Вирок

від 09.10.2023 по справі 590/555/21

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 590/555/21

Провадження № 1-кп/590/7/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2023 Ямпільський районний суд

Сумської області

У складі головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю: прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

потерпілого - ОСОБА_5

законного представника потерпілого - ОСОБА_6 ,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ямпільського районного суду Сумської області кримінальне провадження № 12020200290000141 від 21.05.2020 року щодо обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брянськ, Російської Федерації, росіянина, громадянина РФ, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2020 близько 02:00 год. обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на законних підставах на ґанку будинка розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , разом з ОСОБА_8 - особою, матеріали судового провадження відносно якої ухвалою суду від 18.05.2023 виділені в окреме провадження та потерпілим ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел, направлений на спричинення останньому тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_5 не менше одного удару кулаком своєї правої руки в область обличчя останнього, від чого ОСОБА_5 присів навколішки.

В подальшому ОСОБА_4 , не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи реалізувати свій злочинний намір, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , взяв до рук дошку з лавки ґанку вказаного будинку, після чого, утримуючи вказану дошку обома руками, наблизився до ОСОБА_9 та умисно наніс останньому не менше трьох ударів вказаною дошкою в область голови ОСОБА_5 .

В подальшому, ОСОБА_8 - особа, матеріали судового провадження відносно якої ухвалою суду від 18.05.2023 виділені в окреме провадження, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел, направлений на спричинення останньому тілесних ушкоджень, діючи єдиним умислом з ОСОБА_4 , після нанесення останнім ударів дошкою з лавки ґанку будинку в область голови ОСОБА_5 , вихопив вказану дошку з рук ОСОБА_4 та, продовжуючи реалізувати злочинний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, утримуючи вказану дошку обома руками, умисно наніс не менше одного удару дошкою в область голови ОСОБА_5 .

Таким чином, умисними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_8 - особи, матеріали судового провадження відносно якої ухвалою суду від 18.05.2023 виділені в окреме провадження, потерпілому ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, а саме забою головного мозку зі стисненням кістковими уламками вдавленого перелому лівої тім`яної кістки, які згідно висновку судово-медичного експерта № 75 від 27.07.2020, по ступеню тяжкості кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження (п.п. 2.1., 2.1.1а, 2.1.2, 2.1.3 б,в «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995р.), так як були небезпечними для життя в момент заподіяння.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за пред`явленим обвинуваченням за ч.2 ст.121 КК України визнав повністю та показав, що дійсно 15.05.2020 року близько 02:00 год. він перебував біля будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , разом з ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_5 , та під час конфлікту із потерпілим ОСОБА_5 спричинив йому тілесні ушкодження наступним чином: ударив ОСОБА_5 два-три рази /точну кількість ударів не пам`ятає/ кулаком своєї правої руки в область обличчя останнього, від чого ОСОБА_5 присів навколішки. Потім вихопив дошку з лавки ґанку вказаного будинку, та вдарив два рази нею по голові ОСОБА_5 /точну кількість ударів не пам`ятає/. Потім у нього з рук дошку вихопив ОСОБА_8 , який ще ударив нею один раз по голові потерпілого. Зазначив, що дуже шкодує про скоєне. Готовий нести кримінальну відповідальність за вчинене. Ним відшкодовано шкоду потерпілому. Просив суворо не карати. Всі цивільні позови визнав.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Визнавши на підставі частини 3 статті 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

За таких обставин, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена та його дії суд кваліфікує за ст.121 ч.2 КК України - як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання суд виходить із засад ст. 50 та ст. 65 КК України.

Суд, призначаючи ОСОБА_4 покарання, враховує і вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст.50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу винного, який є осудним, до кримінальної відповідальності притягається вперше, його вік /1995 року народження/, та стан здоров`я - на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання, офіційно не працює; обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає ті обставини, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував потерпілому спричинену матеріальну та моральну шкоду.

Щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалась (Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 16 жовтня 2007 року).

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. (Постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к (провадження № 51-3612км18).

Розкаяння передбачає, крім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен бути підтверджений матеріалами кримінального провадження.

Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним. (Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 07 жовтня 2020 року, справа № 347/1360/17).

В судовому засіданні ОСОБА_4 /як і протягом всього судового розгляду/ повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, докладно розповів про відомі йому події вчинення кримінального правопорушення. Критично поставився до вчиненого та пояснив, що дійсно засуджує свій вчинок, визнає його протиправний характер і готовий нести відповідальність. Шкоду потерпілому відшкодував в повному обсязі.

Від потерпілої сторони, за підписом представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 , законного представника потерпілого ОСОБА_6 та самого потерпілого ОСОБА_5 до суду надійшло спільне письмове клопотання, згідно якого сторона захисту, в зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_4 матеріальну і моральну шкоду потерпілому відшкодував, вибачився перед ним, визнав провину просять суд не застосовувати до нього покарання, пов`язане з реальним позбавленням волі, та застосувати при визначенні покарання вимоги ст.ст. 69, 75 КК України. Саме призначення покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, на думку потерпілої сторони, буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, без відбування покарання. Цивільний позов просили залишити без розгляду.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.

Вказані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також враховуючи наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, погоджується з позицією прокурора та потерпілої сторони, та приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч.2 ст.121 КК України із застосуванням частини 1 статті 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 2 статті 121 КК України, а саме у виді позбавленні волі строком на 5 років, при цьому, всебічно оцінюючи викладені обставини, суд погоджується з позицією потерпілої сторони та приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального виконання покарання у виді позбавлення волі, без ізоляції від суспільства, безпосередньо під наглядом державних органів влади і вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбуття покарання з випробуванням у відповідності до положень ст. 75 КК України, з покладанням на період дії іспитового строку обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України. На думку суду, таке покарання являється справедливим, буде максимально сприяти досягненню мети покарання, яка полягає у виправленні засудженого, його вихованні, соціальній реабілітації та попередженні вчинення ним нових злочинів.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України N 3 від 31.03.89 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» якщо матеріальну шкоду заподіяно підсудним спільно з іншою особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження, суд покладає обов`язок по відшкодуванню шкоди у повному розмірі на підсудного. При винесенні в наступному обвинувального вироку щодо особи, справу про яку було виділено в окреме провадження, суд вправі покласти на неї обов`язок відшкодувати шкоду солідарно з раніше засудженим.

З огляду на вказане, цивільний позов Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації про стягнення 926,80 грн., витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерплого ОСОБА_5 , а також цивільний позов Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» про відшкодування 20572,02 грн. витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину - підлягають до задоволення, як такі, що знайшли своє підтвердження документально.

У зв`язку з відшкодуванням потерпілому ОСОБА_5 обвинуваченим ОСОБА_4 майнової та моральної шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням, у зв`язку з відсутністю будь-яких претензій до обвинуваченого зі сторони потерпілого, законного представника потерпілого та представника потерпілого, суд приходить до висновку про залишення без розгляду цивільного позову в частині відшкодування шкоди потерпілому обвинуваченим ОСОБА_4 ..

Речові докази та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Враховуючи відсутність клопотання про застосування запобіжного заходу, а також відсутність відомостей про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 368, 370,374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 /три/ роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; а також не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до частини 1 статті 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним провадженням залишити без розгляду в частині відшкодування шкоди потерпілому обвинуваченим ОСОБА_4 ..

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації 926,80 грн. витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» 20572,02 грн. витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Ямпільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1