Ухвала

від 02.10.2023 по справі 753/11330/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11330/22

провадження № 1-кс/753/3156/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , представника товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційний Клуб" - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12022100020002579 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в:

до Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12022100020002579 від 18 серпня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, про накладення арешту на нерухоме майно: нежитлову будівлю літери "47" площею 2621,1 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, вул.Бориспільська, 9, шляхом заборони його розпорядження.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді клопотання передано судді ОСОБА_1 .

Звертаючись із клопотанням про арешт майна, прокурор обґрунтував його наступним.

Дарницькою окружною прокуратурою міста Києва здійснюється нагляд за проведенням досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, яке зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12022100020002579 від 18 серпня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що частка державної власності у ПАТ «Київський радіозавод» складає 50 % -1 акція в особі Державного Космічного агентства України. Протягом тривалого часу посадові особи ПАТ«Київський радіозавод» (код ЄДРПОУ 30722314), а саме голова правління ОСОБА_5 , заступник ОСОБА_6 та члени наглядової ради, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб здійснили відчуження приблизно 30об`єктів нерухомості загальною площею 24200 кв.м , що належить ПАТ«Київський радіозавод» по заниженій вартості, що призвело до недоотримання бюджетних котів.

2 березня 2023 року отримано відповідь та рецензію з Фонду державного майна України, відповідно до якого звіт про оцінку майна від 9 жовтня 2018 року нежитлової будівлі літери «47» площею 2621,1 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, вартість якого складає 2490000 гривень не відповідає вимогам нормативно правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний. Також звіт та рецензія передані Фондом на розгляд до Екзаменаційної комісії для прийняття відповідного рішення відносно суб`єкта оцінювача.

Відповідно до відповіді від Державного Космічного агентства України, частка державної власності у ПАТ «Київський радіозавод» станом на 14 липня 2017 року і по теперішній час складає 50 % -1 акція.

22 вересня 2023 року слідчим винесено постанову про призначення оціночно-будівельної експертизи по об`єкту: нежитлова будівля літера «47» площею 2621,1 кв.м за адресою: м. Київ, вул.Бориспільська, 9.

Вищезазначене майно містить на собі ознаки вчинення злочину, має вважливе значення для проведення досудового розслідування та у досудового слідства є підстави вважати, що вказане майно, а саме нежитлова будівля літери «47» площею 2621,1 кв.м за адресою: м. Київ, вул.Бориспільська, 9, набуте кримінально-протиправним шляхом і містять на собі сліди кримінального правопорушення та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження.

Метою арешту нерухомого майна, що знаходиться є збереження речового доказу та запобігання можливості його відчуження третім особам. Також, метою арешту вказаного майна є забезпечення кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник ТОВ "Інвестиційний Клуб" адвокат ОСОБА_4 просив у задоволенні клопотання відмовити.

Суд, вислухавши думку прокурора та представника власника майна, повно, всебічно та об`єктивно вивчивши доводи клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Як визначено ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі по тексту - КПК України), одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За приписом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Суд враховує, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження, на даному етапі провадження дає слідчому судді підстави вважати з достатньою ймовірністю про існування факту події кримінального правопорушення, який має бути предметом ретельного дослідження з боку органу досудового розслідування. Водночас, оскільки на цьому етапі досудового розслідування жодній особі не вручене повідомлення про підозру, слідчий суддя оцінює лише достатність підстав вважати, що таке кримінальне правопорушення було вчинене.

Такий висновок ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів та матеріалів кримінального провадження №12022100020002579, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Постановою слідчого від 22 вересня 2023 року нежитлову будівлю літери «47» площею 2621,1 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022100020002579.

На думку слідчого судді, прокурором доведено відповідність майна, а саме: нежитлової будівлі літери "47" площею 2621,1 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, вул.Бориспільська, 9, на яке прокурор просить накласти арешт, критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що на даний час нежитлове будівлі літери "47" площею 2621,1кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, вул.Бориспільська, 9, належить на праві ТОВ"Інвестиційний Клуб".

При цьому, слідчий суддя вважає, що у даному випадку втручання у володіння майном, виходячи з визначених КПК України засад кримінального провадження, є виправданим та пропорційним.

Оцінивши доводи прокурора, врахувавши наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження прав власника майна завданням кримінального провадження, беручи до уваги, що предметом арешту є нерухоме майно слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладання арешту підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України , слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12022100020002579 задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме на нежитлову будівлю літери "47" площею 2621,1 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, вул.Бориспільська, 9, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 974777180000, що на праві власності належать товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційний Клуб" (код ЄДРПОУ 41938084), шляхом заборони розпорядження.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5(п`яти) днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 6 жовтня 2023 року о 15 год 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1