Постанова

від 03.10.2023 по справі 343/323/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 343/323/22

Провадження № 22-ц/4808/839/23

Головуючий у 1 інстанції Лицур І. М.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів - Баркова В.М., Томин О.О.

за участю секретаря - Возняк В.Д.

учасники справи

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Комунальне підприємство «Долина-Інвест» Долинської міської ради

третя особа - Долинська міська рада Івано-Франківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу

за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Долина-Інвест» Долинської міської ради

на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2022 року, ухвалене судом у складі судді Лицур І.М.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Долина-Інвест» Долинської міської ради, третя особа на стороні відповідача Долинська міська рада Івано-Франківської області, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені,

в с т а н о в и в:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеними вимогами, в обґрунтування яких вказав, що за розпорядженням Долинського міського голови його призначено на посаду директора комунального підприємства «Долина-Інвест» Долинської міської ради (далі - КП «Долина-Інвест») та 01 січня 2018 року укладено з ним контракт.

Розпорядженнями Долинського міського голови від 26 грудня 2018 №169-К «Про продовження контракту з ОСОБА_1 », від 27 грудня 2019 року №206-К «Про продовження контракту з ОСОБА_1 », від 31 грудня 2020 №394-К «Про продовження контракту з ОСОБА_1 » зміст контрактів щодо його дії неодноразово викладався в новій редакції.

Згідно пункту 3.1 контракту від 01 січня 2020 року, дію якого було продовжено з 01 січня 2021 по 31 грудня 2021, йому, як керівникові підприємства, нараховувалась заробітна плата, виходячи з установленого посадового окладу в розмірі 17 400 грн і фактично відпрацьованого часу. Також контрактом визначались джерела покриття витрат на оплату нарахованої заробітної плати, одним з яких були кошти міського бюджету, передбачені по програмі діяльності КП «Долина-Інвест» на 2020 рік (загальний фонд) та кошти гранту Європейського Союзу на реалізацію проекту «Співпраця задля підвищення кокурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону» (спеціальний фонд).

Позивач зазначив, що за час перебування на посаді керівника КП «Долина Інвест» через відсутність фінансування в період з квітня 2021 до листопада 2021 виплата заробітної плати здійснювалась не в повному обсязі. На неодноразові звернення до засновника підприємства Долинської міської ради з приводу заборгованості по заробітній платі останні обмежувались формальними відповідями або взагалі не розглядались.

У зв`язку з цим виникла заборгованість по виплаті заробітної плати, що є порушенням пункту 3.1 контракту, тому він змушений був його розірвати з Долинською міською радою та звільнитись із займаної посади.

Відповідно до поданої ним заяви та розпорядження від 25.10.2021 року №588-К Долинського міського голови з 01 листопада 2021 року звільнився із займаної посади на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.

На момент звільнення із займаної посади заборгованість по виплаті заробітної плати становила 40 573,58 грн, яка виплачена не була.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та відмови від частини позовних вимог, позивач просив суд стягнути з КП «Долина Інвест» на його користь заборгованість із заробітної плати (з урахуванням компенсації за невикористані відпустки та вихідної допомоги) 40573, 58 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01 листопада 2021 року до 15 лютого 2022 року в розмірі 75000, 00 грн.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05 квітня 2022 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог про стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати й відшкодування завданої моральної шкоди та провадження в справі в цій частині закрито.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з КП «Долина-Інвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 40 573,58 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.11.2021 року по 15.02.2022 року в сумі 75 000,00 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2022 року, КП «Долина-Інвест» Долинської міської ради звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до контракту з керівником КП «Долина-Інвест» від 01.01.2018 року ОСОБА_1 призначений на посаду директора даного підприємства. Вказаний контракт був продовжений на 2019, 2020 та 2021 роки.

У контракті від 01.01.2018 року в п.3.1 зазначено, що за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, керівникові нараховується заробітна плата, виходячи з посадового окладу в розмірі 7800 грн і фактично відпрацьованого часу (з урахуванням статусу гірських).

Відповідно до додаткової угоди від 24.04.2018 року, контракт доповнено словами: «Керівник підприємства зобов`язаний забезпечувати здійснення: керівництва проектом «Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону».

Також, відповідно до додаткової угоди до контракту від 24.08.2018 року п. 3.1 був викладений у наступній редакції, відповідно до якої за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, керівникові нараховується заробітна плата, виходячи з установлених керівнику посадового окладу у розмірі 15600 грн, а саме: - за рахунок коштів міського бюджету передбачених по програмі діяльності КП «Долина-Інвест» за 2018 рік - 7800 грн; - за рахунок коштів гранту Європейського союзу на реалізацію проекту «Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону» - 7800 грн.

Відповідно до додаткової угоди до контракту від 24.04.2018 року (з 01.05.2018 року) керівник КП «Долина-Інвест» додатково почав виконувати обов`язок щодо керівництва проектом «Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону» та за виконання вказаного додаткового обов`язку йому виплачувалось 7 800,00 грн за рахунок коштів гранту Європейського Союзу на реалізацію даного проекту.

Аналогічно у 2019, 2020 роках, відповідно до контрактів, керівникові додатково виплачувалось по 7 800,00 грн (у 2019 році) і по 8700 грн (у 2020 році) за рахунок коштів гранту Європейського Союзу.

Дію контракту від 01.01.2020 року продовжено на 2021 рік. В п. 3.1. вказаного контракту зазначено, що керівникові нараховується заробітна плата, виходячи з посадового окладу в розмірі 17 400,00 грн і фактично відпрацьованого часу (з урахуванням статусу гірських), а саме: за рахунок коштів місцевого бюджету- 8700, 00 грн; за рахунок коштів гранту Європейського Союзу на реалізацію проекту «Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону»-8700, 00 грн.

Строк реалізації проекту з 28.12.2017 року до 28.12.2020 року і термін подачі кінцевого звіту до 28.03.2021 року.

Проект завершився у березні 2021 року, за результатами якого подано звіт про виконання від 25.03.2021 року. Відповідно до листа Європейського Союзу від 05.07.2021 року, звіт було прийнято.

Відповідно до рішення Долинської міської ради від 24.12.2020 року №35-2/20 «Про бюджет Долинської територіальної громади на 2021 рік», із внесеними змінами згідно рішення від 28.01.2021 року №100-4/2021, на виконання Програми діяльності КП «Долина-Інвест» на 2021 рік, затверджено бюджетні призначення в обсязі 10 148 574,48 грн, в тому числі на виплату заробітної плати - 343 773,00 грн, що підтверджується планом використання бюджетних коштів на 2021 рік від 29.01.2021 року та довідкою про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2021 рік №1 від 08.02.2021, а також кошторисом на 2021 рік. Дані документи підписані директором ОСОБА_1 та бухгалтером Проців К.О. і погоджені міським головою, отже ОСОБА_1 був проінформований про затверджений обсяг бюджетних призначень на виплату заробітної плати.

Відповідно до штатного розпису від 28.01.2021, директору передбачено виплату заробітної плати в розмірі 8 786,26 грн (місячний фонд оплати праці) з січня по грудень 2021 із міського бюджету та передбачено виплату заробітної плати в розмірі 8 700,00 грн (місячний фонд оплати праці) з січня до березня 2021 за рахунок коштів гранту Європейського Союзу. Вказаний штатний розпис складено відповідно до рішення міської ради від 28.01.2021 №100-4/2021 та підписаний директором ОСОБА_1 , бухгалтером Проців К.О. та затверджений міським головою.

Підписавши вказані документи, позивач був проінформований про розмір та строки виплати йому заробітної плати та погодився із такими.

Скаржник зазначає, що з квітня 2021 року, відповідно до затверджених бюджетних призначень, директору КП «Долина-Інвест» не передбачалися виплати за рахунок коштів гранту Європейського Союзу (в розмірі 8700 грн), оскільки проект завершився і кошти гранту завершились, відповідно, директор припинив виконувати додаткові обов`язки щодо керівництва проектом і, відповідно, припинився обов`язок щодо додаткової оплати праці за рахунок коштів гранту.

Скаржник вважає незаконним твердження позивача про виникнення заборгованості щодо виплати йому заробітної плати, оскільки йому виплачувалась заробітна плата в розмірі 8 786,26 грн (з 01.01.2021 року до 31.10.2021 року), як передбачено контрактом від 01.01.2020 року (дія якого продовжена на 2021 рік) за рахунок коштів міського бюджету, передбачених по програмі діяльності комунального підприємства на 2021 рік.

Вказує, що позивачу було виплачено заробітну плату в розмірі 8 700,00 грн (з січня до березня 2021 року), як передбачено контрактом від 01.01.2020 рік, за рахунок коштів Європейського Союзу на реалізацію проекту «Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону», тобто, до завершення проекту.

Директору КП «Долина-Інвест» було виплачено належну заробітну плату відповідно до затверджених бюджетних асигнувань і заборгованості по виплаті заробітної плати немає.

Скаржник не погоджується із твердженням суду, що згідно відомостей заробітної плати № 4-10 за квітень-жовтень 2021 року заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 становить 40 573,58 грн, оскільки відповідно до звітів про надходження та використання коштів загального фонду за 2021 рік, немає заборгованості КП «Долина-Інвест» щодо заробітної плати перед директором підприємства. Однак, з невідомих причин, директор підприємства ОСОБА_1 у відомостях заробітної плати за квітень-жовтень 2021 року вказував про таку заборгованість.

Зазначив, що відповідно до інформації про виділені бюджетні асигнування Долинською міською радою по КП «Долина-Інвест» за 2021 рік в розрізі заявок на фінансування по спеціальному фонду міського бюджету, заявки на фінансування заробітної плати по спеціальному фонду, тобто за рахунок коштів гранту європейського союзу, подавались директором КП «Долина-Інвест» ОСОБА_1 до березня 2021 року, що свідчить про його обізнаність про наявність бюджетних призначень по заробітній платі за рахунок коштів гранту ЄС лише до березня 2021 року.

Отже, вимагати оплату праці після завершення проекту та після завершення фінансування гранту Європейського Союзу на вказаний проект, є незаконним.

Вважає невірним посиланням суду першої інстанції на постанову Верховного Суду України від 13.04.2017 року у справі № 6-259цс17 та рішення Європейського суду з прав людини щодо того, що відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його від відповідальності за невиплату заробітної плати, оскільки жодної відсутності коштів не було.

Бюджетні призначення на виплату заробітної плати були визначені відповідно до рішення Долинської міської ради від 24.12.2020 №35-2/2020 «Про бюджет Долинської міської громади на 2021 рік» та рішення від 21.01.2021 №100-4/2021 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2020 №25-2/2020 «Про бюджет Долинської міської територіальної громади на 2021 рік».

Скаржник посилається на те, що судом неправильно розрахований середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки якщо припустити, що позивачу при звільненні не виплатили всі належні суми, то невиплачена сума за вересень і жовтень 2021 року становить 17 400,00 грн (8700грн+8700грн), а тому для розрахунку середнього заробітку потрібно брати 17 400,00 грн (за вересень і жовтень 2021) : 42 робочих дні = 414,29 грн.

Скаржник зазначив, що кошти на виплату заробітної плати працівникам КП «Долина- Інвест» Долинської міської ради передбачені та затверджені наведеними вище рішеннями міської ради «Про бюджет Долинської міської територіальної громади на 2021 рік» та закладені у видатках загального і спеціального фонду, відображені у штатному розписі.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа - Долиська міська рада Івано-Франківської області погодилась з доводами апеляційної скарги та просила апеляційну скаргу КП «Долина-Інвест» Долинської міської ради задовольнити, рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2022 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постановою апеляційного суду від 29 вересня 2022 року апеляційну скаргу комунального підприємства «Долина-Інвест» Долинської міської ради задоволено. Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2022 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до КП «Долина-Інвест» Долинської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.

Постановою Верховного суду від 17 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 липня 2023 року справу призначено до апеляційного розгляду.

У судовому засіданні представник КП «Долина-Інвест» Долинської міської ради підтримав апеляційну скаргу в межах її доводів, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - Білан А.М. ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення Долинського районного суду від 06 квітня 2022 року залишити без змін.

У судовому засіданні представник третьої особи Долинської міської рада Івано-Франківської області підтримала апеляціну скаргу відповідача.

Заслухавши доповідача, вислухав учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Задовольняючи частково заявлені вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та Долинською міською радою було укладений контракт, відповідно до умов якого останній призначений на посаду директора Комунального підприємства «Долина-Інвест», в подальшому позивача визначено керівником проекту, що реалізувався у місті Долина протягом 2018-2020 років з обмеженням його трудоучасті на здійснення функцій - 50% по відношенню до загального фонду фактично відпрацьованого робочого часу в КП «Долина-Інвест». Відповідно до розпорядження міського голови від 31.12.2020 року №394-к було продовжено дію контракту з позивачем з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року.

