Ухвала

від 09.10.2023 по справі 120/14882/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Вінниця

09 жовтня 2023 р.Справа № 120/14882/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України про визнання дій та рішення протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

26.09.2023 до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Міністерства освіти і науки України про визнання дій та рішення протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 28.09.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом:

- приведення заявлених позовних вимог у відповідність з положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України (уточнення позовних вимог);

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 2247,20 грн.

05.10.2023, на виконання вимог ухвали суду віл 28.09.2023, представником позивача подано позовну заяву в новій редакції, згідно прохальної частини якої позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, оформлене протоколом засідання від 26.09.2023 № 15 (44) [питання третє], яким встановлено в захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р. Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, факти академічного плагіату. Надано докази сплати судового збору в сумі, яка відповідає кількості заявлених позовних вимог.

Крім того, часткових змін зазнала мотивувальна частина позовної заяви та склад відповідачів. Зокрема, змінено процесуальний статус Міністерства освіти та науки України з відповідача на третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Одночасно з подачею уточненої позовної заяви представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, оформлене протоколом засідання від 26.09.2023 № 15 (44) [питання третє];

- заборони Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти надсилати до Міністерства освіти і науки України копію рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, оформлене протоколом засідання від 26.09.2023 № 15 (44), [питання третє], щодо виявлення в захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р. Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, академічного плагіату, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;

- заборони Міністерству освіти і науки України вчиняти будь-які дії по розгляду справи щодо наявності фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації в докторській дисертації, захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р.Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову у вищезазначений спосіб представник позивача вказав на протиправність прийнятого Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти рішення, оформленого протоколом засідання від 26.09.2023 № 15 (44), яким встановлено в захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р. Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, факти академічного плагіату, та вирішено звернутись до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення Р. Аксельрода наукового ступеня доктора економічних наук, є протиправним, необґрунтованим і такими, що підлягає скасуванню, оскільки під час розгляду Скарги відповідачем не було враховано всі істотні обставини, що мають значення для прийняття рішення; перевірку за Скаргою проведено неповно та не об`єктивно, упереджено, з явно вираженим ухилом на подальше позбавлення позивача наукового ступеню; в основу оскаржуваного рішення були покладні висновки, які не підтверджені належними і допустимими доказами та зроблені без з`ясування усіх важливих обставин справи.

Також, представник позивача наголосив на тому, що спірне рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, оформлене протоколом засідання від 26.09.2023 № 15 (44), згідно із пунктом 33 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженого на засіданні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 21.06.2022 (протокол № 10 (15), згідно його змісту буде надіслане до Міністерства освіти і науки України, яке у свою чергу зобов`язане буде його розглянути і відповідно реагувати, наявні підстави для зупинення дії рішення, що оскаржується у судовому порядку, до набрання законної сили у даній справи.

При цьому, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або взагалі зробить неможливим виконання можливого рішення суду про визнання протиправним і скасування рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, оформлене протоколом засідання від 26.09.2023 № 15 (44). Без вжиття наведених у даній заяві заходів забезпечення позову, навіть у межах законодавчо встановлених строків розгляду судом адміністративної справи, оскаржуване рішення відповідача буде реалізоване і питання позбавлення позивача наукового ступеня доктора наук, у випадку виявлення в дисертації академічного плагіату, може бути вже розглянуте Міністерством освіти і науки України, та ухвалене відповідне рішення.

За таких обставин, у разі якщо оскаржуване рішення відповідача буде реалізоване, розгляд даної адміністративної справи, в разі її вирішення на користь позивача, не призведе до ефективного захисту його прав, свобод та інтересів фізичних осіб, від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, що є неприпустимим згідно ч. 1 ст. 2 КАС України..

Відповідно до частин 1-3 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Ознайомившись із заявою та доданими до неї документів, суд не вбачає необхідності викликати заявника для дачі пояснень/додаткових доказів та, відповідно, призначати судове засідання.

З огляду на викладене, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до положень частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

На підставі частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною 1 статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Із системного аналізу вимог наведених норм можна дійти висновку, що забезпечення позову це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін.

Визначені законом підстави забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, за результатами розгляду отриманої від громадянина ОСОБА_2 скарги/повідомлення (реєстр. № 10-АД-23 від 08.05.2023) прийняло спірне рішення, оформлене протоколом засідання від 26.09.2023 № 15 (44), яким встановлено в захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р. Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, факти академічного плагіату, та вирішено звернутись до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення Р. Аксельрода наукового ступеня доктора економічних наук.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про вищу освіту" управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, серед іншого, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про освіту" Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Процедура розгляду Комітетом з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти скарг/повідомлень щодо наявності у дисертаціях на здобуття ступеня доктора філософії (наукового ступеня доктора наук, кандидата наук) та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, порядок звернення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти до Міністерства освіти і науки України про необхідність позбавлення особи наукового ступеня доктора (кандидата) наук у випадку виявлення в дисертації, наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, та процедуру скасування Національним агентством рішення разової ради про присудження ступеня доктора філософії у зв`язку з виявленням у дисертації та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації визначена у Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженого Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти 21.06.2022 (протокол № 10 (15) зі змінами) (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 33 Порядку, копія рішення Національного агентства про виявлення в дисертації, за якою було присуджено науковий ступінь доктора (кандидата) наук та/або наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, надсилається до Міністерства освіти і науки України разом із супровідним листом і зверненням про позбавлення відповідного наукового ступеня. У зверненні наводяться результати проведеного аналізу доказів, які підтверджують факт фабрикації, фальсифікації та/або результати проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання, посилання на норми законодавства.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для формування висновку про те, що подальша реалізація оскаржуваного в межах даної адміністративної справи рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти у спосіб направлення такого рішення до Міністерства освіти і науки України фактично створить умови, за яких розгляд даної справи втратить актуальність, адже прийняте за його наслідками рішення не відповідатиме завчанням адміністративного судочинства, наведеним в ч.1 ст. 2 КАС України.

В контексті наведеного, слід врахувати, що інститут забезпечення позову, як вже зазначалось вище, створений, зокрема, з метою убезпечення сторін судового процесу від виникнення обставин, за яких через необхідність дотримання визначених процесуальним законодавством процедур розгляду адміністративної справи, нівелюватиметься сама мета, з якою відповідний позов подано до суду.

Без вжиття заходів забезпечення позову намір позивача захистити свої права та інтереси в суді залишиться неповноцінним, оскільки створить передумови для виникнення нових спорів, що зумовить необхідність докладання значних зусиль. Водночас це не відповідатиме завданню адміністративного судочинства, яке відповідно до ст. 2 КАС України полягає, зокрема, у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На доповнення зазначеного висновку суд враховує, що Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Засіб судового захисту повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Відсутність "бажаного результату" виключає можливість визначення ефективності правового захисту, оскільки такий результат встановлює межі (кінцеву мету) правового захисту, який полягає у використанні передбачених законом можливостей для поновлення порушеного, визнання невизнаного, чи присудження оспорюваного права саме в цих межах.

Водночас, у цьому випадку наслідком забезпечення позову стане тимчасове унеможливлення настання несприятливих для позивача наслідків, забезпечення ефективного захисту або поновлення його прав чи інтересів у разі задоволення позовних вимог та виключатиме необхідність подальшого ініціювання нових судових процедур щодо захисту порушених прав.

Підсумовуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність передбачених частиною 2 статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову.

На переконання суду, обраний заявником спосіб забезпечення позову відповідає позовним вимогам та не суперечить приписам ч. 1 ст. 151 КАС України.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

у х в а л и в :

Заяву представника позивача адвоката Зажирко Юрія Дмитровича, подану від імені та в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

В порядку забезпечення адміністративного позову, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі:

- зупинити дію рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, оформлене протоколом засідання від 26.09.2023 № 15(44) [питання третє], яким: встановлено в захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р.Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, факти академічного плагіату; вирішено звернутись до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення Р.Аксельрода наукового ступеня доктора економічних наук; надіслати до Міністерства освіти і науки України із супровідним листом копію прийнятого рішення разом з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення, а також візуального порівняння, фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;

- заборонити Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти надсилати до Міністерства освіти і науки України копію рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, оформлене протоколом засідання від 26.09.2023 № 15 (44), [питання третє], щодо виявлення в захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р.Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, академічного плагіату, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;

- заборонити Міністерству освіти і науки України вчиняти будь-які дії по розгляду справи щодо наявності фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації в докторській дисертації, захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р.Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, відповідача та третій особі, а також всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна