Рішення
від 21.08.2023 по справі 460/9966/23
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2023 року м. Рівне№460/9966/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С. за участю секретаря судового засідання Таргоній К.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача 1: представник В. В. Максименко,

відповідача 2:представник І. А. Непийвода,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доДержавної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинення певних дій, стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі, -позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі, ДПС України, відповідач-1), про:

- визнання протиправним і скасування наказу ДПС України №152 від 07.03.2023 "Про порушення дисциплінарного провадження",

- визнання протиправним і скасування Наказу ДПС України "Про накладення дисциплінарного стягнення" №8-дс від 14.04.2023, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з займаної посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.1 ч.2 ст. 65 Закону №889,

- поновлення на посаді заступника начальника Головного управління Державної податкової служби України в Рівненській області та

- виплату позивачу середньомісячної заробітної плати за період відсторонення від виконання обов`язків.

В обґрунтування позовних вимог, зазначено, що наказом ДПС України №152 від 07.03.2023 порушено дисциплінарне провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарних проступків стосовно позивача та вирішено відсторонити його від виконання посадових обов`язків на час проведення дисциплінарного провадження. Стверджує, що цей наказ винесено відповідачем безпідставно, без достатньої інформації про ймовірне вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, а відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків здійснено невмотивовано. Вважає спірні накази відповідача та своє звільнення з займаної посади протиправними з огляду на те, що відсутні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки жодних фактів неналежного виконання позивачем функцій з координації та контролю за роботою підпорядкованих структурних підрозділів, невиконання чи неналежного виконання посадових обов`язків, порушення правил етичної поведінки, правових чи службово-дисциплінарних норм поведінки при проведенні дисциплінарного провадження відповідачем встановлено не було. Крім того, стверджує про процедурні порушення під час здійснення дисциплінарного провадження, які полягають у формуванні дисциплінарної комісії, у позбавленні його права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження та надання пояснень перед накладенням дисциплінарного стягнення. По суті спору зауважує, що порушені у поданні Дисциплінарної комісії та наказі про накладення дисциплінарного стягнення питання стосуються роботи комісій контролюючого органу, створених відповідно до Порядку № 1165. Вважає застосування до нього дисциплінарного стягнення за рішення, прийняті колегіальним органом, протиправним, позаяк відповідальність має індивідуальний характер. Зауважує, що в матеріалах дисциплінарного провадження, наказі про звільнення не зазначено у чому саме полягає несумлінне та недобросовісне виконання позивачем обов`язків державного службовця під час організації роботи Комісій, роботи із платниками податків, які фігурують в рішеннях Комісій, та до яких негативних наслідків це призвело. За наведеного, вважає спірні накази протиправними, невмотивованими, необґрунтованими, а тому просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 21.04.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення її недоліків. Позивач усунув недоліки позову у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 28.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, витребувано докази та призначено підготовче засідання у справі на 22 травня 2023 року.

16.05.2023 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач-1 заперечив проти задоволення позову. Позиція відповідача обґрунтована тим, що на підставі отриманої інформації установлено ряд фактів щодо встановлення недоліків при відпрацюванні суб`єктів господарювання в рамках виконання вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, що призвело до розповсюдження ймовірного ризикового податкового кредиту. За результатами проведеного аналізу встановлено, що причинами й умовами, які призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності територіального органу, є незабезпечення позивачем (за час виконання обов`язків начальника ГУ ДПС у Рівненській області) належної організації роботи структурних підрозділів та ефективного контролю підлеглих, що призвело до негативних наслідків. Крім того, встановлено несумлінне та недобросовісне виконання обов`язків державного службовця під час організації роботи із зазначеними суб`єктами господарювання. Стверджує, що інтереси служби нерозривно пов`язані з інтересами держави та народу України (оскільки сплачені платниками податки, доходи та збори спрямовуються, зокрема, і на соціальні виплати), а неналежне виконання своїх обов`язків посадовими особами територіальних органів ДПС (які несуть персональну відповідальність за роботу такого територіального органу, як було зазначено вище) є самим порушенням Присяги державного службовця. Щодо посилання позивача на порушення процедури здійснення дисциплінарного провадження, то вважає їх такими, що не відповідають дійсності, оскільки не мають нормативно-правового підґрунтя, а тому не підлягають розгляду. Стосовно наказу №152 від 07.03.2023 «Про порушення дисциплінарного провадження» зауважує, що останній прийнято з метою з`ясування і визначення ступеня вини, характеру та тяжкості вчинення дисциплінарного проступку, а тому його оскарження нормами законів не передбачено. Стосовно стягнення середнього заробітку зауважив, що оскільки виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи, то Державна податкова служба України не може бути суб`єктом задоволення позовних вимог в цій частині. З огляду на викладене, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

18.05.2023 відповідачем подано клопотання про залучення до участі в справі другого відповідача, ГУ ДПС у Рівненській області та додаткові пояснення по справі. За змістом останніх відповідач звертає увагу суду, що спірним наказом ДПС від 14.04.2023 №8-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону №889, в перший робочий день, після виходу на роботу. Відповідно до листа відділу персоналу ГУ ДПС у Рівненській області від 16.05.2023, ОСОБА_1 з 28.03.2023 року по даний час перебуває на лікарняному. Отже, позовна вимога про поновлення на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області є передчасною, оскільки позивач наразі не є звільненою особою у зв`язку з тим, що перебуває на лікарняному.

Протокольною ухвалою суду від 22.05.2023 розгляд справи відкладено до 07.06.2023.

В підготовчому засіданні ухвалою суду від 07.06.2023 задоволено клопотання відповідача-1 від 18.05.2023, залучено до участі у справі у якості другого відповідача Головне управління ДПС у Рівненській області. Розгляд справи розпочато спочатку. Призначено підготовче засідання на 28 червня 2023 року.

Ухвалою від 19.06.2023 задоволено клопотання представника відповідача про участь про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.

27.06.2023 на адресу суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Рівненській області (далі, - ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач-2), за змістом якого останній вважає вимогу позивача про виплату середньомісячної заробітної плати за період відсторонення від виконання посадових обов`язків безпідставною і такою, що до задоволення не підлягає. В обґрунтування своєї позиції, з посиланням на ст. 72 Закону №889, стверджує, що оплата середнього заробітку за час відсторонення від посадових обов`язків можлива лише у тому випадку, якщо у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку та, відповідно, суб`єктом призначення прийнято рішення про закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, чого у даному випадку немає.

Інших заяв по суті учасниками справи не подано.

Ухвалою суду від 28.06.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 05.07.2023.

В судовому засіданні 05.07.2023 позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю. Зазначив, що у спірному наказі не наведено жодних обґрунтованих мотивувань того, які дії, вчинені/не вчинені позивачем, що кваліфікуються відповідачем як дисциплінарний проступок, і яким чином такі підривають довіру до позивача як до носія влади та дискредитують систему органів державної податкової служби, не містить стислого викладу обставин справи та юридичної кваліфікації дисциплінарного проступку. Вказав, що суб`єкти господарювання, зокрема ТОВ «Будівельна компанія «Будальянс груп», ТОВ «Хімбудтрейд», які фігурують в спірному наказі про його звільнення за порушення Присяги державного службовця, є платниками податків зареєстрованими в Рівненській області, а тому такі перебували на обслуговуванні Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Рівненській області, до складу якої він не входив. Крім того, позивач не міг впливати на прийняття будь-яких рішень останньою, позаяк це суперечить вимогам Порядку 1165. Зауважив, що рішення Комісії, де головою був він, приймалися більшістю голосів, а не шляхом його вирішального голосу як голови Комісії.

Представник відповідача-1, ДПС України, у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, просила у задоволенні позовних вимог відмовити. Наполягала на відсутності будь-яких порушень під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно позивача, в тому числі процедурних, зокрема щодо формування Дисциплінарної комісії. Зауважила, що рішення Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ на засіданні 05.04.2023 прийнято одноголосно, а саме 7 членів комісії проголосували за наявність у діях заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області ОСОБА_2 ознак вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом 1 пункту 2 статті 65 Закону.

Представник відповідача-2, ГУ ДПС у Рівненській області також заперечила щодо задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, просила у позові відмовити.

В судовому засіданні 05.07.2023 оголошено перерву до 02.08.2023 для надання витребуваних судом доказів відповідачем-1. В судовому засіданні 02.08.2023 оголошено перерву до 07.08.2023 для надання витребуваних доказів відповідачем-2. В судовому засіданні 07.08.2023 оголошено перерву до 11.08.2023.

Ухвалою від 11.08.2023 відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні 11.08.2023 протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 21.08.2033 за клопотанням позивача, який не прибув у судове засідання з поважних причин.

В судовому засіданні 21.08.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, і які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з 25.08.2021 проходить державну на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області, категорія державного службовця «Б» (а.с.146-149 т.1).

Наказом ДПС України від 13.01.2022 №36-О, з 13.01.2022 на ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків начальника ГУ ДПС у Рівненській області.

Відповідно до наказу ДПС України №173 від 28.03.2022 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (зі змінами) повноваження Головного управління ДПС у Харківській області закріплено за ГУ ДПС у Рівненській області.

На виконання вказаного наказу, з метою виконання завдань і функцій обслуговування платників, зареєстрованих у Харківській області, створена Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Рівненській області, головою якої з 10.06.2022 по 25.01.2023 був ОСОБА_1 .

Водночас, в ГУ ДПС у Рівненській області діяла Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в ЄРПН, по обслуговуванню платників податку, зареєстрованих в Рівненській області, головою якої було призначено Зою Хоній. Позивач не входив до складу зазначеної Комісії.

Вказані обставини не оспорюються і визнаються усіма учасниками справи.

07.03.2023 на ім`я в.о. Голови ДПС Кірієнко Т.П. директором Департаменту забезпечення відомчого контролю Крістіною Адамчук подано доповідну записку №218/99-00-02-03-01-13 «Про результати моніторингу роботи Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Рівненській області» щодо неналежного рівня виконання Комісією ГУ ДПС у Рівненській області вимог Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (а.с.128-142 т.1).

У Доповідній записці міститься опис рішень, які приймалися Комісією регіонального рівня щодо суб`єктів господарювання відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, які на думку ініціатора, були необґрунтованими (безпідставними).

У зв`язку з цим, в доповідній записці викладено пропозицію: «ініціювати дисциплінарні провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку стосовно посадових осіб, з вини яких допущено виявлені недоліки та порушення, та вжити заходів з метою усунення недоліків, вказаних у доповідній записці».

В.о. Голови ДПС України Тетяною Кірієнко до доповідної записки видано доручення №36-дї(02) від 07.03.2023, яким наказано порушити дисциплінарні провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарних проступків, що полягають у неналежному виконанні посадових обов`язків з координації та контролю за роботою підпорядкованих структурних підрозділів стосовно: заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області ОСОБА_2 за період керівництва роботою ГУ ДПС у Рівненській області із відстороненням від виконання посадових обов`язків; заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області Хоній Зої; керівництву ГУ ДПС у Рівненській області забезпечити усунення виявлених порушень вимог нормативно-правових актів та внутрішньо-розпорядчих документів, та вжити заходів з метою притягнення до відповідальності винних посадових осіб, зокрема, шляхом ініціювання дисциплінарних проваджень відповідно до Закону (т.1 а.с.127)

Наказом в.о. Голови ДПС України №152 від 07.03.2023, відповідно до статей 17, 64-69,72, 73 Закону України «Про державну службу», підпункту 1.1 пункту 1 доручення в.о.Голови ДПС України від 07.03.2023 №36-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 07.03.2023 №218/99-00-02-03-01-13, порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області ОСОБА_1 за період керівництва роботою ГУ ДПС у Рівненській області, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарних проступків, та відсторонено ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків на час проведення дисциплінарного провадження. Позивач ознайомлений із вказаним наказом 08.03.2023 (т.1 а.с.152).

Наказом ДПС України №254-о від 08.03.2023 у зв`язку із службовою необхідністю визнано таким, що втратив чинність наказ ДПС від 13.01.2022 №36-о «Про покладення виконання обов`язків на ОСОБА_1 » з 08.03.2023.

Листом Дисциплінарної комісії від 24.03.2023 позивачу запропоновано у строк до 29.03.2023 надати особисті пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (а.с.124 т.3).

28.03.2023 позивачем надано відповідні письмові пояснення (а.с.125-145 т.3).

Листом Дисциплінарної комісії від 30.03.2023 №7955/6/99-00-02 позивача запрошено на засідання Дисциплінарної комісії ДПС, заплановане на 05.04.2023 (а.с.170-171 т.3).

05.04.2023 відбулося засідання Дисциплінарної комісії за участю позивача, результати якого оформлені протоколом №14 від 05.04.2023.

05.04.2023 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДПС України за наслідками проведеного дисциплінарного провадження складено подання про результати розгляду дисциплінарної справи заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області, за період керівництва роботою ГУ ДПС у Рівненській області, ОСОБА_1 (а.с.172-182 т.3).

Як свідчить зміст подання, Дисциплінарною комісією «За результатами проведеного аналізу встановлено недоліки і порушення у роботі ГУ ДПС у Рівненській області при відпрацюванні наявних матеріалів та узагальненої інформації, а також певні розбіжності у роботі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Рівненській області у межах виконання Порядку №1165 та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, у частині несвоєчасного опрацювання інформації щодо здійснення ризикових операцій суб`єктами господарювання, включення останніх до переліку ризикових платників податку, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування по суб`єктах господарювання з ознаками ризиковості» .

Зокрема, встановлено неналежну роботу Комісій регіонального рівня, яка полягає у прийнятті рішень про невідповідність критеріям ризиковості щодо платників податків, які ймовірно здійснюють ризикові операції, за відсутності необхідних документів (не усунуто підстави, за якими було прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості), а саме: ТОВ «Вілс Компані», ТОВ «Полідор», ТОВ «Філстранскомпані», ТОВ «Торговий будинок Ліга Трейд», ТОВ «Агроком Нова Водолага», ТОВ «Агроліга», ТОВ «Агроліга-Трейд», ТОВ «Вікс Транс», ТОВ «Ліф компані груп», ТОВ «Торгова фірма «Мілі груп», ТОВ «Дінеро компані», ТОВ «Ахава трейдінг», ФГ «Первомагро», ТОВ «Вітойл», ТОВ «Альтернатів енерджи сорсес компані», ТОВ «Пром-хім», ТОВ «Нафтотех», ТОВ «Мак-тм», ТОВ «Науково-технічна і фінансовао-промислова компанія Вгік», ТОВ «УБТС», ТОВ «Лерна ойл», ТОВ «Вінтрейд ЛТД», ТОВ «Ф`юел продакшн», ТОВ «Арей глобал», ТОВ «Укрконсалтинг+», ТОВ «Будівельна компанія «Будальянс груп», ТОВ «Хімбудтрейд», ТОВ Грінекспорт», що на думку дисциплінарної комісії, призвело до розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту.

Згідно з резолютивною частиною вказаного подання, за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи (протокол засідання Дисциплінарної комісії ДПС від 05.04.2023 № 14) у діях заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області ОСОБА_2 за період керівництва роботою Головного управління ДПС у Рівненській області вбачаються ознаки вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом 1 пункту 2 статті 65 Закону, що полягає у порушенні Присяги державного службовця, у зв`язку з чим рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади за незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності ГУ ДПС у Рівненській області, ефективного контролю підлеглих, що призвело до негативних наслідків та порушення Присяги державного службовця.

Листом Дисциплінарної комісії від 05.04.2023 позивача повідомлено про внесення 05.04.2023 подання про результати розгляду дисциплінарної справи суб`єкту призначення та запропоновано подати пояснення на ім`я останнього в порядку ст. 75 Закону №889 і п.35 Порядку №1039.

Позивач звернувся до в.о.Голови ДПС України із заявою від 07.04.2023 про надання матеріалів дисциплінарної справи для ознайомлення з метою підготовки пояснень та просив повідомити про час і місце ознайомлення, які призначити після завершення його стаціонарного лікування. Вказана заява отримана відповідачем 10.04.2023, що підтверджується датою вхідної кореспонденції ДПС України, проставленій на заяві.

Листом Дисциплінарної комісії від 11.04.2023 позивача повідомлено про те, що право ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи могло бути реалізовано до моменту внесення подання Дисциплінарною комісією суб`єкту призначення.

12.04.2023 складено Акт про ненадання пояснень позивачем перед накладенням дисциплінарного стягнення.

Наказом Державної податкової служби України від 14.04.2023 №8-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», на підставі наказу ДПС від 07.03.2023 № 152 «Про порушення дисциплінарного провадження», доручення в.о. Голови ДПС від 07.03.2023 № 36-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 07.03.2023 №218/99-00-02-03-01-13 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України проведено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області ОСОБА_2 , та вирішено застосувати до заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області Грабового Владислава дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з займаної посади державної служби за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 ст. 65 Закону № 889, в перший робочий день, після виходу на роботу. Підстава: подання Дисциплінарної комісії від 05.04.2023 № 346/99-00-02-ДК, акт про ненадання пояснень від 12.04.2023.

З мотивувальної частини даного Наказу слідує, що «встановлено недоліки і порушення у роботі ГУ ДПС у Рівненській області при відпрацюванні наявних матеріалів та узагальненої інформації, а також певні розбіжності у роботі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Рівненській області у межах виконання Порядку №1165 та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, у частині несвоєчасного опрацювання інформації щодо здійснення ризикових операцій суб`єктами господарювання, включення останніх до переліку ризикових платників податку, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування по суб`єктах господарювання з ознаками ризиковості, зокрема щодо ТОВ «Будівельна компанія «Будальянс груп» (код ЄДРПОУ 40445002), ТОВ «Хімбудтрейд» (код ЄДРПОУ 13971998).

«За результатами проведеного моніторингу та аналізу наявної інформації, встановлено, що причинами й умовами, що призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності підпорядкованого територіального органу, є незабезпечення в.о.начальника ГУ ДПС у Рівненській області Грабовим Владиславом належної роботи структурних підрозділів та ефективного контролю підлеглих, що призвело до вказаних негативних наслідків. Крім того, встановлено несумлінне та недобросовісне виконання обов`язків державного службовця під час організації роботи з зазначеними вище суб`єктами господарювання».

В судовому засіданні 21.08.2023 учасниками справи повідомлено, що згідно з наказом ДПС України від 21.08.2023 №1011-0 припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 , заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області, 21.08.2023 у зв`язку із вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, згідно з пунктом 1 частини другої ст. 65 Закону України «Про державну службу». Підстава: наказ ДПС від 14.04.2023 №8-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», лист-погодження Міністерства фінансів України від 15.05.2023 №17030-17-62/13190, лист Головного управління ДПС у Рівненській області від 21.08.2023 №4188/8/17-00-11-12 (а.с.247 т.5).

Вважаючи накази про порушення дисциплінарного провадження та про притягнення до дисциплінарної відповідальності безпідставними та протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про порушення дисциплінарного провадження, суд керується і виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (у редакції, чинній станом на момент виникнення правовідносин, далі - Закон №889).

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 2 Закону №889, службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Статтею 8 Закону №889 визначені основні обов`язки державного службовця.

Так, державний службовець зобов`язаний:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

4) з повагою ставитися до державних символів України;

5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);

8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;

12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;

13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення) (частина перша статті 8 Закону №889).

Відповідно до статті 62 Закону №889, державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

За приписами статті 64 Закону №889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

За правилами ч.1 ст. 65 Закону №889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з ч.2 ст. 65 Закону №889 дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Згідно з ч.1 ст. 68 Закону №889 дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

За визначенням наведеним у п.7 ч.1 ст. 2 Закону №889 суб`єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 68 Закону №889 дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019р. №1039 затверджений «Порядок здійснення дисциплінарного провадження» (далі Порядок №1039).

За правилами п.2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає:

прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження;

формування дисциплінарної комісії та її склад;

визначення повноважень дисциплінарної комісії;

визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії;

формування дисциплінарної справи;

прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Згідно з пунктом 4 цього Порядку дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Системний аналіз зазначених норм законодавства дозволяє суду виснувати, що ні Законом №889, ні Порядком №1039 не обмежено повноважень суб`єкта призначення порушувати дисциплінарні провадження, як і не визначено підстав для порушення дисциплінарного провадження, на відміну від підстав для притягнення до відповідальності.

Як встановлено судом, спірний наказ ДПС України №152 від 07.03.2023, яким порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача та відсторонено останнього від виконання посадових обов`язків на час проведення такого, прийнятий суб`єктом призначення в.о.Голови ДПС України Тетяною Кірієнко. Підставою прийняття вказаного наказу слугувала доповідна записка від 07.03.2023 №218/99-00-02-03-01-13, де зазначено, що Департаментом забезпечення відомчого контролю вжито заходи вибіркового моніторингу та аналізу стану відпрацювання податкових ризиків; до Департаменту забезпечення відомчого контролю службовою запискою від 03.03.2022 надійшла інформація від Департаменту управління ризиками щодо встановлення недоліків при відпрацюванні суб`єктів господарювання в рамках виконання вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, а саме по платниках податків, які перебували на обліку в ГУ ДПС у Рівненській області.

Суд зауважує, що порушення дисциплінарного провадження не фіксує факту здійснення позивачем дисциплінарного проступку, а призначене лише з метою ретельної перевірки обставин, викладених у доповідній записці, яка стала підставою для порушення дисциплінарного провадження. Тому, застосування відповідачем необмеженої дискреції чи порушень норм чинного законодавства під час вирішення питання про порушення дисциплінарного провадження, суд не встановив.

Стосовно правомірності відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків на час проведення дисциплінарного провадження, суд зазначає таке.

Згідно з ч.1 ст. 72 Закону №889 державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

За правилами ч.2 цієї статті Закону№889 рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків приймається відповідно керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі:

наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження;

впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи;

перешкоджання в інший спосіб об`єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження (ч.3 ст. 72)

Таким чином, ч.1 ст.72 Закону № 889 встановлює загальну норму щодо можливого відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження, незалежно від виду серед перелічених дисциплінарного проступку, обставини якого підлягають встановленню під час дисциплінарного провадження.

В той час як відповідно до ч.2 ст.72 Закону № 889, визначені підстави обов`язкового відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків на час дисциплінарного провадження за наявності наслідків невиконання або неналежного виконання державним службовцем посадових обов`язків.

Тобто, в частині першій наведеної норми Закону йдеться про право керівника державної служби або суб`єкта призначення відстороняти державного службовця від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження, тоді як частина друга цієї статті містить перелік випадків, які є обов`язковою підставою для відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків.

Отже, відповідно до ч.1 ст.72 Закону № 889, відсторонення від виконання посадових обов`язків державного службовця під час здійснення дисциплінарного провадження не носить обов`язкового характеру, а може бути застосовано суб`єктом призначення, який приймає рішення про порушення дисциплінарного провадження, (крім випадків, визначених частиною другою цієї статті Закону), та вирішується на розсуд суб`єкта призначення, який приймає рішення про призначення дисциплінарного провадження.

Крім того слід звернути увагу, що за результатами відповідного дисциплінарного провадження суб`єктом призначення встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону №889 (порушення Присяги) та застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

З врахуванням цих обставин, суд не бере до уваги покликання позивача з приводу необґрунтованості відсторонення його від посади на період дисциплінарного провадження. Адже відповідно до ч. 1 ст. 72 Закону №889 державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених, зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

З позиції суду, якщо за результатами дисциплінарного провадження встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку, вид якого передбачає відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків, то це означає, що таке відсторонення на час прийняття рішення відповідачем про порушення дисциплінарного провадження могло бути обґрунтованим.

З врахуванням викладеного, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про порушення дисциплінарного провадження слід відмовити.

Щодо процедурних порушень в частині формування відповідачем-1 дисциплінарної комісії, суд виходить з такого.

В силу вимог ч.1 ст. 69 Закону № 889 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Відповідно до ч.2 ст. 69 цього Закону дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення.

Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів. Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах (ч.3, ч.5 ст. 69 Закону).

Порядок формування дисциплінарної комісії та її складу визначено пунктами 7-12 Порядку № 1039

Так, відповідно до п. 7 Порядку №1039 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.

Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії А, є Комісія з питань вищого корпусу державної служби (далі - Комісія).

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії Б та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення (абз.1, абз.2 пункту 8 Порядку №1039).

Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів. Склад дисциплінарної комісії затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі.

До складу дисциплінарної комісії повинно бути включено щонайменше одну особу, яка має юридичну освіту, а також представника служби управління персоналом, які є працівниками органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія (пункт 10 Порядку №1039).

До роботи Комісії, дисциплінарної комісії за її рішенням можуть залучатися експерти (фахівці) у відповідній сфері та/або з відповідних питань, а також представники державних органів за згодою їх керівників.

Не можуть бути залучені до роботи Комісії, дисциплінарної комісії представники державного органу, особисто заінтересовані у результатах дисциплінарного провадження та безпосередньо підпорядковані особі, стосовно якої здійснюється дисциплінарне провадження (пункт 11 Порядку №1039).

У разі неможливості утворення в державному органі дисциплінарної комісії дисциплінарні провадження щодо державних службовців зазначеного органу здійснюються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування.

У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія утворюється одноразово для здійснення конкретного дисциплінарного провадження за рішенням НАДС з урахуванням вимог цього Порядку за поданням особи, яка прийняла рішення про порушення дисциплінарного провадження (пункт 12 Порядку №1039).

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що формування дисциплінарної комісії у державному органі здійснюється суб`єктом призначення та зазначеними вище нормами чинного законодавства не передбачено формування такої дисциплінарної комісії одноразово, для розгляду конкретної дисциплінарної справи, а відповідно, із наведеного можна дійти висновку про наявність повноважень у ДПС України, як суб`єкта призначення, на формування дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ, яка діє на постійній основі.

Факти створення суб`єктом призначення ДПС України дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ, яка діє на постійній основі, не оспорюється позивачем, а також і підтверджено представником відповідача-1 та матеріалами справи (а.с.5-28 том 5).

Таким чином, із наведених обставин та аналізу норм чинного законодавства судом встановлено правомірність формування відповідачем-1 дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ, яка діє на постійній основі, а відповідно, і правомірність розгляду дисциплінарної справи позивача саме постійно діючою дисциплінарною комісією, а не створеною одноразово.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання позивача у цій частині на обов`язковість врахування відповідачем-1 роз`яснень Національного агентства України з питань державної служби від 23.07.2020р. №109-р/з, оскільки вказані роз`яснення носять виключно інформаційний (рекомендаційний) характер і не створюють нових правових норм регулювання вказаного питання, тоді як наведені вище положення ст.ст.69-71 Закону №889 та Порядку №1039 мають вищу юридичну силу та не містять заборони створення дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ, яка діє на постійній основі.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що розгляд дисциплінарної справи позивача дисциплінарною комісією, яка діє на постійній основі, відповідає вимогам до її формування, встановленим ст.ст.68-71 Закону №889 та Порядку №1039, а відповідно, аргументи позивача про порушення відповідачем-1 процедури формування дисциплінарної комісії спростовуються вищенаведеними обставинами та аналізом чинного законодавства, тому не можуть бути обрані обґрунтованими підставами для визнання протиправними та скасування оспорюваних наказів.

Вирішуючи спір в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, суд керується і виходить з такого.

Відповідно до ст. 64 Закону №889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягується до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

За правилами ч. 1 ст.65 Закону №889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

В свою чергу, згідно з ч.2 ст.65 Закону №889 дисциплінарними проступками, зокрема, є: порушення Присяги державного службовця (п.1 ч.2 ст. 65 Закону №889); невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п.5 ч.2 ст. 65).

Частиною 1 ст. 66 Закону №889 визначено, що до державних службовців застосовується один з таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана);

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Згідно із ч.5 ст. 66 Закону №889 звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Закону № 889 дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

За змістом статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення (ч.10 цієї ж статті).

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. Згідно частини першої статті 71 Закону № 889 порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України (ч.11 згаданої норми).

Згідно з ч.1 ст.74 Закону № 889 дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення (ч.2 ст. 74 Закону №889).

Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:

чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Зі змісту подання та спірного наказу слідує, що дисциплінарною комісією встановлено недотримання позивачем пунктів 1, 2, 4 та 7 розділу 3 посадової інструкції в частині виконання основних посадових обов`язків, а саме щодо: організації роботи та здійснення керівництва діяльністю ГУ ДПС у Рівненській області у межах повноважень відповідно до розподілу обов`язків між керівним складом ГУ ДПС у Рівненській області, Положення про ГУ ДПС у Рівненській області, персональної відповідальності за організацію та результати його діяльності; організації та забезпечення у межах компетенції виконання в ГУ ДПС у Рівненській області Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України та інших міністерств з питань, що належать до компетенції ДПС, наказів ДПС та Головного управління ДПС у Рівненській області, доручень Голови ДПС, судових рішень; організації та координації роботи структурних підрозділів ГУ ДПС у Рівненській області, організації їх взаємодії з державними органами і органами місцевого самоврядування відповідно до розподілу обов`язків між керівним складом ГУ ДПС у Рівненській області.

Разом з тим, дослідивши зміст подання та матеріалів дисциплінарної справи, суд дійшов висновку, що дисциплінарна комісія не встановила і не навела ні жодного факту невиконання або неналежного виконання позивачем посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, ні наявності вини в його діях/бездіяльності, ні мотивів, з яких вона дійшла висновку, що характер допущених порушень та спричинені цим наслідки призвели до підриву довіри до позивача як носія влади, приниження державного органу, підриву його авторитету і були несумісними з продовженням служби

Крім того, стверджуване відповідачем-1 недотримання позивачем пунктів 1, 2, 4 та 7 розділу 3 Посадової інструкції в частині виконання основних посадових обов`язків відповідач кваліфікував як порушення Присяги, за що до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

З цього приводу, суд зауважує, що порушення Присяги та невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, є різними за своєю суттю видами дисциплінарних проступків, за вчинення яких передбачено різні види відповідальності.

Так, згідно з ч. 3 ст. 66 Закону № 889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень може бути оголошено догану.

В свою чергу, відповідно до змісту частини 5 ст. 66 Закону № 889, за порушення Присяги державного службовця може бути застосовано винятковий вид дисциплінарного стягнення звільнення з посади державної служби.

Частиною 1 статті 36 Закону №889 визначено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".

З тексту Присяги випливає, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Таким чином, за такого правового регулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумісність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Таким чином, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного авторитету органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, установлені внаслідок ретельного службового розслідування.

При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд України неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження державної служби.