Факт заборгованості по заробітній платі позивача в розмірі 40 573,58 грн підтверджується індивідуальними відомостями, виданими органами Пенсійного фонду України.

Суд дійшов висновку, що факт закінчення дії проекту «Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону» без внесення змін до контракту з керівником КП «Долина-Інвест» не міг бути підставою для зменшення визначеного контрактом розміру заробітної плати, факту невиконання позивачем умов контракту не встановлено, враховуючи, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.11.2021 по 15.02.2022 рік у розмірі 75000, 00 грн.

Колегія суддів погоджується із висновком суду про стягнення заборгованості по заробітній платі, висновок суду про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не в повній мірі відповідає встановленим по справ обставинам та вимогам закону, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 січня 2018 року між Долинською міською радою Івано-Франківської області та ОСОБА_1 укладено контракт, згідно якого позивача було призначено на посаду директора КП «Долина-Інвест» з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року (т. 1 а. с. 14-16).

Розпорядженням міського голови Долинської міської ради Івано- Франківської області від 19 квітня 2018 року № 51 ОСОБА_1 визначено керівником проекту «Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону», що реалізується у місті Долина протягом 2018 - 2020 років за підтримки Європейського Союзу в рамках грантового контракту ENI/2017/394-349 з обмеженням його трудоучасті на здійснення цих функцій - 50 % по відношенню до загального фонду фактично відпрацьованого робочого часу в КП «Долина-Інвест» (т. 1 а. с. 80).

Державна реєстрація вищевказаного проекту проведена 26 березня 2018 року про, що свідчить реєстраційна картка проекту (програми) № 3815, в якій зазначено, що строк реалізації проекту з 28 грудня 2017 року до 28 грудня 2020 року (т. 1 а. с. 81).

24 квітня 2018 року укладено додаткову угоду до контракту з керівником КП «Долина-Інвест» від 01 січня 2018 року, згідно з умовами якої доповнено абзац 2 пункту 2.2 та керівника підприємства зобов`язано забезпечувати здійснення керівництва проектом «Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону», а пункт 3.1 розділу 3 викладено в новій редакції:«За виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, керівникові нараховується заробітна плата, виходячи з установлених керівнику посадового окладу в розмірі 15 600 грн і фактично відпрацьованого часу (з урахуванням статусу гірських), а саме: за рахунок коштів міського бюджету, передбачених по Програмі діяльності КП «Долина-Інвест» на 2018 рік -7 800 грн; за рахунок коштів гранту ЄС на реалізацію проекту «Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону» - 7 800 грн.

Розпорядженням міського голови від 26 грудня 2018 року № 169-К продовжено дію контракту з директором КП «Долина-Інвест» ОСОБА_1. з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року.

Розпорядженням від 27 грудня 2019 року № 206-К продовжено дію контракту з ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року.

01 січня 2020 року між Долинською міською радою та керівником КП «Долина-Інвест» ОСОБА_1 укладено контракт, який діяв з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року.

Згідно з пунктом 3.1 Розділу 3 цього контракту за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, керівникові нараховується заробітна плата, виходячи з установлених керівнику посадового окладу в розмірі 17 400 грн і фактично відпрацьованого часу (з урахуванням статусу гірських), а саме: за рахунок коштів міського бюджету, передбачених по Програмі діяльності КП «Долина-Інвест» на 2020 рік - 8 700 грн; за рахунок коштів гранту ЄС на реалізацію проекту «Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону» - 8 700 грн.

Відповідно до розпорядження Долинського міського голови Івана Диріва від 31 грудня 2020 року № 394-К продовжено дію контракту з ОСОБА_1 з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року .

Розпорядженням міського голови І. Диріва від 25 жовтня 2021 року № 588-К позивача звільнено з посади керівника КП «Долина-Інвест» 31 жовтня 2021 року за згодою сторін відповідно до пункту1 частини першої статті 36 КЗпП України.

