Ухвала

від 27.02.2024 по справі 343/323/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 343/323/22

провадження № 61-2596ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 напостанову Івано-Франківського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Долина-Інвест» Долинської міської ради, третя особа - Долинська міська рада Івано-Франківської області, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Долина-Інвест» Долинської міської ради (далі - КП «Долина -Інвест»), третя особа - Долинська міська рада Івано-Франківської області, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та відмови від частини позовних вимог, просив стягнути з КП «Долина Інвест» на свою користь заборгованість із заробітної плати (з урахуванням компенсації за невикористані відпустки та вихідної допомоги) у розмірі 40 573,58 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01 листопада 2021 року до 15 лютого 2022 року - 75 000,00 грн. Всього просив стягнути на свою користь 115 573,58 грн.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05 квітня 2022 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог про стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати й відшкодування завданої моральної шкоди та провадження в справі в цій частині закрито.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2022 року позов задоволено частково.

Стягнено з КП «Долина-Інвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 40 573,58 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 листопада 2021 року по 15 лютого 2022 року в сумі 75 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу КП «Долина-Інвест» задоволено частково. Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2022 року скасовано в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 листопада 2021 року по 15 лютого 2022 року та стягнення витрат по сплаті судового збору. Ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнено з КП «Долина-Інвест» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 листопада 2021 року по 15 лютого 2022 року у сумі 20 000,00 грн.

В іншій частині судове рішення залишено без змін.

20 лютого 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року в частині розміру стягненого середнього заробітку, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10- р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 115 573,58 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн * 250 = 757 000,00 грн).

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Долина-Інвест» Долинської міської ради, третя особа - Долинська міська рада Івано-Франківської області, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков