Ухвала

від 11.09.2023 по справі 505/3940/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1374/23

Справа № 505/3940/22, 1-кс/505/1139/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власників майна адвоката ОСОБА_7 ,

власника майна ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_9 , ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 01 серпня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022161180000748 від 24 вересня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307; ч.3 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення

Ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 01 серпня 2023 року було задоволено клопотання слідчого відділення №2 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 та накладений арешт на речові докази, а саме:

45 (сорок п`ять) купюр номіналом 100 доларів США кожна, а саме: № КВ 49133510В, КВ 71388205М, А005500889В, КВ26702479С, КL41059135А, НF18966647А, НВ47131942Н, КJ17844759А, FB19393730В, НF46662136C, НЕ394216490, KD06645611A, КН07960851, HL78755129C, АВ62285041А, НС63760869А, НВ98450996С, НР34632556, DI03648001A, KF72026451B, КК99174870С, HL63782642E, АВ13645119Y, КВ42311707Р, НЕ31911706D, ВВ11348709А, KJ41005936А, НА44929445А, FF38152310C, КВ55630268L, СВ64494876D, KL14525812C, КВ41626523Q, LL37474700AL12, РА47076821АА1, РА47076945А, РВ7451953572J, РН79016511А, LK93391640Q, РО80989222В, LK17238053D, РВ20333503В, РВ12352562А, РВ66801965В, LF37442689L, у герметичному поліетиленовому сейф-пакеті №-PSP 1244498, одна купюра номіналом 200 (двісті) гривень ЕЖ9631352 у герметичному поліетиленовому сейф-пакеті №PSP 1244501, чотири купюри номіналом одна тисяча гривень кожна, а саме: ГТ4207069, ЕН1681982, ЕБ2555288, ДА 9059480 у герметичному поліетиленовому сейф-пакеті №-PSP 1244499, три купюри номіналом п`ятсот гривень кожна, а саме: УД6125914, АБ9530380, УЦ5690787 у герметичному поліетиленовому сейф-пакеті №-PSP 1244500, із забороною власнику майна та третім особам розпоряджатися, відчужувати і користуватися грошовими коштами будь-яким чином з метою збереження слідів кримінального правопорушення.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою повернути ОСОБА_11 вилучені у неї грошові кошти.

Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що вилучені грошові кошти належать ОСОБА_8 особисто, отримані вони були від продажу автомобілю, після чого були передані ОСОБА_9 для виїзду за кордон для лікування сина.

Захисник зазначив про те, що вилучені грошові кошти не мають жодного відношення до даного кримінального провадження.

Позиції учасників апеляційного провадження

Представник власників майна ОСОБА_9 , ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 та власник майна ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об`єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Так, ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, на теперішній час, в провадженні СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12022161180000748 від 24.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ч.3 ст.307 КК України.

З клопотання слідчого про арешт майна убачається, що досудовим розслідуванням установлено, що на території м.Подільськ Одеської області група осіб займається незаконним збутом особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу наркозалежним особам за грошову винагороду. Одним з учасників вказаної групи являється ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично зберігає з метою зубу та незаконно збуває наркотичні засоби.

05.05.2023, о 18 годині 50 хвилин, по вул. Козацькій в м. Подільськ Одеської області затримано в порядку ст.208 КПК України громадянина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

В подальшому, 05.05.2023, в ході санкціонованого обшуку приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично мешкає громадянин ОСОБА_12 , виявлено та вилучено наступне: 45 (сорок п`ять) купюр номіналом 100 доларів США кожна, а саме: № КВ 49133510В, КВ 71388205М, А005500889В, КВ26702479С, КL41059135А, НF18966647А, НВ47131942Н, КJ17844759А, FB19393730В, НF46662136C, НЕ394216490, KD06645611A, КН07960851, HL78755129C, АВ62285041А, НС63760869А, НВ98450996С, НР34632556, DI03648001A, KF72026451B, КК99174870С, HL63782642E, АВ13645119Y, КВ42311707Р, НЕ31911706D, ВВ11348709А, KJ41005936А, НА44929445А, FF38152310C, КВ55630268L, СВ64494876D, KL14525812C, КВ41626523Q, LL37474700AL12, РА47076821АА1, РА47076945А, РВ7451953572J, РН79016511А, LK93391640Q, РО80989222В, LK17238053D, РВ20333503В, РВ12352562А, РВ66801965В, LF37442689L, у герметичному поліетиленовому сейф-пакеті №-PSP 1244498, одна купюра номіналом 200 (двісті) гривень ЕЖ9631352 у герметичному поліетиленовому сейф-пакеті №-PSP 1244501, чотири купюри номіналом одна тисяча гривень кожна, а саме: ГТ4207069, ЕН1681982, ЕБ2555288, ДА 9059480 у герметичному поліетиленовому сейф-пакеті №- PSP 1244499, три купюри номіналом п`ятсот гривень кожна, а саме: УД6125914, АБ9530380, УЦ5690787 у герметичному поліетиленовому сейф-пакеті №-PSP 1244500.

Постановою слідчого від 06.05.2023 року вищезазначене вилучене майно визнане речовими доказами у кримінальному провадженні.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилученого в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично мешкає громадянин ОСОБА_12 , оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження речових доказів, з огляду на те, що не накладення арешту на вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Апеляційний суд, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, погоджується з тим, що майно, вилучене в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям майна, визначеним статтею 98 КПК України, на яке у відповідності до положень ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений арешт, оскільки арештовані грошові кошти можуть бути набутими внаслідок вчинення злочинів, передбачених ч.1, 2 ст.307 КК України, зі збуту наркотичних засобів.

Апеляційний суд констатує, що грошові кошти були вилучені за адресою проживання ОСОБА_12 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, 2 ст.307 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією та і спеціальною конфіскацією майна, відповідно до ст.96-2 КК України.

Доводи апеляційної скарги про отримання ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 4500 доларів США внаслідок продажу автомобіля, апеляційний суд вважає необґрунтованим, оскільки, відповідно до матеріалів кримінального провадження автомобіль був проданих 03.05.2023 року, а ОСОБА_12 затриманий 05.05.2023 року, що дає обґрунтовані підстави вважати, що грошові кошти могли бути набутими внаслідок вчинення злочинів, передбачених ч.1, 2 ст.307 КК України, зі збуту наркотичних засобів.

На підставі викладеного апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя врахувавши всі обставини кримінального провадження, обґрунтовано наклав арешт на вищезазначені грошові кошти.

Аналізуючи викладені обставини апеляційний суд вважає, що при здійсненні досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій з метою всестороннього, об`єктивного та неупередженого встановлення всіх обставин кримінального провадження, а тому вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власників майна ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , з метою запобігання можливості приховування або знищення майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

Також апеляційний суд звертає увагу на усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, згідно з якою, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а доводи апеляційної скарги представника власників майна ОСОБА_9 , ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника власників майна ОСОБА_9 , ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування.

Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_9 , ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 01 серпня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022161180000748 від 24 вересня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307; ч.3 ст.307 КК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4