Постанова

від 25.09.2023 по справі 910/580/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2023 р. Справа№ 910/580/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від позивача - Покиньчереда О.М.,

від відповідача - Полішко Л.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі №910/580/23 (суддя Андреїшена І.О., повний текст складено 17.05.2023) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселинка" до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" про визнання недійсною односторонньої відмови від договору.

встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Веселинка" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-12/49 від 01.12.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що одностороннє розірвання договору вчинено відповідачем без належних та обґрунтованих підстав, передбачених договором або цивільним законодавством, оскільки порушення умов договору зі сторони позивача були відсутні.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі №910/580/23 позов задоволено повністю; визнано недійсним односторонній правочин Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6, код ЄДРПОУ 35210739) щодо односторонньої відмови від договору про надання права на експлуатацію Фіксованих місць паркування №ДНП-2017-12/49 від 01.12.2017, викладений в листі №053/05-1446 від 14.07.2022.

Вказане рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не доведено належними доказами настання (наявність) обставин, які могли б бути підставами для одностороннього розірвання підприємством договору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселинка".

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ним правомірно, враховуючи збільшення позивачем території паркувального майданчика, було розірвано договір.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до статуту Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (п. 1.1 Статуту) підприємство створено згідно з рішенням Київської міської ради від 15.03.2007 № 261/922 "Про створення комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтранспарксервіс".

Відповідно до п. 3 рішення Київської міської ради від 26.06.2007 № 930/1591 "Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві" комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" визнано єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту.

Згідно з п. 17.3.1 рішення Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 "Про Правила благоустрою м. Києва" експлуатація паркувальних майданчиків здійснюється лише оператором або контрагентами, які уклали з оператором відповідні договори.

01.12.2017 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Веселинка" (далі - позивач) було укладено договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-12/49, відповідно до умов якого відповідач надає позивачу за плату право на організацію та експлуатацію 22 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 2 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький р-н., вул. вулиця Ревуцького, 15 в межах III територіальної зони маркування м. Києва (далі - фіксовані місця для паркування), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору під фіксованими місцями для паркування в договорі визначено експлуатацію 22 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 2 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: Київ, Дарницький р-н., вул. Ревуцького, 15, в межах III територіальної зони паркування м. Києва.

Згідно з п. 2.1.5. договору відповідач на час дії договору не має права передавати право на експлуатацію фіксованих місць для паркування третім особам та/або право на здійснення діяльності з паркування транспортних засобів на фіксованих місцях паркування третім особам.

Згідно з додатковою угодою від листопада 2020 року сторонами внесено зміни до договору.

Зокрема, сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 2.2.2 договору та викласти вказаний пункт в наступній редакції: «За власні кошти здійснює облаштування та обладнання паркувального майданчика згідно з правилами паркування у відповідності до схеми ОДР, в тому числі:

- облаштування дорожнього покриття території паркувального майданчика та під`їзних шляхів асфальтовою крихтою (протягом 90 днів з дня підписання цієї додаткової угоди) або інше тверде покриття (протягом 180 днів І дня підписання цієї Додаткової угоди)

- облаштування в`їзної-виїзної групи паркувального майданчика, відповідно до схеми ОДР, що включає: пункт охорони, шлагбаум протягом 90 днів з дня підписання цієї додаткової угоди».

Сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 6.1 договору та викласти вказаний пункт в наступній редакції: « 6.1. цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2023 року».

Сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 6.5 договору та викласти вказаний пункт в наступній редакції: «сторона-1 має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку у будь-якому з наступних випадків:

а) у випадку, якщо сторона-2 не здійснила оплату в обсязі, встановленому розділом 3 цього договору, і таке порушення триває більше ніж 30 днів:

б) у випадку використання стороною-2 фіксованих місць для паркування не за цільовим призначенням;

в) у випадку невиконання умов облаштування паркувального майданчика передбачених договором»;

г) в інших випадках, передбачених законодавством України та (або) цим договором.

Наступною додатковою угодою від 2020 року сторони домовилися про внесення змін до пункту 6.1. договору та виклали його у наступній редакції: «п. 6.1. цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2025 року».

Позивач на підтвердження виконання умов договору надав підписані акти про надання послуг, зокрема, акт №1412 від 31.03.2022, №4135 від 30.09.2022, №1885 від 31.05.2022, №2306 від 30.06.2022, №2821 від 31.07.2022 та №3466 від 31.08.2022.

Також позивач зазначив, що ним у повному обсязі здійснено оплату за договором, що підтверджується платіжними інструкціями №385 від 17.01.2022, №396 від 15.02.2022, №408 від 15.04.2022, №409 від 17.05.2022, №415 від 15.06.2022, №425 від 15.07.2022, №436 від 15.08.2022, №447 від 14.09.2022, №458 від 19.10.2022, №471 від 14.11.2022 та №485 від 15.12.2022.

23.06.2022 співробітниками КП "Київтранспарксервіс" здійснено виїзд на обстеження паркувального майданчика за адресою: м. Київ, Дарницький р-н., вул. вулиця Ревуцького, 15, про що складено відповідний Акт обстеження.

У вказаному Акті зазначено, що підчас обстеження встановлено фактичне збільшення території парувального майданчика та можливе розміщення 40 машиномісць.

08.07.2022 року співробітниками КП "Київтранспарксервіс" здійснено повторний виїзд на обстеження вищевказаного парувального майданчика.

В Акті обстеження зазначено, що порушення, виявленні попереднім обстеженням 23.06.2022, не усунені.

Листом за вих. №053/05-1446 від 14.07.2022 відповідач повідомив позивача про те, що у зв`язку з порушенням п.п. 2.2.3, 2.2.5 договору, керуючись п.6.5 підпунктами в) та г) договору згідно Додаткової угоди №6 від 30.11.2020 до Договору та п.п. 6.6 Договору, КП "Київтранспарксервіс" було прийняте рішення про розірвання договору в односторонньому порядку з посиланням на акти обстеження майданчика для паркування від 23.06.2022 та від 08.07.2022, проведеного співробітниками КП "Київтранспарксервіс".

За доводами позивача, наведена одностороньоння відмова КП "Київтранспарксервіс" від договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-12/49 від 01.12.2017 є необґрунтованою, що і стало підставою для звернення ТОВ "Веселинка" до суду з даним позовом.

Відповідно до частин першої та другої статті 16 ЦК України: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

У силу приписів частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, зокрема, частини першої статті 203 названого Кодексу, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним (частина третя статті 651 ЦК України).

Слід зазначити, що частиною першою статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) також визначено, що розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідач обґрунтовував розірвання Договору з посиланням на пункт 6.5 (в, г) Договору згідно Додаткової угоди №6 від 30.11.2020 до Договору.

Так, згідно п. 6.5 Договору в редакції Додаткової угоди №6 від 30.11.2020, відповідач має право достроково розірвати Договір в односторонньому порядку у будь-якому з таких випадків:

а) у випадку, якщо позивач не здійснив оплату в обсязі, встановленому розділом 3 цього Договору, і таке порушення триває більше ніж 30 днів;

б) у випадку використання позивачем "Фіксованих місць для паркування" не за цільовим призначенням;

в) у випадку невиконання умов облаштування паркувального майданчика, передбачених Договором;

г) в інших випадках, передбачених законодавством України та (або) цим Договором.

Відповідно до п. п.2.2.3 договору сторона 2 (позивач) здійснює експлуатацію фіксованих місць для паркування згідно з вимогами чинного законодавства України, в тому числі Правилами паркування у відповідності до умов цього договору, схеми організації дорожнього руху;

Згідно з п.п.2.2.5 позивач зобов`язується облаштувати та експлуатувати не більшу кількість місць для паркування транспортних засобів, ніж передбачено умовами договору.

В акті обстеження майданчика для паркування від 23.06.2022 зазначено, що комісія здійснила обстеження майданчика для паркування за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 15. В ході обстеження комісією здійснено фіксацію майданчика. Примітка: встановлено, що на території майданчика знаходиться приміщення для охорони, в`їзд облаштовано воротами. Згідно умов договору передбачено використання 24 місць для паркування, однак фактично паркувальний майданчик збільшено та можливе використання 40 місць для паркування.

Аналогічний за змістом є акт обстеження майданчика для паркування від 08.07.2022.

Суд першої інстанції вірно вказав, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивачем здійснювалася експлуатація більшої кількості місяць для паркування, ніж передбачено умовами договору, в тому числі доказів того, що така експлуатація здійснювалася у межах ділянки встановленої схемою ОДР.

При цьому, колегія суддів вказує, що доказів проведення відповідних обмірів до суду надано не було.

Отже, твердження відповідача про порушення позивачем умов договору щодо експлуатації більшої кількості місяць для паркування ґрунтуються на припущеннях, тобто за відсутності встановлення перевищення меж виміряної ділянки по відношенню до меж встановлених схемою організації дорожнього руху та обсягів такого перевищення.

Стосовно долучених до матеріалів справи фотознімків слід зазначити, що з них неможливо ідентифікувати суб`єкта, яким здійснювалася фотофіксація, дату, об`єкт і місце на якому здійснювалася фотофіксація та порушення, які теоретично мали би бути зафіксовані на фотознімках.

Доводи скаржника, які зводяться до непогодження із висновком суду першої інстанції щодо неправомірності одностороннього розірвання договору, наведених обставин не спростовують.

Враховуючи вищезазначене, оскільки відсутні належні та допустимі докази порушення позивачем умов договору, підстави для одностороннього розірвання договору у порядку, передбаченому п. 6.5 договору, також відсутні, а тому одностороння відмова відповідача від договору є незаконною та обґрунтовано визнана судом першої інстанції недійсною.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі №910/580/23 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 06.10.2023 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Руденко