Постанова

від 03.10.2023 по справі 501/522/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6351/23

Справа № 501/522/22

Головуючий у першій інстанції Петрюченко М.І.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Кострицького В.В., Коновалової В.А.,

за участю секретаря Гуденка Д.О.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Одесжитлобуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп»

на заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 листопада 2022 року, ухваленогоІллічівським міським судом Одеської області у складі: судді Петрюченко М.І. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Одесжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

У лютому 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивувала тим, що 16 жовтня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» (далі - TOB «Білдінг Групп») (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Одесжитлобуд» (далі - TOB «БК Одесжитлобуд») (Підрядник-інвестор) було укладено інвестиційно-підрядний договір, за умовами якого підрядник-інвестор інвестує та виконує будівельно-монтажні роботи по будівництву 19-ти поверхового житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до проектно-кошторисної документації (далі - Договір від 16.10.2006).

28 вересня 2007 року між TOB «БК Одесжитлобуд», як Продавцем, та позивачкою ОСОБА_1 , як Покупцем, укладено договір № 61/Ил-19/В-19 (далі Договір) купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-поверховому житловому будинку, за яким продавець зобов`язується виконати будівельно-монтажні роботи з будівництва житлового будинку в IV кварталі 2008 року та після введення в експлуатацію будинку за умови, що Покупець повністю сплатив вартість майнових прав на квартиру, Продавець зобов`язується протягом 60 календарних днів передати за актом прийому-передачі у власність Покупця квартиру АДРЕСА_2 ) площею 57,77 кв.м на 13 поверсі (далі-квартира).

У відповідності до п.2.3. Договору та Додатку № 1 до Договору, позивачка повинна сплатити згідно з графіком оплати вартості квартири грошову суму в гривнях, еквівалентну 46023,00 (сорок шість тисяч двадцять три долара 00 цента) доларам США.

Відповідно до Акту звірки від 26 листопада 2008 року TOB «БК «Одесжитлобуд» отримало від позивачки загальну суму - 235463,80 (Двісті тридцять п`ять тисяч чотириста шістдесят три гривні 00 копійок) грн, що є еквівалентом 46023,00 (сорок шість тисяч двадцять три долара 00 цента) доларів США за курсом на момент сплати та відповідає повній вартості Квартири.

Відповідно до рішення Чорноморської міської ради від 05 серпня 2016 року № 140-V1I «Про перейменування окремих вулиць та провулків, які знаходяться на території Чорноморської міської ради Одеської області» вулиця Героїв Сталінграду перейменована у вулицю Парусну.

Позивач стверджує в позові, що вона виконала взяті на себе за Договором зобов`язання в повному обсязі, сплативши продавцю ТОВ «БК «Одесжитлобуд» 235463,80 грн, що еквівалентно 46023 доларів США. Однак, замовник за Договором від 16 жовтня 2006 року та Продавець за Договором свої обов`язки не виконали.

Будинок АДРЕСА_3 у липні 2017 року введений в експлуатацію.

У відповіді Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області № 01-10/376 від 18 жовтня 2018 року зазначено, що сертифікат наявний у замовника будівництва TOB «Білдінг Груп».

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Чорноморської міської ради № 352 від 26 жовтня 2017 року багатоповерховому квартирному житловому будинку (будівельна адреса: житловий будинок АДРЕСА_3 , розташованому на суборендованій земельній ділянці (кадастровий номер 5110800000:01:001:0006), суборендарем земельної ділянки та забудовником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп», присвоєно адресу: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Парусна, 20.

05 січня 2015 року між TOB «БК Одесжитлобуц», як первісним кредитором, та TOB «Білдінг Групп», як новим кредитором, укладений договір про часткове відступлення права вимоги № 2, за яким передано право вимоги за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-ти поверховому будингку, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 від 28 вересня 2007 року, укладеного між ТОВ «БК Одесжитлобуд» та ОСОБА_1 .

Посилаючись на те, що вона свої зобов`язання за договором виконала, а відповідачі ухиляються від підписання акту-приймання передачі квартири, що є істотною умовою договору, всі її звернення до них повертаються без вручення, відсутність акту приймання-передачі квартири позбавляє її можливості набути квартиру у власність, а дії відповідачів щодо підписання Акту (ухиляння від підписання, зміна місцезнаходження без повідомлення контрагентів тощо) та бездіяльність (неотримання поштової кореспонденції) є недобросовісною поведінкою сторони Договору, порушенням істотних умов Договору та неналежним виконанням зобов`язання, позивачка, зазначаючи те, що сума у гривнях в еквіваленті 46023,00 доларів США сплачена нею на виконання умов Договору, є сумою збитків, завданих TOB «БК Одесжитлобуд» розірванням вказаного договору, просила суд розірвати договір № 61/Ил-19/В-19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-ти поверховому житловому будинку, що будується, розташованому за адресою АДРЕСА_5 ), укладений 28 вересня 2007 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Одесожитлобуд»; стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Одесжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» на її користь суму попередньої оплати за договором № 61/Ил-19/В-19 купівлі-продажу майнових прав від 28 вересня 2007 року у розмірі 46023,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на дату ухвалення рішення; а також моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

Позивачка 08 вересня 2022 року подала до суду заяву про зміну предмету позову, зазначивши, що відповідно до висновків експерта № 1008/2022 від 22 серпня 2022 року квартирі (будівельний номер 76), майнові права щодо якої зазначені в договорі № 61/Ил-19/В-19 від 28 вересня 2007 року, укладеному між ТОВ «БК ОДЕСЖИТЛОБУД» та нею, яка розташована на 13-му поверсі багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6 (будівельна адреса: АДРЕСА_5 , відповідає квартира АДРЕСА_7 . Квартира АДРЕСА_8 має наступні показники: загальна площа - 59,5 м, житлова площа - 24,8м.

З огляду на викладене, а також те, що розбіжності між проектною та фактичною площею виникли в результаті демонтування/не встановлення частини стіни, віконного та дверного блоку між кухнею та лоджією, що були передбачені проектом, просила суд визнати за нею право власності на квартиру, загальною площею 59,5 кв.м, житловою площею 24,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_9 .

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 04 жовтня 2022 року продовжено позивачу встановлений судом строк на подачу заяви про зміну предмету позову, прийнято заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову у даній цивільній справі (а.с. 176-177).

Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 21 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру, загальною площею 59,5 кв.м, житловою площею 24,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_9 .

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 17 травня 2023 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» - адвоката Колеснікова І.Л. про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» вважає оскаржуване рішення суду постановленим з порушенням норм процесуального і матеріального права, просить скасувати заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 листопада 2022 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції не повно та не всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, яку розглянуто за відсутності скаржника, неотримання ним ухвали про відкриття провадження від 22 лютого 2022 року внаслідок військової агресії, неповідомлення його судом про дати судових засідань на 04 жовтня 2022 року, 20 жовтня 2022 року та 21 листопада 2022 року, що призвело до порушення гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод прав товариства на змагальність провадження, справедливий суд, оскільки представник заявника не з`явився в судове засідання, у якому було ухвалено рішення, та не повідомив про причини своєї неявки внаслідок необізнаності товариства про існування порушеного відносно нього судового провадження, ї, що позбавило його можливості реалізувати гарантовані чинним законодавством України та нормами міжнародного права права на участь у розгляді справи, подавачі клопотань, відзиву, а покладання на нього як на сторону додаткового обов`язку зі вчинення дій про отримання інформації щодо розгляду справи, який має реалізовуватися з метою забезпечення можливості реалізації своїх процесуальних прав, ставить його у нерівне становище, що не відповідає змісту права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції. Належні докази повідомлення заявника, який є юридичної особою і відомості щодо нього наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в матеріалах справи відсутні, а опублікування оголошення про виклик скаржника на веб-сайті суду є неналежним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи, оскільки ч. 11 ст. 128 ЦПК України передбачено таку можливість виклику особи у разі якщо зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи такої особи невідоме, а тому судова повістка відповідно до положень ч. 1 ст. 7 ЦПК України повинна була надіслана судом за розміщеною у наведеному реєстрі адресою.

Також в порушення норм ЦПК України судом після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду було задоволено клопотання позивачки про витребування з КП «БТІ» Чорноморської міської ради копії матеріалів інвентарних справ, що не відповідає вимогам ст. 83, 84 ЦПК України, та за відсутності доказів здійснення позивачкою дій, спрямованих на отримання доказів та неможливості їх отримання; висновок судової будівельно-технічної експертизи № 1008/2002 від 22 серпня 2022 року також подано з порушенням вимог ст. 83 ЦПК України та за відсутності будь-якого повідомлення позивачки, що такий доказ не може бути поданий у встановлений законом строк; заява про зміну предмета позову подана позивачкою з порушенням установлених ч. 3 ст. 49 ЦПК України строків через 2 місяці після закриття судом підготовчого провадження у справі, без будь-якого обгрунтування пропуску відповідного строку та прохання його поновити, а тому вважає, що судом безпідставно продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк на подачу заяви про зміну предмету позову.

Порушення судом норм матеріального права вбачає тому, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про виконання позивачкою зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав в повному обсязі з огляду на вимоги п. 3.6. щодо обов`язку покупця провести доплату у разі розбіжности фактичної площі квартири, вказаної в п. 2.2. Договору, в більший бік, протягом тижня на суму, яка відповідає різниці між фактичною площею та площею, вказаною у п. 2.2. Договору, оскільки згідно експертного загальна площа квартири в процесі будівництва збільшилась на 1,73 кв.м, і саме несплата позивачкою вартості 1,73 кв.м квартири є підставою для непідписання акту приймання-передачі квартири, що відповідає положенням ст. 670 ЦК України.

Отже, розмір несплаченого ОСОБА_1 зобов`язання складає 1377,20 доларів США, і таке є недоотриманою відповідачем сумою по договору, що є реальними та істотними збитками та позбавляє заявника того, на що він розраховував при укладенні договору, оскільки останнім профінансована купівля більшої кількості будівельних матеріалів та робіт, а судом внаслідок неповного дослідження обставин справи не встановлено факту порушення ОСОБА_1 зобов`язання щодо сплати вартості майнових прав на квартиру та безпідставно задоволено позовні вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 доводи скарги не визнала, вказавши, що обставини, на які посилається скаржник як на підставу неправильного вирішення справи та порушення судом під час її розгляду норм процесуального та матеріального права, належними та допустими доказами не підтверджені, а доводи скаржника щодо невиконання позивачкою зобов`язань за договором зі сплати збільшеної в процесі будівництва площі квартири, спростовуються висновком експерта, відповідно до якого розбіжності між проектною та фактичною площею квартири виникли в результаті демонтування/не встановлення частини стіни, віконного та дверного блоку між кухнею та лоджією, тобто причиною збільшення площі на 1,73 кв.м є саме невиконання/не встановлення відповідачем перегородок відповідно до умов договору. Доводи скаржника щодо недобросовісних дій позивачки спростовуються викладеними та доданими до позову доказами, зокрема численними зверненнями до відповідачів до подання позову, які були залишені без розгляду, що й стало підставою для звернення позивачки до суду. Тому просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, а також стягнути з ТОВ «Білдінг Групп» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

В судовому засіданні представник позивачки апеляційну скаргу відповідача ТОВ «Білдінг Групп» не визнав та підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Представники відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Одесжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп», належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилися, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та ніким по справі не оспорюється, що 16 жовтня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» (далі - TOB «Білдінг Групп») (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Одесжитлобуд» (далі - TOB «БК Одесжитлобуд») (Підрядник-інвестор) було укладено інвестиційно-підрядний договір, за умовами якого підрядник-інвестор інвестує та виконує будівельно-монтажні роботи по будівництву 19-ти поверхового житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до проектно-кошторисної документації (а.с. 8-10 т. 1).

Відповідно до п.3.1.6. та п.11.2. Договору від 16 жовтня 2006 року визначено (мовою оригіналу):«По окончании строительства и ввода Объекта в эксплуатацию Заказчик, на основании информации, предоставленной Подрядчиком-Инвестором в соответствии с пунктом 3.2.21 предоставляет Подрядчику - Инвестору акты приема-передачи на квартиры, для дальнейшей передачи и оформления ОСОБА_3 , а также лицам, которые владеют имущественными правами на соответствующие квартиры, в соответствии с Протоколом распределения общей площади квартир между Сторонами»; «После сдачи Объекта в эксплуатацию и передачи Заказчику по акту приема-передачи, ОСОБА_4 передает Подрядчику-Инвестору акты приема-передачи на квартиры для дальнейшей передачи и оформления ОСОБА_3 , а также лицам, которые владеют имущественными правами на соответствующие квартиры».

28 вересня 2007 року між TOB «БК Одесжитлобуд», як Продавцем, та ОСОБА_1 як Покупцем укладено договір № 61/Ил-19/В-19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-поверховому житловому будинку, за умовами якого продавець зобов`язується виконати будівельно-монтажні роботи з будівництва житлового будинку в IV кварталі 2008 року та після введення в експлуатацію будинку за умови, що Покупець повністю сплатив вартість майнових прав на квартиру, Продавець зобов`язується протягом 60 календарних днів передати за актом прийому-передачі у власність Покупця квартиру АДРЕСА_10 , площею 57,77 кв.м на 13 поверсі (а.с. 11-12 т. 1).

У відповідності до п.2.3. Договору та Додатку № 1 до Договору, ОСОБА_1 повинна сплатити згідно з графіком оплати вартості Квартири грошову суму в гривнях, еквівалентну 46023,00 доларам США (а.с. 11-13 т. 1).

Вказані зобов`язання позивачка виконала, сплативши відповідно до Акту звірки від 26 листопада 2008 року TOB «БК «Одесжитлобуд» загальну суму - 235463,80 грн, що є еквівалентно 46023,00 доларів США за курсом на момент сплати та відповідає повній вартості квартири (а.с. 14 т. 1).

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 виконала взяті на себе за Договором зобов`язання в повному обсязі.

Будинок АДРЕСА_3 у липні 2017 року введений в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом серії ОД № 162171880592, який видано 07 липня 2017 року Відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 22 червня 2017 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Білдінг Груп» (а.с. 132 т. 1).

У відповіді Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області № 01-10/376 від 18 жовтня 2018 року зазначено, що сертифікат наявний у замовника будівництва TOB «Білдінг Груп» (а.с. 15, 17 т. 1).

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Чорноморської міської ради № 352 від 26 жовтня 2017 року багатоповерховому квартирному житловому будинку (будівельна адреса: житловий будинок АДРЕСА_3 ), розташованому на суборендованій земельній ділянці (кадастровий номер 5110800000:01:001:0006), суборендарем земельної ділянки та забудовником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп», присвоєно адресу: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Парусна, 20 (а.с. 16 т. 1).

ОСОБА_1 звернулась до TOB «БК «Одесжитлобуд» з листами від 11 червня 2018 року та від 05 листопада 2018 року, в яких просила протягом семи днів з моменту його отримання підписати акт приймання-передачі квартири у власність. Листи на адресу офіційного місцезнаходження доставлені не були, їх повернуто за зворотньою адресою "за закінчення терміну зберігання" та «невдала спроба вручення (передача на зберігання)» відповідно (а.с.18, 20, 23,24).

05 січня 2015 року між TOB «БК Одесжитлобуд», як первісним кредитором та TOB «Білдінг Групп», як новим кредитором, укладений договір про часткове відступлення права вимоги № 2, за яким передано право вимоги за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру в 19-типоверховому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , від 28 вересня 2007 року, укладеного між TOB «БК Одесжитлобуд» та ОСОБА_1 (а.с. 19 т. 1).

ОСОБА_1 письмово (лист від 16 серпня 2018 року) звернулась до TOB «Білдінг Групп» з проханням повідомити, до чиїх обов`язків (TOB «БК Одесжитлобуд», чи TOB «Білдінг Групп») входить складення акту приймання-передачі квартири їй у власність (а.с. 21 т. 1).

Лист також не доставлено адресату з підстав: «невдала спроба вручення (передача на зберігання)» (а.с. 22 т. 1).

Змінивши предмет позову, позивачка просила визнати за нею право власності на спірну квартиру в будинку, який введено в експлуатацію відповідачем ТОВ «Білдінг Групп», оскільки нею як інвестором виконано взяті на себе зобов`язання та в повному обсязі профінансовано будівництво спірної квартири, а відповідач ТОВ «Білдінг Групп» заперечує таке з огляду на те, що загальна площа квартири в процесі будівництва збільшилась на 1,73 кв.м, і саме несплата позивачкою вартості цих 1,73 кв.м квартири є підставою для непідписання акту приймання-передачі квартири.

Отже, спірні відносини виникли між вказаними сторонами з приводу неможливості позивачки оформити своє право власності на новозбудоване житло внаслідок невідповідності площі квартири АДРЕСА_11 , вартість надлишку якої у розмірі 1,73 кв.м, на думку відповідача ТОВ «Білдінг Групп», позивачка не сплачує, що і перешкоджає у видачі їй акту прийому-передачі та оформлення права власності на збудоваване житло.

Відповідно до висновку експерта № 1008/2022 від 22 серпня 2022 року, наданого позивачкою, квартирі (будівельний номер 76), майнові права щодо якої зазначені в договорі № 61/Ил-19/В-19 від 28 версня 2007 року, укладеному між ТОВ «БК ОДЕСЖИТЛОБУД» та ОСОБА_1 , яка розташована на 13-му поверсі багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_12 )) відповідає квартира АДРЕСА_7 (а.с. 152-161 т. 1).

Квартира АДРЕСА_7 має наступні показники: загальна площа - 59,5 кв.м, житлова площа - 24,8 кв.м.

В результаті наданої документації експертом встановлено, що розбіжності між проектною та фактичною площею спірної квартири виникли в результаті демонтування/не встановлення частини стіни, віконного та дверного блоку між кухнею та лоджією, що були передбачені проектом. Без врахування площі стіни між кухнею та лоджією фактична загальна площа квартири складає 59,5 1,6 = 57,9 кв.м, що фактично відповідає проектній площі співпадіння складає 99,78 % (описова частина дослідження експерта).

Також, судом досліджено копії інвентаризаційної справи № 94332 на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 73-118 т. 1), матеріали якої були у розпорядженні експерта.

Перевіривши доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення відповідача ТОВ «Білдінг Групп» судом першої інстанції про дату, час та місце розгляду справи на предмет процесуальної можливості ухвалення заочного рішення, апеляційний суд виходить з наступного.

Особа вважається належним чином повідомленою, якщо зафіксовано факт отримання нею судової повістки, її відмови в отриманні повістки з додержанням правил доставки та вручення судових повісток або в засобах масової інформації надруковано оголошення про виклик.

На підставі ст. 280 ЦПК України, суд при проведенні заочного розгляду справи обов`язково повинен перевірити, крім іншого, факт повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце судового засідання.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином. Суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи повинно проводитися відповідно до вимог статей 128-130 ЦПК України.

За приписами статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.

Згідно частини 11 наведеної норми, відповідач, третя особі, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Ухвалюючи заочне рішення, місцевий суд зазначив, що у встановлений ухвалою строк відповідачі не подали відзив на позов, в судове засідання не з`явилися, були належним чином сповіщені про день і час судового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 05 липня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено до розгляду цивільну справу на 14 вересня 2022 року о 10.30 год. (а.с. 64 т. 1).

Судом першої інстанції 07 липня 2022 року було надіслано відповідачам копію наведеної ухвали, а також повідомлено, що розгляд справи відбудеться 14 вересня 2022 року о 10.30 год. Доказів отримання надісланої судом ухвали та повідомлення матеріали справи не містять.

Також в матеріалах справи відсутні відомості про вручення відповідачам надісланої судом 13 жовтня 2022 року копії ухвали від 04 жовтня 2022 року про прийняття заяви ОСОБА_5 про зміну предмета позову (а.с. 178 т. 1).

Як відсутні в матеріалах справи і докази того, що суд першої інстанції надсилав відповідачам судову повістку поштою рекомендованим листом із повідомленням про судове засідання на 21 листопада 2022 року о 08.00 год.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Застосуванню частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, а саме опублікуванню оголошення про виклик на веб-сайті судової влади України повинно передувати з`ясування місця проживання (перебування) відповідача.

Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №283/289/18-ц (провадження №61-18125св19) та від 12 березня 2020 року у справі №522/5315/15-ц (провадження №61-40463св18).

Не можна вважати належним повідомленням відповідача ТОВ «Білдінг Групп» про розгляд справи оголошення, розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки відповідач ТОВ «Білдінг Групп» є юридичною особою, якій судова повістка має надсилатися за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Оскільки, таким чином, не можна вважати, що зареєстроване місцезнаходження вказаного відповідача невідоме, тому вимоги ч. 11 ст. 128 ЦПК України не підлягають застосуванню.

За таких обставин, слід вважати, що відповідач ТОВ «Білдінг Групп» був належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Тому доводивідповідачащодо порушення судом порядку ухвалення заочного рішення через його неповідомлення належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в ході якого було прийнято оскаржуванерішення,заслуговують на увагу.

Щодо суті ухваленого судом рішення, то колегія суддів зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц, зазначено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права).

Устатті 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (№ 978-IV)вказано, що об`єкт інвестування -квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Тобтопісля завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію квартира як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до чинного законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) вказано, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб.Саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 92, 93, 95 постанови).

При розгляді справи Велика Палата Верховного Суду керується тим, що, укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно, покупець отримує речове право, яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому.

Право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбаченозакономчи договором, а повноцінним об`єктом, у розумінніЦК України, такий об`єкт стає після його державної реєстрації, оскільки жодних виключень щодо необхідності державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, як передбачено в частині першій статті182та частині другій статті331 ЦК Українидля новоствореної речі, якою є квартира в новозбудованому будинку, цивільне законодавство не містить.

Захист прав на новостворене майно, прийняте в експлуатацію, в разі невизнання відповідачем прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист здійснюється на загальних засадах цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Способи захисту права, обрані позивачем та застосовані судом, повинні найбільш ефективно поновлювати порушені права, а специфіка інвестування воб`єкти будівництва та визначення новоствореного майна, як об`єкта захисту права, відмінного від майнових прав на етапі укладення договорів про інвестування в будівництво, які мають різні назви, повинні тлумачитися на користь тієї особи, права якої порушено.

Практика визнання права власності на об`єкти нерухомості, розміщені у введених в експлуатацію будинках та спорудах, з огляду на відсутність у позивачів можливості оформити право власності в позасудовому порядку, як ефективного способу захисту порушених прав підтримується й Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 27 лютого 2019 року у справі№ 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), від 03 квітня 2019 року у справі № 1609/6643/12 (провадження № 14-107цс19), від 15 травня 2019 року у справі № 522/102/13-ц (провадження № 14-38цс19), від 29 травня 2019 року у справі № 1609/6645/12 (провадження № 14-220цс19), від 26 червня 2019 року у справі № 761/3428/15-ц (провадження №14-268цс19).

Отже, увипадку оспорювання чи невизнання за інвестором, який виконав умови договору інвестування, первісного права власності на новостворений об`єкт інвестування, введений в експлуатацію, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України.

ВП ВС підкреслила, що віндикація у вказаній ситуації не буде належним способом захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, оскільки за змістом статей387,388 ЦК Українипозов про витребування майна пред`являється власником до володільця спірного майна.

З огляду на те, що у випадку набуття права власності на новостворене нерухоме майно саме інвестор набуває первинне право власності, на яке раніше не було і не могло бути зареєстроване право власності інших осіб, віндикація не може бути застосована. Ефективним та належним способом захисту прав інвестора у такому випадку буде визнання права власності на підставістатті 392 ЦК України.

ВП ВС підкреслила, що право власності на вказану квартиру, окрім позивачки, не могла набути інша особа, оскільки майнові права на неї перейшли за договором купівлі-продажу майнових прав, а ПП «Е» та ТОВ «П» як сторона договору не могли набути такого права відповідно до вимогЗакону № 1560-ХІІ.

Ураховуючи особливість перетворення права на майнові права у право на новостворений об`єкт нерухомого майна, саме інвестор є першимвласником за договором купівлі-продажу майнових прав на певненерухоме майно, яке фактично існує, однак набуває формальних ознак об`єкта цивільних прав лише після його державної реєстрації. Вказане узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21).

ВП ВС наголосила, що позивачка мала обґрунтовані та законні сподівання на реалізацію свого майнового права отримання новозбудованої квартири у власність. Позов спрямований на захист її права на новозбудовану квартиру, яка не визнається ПП «Е» та ТОВ «П». Способом захисту позивачка обрала визнання за нею такого права, що відповідає положеннямстатті 16 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду вважає у вказаній справі,що суди попередніх інстанцій зробили законні й обґрунтовані висновки про те, що позивачка правомірно набула право власності на квартиру як новостворене майно у зв`язку з повним та належним виконанням нею умов договору, тому невизнане відповідачами право позивачки на спірну квартиру підлягає захисту на підставістатті 392 ЦК Українишляхом визнання запозивачкоюправа власності на трикімнатну квартиру.

Справа передана до Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з необхідністю формування єдиної судової практики щодо застосування положеньстатті 392 ЦК Українипри розгляді справ у подібних правовідносинах.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15 та від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15.

У справі№ 6-318цс15 позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на проінвестовані об`єкти нерухомості та зобов`язання забудовника передати позивачу технічну документацію (технічні паспорти) на об`єкти інвестування. За обставинами справи, позивач виконав свої грошові зобов`язання за договорами купівлі-продажу майнових прав, повністю сплативши вартість, установлену вказаними договорами, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва, який було введено в експлуатацію. Верховний Суд Українив постанові від 24 червня 2015 року залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог та вказав на необхідність позивача захищати свої майнові права, а не право власності, яке ще не виникло, оскільки за змістом договорів купівлі-продажу майнових прав позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) частково відступилавід указаного висновку Верховного Суду Українита вказала, щоу разі виконання інвестором власних інвестиційних зобов`язань після завершення будівництва об`єкта інвестування відповідно до вимогзаконумайнові права інвестора трансформуються у право власності, яке підлягає державній реєстрації за інвестором як первісним власником.

Тому повторно вирішувати питання про відступ від висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року в справі № 6-318цс15, не є необхідним.

Також у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15 «Про визнання права власності на проінвестовані об`єкти нерухомості та зобов`язання забудовника передати позивачу технічну документацію (технічні паспорти) на об`єкти інвестування» встановлено, що позивач виконав свої грошові зобов`язання за договорами купівлі-продажу майнових прав, повністю сплативши вартість, установлену вказаними договорами, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва, який введено в експлуатацію. Верховний Суд України вказав, що за правиламистатті 392 ЦК Українипозов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Виснував, що в позивача право власності на спірні квартири не виникло, оскільки позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що правозастосовчу практику в подібних спорах необхідно консолідувати, а відтак частково відступити також від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду Українивід 18 листопада 2015 року у справі№ 6-1858цс15,оскількив тих випадках, коли об`єкт нерухомості вже збудований та прийнятий в експлуатацію, проте покупцем не отримані правовстановлюючі документи у зв`язку із порушенням продавцем за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно взятих на себе договірних зобов`язань щодо передання всіх необхідних документів для оформлення права власності на квартиру, вартість якої сплачена покупцем в повному обсязі, та у разі невизнання продавцем права покупця на цю збудовану квартиру може мати місце звернення до суду з вимогою про визнання за покупцем права власності на проінвестоване (оплачене) ним майно відповідно до положеньстатті 392 ЦК України.

Оскільки матеріалами справи підтверджено та ніким по справі не оспорюється, що позивачкою на виконання взятих на себе зобов`язань за Договором про купівлю-продаж майнових прав на квартиру в 19-поверховому житловому будинку, що будується, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 ), укладеному 28 вересня 2007 року між ТОВ «Будівельна компанія Одесжитлобуд» та ОСОБА_1 , сплачено обумовлену сторонами суму 46023 долари США, що підтверджено Актом звірки від 26 листопада 2008 року з первісним кредитором, будинок АДРЕСА_3 у липні 2017 року введений в експлуатацію TOB «Білдінг Групп» як новим кредитором (на підставі договору про часткове відступлення права вимоги), то порушене право позивачки отримати у власність проінвестоване житло підлягає захисту у обраний позивачкою спосіб шляхом визнання за нею права власності на спірну квартиру.

Не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги відповідача ТОВ «Білдінг Групп» щодо невиконання позивачкою взятих на себе зобов`язань з огляду на вимоги п. 3.6. договору купівлі-продажу майнових прав від 28 вересня 2007 року щодо обов`язку покупця провести доплату у разі розбіжности фактичної площі квартири, вказаної в п. 2.2. Договору, в більший бік, протягом тижня на суму, яка відповідає різниці між фактичною площею та площею, вказаною у п. 2.2. Договору.

Згідно наданого позивачкою експертного висновку загальна площа квартири в процесі будівництва хоча і збільшилась на 1,73 кв.м, проте таке стало наслідком виявлених експертом розбіжностей між проектною та фактичною площею квартири в результаті демонтування/не встановлення відповідачем частини стіни, віконного та дверного блоку між кухнею та лоджією, тобто саме невиконання/не встановлення відповідачем перегородок відповідно до умов договору, і без врахування площі стіни між кухнею та лоджією фактична загальна площа квартири складає 59,5 1,6 = 57,9 кв.м, що фактично відповідає проектній площі співпадіння складає 99,78 % (описова частина дослідження експерта).

Заперечуючи проти такого, відповідачем ТОВ «Білдінг Групп» не спростовано вказаний висновок належними доказами, натомість такий висновок зроблений на підставі інвентаризаційної справи № 94332 на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 73-118 т. 1), матеріали якої були у розпорядженні експерта.

Інших доводів щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду апеляційна скарга не містить.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Допущені судом порушення норм процесуального права внаслідок розгляду справи за відсутності неналежно повідомленого відповідача ТОВ «Білдінг Групп» про дату, час і місце засідання, на що він посилається у своїй скарзі, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що справу розглянуто за відсутності особи, яка бере участь у справі, не повідомленої належним чином про час і місце розгляду справи, ухвалене судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката,несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогуадвокатапідлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числігонорару адвокатаза представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічникаадвокатавизначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом,та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послугадвокатамає бути співмірним із: складністю справи та виконанихадвокатомробіт (наданих послуг); часом, витраченимадвокатомна виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданихадвокатомпослуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність;3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідний правовий висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц,провадження № 14-382цс19.

У постанові від 09 червня 2020 року у справі № 466/9758/16-ц при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд дійшов висновку, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплатугонорарута інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, атакож розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц.

Позивачкою ОСОБА_1 у першій заяві по суті справи на стадії апеляційного перегляду судового рішення заявлені витрати на професійну правничу допомогу у справі в суді апеляційної інстанції у розмірі 12000 грн, на підтвердження яких надано Ордер серії ВН № 1262322 нанадання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Артем`євою К.М. на підставі укладеного між сторонами договору про таке № 22 від 28 червня 2023 року, докази надсилання відзиву з додатками до відзиву надано.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції до ухвалення рішення представником позивачки суду на підтвердження судових витрат на правову допомогу надано Договір № 22 про надання правової допомоги (витяг) від 28 червня 2023 року, згідно п. 4.2. якого гонорар адвоката погоджується за взаємною згодою сторін та оформлюється актом виконаної роботи до Договору, Додаток до Договору № 22, п. 1 якого сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання Адвокатом правничої допомоги, вказаної в Договорі і визначеної Дорученням, а саме по справі № 501/522/22, у розмірі 6000 грн, а також сплату клієнтом оплати за прибуття адвоката на судове засідання у разі призначення слухання справи у загальному порядку у розмірі 3500 грн за одне судове засідання, Акт виконаних робіт № 1 від 30.09.2023, яким підтверджено виконання робіт за договором № 22 від 28.06.2023 та сплату вартості таких робіт ОСОБА_1 як замовником у розмірі 12000 грн.

Розмір заявленої суми відповідає критерію розумності,є співмірним із складністю справи та виконанихадвокатомробіт (наданих послуг), часом, витраченимадвокатомна виконання робіт (надання послуг), обсягом наданихадвокатомпослуг (виконаних робіт).

Крім того, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару(фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміругонорарувраховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. ОСОБА_6 має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомогиадвоката,які підлягають розподілу між сторонами.

Такого клопотання відповідача ТОВ «Білдінг Групп» матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що позивачкою разом із першою заявою по суті справи на стадіїї апеляційного перегляду - відзивом на апеляційну скаргу - було заявлено про попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які позивачка понесла у зв`язку із розглядом справи, - витрати на професійну правничу допомогу адвоката гонорар у розмірі 12000 грн, а також 3500 грн за одне засідання суду, на підтвердження чого надано вищезазначений Договір про надання правової допомоги, ордер адвоката, тощо, позовні вимоги є обгрунтованими, то понесені позивачкою витрати на професійнуправничу допомогу підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача ТОВ «Білдінг Групп» у розмірі 6000 грн гонорару, який було узгоджено сторонами під час укладення Договору, та саме такий розмір визначений у Додатку до Договору № 22, та 3500 грн за прибуття і за участь у одному судовому засіданні 03 жовтня 2023 року, а загалом 9500 грн.

Тому, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача ТОВ «Білдінг Групп» на користь позивачки підлягають стягненню понесені останньою судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9500 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп»задовольнити частково.

Заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Одесжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, загальною площею 59,5 кв.м, житловою площею 24,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_9 , на підставі договору № 61/Ил-19/В-19 купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» (код ЄДРПОУ 31851437, адреса: 65104, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 80 кв. 71) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_13 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9500 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови 06 жовтня 2023 року.

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.В. Кострицький

В.А. Коновалова