:03:001:0005 (власником цього майна зареєстрована

ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину).

Зі скаргою щодо скасування рішень про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки відповідачі (фізичні особи), зокрема і ОСОБА_10 , до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України звернулися 19 жовтня 2017 року, посилаючись при цьому на те, що вони дізналися про порушення своїх прав з інформаційних довідок від 28 вересня 2017 року та від 17 жовтня 2017 року.

Розглядаючи скаргу, комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України не звернула уваги на те, що строк для оскарження рішення державного реєстратора від 08 липня

2017 року, встановлений законом у 60 днів, сплив, а у своєму висновку питання пропуску строку, встановленого пунктом 3 частини другої

статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», комісія не вирішила.

Суди встановили, що відповідачі (фізичні особи) звернулися зі скаргою про скасування рішень про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки із пропуском встановленого строку, а у висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві

юстиції України відсутні посилання на порушення конкретних норм

Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 1128.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних

осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що основним видом діяльності ТОВ «Деремезна-Агро» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Орендодавці від позивача отримували орендну плату у період

2014-2016 років відповідно до умов укладених договорів.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені

в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд при вирішенні касаційної скарги, та застосовані норми права

Предметом спору у справі, що переглядається, є, зокрема, накази Міністерства юстиції України від 20 червня 2017 року № 1977/5,

від 23 листопада 2017 року № 3758/5, від 04 квітня 2018 року № 984/5. Оскаржувані накази Міністерства юстиції України, на думку позивача, порушують його право користування (оренди) земельними ділянками, які було укладено з орендарями протягом 2014-2015 років.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З урахуванням предмета спору, мотивів та правового обґрунтування оскарження наказів Міністерства юстиції України, для правильного вирішення справи, судам необхідно з`ясувати, чи були оскаржувані накази винесені у межах повноважень, відповідно до закону, з дотриманням встановленої процедури та на законних підставах.

Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Щодо повноважень Міністерства юстиції України у частині скасування рішень про державну реєстрацію прав, вчинених у 2014-2015 роках.

Відповідно до положень Закону України від 26 листопада 2015 року

№ 834-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерству юстиції України надано повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав. Відповідні зміни набрали чинності з 01 січня 2016 року.

У зв`язку із законодавчими змінами Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» запроваджено дворівневу процедуру оскарження рішень суб`єктів реєстрації. Зокрема, законодавець надав додаткову можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних реєстраторів при реєстрації нерухомого майна шляхом подання скарги до органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції, чинній з 01 січня 2016 року, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно з частиною другою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Порядком № 1128 визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерством та його територіальними органами відповідно до

Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних

осіб-підприємців та громадських формувань».

Разом із тим, до набрання чинності відповідних змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» законодавством було передбачено право особи оскаржити дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця до суду.

Колегія суддів наголошує, що повноваження державних органів не

є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє (або вчиняє їх неправомірно), це може стати предметом судової перевірки.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Йордачі проти Молдови» резюмовано про те, що суд загалом вимагає того, щоб владна дія держави спиралася на юридичну норму, а існуючий зв`язок між демократією та верховенством права гарантував те, що певні дискреційні повноваження держави щодо обмеження прав людини були визначені законом.

Європейська комісія за демократію через право (доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права») виснувала про те, що потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватися дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними; у цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції; не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади; отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

Таким чином, розгляд державними органами питання, що виходить за межі їх компетенції, є порушенням дискреційних повноважень як суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно із нормами Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8); органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19). Тобто, у згаданих нормах Основного Закону України втілено принцип обмеження дискреційних повноважень органів державної влади (дозволено лише те, що передбачено законом).

У постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 826/4906/17 зроблено висновок про те, що повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав відповідно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 1128 Міністерство юстиції України отримало з 01 січня 2016 року, а порядок реалізації таких повноважень визначено з 01 січня 2016 року.

Тобто, до 01 січня 2016 року повноваженнями розглядати скарги на дії державних реєстраторів були наділені виключно суди.

Аналогічна правова позиція щодо недопущення застосування положень законодавства, які розширюють повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації до дій (правовідносин), що здійснені до набрання чинності відповідних змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», викладена

у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі

№ 826/12868/16, від 06 лютого 2019 року у справі № 826/4906/17, від 02 грудня 2021 року у справі № 160/1258/19, від 04 травня 2022 року у справі № 357/9440/20.

У справі, що переглядається, перевірці підлягали, зокрема, реєстраційні дії, вчинені реєстраторами до 01 січня 2016 року, тобто до набрання чинності відповідними нормативними актами.

Отже, розгляд Міністерством юстиції України питання, що виходить за межі його компетенції, є порушенням його дискреційних повноважень як суб`єкта владних повноважень, обмежених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо розгляду скарг на дії державного реєстратора про вчинення реєстраційних дій до 01 січня 2016 року.

Отже, суд першої інстанції, задовольняючи позов ТОВ «Деремезна-Агро» у частині визнання незаконними та скасування частини наказів Міністерства юстиції України від 20 червня 2017 року № 1977/5, від 23 листопада 2017 року № 3758/5, від 04 квітня 2018 року № 984/5, дійшов правильного висновку про задоволення позову, однак помилково застосував до правовідносин, які виникли в період 2014-2015 років

статтю 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, чинній з 01 січня 2016 року.

Апеляційний суд правильно звернув увагу на вказані порушення суду

першої інстанції та обґрунтовано змінив рішення суду в цій частині (в мотивувальній частині).

Щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав, прийнятого після 01 січня 2016 року

Оскаржуваним наказом Міністерства юстиції України від 23 листопада 2017 року № 3758/5 скасовано також рішення про державну реєстрацію речових прав від 08 липня 2017 року № 36047717.

Процедура розгляду скарги визначена статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком № 1128.

Так, частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності).

Відповідно до частини третьої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів із дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення про які та їх склад затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.

Порядок створення, організаційні та процедурні засади діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації визначено Положенням про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Пунктом 2 розділу 1 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5 (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення № 37/5), визначено, що комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Порядком № 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими актами законодавства (пункт 3 Положення № 37/5).

Перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до законів до повноважень суб`єкта розгляду скарги (належний суб`єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб`єкта розгляду скарги.

Отже, питання дотримання скаржником строку на подання скарги, а також дотримання вимог щодо форми та змісту скарги встановлюється безпосередньо комісією перед розглядом скарги.

У разі, коли встановлено порушення вимог закону щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті

у формі наказу.

Звертаючись зі скаргою на рішення державного реєстратора, у випадку пропуску визначеного законодавством строку, скаржник повинен довести факт того, що він не знав та з об`єктивних причин не міг дізнатися про порушення своїх цивільних прав, що також випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилалася.

У справі, що переглядається, встановлено, що договори оренди земельних ділянок, на підставі яких у ТОВ «Деремезна-Агро» виникло право користування та була проведена відповідна державна реєстрація прав та їх обтяжень, були укладені у 2014-2015 роках. Вказані договори не оскаржувалися та не були визнані недійсними чи неукладеними, тому на них поширюється презумпція правомірності правочину. Крім того, судом встановлено та не спростовано сторонами факт отримання відповідачами (фізичними особами - власниками земельних ділянок) орендної плати від ТОВ «Деремезна-Агро».

Зі скаргою щодо скасування рішень про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку відповідачі (фізичні особи), зокрема і ОСОБА_10 , до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України звернулися 19 жовтня 2017 року, посилаючись при цьому на те, що вони дізналися про порушення своїх прав з інформаційних довідок від 28 вересня 2017 року та від 17 жовтня 2017 року.

Разом із тим, розглядаючи скаргу, комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України не звернула уваги на те, що строк для оскарження рішення державного реєстратора від 08 липня 2017 року, встановлений законом у 60 днів, сплив, а у своєму висновку питання пропуску строку, встановленого пунктом 3 частини другої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», комісія взагалі не вирішила.

Крім того, висновок комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за № 33542-0-33-17, складений 16 листопада 2017 року, не містить конкретних норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 1128 (у редакціях, чинних на час прийняття відповідних рішень) з конкретизацією щодо рішення та реєстратора, порушення яких допущено останніми та чим це підтверджується.

Колегія суддів наголошує, що справедливість рішення (як судового, так і прийнятого відповідним органом) вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Рішення органу, до повноважень якого належить вирішення того чи іншого питання, має містити пояснення (мотиви), чому орган вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому враховано одні докази, але не взято до уваги інших доказів, чому обрано ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосовано чи не застосовано встановлений нею той чи інший правовий наслідок.

Установивши, що відповідачі (фізичні особи - власники земельних ділянок) звернулися зі скаргами про скасування рішень про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки із пропуском встановленого строку,

а у висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України відсутні посилання на порушення конкретних норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 1128, крім того, питання пропуску строку звернення зі скаргами взагалі не вирішувалося, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що скарги не відповідали вимогам статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а висновок комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації складено з порушенням пункту 14 Порядку № 1128 (у редакції, чинній на час складення висновків).

