Рішення

від 12.12.2023 по справі 120/14882/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 грудня 2023 р. Справа № 120/14882/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство освіти і науки України про визнання рішення протиправним,

в с т а н о в и в :

26.09.2023 до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Міністерства освіти і науки України про визнання дій та рішення протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 28.09.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом:

- приведення заявлених позовних вимог у відповідність з положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України (уточнення позовних вимог);

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 2247,20 грн.

05.10.2023, на виконання вимог ухвали суду віл 28.09.2023, представником позивача подано позовну заяву в новій редакції, згідно прохальної частини якої позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, оформлене протоколом засідання від 26.09.2023 № 15 (44) [питання третє], яким встановлено в захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р. Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, факти академічного плагіату. Надано докази сплати судового збору в сумі, яка відповідає кількості заявлених позовних вимог.

Крім того, часткових змін зазнала мотивувальна частина позовної заяви та склад відповідачів. Зокрема, змінено процесуальний статус Міністерства освіти та науки України з відповідача на третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Одночасно з подачею уточненої позовної заяви представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 09.10.2023 заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено. Зокрема, в порядку забезпечення адміністративного позову, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі вирішено:

- зупинити дію рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, оформлене протоколом засідання від 26.09.2023 № 15(44) [питання третє], яким: встановлено в захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р.Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, факти академічного плагіату; вирішено звернутись до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення Р.Аксельрода наукового ступеня доктора економічних наук; надіслати до Міністерства освіти і науки України із супровідним листом копію прийнятого рішення разом з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення, а також візуального порівняння, фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;

- заборонити Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти надсилати до Міністерства освіти і науки України копію рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, оформлене протоколом засідання від 26.09.2023 № 15 (44), [питання третє], щодо виявлення в захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р.Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, академічного плагіату, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;

- заборонити Міністерству освіти і науки України вчиняти будь-які дії по розгляду справи щодо наявності фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації в докторській дисертації, захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р.Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Ухвалою від 10.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати суддею Жданкіною Н.В. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.10.2023 представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечив щодо заявлених позовних вимог. По суті спірних правовідносин представник відповідача зазначив, що відповідно до пункту 2 розділу 2 Переліку повноважень комітетів Національного агентства, викладеному у Додатку до Положення про комітети Національного агентства від 25.02.2019 Комітет з питань етики розглядає звернення, заяви і скарги щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій та інших порушень академічної оброчесності, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.

Відповідно до частини 7 статті 28-1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук у разі встановлення відповідно до законодавства фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти здійснюється у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржено відповідно до законодавства. В цій статті мова йде про Порядок № 1197

Також у відзиві на позовну заяві відповідач звернув увагу суду, що відповідно до пункту 12 Порядку розгляду скарг за дорученням доповідача секретаріат Національного агентства здійснює перевірку викладених у скарзі/повідомленні відомостей щодо наявності у дисертації та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації. Під час здійснення такої перевірки секретаріат Національного агентства не обмежений наведеною у скарзі/повідомленні інформацією.

Разом із тим, під час перевірки фактів, викладених у скаргах/повідомленнях відповідач, відповідно до укладених договорів, користується таким програмним забезпеченням як Strikeplagiarism.com та Unicheck. За результатом перевірки сервіс Unicheck формує детальні звіти: онлайн та PDF формат.

Зазначене, на переконання відповідача, свідчить про неупередженість дій Національного агентства та використання під час перевірки скарг/повідомлень на предмет наявності/відсутності академічного плагіату у наукових роботах перевірених джерел інформації та не обмежений наведеною у скарзі/повідомленні інформацією.

Крім того, представник відповідача також вказав на непідсудність даного спору адміністративному суду, в зв`язку з чим просив закрити провадження у справі.

Також 07.11.2023 до суду надійшли письмові пояснення Міністерства освіти і науки України, в яких представник третьої особи підтримав позицію відповідача та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову. Зокрема вказав на те, що з аналізу частини 7 статті 28-1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» вбачається, що Національне агентство вповноважене встановлювати факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації в дисертаціях, захищених на здобуття наукових ступенів доктора, кандидата наук.

Крім того, представник третьої особи вказав на помилковість тверджень позивача щодо існування правової колізії в частині повноважень Національного агентства встановлювати факти «академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації» та порушення «академічної доброчесності», адже академічний плагіат, фабрикації, фальсифікації є видами порушення академічної доброчесності.

Також, в поясненнях звернуто увагу на те, що питання позбавлення наукових ступенів не є предметом правового регулювання Положення про спеціалізовану вчену раду з присудження наукового ступеня доктора наук.

Окремо, представник третьої особи зазначив, що позивач помилково посилається положення на ст.6 Закону України «Про вищу освіту» та аналізує правові норми щодо присудження ступеня доктора філософії, адже дія зазначених норм на позивача не поширюється, позаяк він є доктором наук.

Також, 07.11.2023 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечив з приводу тверджень відповідача щодо непідвідомчість даного спору адміністративному суду, з приводу чого навів власні аргументи.

З приводу обґрунтованості прийнятого відповідачем рішення представник позивача зазначив, що надаючи оцінку скарзі ОСОБА_2 , в якій наводяться відомості про начебто порушення позивачем академічної доброчесності, відповідач мав надавати оцінку фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність академічного плагіату в науковій дисертації позивача, використовуючи відомості, отримані з будь яких джерел у порядку, встановленому законодавством.

В контексті наведеного, представник позивача зауважив, що довідкою перевірки від 31.08.2022, яка виконана з використанням КНУБА спеціального програмного забезпечення Anti-Plagiarism v-15.257 (міститься в матеріалах справи) показник оригінальності твору (кількісний показник, виражений у відсотках, який відображає співвідношення авторського тексту до загального обсягу твору) дисертаційної роботи ОСОБА_1 становить 94%. Рекомендований оптимальний показник унікальності для дисертаційних робіт становить 90% (додаток до відзиву №1).

Відповідно до довідки від 31.08.2022 результат перевірки 6% (100-94) становлять лексеми та символи, тим самим довідкою підтверджено відсутність будь-яких залучення текстів інших авторів (рубрика «першоджерело» в довідці немає посилань).

При проведенні попереднього розгляду дисертації трьома членами Спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10, як фахівцями (експертами) з предметної області дослідження, повний текст звіту подібності (отриманого за результатами комп`ютерної перевірки тексту дисертації) було ретельно опрацьовано з подальшим аналізом виявлених текстових збігів.

Комісія дійшла до висновку, що запозичення є фрагментарними - містять поширені конструкції, загальновідомі терміни, сталі вирази та звороти і стосуються лише розділу 1 та розділу 2 дисертаційної роботи, де здійснено висвітлення стану вивчення проблеми (огляд та аналіз) літератури та різних точок зору науковців за тематикою дослідження, що жодним чином не впливає на отримані автором наукові результати роботи. Відповідно, відсутні факти привласнення ідей, результатів досліджень або копіювання чужої наукової роботи без визнання її авторства чи оприлюднення результату, отриманого іншою людиною під своїм ім`ям.

Позивач також зауважив, що обсяг виявлених за допомогою будь-якої комп`ютерної програми текстових збігів залежить не лише від наявності чи відсутності таких збігів, але і від наповнення бази, що використовується для порівняння, алгоритмів і налаштувань програмного забезпечення та інших обставин. Тому висновок про наявність чи відсутність академічного плагіату насамперед мають робити кваліфіковані експерти, обізнані як у технічних аспектах виявлення академічного плагіату, так і в сучасному стані предметної області досліджень з урахуванням як результатів роботи комп`ютерних програм, так і інших даних.

У відзиві відповідач зазначив, що пояснення Позивача були враховані Нацагенством і додані до матеріалів справи. В той же час спірне рішення не містить будь-яких аргументів чи доводів щодо відхилення, або неможливості прийняття до уваги результатів перевірки дисертація позивача за пошуковими базами Anti-Plagiarism v-15.257 та «Turnitin». Відтак, на думку позивача, спірне рішення відповідача ґрунтується на однобічно і неповно встановлених обставинах, без дослідження та надання оцінки документам, які були надані позивачем на спростування доводів скарги.

Водночас Нацагентство та його Комітет з питань етики, стверджуючи про факти академічного плагіату в дисертації позивача (без наведення об`єктивних даних) не обґрунтували та не підтвердили належними, допустимим доказами, що за результатами розгляду скарги, оригінальність тексту наукової роботи становить менше 90%, обмежившись наведенням збігів у поданій таблиці, долученій до скарги.

15.11.2023 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вкотре вказав на те, що дана справи не повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, наполягав на тому, що приймаючи оскаржувані рішення Національне агентство діяло у межах та у спосіб визначений чинним законодавством.

Ухвалою суду від 12.12.2023 відмовлено в задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі.

Інших заяв по суті до суду не надходило.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що 08.05.2023 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти надійшла в електронній формі скарга від кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника ОСОБА_2 щодо виявлення у захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 Київського національного університету будівництва і архітектури дисертації Аксельрода Р.Б. «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, фактів академічного плагіату.

Відповідна скарга була зареєстрована у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти за вх. № 10-АД.

Секретаріат Національного агентства здійснив перевірку поданої скарги та склав Звіт від 15.05.2023 про результати перевірки на відповідність вимогам п. 6-7 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації скарги/повідомлення ОСОБА_2 від 08.05.2023 за № 10-АД та передав його разом із відповідною скаргою та доданими до неї документами на розгляд Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі Комітет з питань етики).

26.05.2023 Комітет з питань етики на своєму засіданні ухвалив рішення №19 (32) про прийняття скарги/повідомлення ОСОБА_2 до розгляду, обрав доповідача по справі та доручив секретаріату Національного агентства здійснити перевірку викладених у скарзі відомостей щодо наявності у дисертації ОСОБА_1 «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, фактів академічного плагіату та передати доповідачу звіт перевірки дисертації за допомогою програмних засобів визначення унікальності тексту та інших відомостей по суті скарги.

Крім того, копію скарги було надіслано до закладу, спеціалізована вчена рада якого прийняла відповідне рішення, а саме до Київського національного університету будівництва і архітектури та особі, стосовно дисертації та/або наукових публікацій якої подано скаргу/повідомлення - ОСОБА_1 , а також оприлюднено на офіційному сайті Національного агентства.

В подальшому, як повідомив у відзиві на позовну заяву представник відповідача, на адресу Національного агентства згідно п. 16 Порядку розгляду скарг надійшло письмове пояснення від закладу, в якому відбувся захист дисертаційного дослідження (в.о. ректора Київського національного університету будівництва і архітектури Д. Чернишева №02-1.9/412 від 18.07.2023). Також, своїм правом надати пояснення скористався і позивач, а саме були надані пояснення №1620 від 08.08.2023.

За твердженням сторони відповідача, вищезазначені письмові пояснення були враховані Національним агентством та доданні до матеріалів справи.

За дорученням доповідачки за справою секретаріат Національного агентства здійснив перевірку викладених у скарзі відомостей. 03.08.2023 доповідачці був наданий звіт про результати перевірки за скаргою ОСОБА_2 за допомогою програмних засобів визначення унікальності тексту та встановлення інших відомостей на підставі виявлення в дисертації Р.Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств» текстових збігів без посилання на джерела.

25.08.2023 Комітет з питань етики на своєму засіданні ухвалив рішення №33 (46) яким вирішив внести на розгляд Національного агентства подання про виявлення у дисертації ОСОБА_1 «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств» фактів академічного плагіату.

В подальшому, Національним агентством на своєму засіданні 26.09.2023 (протокол № 15 (44)) було розглянуто подання Комітету з питань етики (рішення від 25.08.2023 № 33 (46)) та вирішено встановити в захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р. Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, факти академічного плагіату, звернутись до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення Р. Аксельрода наукового ступеня доктора економічних наук, надіслати до Міністерства освіти і науки України копію прийнятого рішення разом з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення, а також візуального порівняння, фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання.