Заборгованість із заробітної плати ОСОБА_1 становить 40 573,58 грн, що підтверджується відомостями заробітної плати №№ 4-10 за квітень - жовтень 2021 року та індивідуальними відомостями про застраховану особу, виданими органами Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що листи позивача на адресу міського голови міста Долини Івано-Франківської області від 07 червня 2021 року № 44, від 11 червня 2021 року № 45, від 13 липня 2021 року № 53, від 21 липня 2021 року № 56, від 02 серпня 2021 року № 59 підтверджують, що він неодноразово звертався до засновника КП «Долина-Інвест» та вказував на наявність заборгованості із заробітної плати, просив надати роз`яснення щодо виплати зарплати згідно з контрактом, внести зміни до контракту з керівником КП «Долина-Інвест», що дасть можливість внести відповідні зміни до штатного розпису, провести перерозподіл бюджетних коштів для виплати заборгованості із заробітної плати, попереджував про передбачену законодавством відповідальність та пропонував внесення конкретних змін до контракту.

Долинська міська рада, як засновник комунального підприємства, на вказані листи не відреагувала, зміни до контракту внесені не були, додаткових угод до контракту не було.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про оплату праці» при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством.

При кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку (стаття 30 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до статей 1, 20 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов`язана з виконанням умов контракту.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно з частиною третьою статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно з пунктом 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» (далі - Постанова № 170) контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений за угодою сторін, складеною у письмовій формі.

У контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов`язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов`язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця (пункт 10 Постанови № 170).

У постанові Великої Палати Верховного суду 29 травня 2019 року у справі №452/970/18 зазначено, що виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника і додаткові підстави розірвання трудового договору.

Судом встановлено, що 01 січня 2020 року між Долинською міською радою та керівником КП «Долина-Інвест» ОСОБА_1 укладено контракт, який діяв з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року.

Згідно з пунктом 3.1 Розділу 3 цього контракту за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, керівникові нараховується заробітна плата, виходячи з установлених керівнику посадового окладу в розмірі 17 400 грн і фактично відпрацьованого часу (з урахуванням статусу гірських), а саме: за рахунок коштів міського бюджету, передбачених по Програмі діяльності КП «Долина-Інвест» на 2020 рік - 8 700 грн; за рахунок коштів гранту ЄС на реалізацію проекту «Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону» - 8 700 грн.

Відповідно до розпорядження Долинського міського голови Івана Диріва від 31 грудня 2020 року № 394-К продовжено дію контракту з ОСОБА_1 з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року .

Тобто, контрактом, який діяв у період з 01 січня 2021 року передбачено, що посадовий оклад керівника комунального підприємства в розмірі 17400, 00 грн.

Згідно з відомостями заробітної плати №№ 4-10 за квітень - жовтень 2021 року заборгованість із заробітної плати ОСОБА_1 становить 40 573,58 грн.

Факт заборгованість із заробітної плати за позивачем в сумі 40 573,58 грн, підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу, виданими органами Пенсійного фонду України.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутності заборгованості заробітної плати позивача.

З урахуванням зазначено, висновок суду першої інстанції про те, що за ОСОБА_1 числиться заборгованість по заробітній платі за період з 01 квітня 2021 року по 31 жовтня 2021 року правильний та відповідає встановленим по справі обставинам.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що контрактом було передбачено порядок нарахування заробітної плати позивачу з яких за рахунок коштів міського бюджету передбачених по Програмі діяльності комунального підприємства «Долина-Інвест» 8700 грн, а за рахунок коштів гранту Європейського Союзу на реалізацію Проекту «Співпраці задля підвищення конкурентноспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону» -8700 грн та те, що рішенням Долинської міської ради були затверджені бюджетні призначення в тому числі на виплату заробітної плати КП «Долина-Інвест», та те, що ОСОБА_1 як директору було відомо про обсяг бюджетних призначень на виплату заробітної плати директору та працівникам підприємства, штатним розписом підприємства з 01.01.2021 року було передбачено заробітну плату директора із міського бюджету в сумі 105435, 12 грн, виходячи з наступного.

При рогляді справи, встановлено, що відповідно до штатного розпису від 28 січня 2021 року директору передбачено виплату заробітної плати в розмірі 8 786,26 грн (місячний фонд оплати праці) з січня до грудня 2021 року із міського бюджету та передбачено виплату заробітної плати в розмірі 8 700 грн (місячний фонд оплати праці) з січня до березня 2021 року за рахунок коштів гранту ЄС. Штатний розпис складений відповідно до рішення міської ради від 28 січня 2021 року № 100-4/2021, який підписаний директором ОСОБА_1., бухгалтером та затверджений міським головою. Фінальний звіт підготовлений Долинською міською радою та КП «Долина - Інвест» та підписаний заступником міського голови М. Табаркевич 25 березня 2021 року.

Верховний Суд у постанові від 22 жовтня 2020 року у справі № 808/478/17 зробив такий висновок: «Згідно із частиною третьою статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28 вересня 2005 № 286, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722, в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Листом Міністерства праці та соціальної політики України «Щодо штатного розпису» від 27 червня 2007 року № 162/06/187-07, визначено поняття штатного розпису, зокрема штатний розпис - це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати i посадові оклади працівників. Штатний розпис містить назви посад, чисельність персоналу та оклади за кожною посадою. Прийняття, затвердження керівником підприємства штатного розпису проводиться шляхом видання спеціального локального нормативного акта (наказу), що визначатиме кількість працівників кожної професії з розподілом штатних одиниць за структурними підрозділами підприємства. Наказ, яким буде затверджено штатний розпис, оформлюється з дотриманням усіх вимог до організаційно?розпорядчої документації відповідно до Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, що поширюється на організаційно-розпорядчі документи (постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо), які створюються в результаті діяльності підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності. Відповідні документи також повинні мати всі необхідні реквізити, зокрема: найменування організації, назву виду документа, дату, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис тощо.

Однак колегія суддів вказує, що лист Міністерства праці та соціальної політики України «Щодо штатного розпису» від 27 червня 2007 року № 162/06/187-07 не є нормативно-правовим актом, а має лише роз`яснювальний характер.

Відтак, колегія суддів погоджується, що підприємство як юридична особа приватного права, на власний розсуд складає та затверджує для себе штатний розпис, де самостійно визначає перелік посад та розмір окладів. Штатний розпис є внутрішнім документом підприємства, установи, організації, який у зведеному вигляді фіксує розподіл праці між працівниками, конкретизує перелік посад і професій; встановлює розмір основної заробітної плати щодо конкретної посади, та розмір надбавок, якщо це передбачено положенням про оплату праці.»

Відповідно до змісту контракту від 01 січня 2020 року, дію якого продовжено з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року, заробітна плата позивачу, до складу якої входять кошти гранту ЄС, встановлена на період дії цього контракту, тобто до 31 грудня 2021 року у розмірі 17400, 00 грн. (з урахуванням статусу гірських). Після закінчення строку реалізації проекту «Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону» зміни до контракту не вносилися.

Штатний розпис на який посилається скаржник та представник третьої особи, є лише документом який фіксує розподіл організаційно-розпорядчих функцій на підприємстві, тому підписання його позивачем як керівником підприємства не має вирішального значення при розгляді спору про стягнення заробітної плати за виконання обов`язків, які врегульовані у контракті.

Після завершення реалізації проекту з 01 квітня 2021 року ОСОБА_1 не припинив виконання своїх обов`язків згідно з контрактом як директор КП «Долина-Інвест», що підтверджується табелями обліку робочого часу в період з 01 квітня 2021 року до 31 жовтня 2021 року, де щоденна тривалість робочого часу при 40-годинному робочому тижні становить 8 годин.

Згідно із частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша - третя статті 89 ЦПК України).

Відповідач не надав суду належних доказів того, що позивач у цей період часу не в повному обсязі виконував роботу як керівник підприємства.

Що стосується стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку колегія суддів виходить з наступного.

Згідно України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Із системного аналізу вказаної норми права вбачається, що законодавець пов`язує право працівника на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у разі наявності складу порушення, а саме: порушення власником строку розрахунку при звільненні та його вини в затримці розрахунку при звільненні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц зазначено, що закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя. Однак, встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця. Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення ЦК України застосовуються до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами. Таким чином, положення ЦК України мають застосовуватися субсидіарно для врегулювання трудових відносин. Такої ж за суттю позиції дотримувався і Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 234/7936/14-ц (провадження № 6-2159цс15) та у постанові від 31 травня 2017 року у справі № 759/7662/15-ц (провадження № 6-1185цс16). Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Законодавство України не передбачає обов`язок працівника звернутись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні. Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що, зокрема, вимагає частина третя статті 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні».

Як зазначалося вище, заборгованість із заробітної плати за позивачем чстановить 40 573,58 грн,

Зазначені обставини свідчать про те, що відповідачем при звільненні позивача не було проведено розрахунок в день звільнення. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про те, що оскільки відповідач у день звільнення не провів з позивачем повного розрахунку, то відповідач має нести відповідальність за ст.117 КЗпП України.

Разом з тим, судом першої інстанції не перевірив розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку, який було надано позивачем та дійшов помилкового висновку, що середняй заробіток за час затримки розрахунку за період 0 01 листопада 2022 року 15 лютого 2022 року склада 90002, 44 грн.

Порядок обчислення середньої заробітної плати при стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні встановлений постановою Кабінетом Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

В пункті 8 вказаного Порядку зазначено, що середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку про те, що середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, із якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Враховуючи положення Порядку обчислення середньої заробітної плати та беручи до уваги, що позивача звільнено 31 жовтня 2021 року, повністю відпрацьовані два календарні місяці роботи є вересень-жовтень 2021 року, тому середньоденна заробітна плата позивача складає 841, 15 грн, виходячи із наступного розрахунку: 17664, 07 грн (заробітна плата за вересень 2021 року) + 17664, 07 грн (заробітна плата за жовтень 2021 року) / 42 день (кількість відпрацьованих робочих днів).

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 листопада 2021 року по 15 лютого 2022 року складає 62245, 10 грн, виходячи з наступного розрахунку 841, 15грн (середньоденна заробітна плата) х 74 робочих днів.

З огляду на період затримки розрахунку, враховуючи, що позивач працював на посаді директора підприємства на якого, як на керівника було покладено обов`язки з своєчасної виплати заробітної плати, обставини справи, апеляційний суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 20 000,00 грн, при цьому питання вирішення сплати з цієї суми обов`язкових платежів у вигляді податку, зборів та інших обов`язкових платежів є обов`язком сторін при виплаті вказаної суми.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 листопада 2021 року по 15 лютого 2022 року в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким заявлені вимоги ОСОБА_1 до КП «Долина-Інвест» Долинської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково. Стягнути з КП «Долина-Інвест» Долинської міської ради на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.11.2021 року по 15.02.2022 року у сумі 20 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Частино 10 ст. 141 УПК України встановлено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції скасуванню в частині стягнутого середнього заробітку, слід провести новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у судах першої і апеляційної інстанцій. У зв`язку з наведеним, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення судового збору.

З урахуванням висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 та постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц, з 01 вересня 2015 року працівник не вважається звільненим від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позивачем за подання касаційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 1984, 80 грн (т.с.1 а.с.144).

За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 1733, 60 грн.

Враховуючи, що заявлені вимоги позивача щодо стягнення заборгованості підлягають задоволенню, з урахуванням положеннь ч. 10 ст. 141 ЦПК Україн з КП «Долина-Інвест» Долинської міської ради в дохід держави підялгає стягненню судовий збір у розмірі 405,73 грн на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 740, 26 грн.

Керуючись ст. ст. 367,374,376,382,384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Долина-Інвест» Долинської міської ради задовольнити частково.

Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2022 року скасувати в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.11.2021 року по 15.02.2022 року та стягнення витрат по сплаті судового збору.

Ухвалити в цій частин нове рішення, яким заявлені вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Долина-Інвест» Долинської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Долина-Інвест» Долинської міської ради, що знаходиться за адресою: 77500, Івано-Франківська область м. Долина вул. Грушевського, 11, код ЄДРПОУ 37322355 на користь ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.11.2021 року по 15.02.2022 року у сумі 20 000 грн.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Стягнути з Комунального підприємства «Долина-Інвест» Долинської міської ради, що знаходиться за адресою: 77500, Івано-Франківська область м. Долина вул. Грушевського, 11, код ЄДРПОУ 37322355 в дохід держави 405,73 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Долина-Інвест» Долинської міської ради, що знаходиться за адресою: 77500, Івано-Франківська область м. Долина вул. Грушевського, 11, код ЄДРПОУ 37322355 на користь ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_1 сплачений судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 740,26 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 06 жовтня 2023 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Барков

О.О. Томин