Указані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15 лютого 2023 року у справі № 357/6114/20, від 15 червня 2022 року у справі № 372/1168/20, від 15 червня 2022 року у справі № 372/1169/20,

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів у частині необхідно було відмовити у зв`язку із залученням до участі у справі (заявлення вимог до) Міністерства юстиції України як відповідача, враховуючи наступне.

Так, оскаржуючи накази Міністерства юстиції України від 20 червня 2017 року № 1977/5, від 23 листопада 2017 року № 3758/5, від 04 квітня 2018 року № 984/5, ТОВ «Деремезна-Агро» зазначило у позовній заяві в якості співвідповідачів осіб, яким належать на праві власності спірні земельні ділянки. У справі, що переглядається, оскаржуються не реєстраційні дії як основна вимога, а накази Міністерства юстиції України про скасування реєстраційних дій. При цьому позивач вказує на допущені порушення закону саме зазначеним Міністерством. Отже, позов мотивований не лише наявністю матеріально-правового спору з власниками земельних ділянок щодо права їх оренди, предметом позову не є вимоги про скасування чи поновлення рішень (записів) державних реєстраторів, а визнання незаконним рішення органу державної влади, що є передбаченим законом способом захисту цивільних прав та інтересів (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України). Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 357/9440/20.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 707/477/20, від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18; Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року у справі № 21-760а15, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини

є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не

будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

Так, предметом позовних вимог у справі № 523/9076/16-ц є визнання незаконними дій засновників товариства з обмеженою відповідальністю, пов`язаних із внесенням змін до статуту останнього, стягнення із засновників товариства моральної шкоди, скасування редакції статуту, стягнення з товариства моральної шкоди. Фізична особа у справі № 705/3876/18 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса про скасування державної реєстрації прав на 1/6 будинку. У справі № 21-760а15 товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з позовом до реєстраційної служби про визнання протиправними та скасування рішень.

Таким чином, у справах № 523/9076/16-ц, № 705/3876/18, № 21-760а15 не вирішувалося питання щодо визнання незаконними та скасування наказів Міністерства юстиції України.

У справі № 707/477/20 фізична особа звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила скасувати наказ та зобов`язати відповідача внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У зазначеній справі не були залучені співвідповідачами власник земельної ділянки та особа, яка оспорювала право користування позивача цієї земельною ділянкою (попереднім власником об`єкту нерухомого майна, що розташований на ній). Суди встановили, що спір щодо права користування земельною ділянкою виник між позивачем та попереднім власником об`єкту нерухомого майна, що розташований на ній, який оспорює право позивача на користування всією земельною ділянкою.

Висновки суду касаційної інстанції ґрунтувалися на конкретних обставинах кожної окремої справи та доказової бази, з урахуванням складу учасників процесу та наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. Спірні правовідносини у порівнюваній ситуації, враховуючи їхні риси насамперед за змістом, а також суб`єктний і об`єктний критерії, не є подібними. Висновки судів не є суперечливими.

Отже, відсутні підстави вважати, що суди у справі, яка переглядається, не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у наведених як приклад постановах касаційного суду.

Доводи касаційної скарги щодо дотримання Міністерством юстиції України законодавства під час видачі спірних наказів, зокрема, належне повідомлення позивача про час та місце розгляду скарг, пропуску скаржниками з поважних причин встановленого законом строку у 60 днів для оскарження рішення державного реєстратора, встановлення комісією порушення відповідними реєстрами законодавства під час вчинення спірних реєстраційних дій, зводяться до помилкового тлумачення норм матеріального права та переоцінки зібраних у справі доказів, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції

є судом права, а не факту, тому з огляду на вимоги процесуального закону не здійснює оцінку доказів, у зв`язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.

Разом із тим встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

У мотивувальних частинах рішення суду першої інстанції у незміненій частині та постанови апеляційного суду міститься обґрунтування щодо доводів сторін по суті вимог про визнання незаконними та скасування наказів в частині, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції.

З огляду на викладене та встановлені у цій справі обставини, правильними

є висновки суду першої інстанції у незміненій частині та апеляційного суду по суті вимог про визнання незаконними та скасування наказів в частині.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди

з висновками судів стосовно встановлення обставин справи та до переоцінки доказів, що в силу статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

ЄСПЛ вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною

в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України»). Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої

статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції у незміненій частині та постанови апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки суди, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили судові рішення (у відповідній частині)

з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно

з частиною третьою статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а вказаних судових рішень (у відповідній частині) без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 липня

2021 року в незміненій частині та постанову Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк