Постанова

від 10.10.2023 по справі 146/488/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 146/488/21

Провадження № 22-ц/801/1787/2023

Категорія: 19

Головуючий у суді 1-ї інстанції Скаковська І. В.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 рокуСправа № 146/488/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О. В.,

суддів: Сала Т. Б., Якименко М. М.,

за участі секретаря Луцишина О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви до Вапнярської селищної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення,

за апеляційними скаргами Вапнярської селищної ради та ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Чудаком В`ячеславом Дмитровичем, на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 20 червня 2023 року суддею цього суду Скаковською І.В., дата складання його повного тексту 29 червня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року Релігійна громада Української Православної церкви (далі - Релігійна громада УПЦ) звернулась до суду із позовом до Вапнярської селищної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення Вапнярської селищної ради.

Позов мотивований тим, що рішенням виконавчого комітету Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області № 18 від 19 січня 2006 року присвоєно св. Андріївському храму смт. Вапнярка поштову адресу АДРЕСА_1 ; дозволено релігійній парафії св. Андріївському храму смт. Вапнярка побудувати на території церкви по АДРЕСА_1 а хрестильню та кухню; зобов`язано релігійну парафію св. Андріївського храму смт. Вапнярка погодити будівництво на території церкви хрестильні та кухні з відповідними районними службами згідно чинного законодавства, замовити технічну документацію і отримати дозвіл на виконання будівельних робіт.

Згодом позивачу стало відомо, що рішенням Вапнярської селищної ради від 16 березня 2012 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на присадибну ділянку ОСОБА_1 . Надано безоплатно у власність земельну ділянку ОСОБА_1 загальною площею 0,20 га, з яких 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в т.ч. ріллі по АДРЕСА_1 ; 0,05 га для ведення особистого селянського господарства, в т.ч. ріллі. На виконання даного рішення 06 липня 2012 року ОСОБА_1 було видано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,15 га.

Дані обставинисвідчать проте,що відповідачем у 2012році винесенорішення про передачу увласність земельноїділянки ОСОБА_1 за адресою,яку ще в2006році присвоєно будівліхраму, користувачемта власникомякої єрелігійна громада,що в подальшому призвело до порушення ОСОБА_1 прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Пославшись на викладені обставини, позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення Вапнярської селищної ради від 16 березня 2012 року.

20 червня 2023 року рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області від 16 березня 2012 року.

Не погодившись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 ,діючи через свого представника адвоката Чудака В.В., подав апеляційну скаргу, у якій посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема скаржник зазначає, що з урахуванням суб`єктного складу учасників справи, дана справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Також скаржник указує, що якщо апеляційний суд прийде до висновку, що ця справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, то просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити, застосувавши наслідки спливу позовної давності, оскільки строк звернення із даним позовом був пропущений, позивач із клопотанням про поновлення пропущеного строку позовної давності не звертався. Також указана апеляційна скарга містить посилання на те, що позивачем не надано жодних доказів того, що рішенням Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області від 16 березня 2012 року були порушені його права.

Вапнярська селищнарадатакож подалаапеляційну скаргу на вищезазначенерішення суду.У ній вонапосилається нанеповне з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи,порушення нормпроцесуального правата неправильне застосуваннянорм матеріальногоправа,у прохальній частині скаргипросить оскаржуванерішення скасуватита постановитинове,яким узадоволені позовнихвимог відмовити,застосувавши наслідки спливупозовної давності, адже позивач при зверненні з позовом до суду не зазначав жодних причин пропуску строку позовної давності та не просив поновити йому такий строк. Така апеляційна скарга також аргументована тим, що судом проігноровано твердження відповідача про те, що спірним рішенням ніяким чином не порушені права позивача.

Відзив на апеляційні скарги не надійшов.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, оскаржуване рішення суду цим вимогам не відповідає, тому апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, перевіривши його законність і обґрунтованість не тільки у межах доводів та вимог апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити частково з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріаліввбачається,що 19січня 2006року рішеннямвиконавчого комітетуВапнярської селищноїради Томашпільськогорайону Вінницькоїобласті №18 присвоєно св. Андріївському храму смт. Вапнярка поштову адресу вул. Островського, 3а; дозволено релігійній парафії св. Андріївському храму смт. Вапнярка побудувати на території церкви по АДРЕСА_1 а хрестильню та кухню; зобов`язано релігійну парафію св. Андріївського храму смт. Вапнярка погодити будівництво на території церкви хрестильні та кухні з відповідними районними службами згідно чинного законодавства та замовити технічну документацію і отримати дозвіл на виконання будівельних робіт (а. с. 8, том 1).

16 березня 2012 року рішенням Вапнярської селищної ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на присадибну ділянку ОСОБА_1 . Надано безоплатно у власність земельну ділянку ОСОБА_1 загальною площею 0,20 га, з яких 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в т.ч. ріллі по АДРЕСА_1 ; 0,05 га для ведення особистого селянського господарства, в т.ч. ріллі 0,05 га (а. с. 11, том 1).

06 липня 2012 року на виконання даного рішення видано держвний акт серії ЯМ № 310461 на ім`я ОСОБА_1 як власника земельної ділянки площею 0,15 га, яка розташована в АДРЕСА_1 (а. с.10, том 1).

25 квітня 2017 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0523955400:02:001:0291, площею 0,15 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 , номер запису про право власності 20240307. 17 квітня 2019 року такий об`єкт нерухомого майна як будівля храму, що знаходиться за тією ж самою адресою, зареєстрований на праві власності за Релігійною громадою УПЦ смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, реєстраційний запис номер 31274708. Дана інформація встановлена із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно (а. с. 38, том 1).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішенням виконавчого комітету Вапнярської селищної ради від 16 березня 2012 року про надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, що розташована за вказаною вище адресою, цій ділянці присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1 , а тому воно стосується безпосередньо майна, що належить позивачу, а саме будівлі храму, адже такому храму вже присвоєно аналогічну поштову адресу раніше - 19 січня 2006 року, що свідчить про очевидні ознаки незаконності рішення Вапнярської селищної ради від 16 березня 2012 року.

Однак із таким висновком суду першої інстанції неможливо погодитись з огляду на таке.

Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (ч. 1 ст.2 ЦК України).

За приписами ч. 2 ст. 48 ЦПК України відповідачем у справі може бути фізична або юридична особа, а також держава до якої звернуті матеріально-правові вимоги позивача і яка, за твердженням позивача, є або порушником його прав, або необґрунтовано, на думку позивача, оспорює його права, і на якого внаслідок цього може бути покладено обов`язки судовим рішенням.

Аналогічні роз`яснення містить п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», згідно якого оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (п.41); від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (п.49); від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (п.50); від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (п.п.37,54); від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (п.31.4); від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (п.38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (п.31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (п.63); від 11 вересня 2019 року у справі № 203/3682/17; від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц (п.71)).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (ч. ч. 1, 3ст. 51 ЦПК України).

Відповідно до ст. 175 ЦПК України позивач формулює позовні вимоги і зобов`язаний зазначити належний склад відповідачів у позові, а суд, згідно вимог ст. 197 ЦПК України вирішити питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.

Отже, апеляційний суд в силу своїх процесуальних повноважень, визначених ст. ст. 367, 374 ЦПК України, не має права на залучення на стадії апеляційного розгляду до участі у справі інших осіб, як і повноважень на скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі, а є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до цього відповідача, який не є належним (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (п.40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (п.50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (п.37,44), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (п.31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (п.39); від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (п.75); від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц (п.74)).

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц).

Так,судом апеляційноїінстанції встановлено,що уданій справіміж Релігійноюгромадою УПЦта ОСОБА_1 тривалий часіснує спірз приводу того, що за однією і тією ж адресою зареєстрована земельна ділянка ОСОБА_1 та будівля храму Релігійної громади УПЦ. Звертаючись до суду з цим позовом, Релігійна громада УПЦ просила визнати незаконним та скасувати рішення Вапнярської селищної ради від 16 березня 2012 року, як відповідача у позові зазначила лише Вапнярську селищну раду, водночас ОСОБА_1 зазначила як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. З огляду на те, що вимога про визнання незаконним та скасування рішення Вапнярської селищної ради від 16 березня 2012 року стосується безпосередньо прав та інтересів ОСОБА_1 , який не залучений до участі у справі як відповідач, або співвідповідач, апеляційний суд вважає, що необхідно відмовити у задоволенні позову на тій підставі, що його подано до неналежного відповідача.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 09 липня 2021 року у справі № 456/1793/16-ц, від 30травня 2023 року у справі № 200/5094/19.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції не звернув належної уваги на склад учасників у справі, не роз`яснив позивачу право на заявлення клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем або залучення співвідповідача, враховуючи, що можливість такого залучення на стадії апеляційного розгляду справи чинним законодавством не передбачена, тому апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Зважаючи на те, що у позові відмовлено з підстав незалучення до участі у справі належного відповідача, то доводи апеляційних скарг щодо суті спору та дотримання строків позовної давності колегія суддів апеляційного суду не оцінює.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції в законній силі залишатись не може та відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

За ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з п. п. «в» п. 4 ч. 1ст. 382 ЦПК Українисуд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За результатами вирішення спору сплачений третьою особою судовий збір може бути їй повернуто судом при розподілі судових витрат присудженням з другої сторони у залежності від того, на чию користь такий спір вирішено (п. 14 постанови Пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).

За таких обставин, у зв`язку із частковим задоволенням вимог апеляційних скарг та відомою у задоволенні позову, відповідно до положень ст. 141, п. п. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог, вважає за необхідне судовий збір в розмірі 3 405 грн., сплачений кожним із скаржників за подачу апеляційних скарг, стягнути з позивача на їх користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Вапнярської селищної ради та ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Чудаком В`ячеславом Дмитровичем, задовольнити частково, рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову Релігійної громади Української Православної Церкви до Вапнярської селищної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення відмовити.

Стягнути із Релігійної громади Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ - 39986060) на користь Вапнярської селищної ради (код ЄДРПОУ - 04325911) судовий збір в розмірі 3 405 грн., сплачений за подачу апеляційної скарги.

Стягнути із Релігійної громади Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 39986060) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 3 405 грн., сплачений за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді : Т. Б. Сало

М. М. Якименко