Постанова
від 28.09.2023 по справі 2-284/11
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5210/23

Справа № 2-284/11

Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2023 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 2-284/11

Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/5210/23

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Зєйналової А.Ф.к.,

учасники справи:

- позивачі 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 ,

- відповідач ОСОБА_3 ,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про стягнення майнової та моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії, за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою адвоката Тищенка Станіслава Юрійовича, діючого від імені ОСОБА_2 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Бондар В.Я. 13 лютого 2023 року, про відмову у роз`ясненні рішення,

встановив:

2.Описова частина

Короткий зміст заяви про роз`яснення рішення

У січні 2023 року адвокат Тищенко С.Ю., діючий від імені ОСОБА_2 , звернувся до суду з заявою про роз`яснення рішення Приморського районного суду м. Одеси по справі №2-284/11 від 03 липня 2013 року, в якій просить роз`яснити вказане рішення суду, а саме: 1) Яким чином необхідно виконати рішення?; 2) З яких будівельних матеріалів необхідно провести відновлення демонтованих перегородок?; 3) Що буде вважатися повним виконанням судового рішення?; 4) Чи необхідно підготовувати будівельний проект відновлення демонтованих перегородок? (Т. 3, а. с. 189 - 190).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, мотивування висновків суду

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2023 року відмовлено в задоволенні вищевказаної заяви адвоката Тищенка С.Ю., діючого від імені ОСОБА_2 , про роз`яснення судового рішення.

Ухвала суду мотивована тим, що як вбачається з виконавчого листа строк пред`явлення його до виконання сплив ще 03.04.2015 р.. Сам заявник у заяві вказує, що виконавчі дії наразі не проводяться. Заявник не просив поновити йому строк для звернення до суду з такою заявою та не вказує, чому питання про роз`яснення рішення виникло через 8 років після ухвалення відповідного рішення суду (Т. 3, а. с. 198 - 199).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Адвокат Тищенко С.Ю., діючий від імені ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі просить ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13.02.2023 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким роз`яснити рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2013 року.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції помилково встановив, що строк на звернення з виконавчим листом сплив. Судом не було враховано, що на сьогоднішній день відкрито виконавче провадження №60753748 з примусового виконання рішення суду (Т. 3, а. с. 204 - 209).

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.03.2023 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою адвоката Тищенка Станіслава Юрійовича, діючого від імені ОСОБА_2 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2023 року (Т. 3, а. с. 225 - 225 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.04.2023 року справу призначено до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду (Т. 3, а. с. 234).

Згідно Рішення Вищої ради правосуддя від 30.05.2023 року № 567/0/15-23 суддя Бездрабко В.О. достроково закінчила відрядження в Одеському апеляційному суді.

На підставі цього та керуючись Положенням про АСДС, було здійснено повторний автоматизований розподіл.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.06.2023 року вказану цивільну справу було прийнято до провадження іншої колегії суддів. Справу призначено до судового розгляду (Т. 3, а. с. 249 - 249 зворотна сторона).

У судовому засіданні адвокат Тищенко С.Ю., діючий від імені ОСОБА_2 , підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

ОСОБА_3 у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін,а неможливістьвирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиціяапеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Тищенка С.Ю., діючого від імені ОСОБА_2 , підлягає частковому задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2013 року задоволено частково позови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про стягнення матеріальних і моральних збитків, зобов`язання відновити самовільно демонтовані міжкімнатні перегородки, та позов Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про зобов`язання відновити самовільно демонтовані перегородки. Зобов`язано ОСОБА_3 відновити самовільно демонтовані перегородки у квартирі АДРЕСА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено (Т. 3, а. с. 65 - 68).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 03.04.2014 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2013 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди та в цій частині ухвалено нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі - по 7 990 грн. кожному. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди - по 2000 грн. кожному. В задоволенні решти позову відмовлено. В решті рішення залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати на користь ОСОБА_1 у розмірі 719, 05 грн., на користь ОСОБА_2 у розмірі 719, 05 грн. (Т. 3, а. с. 156 159).

По справі виникли правовідносини щодо роз`яснення рішення суду

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Відповідно доположень ч.3ст.12,ч.1ст.81ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у роз`ясненні рішення.

Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Статтею 271 ЦПК Українипередбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову в роз`ясненні рішення суду не відповідає вимогам закону, так як судом допущено порушення норм процесуального права при постановленні ухвали.

Постановляючи ухвалу про відмову в роз`ясненні рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заява про роз`яснення рішення подана з пропуском строку, протягом якого рішення можу бути пред`явлене до примусового виконання.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що предметом судового розгляду в даній справі є вирішення питання щодо роз`яснення судового рішення, що регламентується положеннямист. 271 ЦПК України.

Відповідно до положеньст. 271 ЦПК Україниза заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Згідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", відповідно до ст. 221 ЦПК роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі, й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє у роз`ясненні рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2013 року задоволено частково позови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради про стягнення матеріальних і морального збитків, зобов`язання відновити самовільно демонтовані міжкімнатні перегородки, та позов Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов`язання відновити самовільно демонтовані перегородки. Зобов`язано ОСОБА_3 відновити самовільно демонтовані перегородки в квартирі АДРЕСА_1 . В іншій частині позовних вимог, відмовлено. (Т. 3, а. с. 65 - 68).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 03.04.2014 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2013 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди та в цій частині ухвалено нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майнову шкоду - по 7 990 грн. кожному. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди - по 2000 грн. кожному. В задоволенні решти позову відмовлено. В решті рішення залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати на користь ОСОБА_1 у сумі 719,05 грн., на користь ОСОБА_2 у сумі 719,05 грн. (Т. 3, а. с. 156 159).

30.09.2014 року, на виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі №2-284/11, було видано виконавчий лист (Т. 2, а. с. 214 - 215).

Колегія суддів звертає увагу на те, що помилковими є висновки суду, що закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання, тому відсутні підстави для його роз`яснення, з огляду на наступне.

Частиною четвертою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується. Про це було безпосередньо зазначено у частині другій статті 23 України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV), яка є попередньою редакцією Закону № 1404-VIII, тоді як в чинній редакції Закону питання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання урегульовано статтею 12, але в ній ця норма відсутня.

Норми щодо переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебувають у системному зв`язку із застосуванням норм, що регулюють завершення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу.

Отже, з аналізу частини четвертої та п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIIIвисновується, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Таким чином, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону № 1404-VIII.

З наданої копії виконавчого листа по справі №2-284/11 виданого Приморським районним судом м. Одеси 30.09.2014 року, вбачається наявність на ньому відмітки державного виконавця про завершення виконавчого провадження згідно ч. 11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» 23.12.2015 року.

Як встановлено матеріалами справи та відповідно до автоматизованої системи виконавчих проваджень, в провадженні Приморського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 60753748 з виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси про зобов`язання ОСОБА_3 відновити самовільно демонтовані перегородки в квартирі АДРЕСА_1 . Виконавче провадження відкрито 05.12.2019 року та станом на час апеляційного розгляду не завершено.

З огляду на вказане, помилковими є висновки суду про закінчення строку, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання, за наявності відкритого виконавчого провадження.

Роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, які можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Роз`яснено може бути рішення суду, якщо без такого роз`яснення його реалізація є ускладнена, оскільки спостерігається значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто роз`яснення рішення судуце засіб виправлення формальних недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту, викладення рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було встановлено всіх обставин по справі, та не вирішено питання, щодо роз`яснення судового рішення за заявою адвоката Тищенка С.Ю., діючого від імені ОСОБА_2 ..

Висновки зарезультатами розглядуапеляційної скарги,з посиланнямна нормиправа,якими керувавсясуд апеляційноїінстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 , діючого від імені ОСОБА_2 , є частково обґрунтованими, а тому вона підлягає частковому задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви про роз`яснення рішення колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви адвоката Тищенка Станіслава Юрійовича, діючого від імені ОСОБА_2 , про роз`яснення судового рішення.

Порядок касаційного оскарження

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення, після її перегляду в апеляційному порядку не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Тищенка Станіслава Юрійовича, діючого від імені ОСОБА_2 , - задовольнити частково.

УхвалуПриморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2023 року про відмову в роз`ясненні рішення скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про стягнення майнової та моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії, за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії, - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви адвоката Тищенка Станіслава Юрійовича, діючого від імені ОСОБА_2 , про роз`яснення судового рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 09 жовтня 2023 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе

СудОдеський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення28.09.2023
Оприлюднено12.10.2023
Номер документу114053586
СудочинствоЦивільне
КатегоріяІнші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

Судовий реєстр по справі —2-284/11

Ухвала від 16.11.2023

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Бондар В. Я.

Постанова від 28.09.2023

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Заїкін А. П.

Ухвала від 26.06.2023

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Заїкін А. П.

Ухвала від 11.05.2023

Цивільне

Літинський районний суд Вінницької області

Желіховський В. М.

Ухвала від 10.05.2023

Цивільне

Кілійський районний суд Одеської області

Балан М. В.

Ухвала від 13.04.2023

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Бездрабко В. О.

Ухвала від 21.03.2023

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Бездрабко В. О.

Ухвала від 13.02.2023

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Бондар В. Я.

Ухвала від 18.03.2011

Цивільне

Снятинський районний суд Івано-Франківської області

СОБКО В.

Ухвала від 19.05.2011

Цивільне

Іванківський районний суд Київської області

Яковенко В. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні