Рішення

від 09.10.2023 по справі 902/1003/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2023 р. Cправа № 902/1003/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Фермерського господарства "ГРИЩУК" (с. Цівківці, Камянець-Подільський район, Хмельницька область, 32600)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (урочище Гурман, буд. 1, кім. 7, с. Іванівці, Жмеринський район, Віннницька область, 23013)

про стягнення 132086,83 грн,

В С Т А Н О В И В :

Фермерським господарством "ГРИЩУК" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" про стягнення 132086,83 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №б/н від 29.07.2022 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар, внаслідок чого Фермерським господарством "ГРИЩУК" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" 80105,91 грн пені, а також 51980,92 грн - 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 02.08.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1003/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала вручена відповідачу 04.08.2023, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Водночас таку ухвалу направлено позивачу на адресу електронної пошти, зазначену останнім у позовній заяві.

04.08.2023 в системі "Електронний суд" надійшла заява представника позивача, відповідно до якої розмежовано у прохальній частині позовної заяви суми заявлених до стягнення 3% річних (11637,6 грн) та інфляційних втрат (40343,32 грн).

10.08.2023 в системі "Електронний суд" надійшло клопотання Фермерського господарства "ГРИЩУК" про долучення до матеріалів справи копії рішення Господарського суду Вінницької області від 26.04.2023 у справі №902/409/23, оскільки даним рішенням позивач має намір доводити обставини викладені в позовній заяві у частині перебігу строків нарахування штрафних санкцій, а саме з якого і по який період штрафні санкції вже нараховувались і яка сума боргу на момент нарахування існувала.

18.08.2023 через канцелярію суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, за змістом якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" щодо поданого позову заперечує в повному обсязі. Зокрема зазначає, що Фермерське господарство "ГРИЩУК" не виконало свого зустрічного зобов`язання з надання визначених пунктами 3.2., 5.1. Договору документів для оплати, за яким воно є боржником у зобов`язанні. Відтак у відповідача виникло право зупинити виконання свого кореспондуючого обов`язку з оплати, передбачене ч. 3 ст. 538 ЦК України. Відповідно, виконання зобов`язання відстрочується на час прострочення кредитора згідно з ч. 2 ст. 613 ЦК України.

28.08.2023 в системі "Електронний суд" та 01.09.2023 засобами поштового зв`язку до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача, відповідно до якої Фермерське господарство "ГРИЩУК" акцентує увагу, що факт поставки за Договором підтверджено належними первинними бухгалтерськими документами.

Позивач зазначає, що дійсно згідно умов Договору від 29.07.2022 року, а саме п. 5.1. Договору оплата Товару, що поставляється продавцем відповідно до умов даного Договору, здійснюється Покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів в гривнях України на поточний рахунок Продавця наступним чином:

- 86% від суми здійснюється за фактом відгрузки. Можлива попередня оплата.

- 14% від суми - після отримання оригіналів документів та реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Пункт 3.2. Договору передбачає, що разом із Товаром Продавець зобов`язаний надати - Договір купівлі-продажу, товарну накладну, податкову накладну та квитанцію про її реєстрацію, витяг ЄДР станом на поточний місяць, свідоцтво про державну реєстрацію або виписку суб`єкта підприємницької діяльності, витяг з реєстру платників ПДВ, довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або державної служби з питань геодезії та кадастру та/або органів місцевого самоврядування про площу та склад сільськогосподарських угідь: форма 4 СГ із квитанцією про прийняття, форма 29 СГ із квитанцією про прийняття, форма 37 СГ із квитанцією про прийняття, декларацію платника єдиного податку із квитанцією про її отримання. Всі вищезгадані документи мають бути завірені підписом керівника та печаткою на кожній сторінці.

З огляду на згадані пункти ніде не передбачено, що позивач повинен письмово передати згадані документи відповідачу або під час поставки товару або під час звернення до суду з огляду на обґрунтування своїх позовних вимог. Також не передбачено договором яким саме документом (чи то письмово) чи то будь-яким іншим шляхом дана передача документів повинна була бути оформлена між договірними сторонами.

Що стосується іншої оплати в розмірі 14% від суми, як то передбачено п. 5.1 Договору від 29.07.2022 року, то такий платіж передбачено лише після отримання оригіналів документів та реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Але даним пунктом Договору не зазначено, які саме оригінали документів має надати позивач на користь відповідача, відповідно ствердження відповідача у відзиві на позовну заяву, що цими документами можуть бути саме ті, які передбачені в п. 3.2. Договору від 29.07.2022 року є безпідставним та необґрунтованим.