У свою чергу дисциплінарний проступок, передбачений п. 5 ч. 2 ст.65 Закону №889, полягає у невиконанні або неналежному виконанні посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, за що і передбачено менш тяжкий вид відповідальності.

Таким чином, звільнення з державної служби у зв`язку з порушення Присяги та у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням своїх обов`язків можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. Однак вони не є ідентичними, а відрізняються змістовним навантаженням.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 803/1303/16, від 05.06.2019 у справі № 26/13803/16, від 14.04.2020 у справі № 815/6549/16, від 28.01.2021 у справі № 803/1564/16.

Втім, дослідивши подання та матеріали дисциплінарної справи, суд дійшов висновку, що жодних обставин, які свідчать про порушення Присяги позивачем, дисциплінарна комісія не встановила.

Суд вважає, що саме формулювання як порушення Присяги позивачем без встановлення обставин, визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого не може вважатись судом достатнім обґрунтуванням для застосування до позивача виняткового виду відповідальності звільнення.

Як випливає зі змісту подання Дисциплінарної комісії до позивача рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення за його роботу: 1) як голови у складі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на обслуговуванні якої перебували платники податків, зареєстровані у Харківській області, що полягала у прийнятті рішень про невідповідність критеріям ризиковості платників податків, які здійснюють ризикові операції; 2) і як заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області, за час керівництва цим територіальним управлінням, стосовно незабезпечення належної організації роботи Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на обслуговуванні якої перебували платники податків, зареєстровані в Рівненській області, що теж полягала у прийнятті колегіальним органом рішень про невідповідність критеріям ризиковості платників податків, які здійснюють ризикові операції за наявності неусунутих підстав, за якими попередньо були прийняті рішення про відповідність таким критеріям.

Водночас, зміст спірного наказу свідчить про те, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення як до заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області, за період його керівництва територіальним ГУ ДПС, за недоліки в роботі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що обслуговувала платників податків зареєстрованих у Рівненській області, у межах виконання вимог Порядку №1165 і Порядку №520, а саме по: ТОВ «Будівельна компанія «Будальянс груп», ТОВ «Хімбудтрейд».

З цього приводу суд зазначає таке.

Механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в реєстрі, права та обов`язки її членів врегульовані відповідним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165 (далі Порядок №1165).

Згідно п. 25 Порядку №1165, обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку покладено на Комісію регіонального рівня.

Комісією регіонального рівня, у відповідності до п. 2 Порядку № 1165, є комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Згідно п. 27 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

До складу комісій регіонального рівня, у відповідності до п. 29 Порядку № 1165, входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

У відповідності до п. 30 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів.

Голова комісії регіонального рівня та її персональний склад, згідно з п. 31 Порядку №1165, затверджуються наказом головного управління ДПС в області, м. Києва та Офісу великих платників податків ДПС. Головою комісії регіонального рівня призначається перший заступник або заступник керівника головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Як зазначалося судом раніше, відповідно до наказу ДПС України №173 від 28.03.2022 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (зі змінами) повноваження Головного управління ДПС у Харківській області закріплено за ГУ ДПС у Рівненській області.

На виконання вказаного наказу, з метою виконання завдань і функцій обслуговування платників, зареєстрованих у Харківській області, створена Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Рівненській області, головою якої з 10.06.2022 по 25.01.2023 був Грабовий В.В.

Одночасно в ГУ ДПС у Рівненській області діяла Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, по обслуговуванню платників податку, зареєстрованих в Рівненській області, (зокрема, ТОВ «Будівельна компанія Будальянс груп» та ТОВ «Хімбудтрейд»), головою якої було призначено Зою Хоній.

При цьому, позивач не був ні членом, ні Головою цієї Комісії. Доказів зворотного матеріали справи не містять і відповідачем-1 не подано.

У відповідності до п. 33 Порядку №1165, Голова комісії контролюючого органу організовує роботу комісії і відповідає за виконання покладених на неї завдань та функцій, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.

Повноваження голови комісії, визначені Пунктом 34 Порядку № 1165, відповідно до якого голова комісії контролюючого органу: організовує роботу комісії та координує роботу її членів; головує на засіданнях комісії та визначає перелік питань, що підлягають розгляду; визначає функціональні обов`язки кожного члена комісії; відповідає за виконання покладених на комісію завдань та функцій; організовує підготовку документів щодо діяльності комісії; забезпечує надання аналітичної інформації; ініціює питання щодо зміни персонального складу комісії; забезпечує формування рішень за встановленою формою та надсилання їх платнику податку; забезпечує вирішення інших питань, що стосуються здійснення повноважень комісії.

За правилами пункту 40 Порядку № 1165 голова, заступник голови, секретар та члени комісії контролюючого органу беруть участь у засіданні особисто та не мають права делегувати своїх представників для участі в її засіданні.

Засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

У разі потреби член комісії контролюючого органу подає голові комісії пропозиції щодо проведення додаткового засідання.

Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

Отже з наведених положень висновується, що комісія ГУ ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є колегіальним органом, рішення якого ухвалюються більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Пунктом 46 Порядку № 1165 передбачено, що у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Наявні у матеріалах справи копії протоколів засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Рівненській області, на обслуговуванні якої перебували платники податку, зареєстровані у Харківській області, свідчать, що рішення за наслідками розгляду питань порядку денного на засіданнях Комісії ухвалювались колегіально, більшістю голосів присутніх членів Комісії. Будь-яких випадків застосування позивачем вирішального голосу як Головою комісії при прийнятті нею рішень, в порядку абз.7 п.40 Порядку №1165, судом не встановлено і в матеріалах справи відсутні.

Отже, відповідачем-1 недоліки в роботі Комісії регіонального рівня ставляться у провину позивачу, як голові колегіального органу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач не може нести персональну відповідальність за рішення, які є результатом діяльності колегіального органу, позаяк відповідно до вимог ч.2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Що стосується зазначених у спірному наказі недоліків роботи Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, по обслуговуванню платників податку, зареєстрованих в Рівненській області, (зокрема, ТОВ «Будівельна компанія Будальянс груп» та ТОВ «Хімбудтрейд»), які відповідачем-1 кваліфіковано як порушення Присяги в.о.начальника Грабовим В.В., що полягає у не забезпеченні останнім належної організації її роботи та ефективного контролю підлеглих, то такі не можуть бути обґрунтованими підставами для застосування саме до позивача дисциплінарної відповідальності, з огляду на таке.

Відповідно до п.38 Порядку №1165 члени комісії контролюючого органу зобов`язані: особисто брати участь у роботі комісії; не розголошувати відомостей, що стали їм відомі у зв`язку з участю в роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; виконувати доручення голови комісії в межах, передбачених цим Порядком; брати участь у голосуванні.

Згідно з п.47 Порядку №1165 особи, які не є членами комісії контролюючого органу, не можуть брати участі у заслуховуванні доповідей членів комісії, внесенні пропозицій, обговоренні та голосуванні.

Суд вкотре наголошує, що ОСОБА_1 не є та не був у спірний період ні членом Комісії ГУ ДПС в Рівненській області по обслуговуванню платників податку, зареєстрованих у Рівненській області, ні її Головою, ні заступником Голови чи секретарем (що не заперечується відповідачами), а тому не брав та не міг брати участь у роботі цієї Комісії, не мав повноважень отримувати будь-яку інформацію про роботу такої комісії, та інше.

Члени комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі не є підлеглими працівниками керівника ГУ ДПС в Рівненській області. Комісія не є структурним підрозділом ГУ ДПС в Рівненській області, ані члени комісії, ані голова, ані заступники голови комісії не підпорядковуються начальнику/в.о.начальника ГУ ДПС в Рівненській області.

Так, в оскаржуваному наказі відсутні посилання на норми закону, підзаконного акту або пунктів Положення про Головне управління ДПС в Рівненській області, чи наказу про розподіл обов`язків між керівним складом ГУ ДПС у Рівненській області, чи посадової інструкції заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області Грабового В.В., які б визначали вищевказане підпорядкування Комісії регіонального рівня керівнику податкового органу (особі, яка виконує його обов`язки) та наділення останнього повноваженнями на здійснення контролю за прийнятими нею рішеннями, визначеними Порядком №1165.

Крім того, і Порядком №1165 не передбачено повноваження керівника ГУ ДПС області (особи, яка виконує його повноваження) переглядати чи скасовувати рішення комісії регіонального рівня, надавати обов`язкові вказівки голові та членам комісії регіонального рівня чи самостійно приймати рішення замість такої комісії.

Таким чином, позивач, ні як в.о.начальника, ні як заступник начальника ГУ ДПС у Рівненській області, не мав компетенції відповідно до своїх посадових обов`язків, з врахуванням вимог п.31, п. 33 Порядку №1165, впливати на прийняття рішень вказаною Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, тобто, втручатися у їх прийняття з урахуванням того, що такі рішення приймалися комісією більшістю голосів, на її засіданні, тобто, колегіальним складом, а відповідно, позивач не може нести дисциплінарної відповідальності за прийняття такою комісією рішень.

З урахуванням викладеного в сукупності, суд вважає, що ДПС України, як суб`єктом владних повноважень, у спірному наказі не наведено жодних мотивів, чому саме ймовірне порушення позивачем посадових обов`язків кваліфіковано як порушення Присяги, адже ні подання, ні оскаржуваний наказ не містять обґрунтованих мотивів того, яким чином дії, вчинені/ не вчинені позивачем, є такими, що підривають довіру до позивача, як до носія влади, принижують державний орган, підривають його авторитет і були несумісними з продовженням служби.

Крім того, жодних аргументів щодо неможливості застосування іншої, ніж передбачено у поданні дисциплінарної комісії від 05.04.2023, санкції відповідач-1 суду не навів.

Саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням спірного наказу.

Поміж тим, суд звертає увагу, що звільнення з державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їхнє вжиття не дало бажаного результату.

Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Натомість, у спірних правовідносинах відповідачем-1 не доведено наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги державного службовця.

Зазначені правові висновки були неодноразово викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 25.11.2021р. у справі №826/6038/15, від 29.01.2021р. у справі №260/779/19, від 26.05.2022 у справі № 420/6190/20 які є обов`язковими для застосування у порядку, встановленому ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу вимог п.5 ст. 65 Закону №889 невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, є самостійним дисциплінарним проступком, за яке передбачена відповідальність у вигляді догани або попередження такого державного службовця про неповну службову відповідність (в разі повторного вчинення).

Однак, невиконання або неналежне виконання позивачем посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, відповідачем-1 також не доведено.

При цьому, суд зауважує, що наказ про накладення дисциплінарного стягнення, як документ офіційно-ділового стилю повинен характеризуватися точністю, стислістю і зрозумілістю викладення. Зрозумілість наказу полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті, характеру та обставин допущеного службовцем проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Тому в оскаржуваному наказі відповідач-1 повинен був чітко зазначити суть вчиненого позивачем порушення, наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку, в чому конкретно полягало неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків, які норми чинного законодавства, що визначають порядок його дій при здійсненні своїх посадових обов`язків, були ним порушені, до яких шкідливих наслідків це призвело, причинний зв`язок між такими наслідками та поведінкою позивача, а також обставини, за яких мало місце таке порушення.

Натомість, спірний наказ не містить висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства України, що визначають порядок його дій при здійсненні ним посадових обов`язків, не зазначено суті вчиненого порушення саме позивачем, які саме дії були вчинені позивачем неправомірно, або їх не було вчинено, хоча такий обов`язок було покладено на нього відповідно до його посадової інструкції, Положення про ГУ ДПС у Рівненській області, наказу про розподіл обов`язків між керівним складом ГУ ДПС у Рівненській області чи Порядку №1165.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що дослідженими судом обставинами справи та аналізом чинного законодавства у їх сукупності не встановлено жодного неналежного виконання позивачем його посадових обов`язків, а доказів протилежного відповідачем-1 суду не надано.

За наведених обставин, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за порушення Присяги за оскаржуваним наказом є безпідставним, протиправним, необґрунтованим, неспівмірним (раніше позивач не притягувався до дисциплінарної відповідальності, такі докази відсутні) і таким, що порушує права та інтереси позивача, а тому наказ ДПС України №8-дс від 14.04.2023 «Про накладення дисциплінарного стягнення» не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст. 2 КАС України, і підлягає скасуванню.

Оскільки встановлені судом обставини та подані на їх підтвердження докази у сукупності свідчать про протиправність накладення дисциплінарного стягнення на позивача, то питання дотримання процедури здійснення дисциплінарного провадження в частині ненадання можливості ознайомитись з матеріалами дисциплінарного провадження та надати пояснення суб`єкту призначення не впливає на встановлені судом обставини і викладені судом висновки.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що спірним наказом №8-дс від 14.04.2023 «Про накладення дисциплінарного стягнення» (основний наказ) передбачалося застосувати дисциплінарне стягнення до позивача у вигляді звільнення з займаної посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку в перший робочий день, після виходу на роботу.

В судовому засіданні 21.08.2023 судом встановлено та представниками сторін підтверджено, що наказом ДПС України «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » від 21.08.2023 №1011-0 позивача фактично звільнено 21.08.2023.

Підставою прийняття наказу від 21.08.2023 №1011-0 є спірний наказ ДПС від 14.04.2023 №8-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення».

З огляду на це, вимога позивача про поновлення його на посаді не є передчасною та підлягає задоволенню шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДПС у Рівненській області з дати його звільнення.

При цьому, суд враховує, що оскільки про факт прийняття наказу №1011-0 від 21.08.2023 позивач дізнався в день останнього судового засідання, то не міг доповнити позовні вимоги про визнання протиправним даного наказу шляхом зміни предмета позову в порядку ст. 137 КАС України, позаяк тривав розгляд справи по суті.

Водночас, суд звертає увагу, що наказ ДПС України №1011-0 від 21.08.2023 по суті є «вторинним» наказом, оскільки прийнятий для реалізації і на підставі основного (первинного) наказу №8-дс від 14.04.2023 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за порушення Присяги.

Разом з тим, оскільки наказ №8-дс від 14.04.2023 визнано судом протиправним, то такий не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття і не може слугувати законною підставою для прийняття інших наказів, зокрема щодо його виконання.

Таким чином, суд вважає, що для захисту прав позивача у спірних правовідносинах немає необхідності у визнанні судом протиправним і скасування наказу ДПС України №1011-0 від 21.08.2023, оскільки його чинність нівелюється автоматично, позаяк судом визнано протиправним і скасовано підставу його прийняття наказ про накладення дисциплінарного стягнення №8-дс від 14.04.2023.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача-2 середнього заробітку за час відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків, то суд керується і виходить з такого.

Враховуючи те, що у ході судового розгляду даної справи судом встановлено відсутність неналежного виконання позивачем його посадових обов`язків та відповідно безпідставність накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за порушення Присяги, то позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача середнього заробітку за час відсторонення від виконання посадових обов`язків також підлягають задоволенню, оскільки за правилами ч.2 ст. 74 Закону №889 у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 (далі Порядок №100).

За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податку, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Як встановлено судом у ході судового розгляду справи, позивач на час здійснення дисциплінарного провадження, а саме: з 07.03.2023 по 14.04.2023 був відсторонений від виконання посадових обов`язків.

В той же час, позивач працював у попередніх місяцях, а тому середній заробіток має розраховуватися за попередні два місяці роботи січень, лютий 2023 з урахуванням вищенаведених вимог абз.4 п.2 Порядку №100.

Так, на вимогу суду відповідачем-2 було надано довідку за №76/17-00-10-02-07 від 16.06.2023 про середньомісячний заробіток позивача, зі змісту якої слідує, що загальна сума заробітку за два попередні місяці роботи позивача становила 43740 грн (в т.ч. за січень 2023 (22 робочих дні) 20540 грн., за лютий 2023 (20 робочих дні) 23200 грн.), отже, середньоденний заробіток позивача становить 1041,43 грн. (а.с.147 т. 4).

Період відсторонення позивача тривав з 07.03.2023 по 14.04.2023, що складає 29 робочих днів.

Таким чином, на користь позивача з відповідача-2 підлягає стягненню середній заробіток за час відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків за період з 07.03.2023 до 14.04.2023 (виходячи з розрахунку 1041,43 грн.х29 днів) у сумі 30201,47 грн., з обов`язковим вирахуванням із цієї суми податків та обов`язкових платежів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення, суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

В силу імперативних вимог пунктів 2, 3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

З урахуванням викладеного, судове рішення в частині поновлення позивача на посаді та виплати йому середнього заробітку за час відсторонення від виконання посадових обов`язків у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Інші доводи та аргументи учасників справи не мають значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На переконання суду, відповідач-1, як суб`єкт владних повноважень, під час розгляду цієї справи, не надав суду достатніх, беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність та обґрунтованість своїх дій і прийнятого в межах спірних правовідносинах рішення. Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

За наведеного, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, судом встановлено, що за подання цієї позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 4292 грн, що підтверджується оригіналом квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №48104424-1 від 24.04.2023.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, позивач звільнений від сплати судового збору.

Поряд з цим, за подання до суду позову в частині визнання протиправним та скасування наказу №152 від 07.03.2023 "Про порушення дисциплінарного провадження" позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Отже, позивачем внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, на суму 3218,40 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, для повернення сплаченої суми судового збору в розмірі 3218,40 грн. позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Підстави для розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України №8-дс від 14 квітня 2023 року "Про накладення дисциплінарного стягнення".

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області з 21 серпня 2023 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Рівненській області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за період відсторонення від виконання посадових обов`язків з 07.03.2023 по 14.04.2023, в розмірі 30201 (тридцять тисяч двісті одна) грн. 47 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на користь ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати за період відсторонення у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393) Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська область,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення, з урахуванням періоду відпустки та тимчасової непрацездатності судді, складений 06 жовтня 2023 року.

Суддя Н.С. Гудима

СудРівненський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення21.08.2023
Оприлюднено11.10.2023
Номер документу114024225
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них

Судовий реєстр по справі —460/9966/23

Ухвала від 28.05.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білак М.В.

Ухвала від 28.05.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білак М.В.

Ухвала від 26.04.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Прокопенко О.Б.

Ухвала від 26.04.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Прокопенко О.Б.

Ухвала від 16.04.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Н.С. Гудима

Ухвала від 12.04.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Н.С. Гудима

Окрема думка від 19.03.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Судова-Хомюк Наталія Михайлівна

Постанова від 19.03.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Онишкевич Тарас Володимирович

Ухвала від 18.03.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Онишкевич Тарас Володимирович

Ухвала від 14.03.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Онишкевич Тарас Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні