Постанова

від 08.04.2024 по справі 120/14882/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/14882/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції -Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

08 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року (ухвалене в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство освіти і науки України про визнання рішення протиправним,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду із позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство освіти і науки України про визнання рішення протиправним.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

07 лютого 2024 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 лютого 2024 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів та доводи відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 08.05.2023 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти надійшла в електронній формі скарга від кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника ОСОБА_2 щодо виявлення у захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 Київського національного університету будівництва і архітектури дисертації ОСОБА_1 «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, фактів академічного плагіату.

Відповідна скарга була зареєстрована у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти за вх. № 10-АД.

Секретаріат Національного агентства здійснив перевірку поданої скарги та склав Звіт від 15.05.2023 про результати перевірки на відповідність вимогам п. 6-7 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації скарги/повідомлення ОСОБА_2 від 08.05.2023 за № 10-АД та передав його разом із відповідною скаргою та доданими до неї документами на розгляд Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі Комітет з питань етики).

26.05.2023 Комітет з питань етики на своєму засіданні ухвалив рішення №19 (32) про прийняття скарги/повідомлення ОСОБА_2 до розгляду, обрав доповідача по справі та доручив секретаріату Національного агентства здійснити перевірку викладених у скарзі відомостей щодо наявності у дисертації ОСОБА_1 «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, фактів академічного плагіату та передати доповідачу звіт перевірки дисертації за допомогою програмних засобів визначення унікальності тексту та інших відомостей по суті скарги.

Крім того, копію скарги було надіслано до закладу, спеціалізована вчена рада якого прийняла відповідне рішення, а саме до Київського національного університету будівництва і архітектури та особі, стосовно дисертації та/або наукових публікацій якої подано скаргу/повідомлення - ОСОБА_1 , а також оприлюднено на офіційному сайті Національного агентства.

В подальшому, на адресу Національного агентства згідно п. 16 Порядку розгляду скарг надійшло письмове пояснення від закладу, в якому відбувся захист дисертаційного дослідження (в.о. ректора Київського національного університету будівництва і архітектури Д. Чернишева №02-1.9/412 від 18.07.2023). Також, своїм правом надати пояснення скористався і позивач, а саме були надані пояснення №1620 від 08.08.2023.

За дорученням доповідачки за справою секретаріат Національного агентства здійснив перевірку викладених у скарзі відомостей. 03.08.2023 доповідачці був наданий звіт про результати перевірки за скаргою ОСОБА_2 за допомогою програмних засобів визначення унікальності тексту та встановлення інших відомостей на підставі виявлення в дисертації Р.Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств» текстових збігів без посилання на джерела.

25.08.2023 Комітет з питань етики на своєму засіданні ухвалив рішення №33 (46) яким вирішив внести на розгляд Національного агентства подання про виявлення у дисертації ОСОБА_1 «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств» фактів академічного плагіату.

В подальшому, Національним агентством на своєму засіданні 26.09.2023 (протокол № 15 (44)) було розглянуто подання Комітету з питань етики (рішення від 25.08.2023 № 33 (46)) та вирішено встановити в захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р. Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, факти академічного плагіату, звернутись до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення Р. Аксельрода наукового ступеня доктора економічних наук, надіслати до Міністерства освіти і науки України копію прийнятого рішення разом з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення, а також візуального порівняння, фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання.

Позивач вважає здійснення Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти дій щодо проведення перевірки наявності фактів академічного плагіату у захищеній 10.11.2022 дисертації Р. Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств» протиправними і такими, що здійснюються відповідачем за відсутності у нього передбачених законом повноважень, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

При цьому, згідно з положеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України на вирішення адміністративного суду може бути переданий публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

У цьому контексті, при встановленні того факту, чи носить спір позивача та відповідача ознаки публічно-правового та відповідно може розглядатися адміністративним судом необхідно враховувати наступні положення законодавства України.

Закон України «Про вищу освіту» передбачає наступне:

- частина 6 статті 6 виявлення фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації у захищеній здобувачем дисертації є підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження йому ступеня доктора філософії та видачу відповідного диплома. У разі встановлення відповідно до законодавства у кваліфікаційній роботі здобувача ступеня доктора філософії фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації та/або порушення встановленої законодавством процедури захисту дисертації рішення разової спеціалізованої вченої ради про присудження ступеня доктора філософії скасовується закладом вищої освіти чи науковою установою, в якому (якій) вона була утворена, або Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- частина 2 статті 17 Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

- частина 9 статті 19 у складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Комітет з питань діяльності разових спеціалізованих вчених рад, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для попереднього розгляду питань, що належать до його компетенції. Комітет з питань етики розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачає:

- частина 7 статті 28-1 (діє з 18.04.2021) скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук у разі встановлення відповідно до законодавства фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти здійснюються у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржено відповідно до законодавства.

Статут Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244, передбачає:

- пункт 9 Національне агентство скасовує рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

- пункт 21 Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також здійснює інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.

Порядок розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затверджений на засіданні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 21 червня 2022 року (протокол № 10 (15), передбачає:

- пункт 2 Національне агентство здійснює діяльність у сфері розгляду і вирішення скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації відповідно до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», затверджених Кабінетом Міністрів України Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, цього Порядку, Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Додаток «Перелік та повноваження комітетів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» до Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого протоколом засідання № 2 Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 25 лютого 2019 року, передбачає, що Комітет з питань етики: - розглядає звернення, заяви і скарги щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій та інших порушень академічної доброчесності; - виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.

Таким чином, використана у зазначених вище нормативних положеннях нормативна конструкція «академічний плагіат» свідчить про те, що встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату є одним із повноважень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і здійснюючи реалізацію такого повноваження Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти реалізує покладені на нього законами України та Статутом публічно-владні управлінські функції, тобто діє у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України як суб`єкт владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого можуть бути предметом оскарження у адміністративному суді.

Від так, незалежно від того, чи Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти вчиняє дії або приймає рішення на засіданні усім складом цього органу, чи через свої структурні підрозділи або посадових осіб, якщо такі дії чи рішення спрямовані на реалізацію повноважень цього органу, то відповідно спори, які виникають у цьому процесі є публічно-правовими за своєю суттю.

Відносини, які виникають у процесі встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату між Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та особою, наукова праця якої перевіряється, не є відносинами рівних суб`єктів, а такі відносини виникають саме у зв`язку із виконанням Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти своїх функцій, тобто відповідні правовідносини за своєю суттю є публічно-правовими, а не приватноправовими та реалізуються за принципом «влада-підпорядкування».

З огляду на викладене, оскільки відповідачем розпочата офіційна процедура реалізації його повноважень щодо встановлення академічного плагіату, то відповідно ним здійснюються публічно-владні управлінські функції, а тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спір який виник у зв`язку з виконанням зазначених функцій є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Від так, реалізуючи свої функції відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен дотримуватися критеріїв, передбачених у статті 2 КАС України, згідно яких рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені), зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного суд констатує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, може діяти лише на виконання закону та лише за умов і обставин, визначених відповідним законом.

Зазначені вище положення Закону України «Про вищу освіту», Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації дають підстави для висновку, що відповідач вправі встановлювати наявність, зокрема, такого порушення академічної доброчесності як академічний плагіат.

Надаючи правову оцінку доводам апелянта з приводу правомірності дій відповідача при винесенні рішення Національного агентства від 26.09.2023 про виявлення порушення академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 на тему «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», колегія суддів вказує слідуюче.

Як слідує з оскаржуваного рішення, формування висновків про наявність в захищеній позивачем 10.11.2022 дисертації фактів академічного плагіату базувалось на інформації, отриманої за допомогою програмного забезпечення Strikeplagiarism.com та Unicheck, завданням яких є надання інформації, яка дозволяє ідентифікувати кількість запозичень в уже згадуваному тексті і їх джерелах. Системи виявляють фрагменти аналізованого документа, ідентичні текстам, розміщеним в порівняльній базі даних, включно з текстами, котрі відмічені лапками, виносками і фрагментами, які не захищені авторським правом (наприклад, правові акти).

Апелянт вказує, що за допомогою даного програмного забезпечення було проведене якісно-кількісне дослідження тексту дисертації ОСОБА_1 на основі якого і були зроблені висновки щодо характеру документа, сформульовані завдання перевірки по суті скарги та визначені шляхи і методи перевірки наявності/відсутності у ньому неправомірних запозичень з наукових текстів інших авторів, а також верифікації отриманих даних. 03.08.2023 був складений звіт про результати перевірки за скаргою ОСОБА_3 за допомогою програмних засобів визначення унікальності тексту та встановлення інших відомостей на підставі виявлення в дисертації ОСОБА_4 «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств».

В свою чергу, позивач звертає увагу на те, що процедура проведення відповідної перевірки, що відображена у Підсумковому звіті (доданий до письмових заперечень відповідача) процедура проведення перевірки викликає сумніви в результатах такої перевірки.

При дослідженні відповідного Підсумкового звіту за результатами перевірки дисертації за допомогою програмних засобів визначення унікальності тексту та встановлення інших відомостей по суті скарги ОСОБА_3 щодо позбавлення Р.Аксельрода наукового ступеня доктора економічних наук на підставі виявлених в його дисертації фактів плагіату (далі - Підсумковий звіт), судом встановлено наступне.

Як свідчить зміст Підсумкового звіту, на першому етапі «пілотної» перевірки було здійснено 4 спроби, у ході яких неодноразово були змінені параметри роботи програмного забезпечення і налаштування. Зокрема, як зазначено у Підсумковому звіті в частині:

- ресурсів для пошуку джерел порівняння;

- налаштування алгоритмів програмного забезпечення StrikePlagiarism.com щодо пошуку збігів тексту дисертації з текстами, що оприлюднені на відкритих ресурсах мережі Internet, а також з текстами дисертацій, які зберігаються у базі Національного репозитарію академічних текстів Укр/НТЕГ;

- додатково використовувалися налаштування системи, які мали виключити можливість «автоперевірки» (тобто порівняння різних копій одного й того самого тексту дисертації та/або дисертації з іншими текстами того самого автора);

В той же час особою, яка складала Підсумковий звіт, зроблено наступний висновок: «... незважаючи на вжиті заходи та додаткові налаштування, системою були переважно встановлені «автозбіги»: різних копій дисертації ОСОБА_4 [...] та з його ж публікаціями...» [...] «Визначені таким чином системою відсотки подібності через їх високі значення перешкоджали пошуку результатів на інших веб-ресурсах».

В подальшому результати перевірки за допомогою програмного забезпечення Unicheck вказували, на переконання особи, яка складала Підсумковий звіт, на « …. необхідність проведення подальшого пошуку збігів за допомогою системи, застосовуючи коригування її робочих налаштувань».

Описуючи другий «базовий» етап перевірки особою, яка складала Підсумковий звіт, вказується на необхідність перед початком здійснення 3 спроб перевірки здійснити коригування налаштувань алгоритмів програмного забезпечення StrikePlagiarism.com, «що забезпечувало односпрямований пошук збігів тексту дисертації [...] з текстами, що оприлюднені на відкритих ресурсах мережі Internet».

В результаті другого «базового» етапу перевірки особою, яка складала Підсумковий звіт, було виявлено «…що не зважаючи на спеціальні налаштування, й на цьому етапі системо частково було проведено «автоперевірку» тексту дисертації з текстом автореферату Р.Б. Аксельрода на сайті КНУБА, та публікаціями, у яких представлено результати його дисертаційного дослідження. Разом із кількома нерелевантними текстами на відкритих веб-ресурсах ці результати вплинули на визначений загальний рівень унікальності тексту досліджуваної дисертації». Ступінь вказаного впливу на результати перевірки у Підсумковому звіті не розкривається.

Описуючи третій «цільовий (фокусний)» етап перевірки на предмет пошуку текстових збігів щодо неправомірного використання наукових текстів-джерел у Підсумковому звіті вказує, що пошук текстових збігів здійснювався одноразово та «винятково» з внутрішньої бази програмного забезпечення». Разом з тим, надалі у Підсумковому звіті зазначається про те, що «…..з метою отримання уточнених даних щодо рівня унікальності тексту дисертації.» перевірка була здійснена програмними засобами з використанням пошуку (в тому числі) у мережі Internet, у робочих налаштуваннях системи та онлайн сервісу. При цьому, на попередньому етапі, як зазначено у Підсумковому звіті, особою, яка складала відповідний звіт особисто до «внутрішньої бази» програмного забезпечення було завантажено додаткові файли наведених у Підсумковому звіті публікацій, та здійснено порівняння дисертації із внутрішньою базою системи.

На даному завершальному етапі особою, яка складала Підсумковий звіт, вказується, що текст, який підлягав перевірці через обмеження довжини тексту онлайн сервісу був поділений на частини, шляхом створення нових файлів та проведено 3 перевірки, в той час як згідно визначеного завдання кінцевий етап мав полягати в одноразовій (єдиній) спробі перевірки.

В подальшому, всупереч меті і завданню 3 етапу перевірки, було проведене візуальне зіставлення тексту навчального видання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 Менеджмент організацій: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К., 2016.

За підсумками опрацювання результатів «базової» та «фокусованої» перевірки дисертації програмним забезпеченням результати перевірки були представлені у вигляді таблиці, у якій відображено, які саме текстові і нетекстові фрагменти та з яких публікацій інших авторів були, як стверджує відповідач, запозичені ОСОБА_7 Аксельродом без вказівки на відповідні джерела.

З огляду на вищенаведене і враховуючи зміст Підсумкового звіту, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що процедура перевірки зазнавала постійного коригування та втручання у налаштування програмного забезпечення на власний розсуд особи, яка використовувала програмне забезпечення.

Зі змісту Підсумкового звіту слідує, що були здійснені неодноразові спроби перевірки одного і того ж масиву даних, із різними змінами алгоритму перевірки і налаштувань; на власний розсуд особи, яка складала Підсумковий звіт, здійснено доповнення «внутрішньої бази» програмного забезпечення додатковими файлами публікацій; застосовано методи і способи, які не відповідали технічному завданню та меті перевірки.

В контексті наведеного суд також враховує, що сформований за наслідками проведеної перевірки Підсумковий звіт, як і порівняльна таблиця щодо докторської дисертації Р.Б Аксельрода не містять чітко визначеного відсоткового значення виявленого в перевіряємій дисертації фактів плагіату.

Слід зазначити, що розглядаючи подану ОСОБА_8 скаргу про порушення позивачем академічної доброчесності, відповідач мав надавати оцінку фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність академічного плагіату в науковій дисертації позивача, використовуючи відомості, отримані з будь-яких джерел у порядку, встановленому законодавством.

Колегія суддів звертає увагу, що Київським національним університетом будівництва і архітектури (далі - КНУБА), відповідно до Положення заходи щодо підтримки академічної доброчесності в КНУБ, також проведено перевірку на оригінальність тексту дисертації ОСОБА_1 . за допомогою програмного забезпечення Anti-Plagiarism v-15.257.

Як встановлено з матеріалів справи, головним розпорядником/розробником програмного забезпечення Anti-Plagiarism v-15.257 виступає Хмельницький національний університет з яким Київським національним університетом будівництва і архітектури було укладено договір №627 від 22.12.2021 про надання супроводу програмного забезпечення для виконання аналізу документів у зазначеній системі.

Так, довідкою перевірки від 31.08.2022, яка виконана КНУБА з використанням спеціального програмного забезпечення Anti-Plagiarism v-15.257 показник оригінальності твору (кількісний показник, виражений у відсотках, який відображає співвідношення авторського тексту до загального обсягу (твору) дисертаційної роботи ОСОБА_1 становить 94%. Рекомендований оптимальний показник унікальності для дисертаційних робіт становить 90%.

Відповідно до довідки від 31.08.2022 результат перевірки 6% (100-94) становлять лексеми та символи, тим самим довідкою підтверджено відсутність будь-яких залучення текстів інших авторів (рубрика «першоджерело» в довідці немає посилань).

При проведенні попереднього розгляду дисертації трьома членами Спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10, як фахівцями (експертами) з предметної області дослідження, повний текст звіту подібності (отриманого за результатами комп`ютерної перевірки тексту дисертації) було ретельно опрацьовано з подальшим аналізом виявлених текстових збігів.

Комісія дійшла до висновку, що запозичення є фрагментарними - містять поширені конструкції, загальновідомі терміни, сталі вирази та звороти і стосуються лише розділу 1 та розділу 2 дисертаційної роботи, де здійснено висвітлення стану вивчення проблеми (огляд та аналіз) літератури та різних точок зору науковців за тематикою дослідження, що жодним чином не впливає на отримані автором наукові результати роботи. Відповідно, відсутні факти привласнення ідей, результатів досліджень або копіювання чужої наукової роботи без визнання її авторства чи оприлюднення результату, отриманого іншою людиною під своїм ім`ям.

Вищезазначене програмне забезпечення Anti-Plagiarism v-15.257 дозволяє використовувати достатньо розгалужену базу порівняння для виявлення текстових запозичень, враховуючи, що ї користувачами є на сьогоднішній день більш ніж 400 закордонних і вітчизняних наукових установ та закладів вищої освіти. як приклад: у тому числі Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (КНЕУ), в репозитарії якого знаходиться робота ОСОБА_9 (про яку йде мова в скарзі ОСОБА_10 ). Але при цьому, пошукова база Anti-Plagiarism v-15.257, що має доступ до даного електронного ресурсу (репозитарію КНЕУ), у звіті про оригінальність дисертаційної роботи у вказівках про відсоткові частки текстових запозичень роботу ОСОБА_11 не зазначає.

В свою чергу, Національне агентство та його Комітет з питань етики, стверджуючи про факти академічного плагіату в дисертації ОСОБА_1 (без наведення об`єктивних даних та числових показників), не обґрунтували та не підтвердили належними, допустимим доказами, що за результатами розгляду скарги, оригінальність тексту наукової роботи становить менше допустимого відсоткового розміру, обмежившись наведенням збігів у таблиці.

Разом з тим, в Підсумковому звіті наявні відсоткові значенні збігів наведені по відношенню до певних публікацій-джерел запозичення, та не дають можливості чітко встановити відсоток відповідних збігів в порівнянні із загальним розміром об`єкту перевірки (дисертації). Тобто, зміст сформованого відповідачем Підсумкового звіту, на відміну від результатів отриманих за допомогою пошукової бази Anti-Plagiarism v-15.257, не відображає співвідношення авторського тексту до загального обсягу твору дисертаційної роботи ОСОБА_1 .

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем оскаржуване рішення прийняте на підставі відомостей, зміст яких не дає змоги чітко встановити співвідношення авторського тексту до загального обсягу (твору) дисертаційної роботи ОСОБА_1 .

В той же час відповідна інформація наявна у сформованій довідці перевірки від 31.08.2022, яка виконана КНУБА з використанням спеціального програмного забезпечення Anti-Plagiarism v-15.257.

Разом з тим, відповідач приймаючи спірне рішення не навів належних обґрунтування неврахування інформації, отриманої за допомогою програмного забезпечення Anti-Plagiarism v-15.257, не вжило заходів щодо отримання роз`яснень з приводу відображених у довідці перевірки від 31.08.2022 числових показників.

Отже, на переконання колегії суддів, вчинивши неодноразові втручання в роботу програмного забезпечення Strikeplagiarism.com та Unicheck та отримавши неоднозначні результати щодо виявлених збігів в дисертаційній роботі ОСОБА_1 та інших публікаціях, що слугували джерелами запозичення, та залишивши позаувагою відомостей, попередньо отриманих за допомогою програмного забезпечення Anti-Plagiarism v-15.257, Нацагентство та його Комітет з питань етики стверджуючи про факти академічного плагіату в дисертаційній роботі ОСОБА_1 належним чином не обґрунтували та не підтвердили належними, допустимим доказами, що за результатами розгляду скарги, оригінальність тексту наукової роботи становить менше 90 %.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не здійснено усіх необхідних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б сформувати висновок про наявність в захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р. Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, факти академічного плагіату.

У процесі надання юридичної оцінки рішенням, як Комітету з питань етики, так і Національного агентства, суд має повну юрисдикцію, яка не обмежується тільки з`ясуванням наявності визначених формальних підстав для скасування таких рішень. Суд мусить також ретельно дослідити дотримання відповідачем під час ухвалення оскарженого рішення вимог щодо його вмотивованості. Оцінка мотивів та обґрунтованості оскарженого рішення та підстав його прийняття не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Наведена вище позиція також відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював правові позиції, згідно з якими національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди мусять дослідити такі акти, якщо їхня об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (§44 рішення ЄСПЛ від 22 листопада 1995 року в справі "Брайєн проти Сполученого Королівства" (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM); §§156-157, 159 рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року в справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); §§47-56 рішення ЄСПЛ від 2 грудня 2010 року в справі "Путтер проти Болгарії" (CASE OF PUTTER v. BULGARIA).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів зазначає, що докази і доказування - один із найважливіших інститутів адміністративного права. Адже саме з допомогою доказів суд з`ясовує дійсні правовідносини сторін, обставини, що мають значення для справи.

Суд зауважує, що докази - це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оспорюваних обставин. Тобто доказом є не факт, не обставина, а фактичні дані.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб`єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з`ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об`єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності,колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що оскаржуване у даній справі рішення оформлене протоколом засідання від 26.09.2023 № 15 (44) [питання третє], яким встановлено в захищеній 10.11.2022 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.10 дисертації Р. Аксельрода «Науково-методологічні засади управління процесами трансформації будівельних підприємств», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, факти академічного плагіату не відповідає вимогам ст. 2 КАС України, адже прийняте відповідачем без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні правові норми і неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права в ході апеляційного розгляду справи не виявлено, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційних скарг відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.