Також позивач доводить факт реєстрації податкових накладних шляхом надання їх до суду, які посвідчують про факт їх реєстрації у ЄРПН. Дану обставину відповідач не заперечує і даний вид документів позивач не зобов`язаний був у відповідності до умов договору від 29.07.2022 року надсилати відповідачу у поштовому відправленні, а лише провести їх реєстрацію, що і було зроблено.

22.09.2023 на адресу електронної пошти суду надійшли письмові пояснення відповідача (вих. №5-09-23П від 21.09.2023), відповідно до якого проінформовано суд, що 12.09.2023 Північно-західний апеляційний господарський суд прийняв постанову по справі №902/409/23 за позовом Фермерського господарства "ГРИЩУК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" про стягнення 1 079 394,78 грн заборгованості, 191 017,17 грн пені, 3% річних у розмірі 11 371,49 грн, інфляційних втрат в розмірі 24 142,50 грн, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" задоволив частково. Рішення Господарського суду Вінницької області від 26.04.2023 у справі №902/409/23 скасовано. Прийнято нове судове рішення про залишення позову Фермерського господарства "ГРИЩУК" без розгляду.

Крім того, відповідач акцентує увагу, що суд в даній справі обмежений доводами позовної заяви та з врахуванням принципу диспозитивності господарського судочинства повинен розглянути справу в межах заявлених вимог. При цьому відповідач скористався своїм правом гарантованим частиною третьої статті 538 ЦК України внаслідок прострочення позивача, тому у задоволенні позову слід відмовити.

27.09.2023 в системі "Електронний суд" надійшло заперечення позивача на додаткові пояснення відповідача, у якому зазначено, що причиною залишення позову у справі №902/409/23 без розгляду була та обставина, що в позовній заяві було замість підпису посадової особи ФГ "ГРИЩУК" поставлено факсиміле. Усунувши даний недолік ФГ "ГРИЩУК" 25.09.2023 звернулося повторно до Господарського суду Вінницької області про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних витрат строком по 14.03.2023.

Щодо позовних вимог по справі № 902/1003/23 Фермерське господарство "ГРИЩУК", зокрема, акцентує увагу на таке:

- зі сторони відповідача не заперечується жодними належними та допустимими доказами про те, що на момент звернення до суду борг перед позивачем існував і існує на сьогоднішній день;

- позивач чітко посилається на умови договору та докази якими обґрунтовує строк з якого відповідач зобов`язаний був здійснювати повернення боргу за поставлений товар;

- позивач звертаючись до суду із позовом дотримався строку позовної давності щодо нарахування заборгованості по пені;

- позивач доводить в суді свої правові вимоги письмовими доказами, які підтверджують факт поставки, відвантаження, транспортування товару, факт направлення відповідачу документів передбачених умовами договору, факт наявності документів первинних бухгалтерських у відповідача (так як вони зі сторони відповідача належним чином підписані), факт реєстрації по даним господарським правовідносинам податкових накладних, факт отримання відповідачем документів передбачених умовами договору тощо, що в свою чергу визначає законність звернення із позовними вимогами в порядку даної справи;

- позивач в позовній заяві і самими письмовими доказами зазначає період і час упродовж якого мало місце прострочення боржника у виконанні свого зобов`язання і це викладено як в позовній заяві так і інших зверненнях до суду;

- згідно із п. 5.1. Договору оплата Товару, що поставляється продавцем відповідно до умов даного Договору, здійснюється Покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів в гривнях України на поточний рахунок Продавця наступним чином: 86% від суми здійснюється за фактом відгрузки. Можлива попередня оплата; 14% від суми - після отримання оригіналів документів та реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Позивач підтверджує факт відвантаження товару ТТН та видатковими накладними.

Позивач підтверджує факт отримання відповідачем документів наявністю підписів на первинних бухгалтерських документах з боку відповідача, наявністю підпису та печатки на Договорі та додатково описами направлення документів передбачених п. 3.2 Договору.

Позивач підтверджує факт реєстрації податкових накладних відповідними квитанціями про реєстрацію ПН;

- у п. 5.1. Договору не зазначено які саме оригінали документів має отримати відповідач. Тому позивач вважає, що це мають бути документи, що стосуються предмету Договору і відповідають Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме документи, що підтверджують відвантаження та транспортування товару, документи, що підтверджують поставку товару (а це відповідно можуть бути ТТН та видаткові накладні);

- строк з якого позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у даній справі є таким, до якого позивач виконав всі умови передбачені п. 5.1 Договору і підтвердив це належними та допустимими доказами.

- строки за якими позивач просить стягнути заборгованість у даній справі не співпадають із строками, які викладені в позовній заяві по справі №902/409/23 та яку залишено без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

29.07.2022 між Фермерським господарством "ГРИЩУК" (Продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (Покупець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю Товар власного виробництва - с/г продукція, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його за встановленими цінами відповідно до умов Договору та видаткових накладних.

Остаточна кількість та вартість Товару буде визначена у накладних на відпуск Товару та/або актах приймання-передачі, які є невід`ємною частиною цього Договору. Остаточна ціна договору може змінюватися та становить сумарну вартість поставленого Товару згідно накладних підписаними належними представниками обох сторін, та скріпленими печатками сторін, які є невід`ємною частиною договору (п. 2.2. Договору).

Згідно із п. 3.1. Договору базисом поставки Товару, якщо інше не передбачено додатками до цього Договору, вважається ЕХW франко-склад, та адресою: с. Цівківці вул. Польова 2, Новоушицького району, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що разом із Товаром Продавець зобов`язаний надати: Договір купівлі-продажу; Товарну накладну; податкову накладну та квитанцію про її реєстрацію, Витяг ЄДР станом на поточний місяць, Свідоцтво про державну реєстрацію або Виписку суб`єкта підприємницької діяльності, Витяг з реєстру платників ПДВ, Довідку з реєстру платників єдиного податку станом на поточний рік, Довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Державної служби з питань геодезії та кадастру та/або органів місцевого самоврядування про площу та склад сільськогосподарських угідь; Форма 4 СГ із квитанцією про прийняття; Форма 29 СГ із квитанцією про прийняття; Форма 37 СГ із квитанцією про прийняття; Декларацію платника єдиного податку із квитанцією про її отримання. Всі вищевказані документи мають бути завірені підписом керівника та печаткою на кожній сторінці.

Відповідно до п. 5.1. Договору оплата Товару, що поставляється Продавцем відповідно до умов даного Договору, здійснюється Покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів в гривнях України на поточний рахунок Продавця наступним чином: 86 % від суми здійснюється за фактом відгрузки. Можлива попередня оплата; 14 % від суми - після отримання оригіналів документів та реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Згідно із п. 7.2. Договору за невиконання своїх обов`язків щодо оплати Товару, Покупець несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожний день такого невиконання.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов Договору у жовтні-листопаді 2022 року позивач поставив відповідачу обумовлений Товар на загальну суму 1407977,9 грн, що підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними: №7 від 21.10.2022 на суму 454414,80 грн; №15 від 01.11.2022 на суму 109785,93 грн з ПДВ; №16 від 02.11.2022 на суму 370130,31 грн; №17 від 03.11.2022 на суму 238277,12 грн; №18 від 04.11.2022 на суму 82686,46 грн; №19 від 05.11.2022 на суму 90551,91 грн; №20 від 06.11.2022 на суму 62131,37 грн; а також відповідними товарно-транспортними накладними (а.с. 23-44, т.1).

Крім того, Продавець здійснив реєстрацію за першою подією (поставка Товару) в ЄРПН податкових накладних, що підтверджується податковими накладними: №8 від 21.10.2022, №15 від 01.11.2022; №16 від 02.11.2022; №17 від 03.11.2022; № 18 від 04.11.2022; №19 від 05.11.2022; №20 від 06.11.2022 та квитанціями про їх реєстрацію (а.с. 51-64, т.1).

Поряд з цим, як підтверджується обопільно підписаним сторонами Актом звірки розрахунків за період 01.01.2022 - 23.11.2022, станом на 23.11.2022 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" на користь Фермерського господарства "ГРИЩУК" склала 1489394,78 грн.

29.12.2022 відповідачу сплачено позивачу за Договором 200000 грн відповідно до платіжної інструкції №961 та 17.01.2023 сплачено суму 200000 грн відповідно до платіжної інструкції №978, внаслідок чого основний борг Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" станом на 13.02.2023 склав 1089394,78 грн. Таку заборгованість зафіксовано в обопільно підписаному та скріпленому печатками сторін Акті звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2023 - 13.02.2023.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача із вимогою вих. №1 від 07.03.2023 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" 1089394,78 грн основного боргу протягом семи днів з моменту пред`явлення вимоги, реагування відповідача на яку матеріали справи не містять. При цьому 03.04.2023 сума основного боргу за Договором зменшилася на 10000 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою по рахунку Фермерського господарства "ГРИЩУК", внаслідок чого основний борг склав 1079394,78 грн.

За фактом прострочення оплати вартості поставленого Товару Фермерське господарство "ГРИЩУК" звернулося із відповідним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" 80105,91 грн пені (за період прострочення з 15.03.2023 по 07.05.2023), 11637,6 грн 3% річних (за період прострочення з 15.03.2023 по 23.07.2023) та 40343,32 грн інфляційних втрат (за період прострочення з 01.02.2023 по 30.06.2023).

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №б/н від 29.07.2022.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Як підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, ним в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором станом на 13.02.2023 не було здійснено остаточної оплати вартості поставленого позивачем товару на суму 1089394,78 грн. При цьому такий борг станом на 03.04.2023 склав 1079394,78 грн, враховуючи погашення відповідачем у вказану дату 10000 грн, та на дату звернення із позовом у справі №902/1003/23 не змінився, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять (позов направлено до суду 24.07.2023 згідно відбитку штемпеля поштового відділення на конверті).

Як уже зазначалося, в силу приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що оплата Товару, що поставляється Продавцем відповідно до умов даного Договору, здійснюється Покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів в гривнях України на поточний рахунок Продавця наступним чином: 86 % від суми здійснюється за фактом відгрузки. Можлива попередня оплата; 14 % від суми - після отримання оригіналів документів та реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Оскільки поставка Товару на умовах попередньої оплати не здійснювалася, обов`язок оплати вартості отриманого товару в розмірі 86% виник за фактом його отримання, що кореспондується з приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України. Що стосується обов`язку оплати решти 14% такої вартості, то пункт 5.1. Договору не містить чіткого зазначення про отримання яких саме оригіналів документів іде мова.

Суд враховує, що пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що разом із Товаром Продавець зобов`язаний надати: Договір купівлі-продажу; Товарну накладну; податкову накладну та квитанцію про її реєстрацію, Витяг ЄДР станом на поточний місяць, Свідоцтво про державну реєстрацію або Виписку суб`єкта підприємницької діяльності, Витяг з реєстру платників ПДВ, Довідку з реєстру платників єдиного податку станом на поточний рік, Довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Державної служби з питань геодезії та кадастру та/або органів місцевого самоврядування про площу та склад сільськогосподарських угідь; Форма 4 СГ із квитанцією про прийняття; Форма 29 СГ із квитанцією про прийняття; Форма 37 СГ із квитанцією про прийняття; Декларацію платника єдиного податку із квитанцією про її отримання. Всі вищевказані документи мають бути завірені підписом керівника та печаткою на кожній сторінці.

Отже, зі змісту п. 3.2. Договору слідує, що надання вищезазначених документів обумовлено сторонами в копіях, позаяк вказано, що такі документи мають бути завірені підписом керівника та печаткою на кожній сторінці.

Тому відсутні підстави ототожнювати обов`язок оплати решти 14% вартості товару, пов`язаний з отриманням оригіналів документів, із переліком документів, визначених п. 3.2. Договору, надання яких обумовлено в копіях.

Поряд з цим, хоча п. 5.1. Договору не містить чіткого визначення обов`язку оплати решти 14% вартості товару з прив`язкою до переліку документів, водночас кінцевою умовою оплати є факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Тобто, в цілому зобов`язання зі сплати вартості поставленого Товару є простроченим за фактом поставки його відповідачу та за фактом реєстрації кінцевої податкової накладної в ЄРПН. Оскільки крайня видаткова накладна зареєстрована у ЄРПН 24.11.2022, тому прострочення в будь-якому випадку мало місце з 25.11.2022.

Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача, що у нього не виникло прострочення зі сплати вартості Товару, оскільки позивач не виконав зустрічного зобов`язання з надання визначених пунктами 3.2, 5.1. Договору документів. При цьому факт поставки підтверджено належними первинними документами - видатковими та товарно-транспортними накладними, а також отримання такого Товару Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" не заперечується.

Більше того обов`язок оплати 14 відсотків вартості поставленого товару (п.5.1 Договору), на переконання суду, також виникає в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України після його прийняття відповідачем, оскільки ні умовами договору, ні іншими актами цивільного законодавства не встановлено іншого строку оплати товару. При цьому посилання в п.5.1 Договору на здійснення оплати лише «після отримання оригіналів документів» не є строком у розумінні ч.1 ст.252 ЦК України, який визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Відтак суд приходить до висновку, що умовами Договору узагалі не визначено строку оплати за поставлений товар, що беззаперечно свідчить про правомірність застосування до вказаних правовідносин приписів ч.1 ст.692 ЦК України щодо оплати товару одразу після його поставки. Тобто строк виконання відповідачем зобов`язань настав одразу ж після отримання товару. А тому у визначені позивачем періоди відповідач є таким, що прострочив зобов`язання.

Судом встановлено, що станом на 13.02.2023 не було здійснено остаточної оплати вартості поставленого позивачем Товару на суму 1089394,78 грн, а станом на 03.04.2023 основний борг склав 1079394,78 грн, враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що за невиконання своїх обов`язків щодо оплати Товару, Покупець несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожний день такого невиконання.

Судом, враховано положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якими обмежено нарахування пені піврічним строком, однак відповідно до п.7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Так, постановою Кабінетом Міністрів України №211 від 11.03.2020 по всій території України було введено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), який скасовано з 01.07.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.

Отже, строки нарахування пені, які встановлені у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, є продовженими на період дії карантину.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних "LІGA 360" поданий позивачем розрахунок пені (за період прострочення з 15.03.2023 по 07.05.2023), 3% річних (за період прострочення з 15.03.2023 по 23.07.2023) та інфляційних втрат (за період прострочення з 01.02.2023 по 30.06.2023) на відповідні суми заборгованості (1089394,78 грн та з 03.04.2023 -1079394,78 грн), судом встановлено, що такий розрахунок відповідає розрахунку суду. Відтак заявлені складові заборгованості є обґрунтованими у визначених позивачем сумах: пеня в сумі 80105,91 грн; 3% річних в сумі 11637,6 грн та інфляційні втрати в сумі 40343,32 грн.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Крім того, слід зазначити, що обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Вінницької області у справі №902/409/23, яке скасовано в апеляційному порядку, не має преюдиційного значення у даній справі, а заявлені періоди заборгованості у справі №902/409/23 та у справі №902/1003/23 є різними і не охоплюються один одним. Інші доводи відповідача жодним чином не спростовують викладених судом мотивів щодо існування заборгованості.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, то витрати позивача на сплату судового збору покладаються на відповідача в сумі 2684 грн (відповідно до ціни позову).

Так, за приписами підп. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 грн.

Отже, виходячи з викладеного вище, позивач при зверненні з даною позовною заявою до суду, повинен був сплачувати судовий збір в сумі 2684 грн (132086,83 грн х 1,5%, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Натомість позивачем згідно платіжної інструкції № 88 від 21.07.2023 при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 2589 грн, тобто недоплаченою залишається сума 95 грн.

Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про стягнення з позивача 95 грн в дохід Державного бюджету України недоплаченої суми судового збору при зверненні до суду із позовом

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "ГРИЩУК" (с. Цівківці, Камянець-Подільський район, Хмельницька область, 32600, код ЄДРПОУ 21323500) в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) 95 грн недоплаченого судового збору за подання позовної заяви.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС ГУРМАН" (урочище Гурман, буд. 1, кім. 7, с. Іванівці, Жмеринський район, Віннницька область, 23013, код ЄДРПОУ 42169150) на користь Фермерського господарства "ГРИЩУК" (с. Цівківці, Камянець-Подільський район, Хмельницька область, 32600, код ЄДРПОУ 21323500) 80105,91 грн - пені; 11637,6 грн - 3% річних; 40343,32 грн - інфляційних втрат та 2684 грн - витрат на сплату судового збору.

4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - lubava2011@ukr.net; представника позивача Валігури О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повне рішення складено 09 жовтня 2023 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - с. Цівківці, Камянець-Подільський район, Хмельницька область, 32600;

3 - відповідачу - урочище Гурман, буд. 1, кім. 7, с. Іванівці, Жмеринський район, Віннницька область, 23013.