Позивач вважає здійснення Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти дій щодо проведення перевірки наявності фактів академічного плагіату у захищеній 10.11.2022 дисертації Р. Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств» протиправними і такими, що здійснюються відповідачем за відсутності у нього передбачених законом повноважень.

Позивач вважає протиправними вищезазначені рішення та дії Національного агентства щодо позбавлення Р. Аксельрода наукового ступеня доктора економічних наук, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Оцінюючи спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

При цьому, згідно з положеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України на вирішення адміністративного суду може бути переданий публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

У цьому контексті, при встановленні того факту, чи носить спір позивача та відповідача ознаки публічно-правового та відповідно може розглядатися адміністративним судом необхідно враховувати наступні положення законодавства України.

Закон України «Про вищу освіту» передбачає наступне:

- частина 6 статті 6 виявлення фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації у захищеній здобувачем дисертації є підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження йому ступеня доктора філософії та видачу відповідного диплома. У разі встановлення відповідно до законодавства у кваліфікаційній роботі здобувача ступеня доктора філософії фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації та/або порушення встановленої законодавством процедури захисту дисертації рішення разової спеціалізованої вченої ради про присудження ступеня доктора філософії скасовується закладом вищої освіти чи науковою установою, в якому (якій) вона була утворена, або Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- частина 2 статті 17 Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

- частина 9 статті 19 у складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Комітет з питань діяльності разових спеціалізованих вчених рад, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для попереднього розгляду питань, що належать до його компетенції. Комітет з питань етики розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачає:

- частина 7 статті 28-1 (діє з 18.04.2021) скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук у разі встановлення відповідно до законодавства фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти здійснюються у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржено відповідно до законодавства.

Статут Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244, передбачає:

- пункт 9 Національне агентство скасовує рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

- пункт 21 Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також здійснює інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.

Порядок розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затверджений на засіданні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 21 червня 2022 року (протокол № 10 (15), передбачає:

- пункт 2 Національне агентство здійснює діяльність у сфері розгляду і вирішення скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації відповідно до Законів України «Про освіту», «;Про вищу освіту», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», затверджених Кабінетом Міністрів України Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, цього Порядку, Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Додаток «Перелік та повноваження комітетів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» до Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого протоколом засідання № 2 Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 25 лютого 2019 року, передбачає, що Комітет з питань етики: - розглядає звернення, заяви і скарги щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій та інших порушень академічної доброчесності; - виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.

Таким чином, використана у зазначених вище нормативних положеннях нормативна конструкція «академічний плагіат» свідчить про те, що встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату є одним із повноважень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і здійснюючи реалізацію такого повноваження Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти реалізує покладені на нього законами України та Статутом публічно-владні управлінські функції, тобто діє у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України як суб`єкт владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого можуть бути предметом оскарження у адміністративному суді.

Від так, незалежно від того, чи Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти вчиняє дії або приймає рішення на засіданні усім складом цього органу, чи через свої структурні підрозділи або посадових осіб, якщо такі дії чи рішення спрямовані на реалізацію повноважень цього органу, то відповідно спори, які виникають у цьому процесі є публічно-правовими за своєю суттю.

Відносини, які виникають у процесі встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату між Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та особою, наукова праця якої перевіряється, не є відносинами рівних суб`єктів, а такі відносини виникають саме у зв`язку із виконанням Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти своїх функцій, тобто відповідні правовідносини за своєю суттю є публічно-правовими, а не приватноправовими та реалізуються за принципом «влада-підпорядкування».

З огляду на викладене, оскільки відповідачем розпочата офіційна процедура реалізації його повноважень щодо встановлення академічного плагіату, то відповідно ним здійснюються публічно-владні управлінські функції, а тому спір, який виник у зв`язку з виконанням зазначених функцій є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Від так, реалізуючи свої функції відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен дотримуватися критеріїв, передбачених у статті 2 КАС України, згідно яких рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені), зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного суд констатує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, може діяти лише на виконання закону та лише за умов і обставин, визначених відповідним законом.

Зазначені вище положення Закону України «Про вищу освіту», Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації дають підстави для висновку, що відповідач вправі встановлювати наявність, зокрема, такого порушення академічної доброчесності як академічний плагіат.

З огляду на викладене суд критично оцінює наведені в позовній заяві посилання сторони позивача щодо здійснення Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти дій пов`язаних з проведенням перевірки наявності фактів академічного плагіату у захищеній 10.11.2022 дисертації Р. Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств» за відсутності у нього передбачених законом повноважень, адже такі повноваження прямо передбачені вищенаведеними нормами чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Разом з тим, надаючи правову оцінку рішенню Національного агентства від 26.09.2023 про виявлення порушення академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 на тему «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», суд виходить з такого.

Як слідує з оскаржуваного рішення та повідомлено відповідачем у відзиві на позовну заяву, формування висновків про наявність в захищеній позивачем 10.11.2022 дисертації фактів академічного плагіату базувалось на інформації, отриманої за допомогою програмного забезпечення Strikeplagiarism.com та Unicheck, завданням яких є надання інформації, яка дозволяє ідентифікувати кількість запозичень в уже згадуваному тексті і їх джерелах. Системи виявляють фрагменти аналізованого документа, ідентичні текстам, розміщеним в порівняльній базі даних, включно з текстами, котрі відмічені лапками, виносками і фрагментами, які не захищені авторським правом (наприклад, правові акти).

У відзиві відповідача зазначив, що за допомогою даного програмного забезпечення було проведене якісно-кількісне дослідження тексту дисертації ОСОБА_1 на основі якого і були зроблені висновки щодо характеру документа, сформульовані завдання перевірки по суті скарги та визначені шляхи і методи перевірки наявності/відсутності у ньому неправомірних запозичень з наукових текстів інших авторів, а також верифікації отриманих даних. 03.08.2023 був складений звіт про результати перевірки за скаргою ОСОБА_3 за допомогою програмних засобів визначення унікальності тексту та встановлення інших відомостей на підставі виявлення в дисертації Р. Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств».

В свою чергу, представник позивача у додаткових поясненнях звернув увагу на те, що процедура проведення відповідної перевірки, що відображена у Підсумковому звіті (доданий до письмових заперечень відповідача) процедура проведення перевірки викликає сумніви в результатах такої перевірки.

При дослідженні відповідного Підсумкового звіту за результатами перевірки дисертації за допомогою програмних засобів визначення унікальності тексту та встановлення інших відомостей по суті скарги ОСОБА_3 щодо позбавлення Р.Аксельрода наукового ступеня доктора економічних наук на підставі виявлених в його дисертації фактів плагіату (далі - Підсумковий звіт), судом встановлено наступне.

Як свідчить зміст Підсумкового звіту, на першому етапі «пілотної» перевірки було здійснено 4 спроби, у ході яких неодноразово були змінені параметри роботи програмного забезпечення і налаштування. Зокрема, як зазначено у Підсумковому звіті в частині:

- ресурсів для пошуку джерел порівняння;

- налаштування алгоритмів програмного забезпечення StrikePlagiarism.com щодо пошуку збігів тексту дисертації з текстами, що оприлюднені на відкритих ресурсах мережі Internet, а також з текстами дисертацій, які зберігаються у базі Національного репозитарію академічних текстів Укр/НТЕГ;

- додатково використовувалися налаштування системи, які мали виключити можливість «автоперевірки» (тобто порівняння різних копій одного й того самого тексту дисертації та/або дисертації з іншими текстами того самого автора);

В той же час особою, яка складала Підсумковий звіт, зроблено наступний висновок: «... незважаючи на вжиті заходи та додаткові налаштування, системою були переважно встановлені «автозбіги»: різних копій дисертації Р.Аксельрода [...] та з його ж публікаціями...» [...] «Визначені таким чином системою відсотки подібності через їх високі значення перешкоджали пошуку результатів на інших веб-ресурсах».

В подальшому результати перевірки за допомогою програмного забезпечення Unicheck вказували, на переконання особи, яка складала Підсумковий звіт, на « …. необхідність проведення подальшого пошуку збігів за допомогою системи, застосовуючи коригування її робочих налаштувань».

Описуючи другий «базовий» етап перевірки особою, яка складала Підсумковий звіт, вказується на необхідність перед початком здійснення 3 спроб перевірки здійснити коригування налаштувань алгоритмів програмного забезпечення StrikePlagiarism.com, «що забезпечувало односпрямований пошук збігів тексту дисертації [...] з текстами, що оприлюднені на відкритих ресурсах мережі Internet».

В результаті другого «базового» етапу перевірки особою, яка складала Підсумковий звіт, було виявлено «…що не зважаючи на спеціальні налаштування, й на цьому етапі системо частково було проведено «автоперевірку» тексту дисертації з текстом автореферату Р.Б. Аксельрода на сайті КНУБА, та публікаціями, у яких представлено результати його дисертаційного дослідження. Разом із кількома нерелевантними текстами на відкритих веб-ресурсах ці результати вплинули на визначений загальний рівень унікальності тексту досліджуваної дисертації». Ступінь вказаного впливу на результати перевірки у Підсумковому звіті не розкривається.

Описуючи третій «цільовий (фокусний)» етап перевірки на предмет пошуку текстових збігів щодо неправомірного використання наукових текстів-джерел у Підсумковому звіті вказує, що пошук текстових збігів здійснювався одноразово та «винятково» з внутрішньої бази програмного забезпечення». Разом з тим, надалі у Підсумковому звіті зазначається про те, що «…..з метою отримання уточнених даних щодо рівня унікальності тексту дисертації.» перевірка була здійснена програмними засобами з використанням пошуку (в тому числі) у мережі Internet, у робочих налаштуваннях системи та онлайн сервісу. При цьому, на попередньому етапі, як зазначено у Підсумковому звіті, особою, яка складала відповідний звіт особисто до «внутрішньої бази» програмного забезпечення було завантажено додаткові файли наведених у Підсумковому звіті публікацій, та здійснено порівняння дисертації із внутрішньою базою системи.

На даному завершальному етапі особою, яка складала Підсумковий звіт, вказується, що текст, який підлягав перевірці через обмеження довжини тексту онлайн сервісу був поділений на частини, шляхом створення нових файлів та проведено 3 перевірки, в той час як згідно визначеного завдання кінцевий етап мав полягати в одноразовій (єдиній) спробі перевірки.

В подальшому, всупереч меті і завданню 3 етапу перевірки, було проведене візуальне зіставлення тексту навчального видання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Менеджмент організацій: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К., 2016.

За підсумками опрацювання результатів «базової» та «фокусованої» перевірки дисертації програмним забезпеченням результати перевірки були представлені у вигляді таблиці, у якій відображено, які саме текстові і нетекстові фрагменти та з яких публікацій інших авторів були, як стверджує відповідач, запозичені ОСОБА_1 без вказівки на відповідні джерела.

З огляду на вищенаведене і враховуючи зміст Підсумкового звіту, суд погоджується з наведеними стороною позивача у додаткових поясненнях твердженнями, що процедура перевірки зазнавала постійного коригування та втручання у налаштування програмного забезпечення на власний розсуд особи, яка використовувала програмне забезпечення.

Зі змісту Підсумкового звіту слідує, що були здійснені неодноразові спроби перевірки одного і того ж масиву даних, із різними змінами алгоритму перевірки і налаштувань; на власний розсуд особи, яка складала Підсумковий звіт, здійснено доповнення «внутрішньої бази» програмного забезпечення додатковими файлами публікацій; застосовано методи і способи, які не відповідали технічному завданню та меті перевірки.

В контексті наведеного суд також враховує, що сформований за наслідками проведеної перевірки Підсумковий звіт, як і порівняльна таблиця щодо докторської дисертації ОСОБА_1 не містять чітко визначеного відсоткового значення виявленого в перевіряємій дисертації фактів плагіату.

Слід зазначити, що розглядаючи подану ОСОБА_6 скаргу про порушення позивачем академічної доброчесності, відповідач мав надавати оцінку фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність академічного плагіату в науковій дисертації позивача, використовуючи відомості, отримані з будь-яких джерел у порядку, встановленому законодавством.

З цього приводу суд враховує, що Київським національним університетом будівництва і архітектури (далі - КНУБА), відповідно до Положення заходи щодо підтримки академічної доброчесності в КНУБ, також проведено перевірку на оригінальність тексту дисертації Р.Б. Аксельрода. за допомогою програмного забезпечення Anti-Plagiarism v-15.257.

З матеріалів справи слідує, що головним розпорядником/розробником програмного забезпечення Anti-Plagiarism v-15.257 виступає Хмельницький національний університет з яким Київським національним університетом будівництва і архітектури було укладено договір №627 від 22.12.2021 про надання супроводу програмного забезпечення для виконання аналізу документів у зазначеній системі.

Так, довідкою перевірки від 31.08.2022, яка виконана КНУБА з використанням спеціального програмного забезпечення Anti-Plagiarism v-15.257 показник оригінальності твору (кількісний показник, виражений у відсотках, який відображає співвідношення авторського тексту до загального обсягу (твору) дисертаційної роботи ОСОБА_1 становить 94%. Рекомендований оптимальний показник унікальності для дисертаційних робіт становить 90%.

Відповідно до довідки від 31.08.2022 результат перевірки 6% (100-94) становлять лексеми та символи, тим самим довідкою підтверджено відсутність будь-яких залучення текстів інших авторів (рубрика «першоджерело» в довідці немає посилань).

При проведенні попереднього розгляду дисертації трьома членами Спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10, як фахівцями (експертами) з предметної області дослідження, повний текст звіту подібності (отриманого за результатами комп`ютерної перевірки тексту дисертації) було ретельно опрацьовано з подальшим аналізом виявлених текстових збігів.

Комісія дійшла до висновку, що запозичення є фрагментарними - містять поширені конструкції, загальновідомі терміни, сталі вирази та звороти і стосуються лише розділу 1 та розділу 2 дисертаційної роботи, де здійснено висвітлення стану вивчення проблеми (огляд та аналіз) літератури та різних точок зору науковців за тематикою дослідження, що жодним чином не впливає на отримані автором наукові результати роботи. Відповідно, відсутні факти привласнення ідей, результатів досліджень або копіювання чужої наукової роботи без визнання її авторства чи оприлюднення результату, отриманого іншою людиною під своїм ім`ям.

Вищезазначене програмне забезпечення Anti-Plagiarism v-15.257 дозволяє використовувати достатньо розгалужену базу порівняння для виявлення текстових запозичень, враховуючи, що ї користувачами є на сьогоднішній день більш ніж 400 закордонних і вітчизняних наукових установ та закладів вищої освіти. як приклад: у тому числі Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (КНЕУ), в репозитарії якого знаходиться робота ОСОБА_7 (про яку йде мова в скарзі ОСОБА_8 ). Але при цьому, пошукова база Anti-Plagiarism v-15.257, що має доступ до даного електронного ресурсу (репозитарію КНЕУ), у звіті про оригінальність дисертаційної роботи у вказівках про відсоткові частки текстових запозичень роботу ОСОБА_9 не зазначає.

В свою чергу, Національне агентство та його Комітет з питань етики, стверджуючи про факти академічного плагіату в дисертації Р.Б. Аксельрода (без наведення об`єктивних даних та числових показників), не обґрунтували та не підтвердили належними, допустимим доказами, що за результатами розгляду скарги, оригінальність тексту наукової роботи становить менше допустимого відсоткового розміру, обмежившись наведенням збігів у таблиці.

В свою чергу, в Підсумковому звіті наявні відсоткові значенні збігів наведені по відношенню до певних публікацій-джерел запозичення, та не дають можливості чітко встановити відсоток відповідних збігів в порівнянні із загальним розміром об`єкту перевірки (дисертації). Тобто, зміст сформованого відповідачем Підсумкового звіту, на відміну від результатів отриманих за допомогою пошукової бази Anti-Plagiarism v-15.257, не відображає співвідношення авторського тексту до загального обсягу твору дисертаційної роботи ОСОБА_1 .

З огляду на викладене суд вважає, що відповідачем оскаржуване рішення прийняте на підставі відомостей, зміст яких не дає змоги чітко встановити співвідношення авторського тексту до загального обсягу (твору) дисертаційної роботи ОСОБА_1 .

В той же час відповідна інформація наявна у сформованій довідці перевірки від 31.08.2022, яка виконана КНУБА з використанням спеціального програмного забезпечення Anti-Plagiarism v-15.257.

Разом з тим, відповідач приймаючи спірне рішення не навів належних обґрунтування неврахування інформації, отриманої за допомогою програмного забезпечення Anti-Plagiarism v-15.257, не вжило заходів щодо отримання роз`яснень з приводу відображених у довідці перевірки від 31.08.2022 числових показників.

Отже, на переконання суду, вчинивши неодноразові втручання в роботу програмного забезпечення Strikeplagiarism.com та Unicheck та отримавши неоднозначні результати щодо виявлених збігів в дисертаційній роботі ОСОБА_1 та інших публікаціях, що слугували джерелами запозичення, та залишивши позаувагою відомостей, попередньо отриманих за допомогою програмного забезпечення Anti-Plagiarism v-15.257, Нацагентство та його Комітет з питань етики стверджуючи про факти академічного плагіату в дисертаційній роботі ОСОБА_1 належним чином не обґрунтували та не підтвердили належними, допустимим доказами, що за результатами розгляду скарги, оригінальність тексту наукової роботи становить менше 90 %.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не здійснено усіх необхідних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б сформувати висновок про наявність в захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р. Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, факти академічного плагіату.

У процесі надання юридичної оцінки рішенням, як Комітету з питань етики, так і Національного агентства, суд має повну юрисдикцію, яка не обмежується тільки з`ясуванням наявності визначених формальних підстав для скасування таких рішень. Суд мусить також ретельно дослідити дотримання відповідачем під час ухвалення оскарженого рішення вимог щодо його вмотивованості. Оцінка мотивів та обґрунтованості оскарженого рішення та підстав його прийняття не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Наведена вище позиція також відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював правові позиції, згідно з якими національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди мусять дослідити такі акти, якщо їхня об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (§44 рішення ЄСПЛ від 22 листопада 1995 року в справі "Брайєн проти Сполученого Королівства" (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM); §§156-157, 159 рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року в справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); §§47-56 рішення ЄСПЛ від 2 грудня 2010 року в справі "Путтер проти Болгарії" (CASE OF PUTTER v. BULGARIA).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному ж випадку, враховуючи усі наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що оскаржуване у даній справі рішення оформлене протоколом засідання від 26.09.2023 № 15 (44) [питання третє], яким встановлено в захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р. Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, факти академічного плагіату не відповідає вимогам ст. 2 КАС України, адже прийняте відповідачем без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

При цьому суд не вдається до оцінки інших доводів сторін, зокрема в частині вимог відповідача про усунення позивачем порушення законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки наведені вище висновки суду вказують на помилковість оскаржуваного висновку в частині виявленого за результатами моніторингу порушення, а тому дають самостійні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

Обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення (пункт 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень).

Перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання про задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, оформлене протоколом засідання від 26.09.2023 № 15 (44) [питання третє], яким встановлено в захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р. Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, факти академічного плагіату.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (вул. Володимира Винниченка, буд. 5, м. Київ, 02222, код ЄДРПОУ 40927307)

Третя особа: Міністерство освіти та науки України (просп. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна