Постанова

від 28.09.2023 по справі 638/2341/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року

м. Харків

справа № 638/2341/20

провадження № 22-ц/818/272/23

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Тичкової О.Ю.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

секретаря судового засідання Тітченко О.В.

сторони справи:

позивач (за зустрічним позовом відповідач) ОСОБА_1

відповідач (за зустрічним позовом позивач) ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2022 року ухваленого у складі судді Цвірюка Д.В.,-

УСТАНОВИВ:

В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом після уточнення якого просив розподілити спільне майно подружжя з ОСОБА_2 шляхом визнання за ним право власності на:житловий будинок, загальною площею 270,0 кв. метри, житловою площею 105,0 кв.м , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер якої: 6310136300:09:026:0014, на якій розташований зазначений будинок та яка його є невід`ємною частиною та автомобіль легковий SKODA KODIAQ, універсал В, 2019 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на:двокімнатну квартиру, загальною площею 44, 0 кв-м., житловою площею 24,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; двокімнатну квартиру, загальною площею 50, 0 кв-м., житловою площею 25,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; грошові кошти,перераховані позивачем на банківський рахунок відповідача, за такими реквізитами: account name: Tetiana Kovalenko, account number: НОМЕР_3 , swift code: АДРЕСА_4 , НОМЕР_4 в розмірі 171 073 доларів США.Також просивстягнутиз відповідача витратина оплату судового зборув сумі10 510 гривеньта витрати на професійну правничу допомогу в сумі37 000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що те, що 11 листопада 2011 року між сторонами зареєстровано шлюб. Однак подружні стосунки не склались та з кінця 2018 року сторони фактично сімейні відносини не ведуть. Зазначав, що у період з 2011 по 2018 роки подружжя проживало разом та вели спільне господарство та за 7 років ними було придбано рухоме та нерухоме майно, а саме: автомобіль легковий SKODA KODIAQ, універсал-В, 2019 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_1 ; двокімнатна квартира, загальною площею 44, 0 кв-м., житловою площею 24,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; двокімнатна квартира, загальною площею 50, 0 кв-м., житловою площею 25,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; житловий будинок, загальною площею 270,0 кв. метри, житловою площею 105,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене майно купувалось за спільні кошти та утримувалось спільним зусиллям сторін у по справі, у зв`язку із чим підлягає поділу. Запропонований позивачем варіант поділу відповідає вимогам справедливості та розумності, оскільки його колишня дружина та діти постійно проживають у Америці. А його похили батьки, з якими він проживає та утримує, за станом здоров`я потребують проживання у приватному будинку, а не в квартирі.

31.03.2020 ОСОБА_2 подано до суду зустрічну позовну заяву про поділ спільного сумісного майна подружжя в якій вона з урахуванням уточнень просила:

-визнати земельну ділянку розміром 0,0605 га, кадастровий номер 6310136300:09:026:0014, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення земельної ділянки: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (Серія ЯМ №951483) приватною особистою власністю ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 );

-виділити в порядку поділу майна подружжя в приватну особисту власність ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) житловий будинок літ «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 273,8 кв.м. та житловою площею 105,2 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці розміром 0,0605 га, кадастровий номер 6310136300:09:026:0014;

-визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) право власності на частину двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа якої складає 54,1 кв.м., житлова площа якої складає 36,1 кв.м. в порядку поділу майна подружжя;

-визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 86 184 гривні 12 копійок, з відсотками, що зберігаються на депозитному рахунку НОМЕР_6 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» відкритим на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 );

-визнати право власності за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на частину банківського вкладу на депозитному рахунку НОМЕР_6 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та в розмірі, що складає 43 092 гривні 06 копійок, з відсотками, що відкритий на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) та на частину банківського вкладу на рахунку № НОМЕР_8 в АТ «УкрСиббанк» та в розмірі, що складає 45 932 гривні 04 копійки, з відсотками, що відкритий на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) в порядку поділу майна подружжя;

-стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) загалом грошову суму в розмірі 125 938 гривень 26 копійок та 257,17 доларів США, що складається з (62 000 гривень в рахунок компенсації її частки у праві спільної сумісної власності на грошові кошти, які були зняті ОСОБА_1 з депозитного рахунку НОМЕР_6 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» 24.12.2019 без згоди та дозволу дружини ОСОБА_2 та витрачені не на потреби родини; 39 588 гривень 63 копійки в рахунок компенсації її частки у праві спільної сумісної власності на грошові кошти, які були зняті ОСОБА_1 з депозитного рахунку НОМЕР_9 в АТ «Універсал Банк»; 257,17 доларів США, в рахунок компенсації її частки у праві спільної сумісної власності на грошові кошти, які були зняті ОСОБА_1 з депозитного рахунку НОМЕР_10 в АТ «Універсал Банк»; 24 349 гривень 63 копійки в рахунок компенсації її частки у праві спільної сумісної власності на грошові кошти, які були зняті ОСОБА_1 з рахунку НОМЕР_8 в АТ «УкрСиббанк» - в порядку поділу майна подружжя;

- залишити у власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) в порядку поділу майна подружжя:двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 29,8 кв.м та загальною площею 44,5 кв.м.; частину двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 54,1 кв.м. та житловою площею 36,1 кв.м.;трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , житловою площею 39,9 кв.м., загальною площею 54,9 кв.м.;автомобіль марки SKODA KODIAQ, загальний легковий універсал-В, 2019 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , синього кольору, державний номер: НОМЕР_1 ;грошові кошти, отримані від продажу 25.05.2019 року автомобілю марки VOLKSWAGEN TIGUAN 2012 року випуску, колір бежевий, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_11 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_12 , номерний знак НОМЕР_13 , зареєстрованого за ОСОБА_1 26.07.2012 підрозділом МВС ТСЦ 6341, вартість якого на час розгляду справи в суді складає 357 060 гривень;грошові кошти в розмірі 150 738 грн внесені до статутного фонду ТОВ «СІП Фабрика» (код ЄДРПОУ: 41449170) 10.07.2017;частину банківського вкладуна депозитному рахунку № НОМЕР_6 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 43 092 гривні 06 копійок, з відсотками, що відкритий на ім`я ОСОБА_1 ; та 1/2частину банківського вкладуна рахунку № НОМЕР_8 в АТ «УкрСиббанк» та в розмірі, що складає 45 932 гривні 04 копійки, з відсотками; грошову суму в розмірі 61 699 гривень 50 копійок, що були зняті з депозитного рахунку НОМЕР_6 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» 24.12.2019 без згоди та дозволу ОСОБА_2 та витрачені не на інтереси сім`ї; грошову суму в розмірі 39 588 гривень 63 копійок, що були зняті ОСОБА_1 з депозитного рахунку НОМЕР_9 в АТ «Універсал Банк» без згоди та дозволу ОСОБА_2 та витрачені не на інтереси сім`ї; грошову суму в розмірі 257,17 доларів США, які були зняті ОСОБА_1 з депозитного рахунку НОМЕР_10 в АТ «Універсал Банк» без згоди та дозволу ОСОБА_2 та витрачені не на інтереси сім`ї; грошову суму в розмірі 24 349 гривень 63 копійок, що були зняті ОСОБА_1 з рахунку № НОМЕР_8 в АТ «УкрСиббанк» без згоди та дозволу ОСОБА_2 та витрачені не на інтереси сім`ї.

-стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) грошову суму в розмірі 10 510 гривень, сплачені нею в якості судового збору за подання зустрічної позовної заяви про розподіл майна подружжя;

В обґрунтування зустрічних позовних зазначила, що частково визнає позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме в частині визнання за ним права власності на автомобіль «SKODA KODIAQ», в іншій частині вважає позовну заяву ОСОБА_1 такою, що не підлягає задоволенню. При цьому не погоджується з викладом обставин, наданих позивачем у позовній заяві та вважає їх такими, що не відповідають дійсності. Зазначала, що з початку 2008 року сторони у справі почали проживати однією сім`єю як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали всі притаманні подружжю взаємні права та обов`язки, але шлюб не реєстрували, намагались спільними зусиллями налагодити спочатку побут, створити умови та перевірити відносини. Згодом 11.11.2011 між сторонами було укладено шлюб, від якого народились двійнята ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час перебування у шлюбі позивач та відповідач завжди працювали на благо родини та задоволення потреб та інтересів родини, намагались створити гідні умови життя собі та дітям. За час спільного проживання сторін було придбано ряд об`єктів нерухомості, проведено будівельну реконструкцію придбаного житлового будинку, за спільні сумісні кошти відбувалось будівництво дачного будинку, відкривались рахунки в банківських установах, купувались авто тощо. Проте сімейне життя не склалось, фактично шлюбні відносини між позивачем та відповідачем було припинено з грудня 2019 року, позивач пішов з родини та почав проживати окремо. Відповідачка разом з дітьми залишилась проживати в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що було місцем постійного проживання родини. Зазначала, що саме припинення в грудні 2019 року спільного проживання та відсутність матеріального забезпечення дітей і стало підставою для звернення ОСОБА_2 24.12.2019 із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей. Крім того вказує, що 12.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, що на думку сторони відповідача є підтвердженням того, що станом на кінець 2018 року шлюбні відносини ще тривали. Вказує, що 11.01.2020 Дзержинським районним судом м.Харкова видано судовий наказ, яким з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей та який наразі перебуває на примусовому виконанні. При цьому зазначає, що ОСОБА_1 всіляко намагається уникнути питання сплати аліментів. У відзиві не заперечує проти визнання за ОСОБА_1 права власності на автомобіль SKODA. Вважає, що в порядку розподілу майна подружжя необхідно виділити житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:09:026:0014 саме їй з метою належного захисту її законних прав та інтересів, оскільки вказаний будинок залишився у фактичному її користуванні з дітьми після припинення шлюбних відносин, у будинку є все необхідне для проживання дітей. Земельна ділянка, на якій знаходиться будинок є її приватною особистою власністю, право на яку набуто в порядку приватизації. Також вказує, що житловий будинок купувався на її ім`я та потім проводилась реконструкція за кошти подружжя саме для реалізації інтересів родини, їхніх дітей. Посилання позивача на наявність у нього на утриманні батьків, які є інвалідами, як на підставу для виділення йому у власність житлового будинку із земельною ділянкою, вважає необґрунтованим та такою, що не відповідає дійсності. Посилання позивача про необхідність ділити кошти у сумі 171 073 доларів США, які перераховувались на рахунок 4-6 років тому, у в період з 17.04.2014 по 19.11.2016 та були витрачені під час перебування у шлюбі на потреби родини, та не існували на час припинення ведення спільного господарства вважає недоречним та таким, що не заслуговує на увагу, та не може включатись в перелік майна, що підлягає розподілу в судовому порядку. Щодо витрат на правничу допомогу вважає заявлений їй розмір не обґрунтованим та не доведеним належними доказами. Також зазначає, що сторони не можуть знайти спільної мови з приводу добровільного розподілу майна, яке було набуто ними у спільну сумісну власність відповідно за спільні сумісні кошти за час перебування в шлюбі. Вказує, що за час спільного проживання сторін як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу та під час перебування в шлюбі сторонами придбане за спільні сумісні грошові кошти майно, що підлягає поділу: 15.03.2012 - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; 12.12.2012 - квартира АДРЕСА_6 ;30.08.2013 - квартира за адресою АДРЕСА_7 , 05.03.2019 - автомобільSKODA KODIAQ. Крім цього зазначає, що станом на 25.05.2019 подружжю належав автомобіль маркиVOLKSWAGEN TIGUAN, який як виявилось було продано відповідачем без згоди та відома позивача 25.05.2019 ОСОБА_6 , вартість якого станом на 18.03.2020 складає 357 060 грн, а отже ОСОБА_2 має право на компенсацію частини ринкової вартості на час розгляду справи в суді відчуженого не в інтересах сім`ї майна, що перебувало у спільній сумісній власності подружжя, що складає 178 530 гривень. Також під час спільного проживання сторін як чоловіка та дружини до реєстрації шлюбу ними було придбано квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 ; 10.07.2017 з спільні сумісні грошові кошти подружжя ОСОБА_1 як учасник ТОВ «СІП Фабрика» став співзасновником вказаної юридичної особи та відповідно здійснив внесок до статутного фонду в розмірі 150 738 гривень, а тому ОСОБА_2 має право на його частини, що складає 75 369 гривень. Також вказує, що відповідачем ОСОБА_1 за рахунок спільних грошових коштів подружжя було відкрито депозитний рахунок та поточний рахунок в АТ «Райффайзен Банк Аваль», з якого без дозволу та згоди позивача ОСОБА_2 з кінця грудня 2019 року зняв грошові кошти в значній сумі, а саме в розмірі 189 000 гривень, а повернув на рахунок лише 65 000 грн. Станом на 05.03.2020 на депозитному рахунку залишок грошових коштів складає 86 184, 12 грн, які також підлягають розподілу між сторонами, частини яких становить 43 092,06 грн. Також ОСОБА_2 має право на стягнення з ОСОБА_1 частини грошових коштів, які він зняв без згоди та дозволу з депозитного рахунку та витратив не на інтереси сім`ї (62 000 грн) та не повернув їх на депозитний рахунок. Також зазначає про наявність підстав для поділу грошових коштів, які станом на 01.12.2019 перебували на депозитних рахунках АТ «Універсал Банк», та були зняті ОСОБА_1 та витрачені не на потреби родини, а саме коштів у сумі 514,25 доларів США, від якої становить 257,17 доларів США, та кошти в сумі 79 177,26 грн, від яких становить 39 588,63 грн. Крім того вказує, що станом на початок грудня 2019 року на рахунку в АТ «УкрСиббанк» знаходились грошові кошти в розмірі 140 563,34 грн, які залишились на 05.10.2020 у сумі 91 864,08 грн. З рахуванням того, що на рахунку в банківській установі за період шлюбу станом на грудень 2019 року знаходилась сума в розмірі 140 563, 34 грн, а залишилась сума в розмірі 91 864,08 грн, то ОСОБА_2 належить компенсація в порядку розподілу майна подружжя у розмірі 24 349,63 грн, та визнання за ОСОБА_2 права власності на частини вкладу, що залишилась на рахунку в розмірі 91 864,08 грн, що складає 45 932,08 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на житловий будинок загальною площею 270 кв.м., житловою площею 105 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянкудлябудівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)площею 0,0605 га, кадастровий номер: 6310136300:09:026:0014 за адресою АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на автомобіль «SKODA KODIAQ», 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , синього кольору.

Залишено у власності ОСОБА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя грошові кошти у сумі 140 387,19 доларів США, які станом на березень 2019 року перебували на банківському рахунку«Bank of America» НОМЕР_14 Valencia Blvd., Suite 100, Valencia, НОМЕР_15 , Account name: Tetiana Kovalenko, Account number: НОМЕР_3 .

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, визнання права власності на частину майна в порядку розподілу майна подружжя задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 44,5 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м.. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею 36,1 кв.м. Залишено у власності ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 350 000 гривень, отримані від продажу 25.05.2019 автомобілю марки VOLKSWAGEN TIGUAN 2012року випуску номерний знак НОМЕР_13 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 9758 гривень 90 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2365 гривень 95 копійок.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на незаконність рішення, неповне з`ясування обставин справи порушення норм процесуального права просила змінити рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.10.2022, визначити момент припинення шлюбних відносин сторін по справі грудень 2019 року та задовольнити позовні вимоги як за первісним позовом ОСОБА_1 так і за зустрічним позовом ОСОБА_2 частково, шляхом розподілу спільного сумісного майна наступним чином:

Визнати земельнуділянку розміром0.0605га, кадастровийномер 6310136300:09:026:0014,що знаходитьсяза адресою АДРЕСА_8 (цільовепризначення земельноїділянки:для обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельта споруд(присадибнаділянка)),що належить ОСОБА_2 напідставі Державногоакту направі власностіна земельнуділянку (СеріяЯМ №951483)приватною особистоювласністю ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ). Виділитив приватнуособисту власність ОСОБА_2 житловий будинокліт.«А-3»за адресою АДРЕСА_1 загальною площею273,8кв.м тажитловою площею105,2кв.м,що знаходитьсяна земельнійділянці розміром0,0605га,кадастровий номер6310136300:09:026:0014-в порядкуподілу майнаподружжя.Визнати спільноюсумісною власністюподружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошовікошти всумі 86184гривні 12копійок,з відсотками,що зберігаютьсяна депозитномурахунку НОМЕР_16 в АТ«Райффайзен БанкАваль» відкритимна ім`я ОСОБА_1 . Визнати право власності за ОСОБА_2 па 1\2 частину банківського вкладу на депозитному рахунку НОМЕР_17 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та в розмірі, що складає 43 092 гривні 06 копійок, з відсотками, що відкритий на ім`я ОСОБА_1 та на 1/2 частину банківського вкладу на рахунку № НОМЕР_8 в АТ «УкрСиббанк» та в розмірі, що складає 45 932 гривні 04 копійки, з відсотками, що відкритий на ім`я ОСОБА_1 .. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 загалом грошову суму в розмірі 125 938 гривень 26 копійок та 257,17 доларів США, що складається з (62 000 гривень в рахунок компенсації її частки у праві спільної сумісної власності на грошові кошти які були зняті ОСОБА_1 з депозитного рахунку НОМЕР_18 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» 24.12.2019 без згоди та дозволу дружини ОСОБА_2 та витрачені не на потреби родини; 39 588 гривень 63 копійок в рахунок компенсації її частки у праві спільної сумісної власності на грошові кошти, які були зняті ОСОБА_1 з депозитного рахунку № НОМЕР_9 в АТ «Універсал Банк»; 257, 17 доларів США, в рахунок компенсації її частки у праві спільної сумісної власності на грошові коши, які були зняті ОСОБА_1 з депозитного рахунку № НОМЕР_10 в АТ «Універсал Банк»; 24 349 гривень 63 копійки в рахунок компенсації її частки у праві спільної сумісної власності на грошові кошти, які були зняті ОСОБА_7 з рахунку № НОМЕР_19 в АТ «УкрСиббанк» - в порядку поділу майна подружжя.

Залишити у власності відповідача ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя: двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , житловою плові до 29 .8 кв.м. та загальною площею 44.5 кв.м. ;двокімнатну квартири,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_3 ,загальна площаякої складає54,1м.кв.,житлова площаякої складає36,1м.кв.; автомобільлегковий SKODAKODIAQ,універсал-В,2019року випуску,реєстраційний номер: НОМЕР_1 ,VIN: НОМЕР_2 ,колір -синій; грошовікошти отриманівід продажу25.05.2019автомобілю маркиVOLKSWAGENTIGUAN2012року випуску,колір бежевий,номер кузова(шасі,рама) НОМЕР_11 ,свідоцтво прореєстрацію НОМЕР_12 ,номерний знак НОМЕР_13 .Зареєстрованого за ОСОБА_1 26.07.2012підрозділом МВСТСЦ 6341,вартість якогона часрозгляду справив судіскладає 357060гривень; грошовікошти врозмірі 150738гри внесенідо статутногофонду ТОВ«СІП Фабрика»(кодЄДРПОУ 41449170)10.07.2017; 1\2 частину банківського вкладу на депозитному рахунку НОМЕР_20 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 43 092 гривні 06 копійок, з відсотками, що відкритий на ім`я ОСОБА_1 ; та 1/2 частину банківського вкладу на рахунку № НОМЕР_21 в А Г «УкрСиббанк» та в розмірі, що складає 4$ 932 гривні 04 копійки, з відсотками ;грошову сумув розмірі61699гривень 50копійок,що булизняті здепозитного рахунку НОМЕР_22 в АТ«Райффайзен БанкАваль» 24.12.2019без згодита дозволу ОСОБА_2 та витраченіне наінтереси сім`ї; грошовусуму врозмірі 39588гривень 63копійок,що булизняті ОСОБА_1 з депозитногорахунку № НОМЕР_9 в АТ«Універсал Банк»без згодита дозволу ОСОБА_2 та витраченіне наінтереси сім`ї; грошову суму в розмірі 257, 17 доларів США, які бути зняті ОСОБА_1 з депозитного рахунку № НОМЕР_23 в АТ «Універсал Банк» без згоди та дозволу ОСОБА_2 та витрачені не на інтереси сім`ї; грошову суму в розмірі 24 349 гривень 63 копійки, що були зняті ОСОБА_1 з рахунку № НОМЕР_19 в АТ«УкрСиббанк» без згоди та дозволу ОСОБА_2 та втрачені не на інтереси сім`ї/ В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно визначено момент фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами, що призвело до того, що судом було неправильно визначено обсяг спільного сумісного майна, що підлягає розподілу. При цьому судом безпідставно не враховані надані письмові докази зі сторони ОСОБА_2 про те, що шлюбні відносини сторін тривали до кінця 2019 року та були припинені лише в грудні 2019 року. Одночасно судом проігноровано неподання ОСОБА_1 доказів припинення шлюбних відносин раніше, та відсутність вимог з його боку про визнання майна приватною особистою власністю, як набутою ним під час нібито окремого проживання у зв`язку із фактичним припиненням шлюбних відносин. Скаржник зазначив, що в постанові Полтавського апеляційного суду від 01.11.2022 по справі № 638/3903/20, а саме в мотивувальній частині рішення встановлена наступна обставина, припинення шлюбних зв`язків у грудні 2019 року.

Апелянт зазначив, що суд повинен був врахувати наступні обставини: - після розлучення спірний житловий будинок залишився у користуванні її та малолітніх дітей, які залишаються членами родини як позивача так і відповідача, незалежно від припинення шлюбу і які мають у цьому будинку все необхідне для проживання та розвитку; будинок і будувався в першу чергу для проживання з дітьми; - рішенням суду що набуло законної сили визначено місце проживання двох малолітніх дітей разом з ОСОБА_2 , - земельна ділянка на якій знаходиться будинок є приватною особистою власністю ОСОБА_2 , - два з половиною роки ОСОБА_2 після розірвання шлюбу утримує будинок та земельну ділянку; у подружжя достатньо іншого нерухомого майна, яке можливо, з врахуванням вартості часток у праві власності, виділити в приватну власність ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя. Відповідно є правильним, законним, обґрунтований, розумним та справедливим виділити житловий будинок саме у приватну власність ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя, що і заявлено нею у своїй зустрічній позовній заяві.

06.02.2023 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив від ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якому адвокат просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення залишити без змін. Посилався на те, що суд повно та всебічно дослідив обставини у справі та дійшов обґрунтованого висновку щодо моменту припинення фактичних шлюбних відносин між сторонами у справі та порядку поділу спільного сумісного майна колишнього подружжя. ОСОБА_2 постійно проживає з дітьми у Сполучених Штатах Америки, тому її доводи про необхідність виділу їй у власність житлового будинку не заслуговують на увагу, в той час як ОСОБА_1 має батьків похилого віку яким зручніше проживати саме в приватному будинку, а не в квартирі. Вже після припинення фактичних шлюбних відносин ОСОБА_2 на власний розсуд, не в інтересах сім`ї розпорядилась грошовими коштами у розмірі 140 387,19 доларів США тому суд правильно врахував їх під час поділу спільного сумісного майна подружжя. Доводи апелянта про те, що подружжя проживало разом до грудня 2019 року належними доказами не доведені та спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін у справі, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч.1, ч.ч. 2, 4 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 11 листопада 2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що також підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_24 (а.с.237 том 1).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень та даних автоматизованої системи документообігу суду рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 23.06.2020 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Судове рішення набрало законної сили 24.07.2020.

11.01.2020 Дзержинським районним судом м. Харкова винесено судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 24.12.2019 і до досягнення кожною дитиною повноліття (а.с. 159 том 1). Зазначене судове рішення набрало законної сили 11.01.2020 та пред`явлений до виконання.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.02.2020 №200781473 вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 27,2 кв.м., загальною площею 44,5 кв.м. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, №1631, 12.12.2012, приватний нотаріус ХМНО Некрасова Н.А. (а.с. 7-8 том 1). Зазначена обставина також підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 12.12.2012, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Некрасовою Н.А. та зареєстрованого в реєстрі за №1631, копією Витягу з Державного реєстру правочинів №12278520 від 12.12.2012 та копією Витягу про державну реєстрацію прав КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» №36787631 від 18.12.2012 (а.с.23, 24, 25 том 2).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 надала свою добровільну згоду на придбання ОСОБА_1 зазначеного об`єкту нерухомості, що підтверджується копією заяви останньої, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Некрасовою Н.А. та зареєстрованого в реєстрі за №2921 (а.с. 26 том 2).

Згідно звіту про оцінку майна від 31.01.2020, складеного на замовлення ОСОБА_1 суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_11 , вартість вказаного нерухомого майна становить 997 000 гривень, або згідно курсу НБУ 40 000 доларів США (а.с.69-70 том 1).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.02.2020 №200785085 вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3 , житловою площею 36,1 кв.м., загальною площею 54,1 кв.м. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер 706, виданий 30.08.2013, видавник: ОСОБА_12 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу (а.с.9-10 том 1). Зазначена обставина також підтверджується інформаційною довідкою №204414610 від 17.03.2020, копією договору купівлі-продажу квартири від 30.08.2013, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бідонько Л.Л. за реєстрованого в реєстрі за №706, копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №8716003 від 30.08.2013 (а.с.31-32, 33-34, 35 том 2).

Згідно звіту про оцінку майна від 31.01.2020, складеного на замовлення ОСОБА_1 суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_11 , вартість вказаного нерухомого майна становить 1 246 000 гривень, або згідно курсу НБУ 50 000 доларів США (а.с.71-72 том 1).

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами від 15.03.2012, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грузковою Ю.В. та зареєстрованого в реєстрі за №587 (а.с. 5 том 2). Зазначена обставина також підтверджується копією Витягу з Державного реєстру правочинів №11103168 від 15.03.2012, копією Витягу про державну реєстрацію прав КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» №33491178 від 16.03.2012 (а.с.6, 7 том 2).Зі змісту договору вбачається його предметом є житловий будинок з прибудовами літ. «А-1», житловою площею 31,9 кв.м, загальною площею 57,8 кв.м, розташований на земельній ділянці площею 0,0605 га., При будинку є такі надвірні будівлі та споруди: огорожа №1, 2, 3, погріб літ. «В», літня кухня літ. «Г», сарай літ. «Д», вбиральня літ. «Е».

16.04.2015 Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на нерухоме майно - житловий будинок літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 273,8 кв.м., житловою площею 105,2 кв.м (а.с. 8 том 2). З копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №36384503 від 16.04.2015 вбачається, що підставою внесення запису є Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 20730471 від 16.04.2015, державний реєстратор: Корнєєва Н.С.Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської області (а.с.9 том 2).

Згідно звіту про оцінку майна від 31.01.2020, складеного на замовлення ОСОБА_1 суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_11 , вартість вказаного житлового будинку загальною площею 270,00 кв.м становить 3 190 000 гривень, або згідно курсу НБУ 128 000 доларів США (а.с.75 том 1).

ОСОБА_1 на праві власності належить транспортний засіб «SKODA KODIAQ», 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , синього кольору, право власності на який зареєстровано останнім 05.03.2019.

Згідно звіту про оцінку майна від 31.01.2020, складеного на замовлення ОСОБА_1 суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_11 , вартість вказаного транспортного засобу становить 1 004 000 гривень, або згідно курсу НБУ 40 300 доларів США (а.с.73-74 том 1).

17.04.2014 ОСОБА_1 відкрив рахунок за кордоном (Сполучені Штати Америки) на ім`я ОСОБА_2 убанку «Bank of America» 23929 Valencia Blvd., Suite 100, Valencia, НОМЕР_15 , номер рахунку № НОМЕР_3 .

Згідно даних копій платіжних доручень про внесення ним коштів на рахунок № НОМЕР_3 , відкритийубанку «Bank of America» на ім`я ОСОБА_2 в період з 28.04.2014 року по 29.11.2016 різними платежами у загальному розмірі 171 073 доларів США (а.с.76-100 том 1).

Із виписок з банківського рахунку № НОМЕР_3 про здійснені банківські операції за період з 15.02.2019 по 17.09.2021 мовою оригіналу з перекладом на українську мову (а.с.4-30 том 5), вбачається, що станом на 18 березня 2019 року кінцевий баланс на рахунку складав 140 387,19 доларів США, на 17 квітня 2019 року 140 388,95 доларів США, 17 травня 2019 року 138 390, 70 доларів США, на 17 червня 2019 року 122 392,36 доларів США, на 18 липня 2019 року 68 200,72 доларів США, на 19 серпня 2019 року 0,00 доларів США, на 17 вересня 2019 року 0,00 доларів США.

З листа уповноваженої особи вказаного банку від 21.08.2020 вбачається, що зазначений рахунок закрито 05.08.2019 з нульовим балансом (а.с.36 - 37 том 3).

За змістом договору купівлі-продажу транспортного засобу 3243/2019/1485144 від 25.05.2019 (а.с.44 том 2) встановлено, що 25.05.2019 ОСОБА_1 здійснив відчуження транспортного засобу марки VOLKSWAGEN модель TIGUAN, д.н.з. НОМЕР_13 , який був зареєстрований на нього 26.07.2012

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є співзасновником ТОВ «СІП Фабрика» (код ЄДРПОУ: 41449170), розмір внеску ОСОБА_1 до статутного фонду складає 150 738,00 грн. Судом встановлено, що вказану суму ОСОБА_1 було внесено до статутного фонду юридичної особи ТОВ «СІП Фабрика» (код ЄДРПОУ: 41449170) (а.с. 47 том 2).

Відповідно до Заяви Клієнта на оформлення Депозиту «Валютний» №VM1102201976647883 від 17.02.2019 судом встановлено, що рахунок НОМЕР_10 (АТ «Універсал Банк») було відкрито на ім`я ОСОБА_1 17.02.2019 (а.с.105 том 3). З листаАТ «Універсал Банк» №10787 А-БТ від 29.09.2020 на вказаному рахунку перебувають грошові кошти у сумі 514,35 доларів США (а.с.88 том 3).

Відповідно до виписки про рух грошових коштів по рахунку НОМЕР_6 (АТ «Райфайзен Банк Аваль») судом встановлено, у виписці відображається рух грошових коштів за період з 24.12.2019 до 06.03.2020 (а.с.59-60 том 2). Відповідно до довідок АТ «УКРСИББАНК» від 04.06.2020 та від 03.09.2020 (а.с.155 том 2, а.с.79 том 3)

Згідно рахунок НОМЕР_8 є рахунком фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 ,відкритий 25.11.2013.Відповідно до виписки про рух грошових коштів по рахунку НОМЕР_8 (АТ «УкрСибБанк), судом встановлено, що у виписці відображається рух грошових коштів за період з 01.12.2019 по 03.09.2020 (а.с.80-85 том 3).

Відповідно до Заяви Клієнта на оформлення Депозиту (банківського вкладу) №N90.30.0000005491 від 12.08.2019, судом встановлено, що рахунок НОМЕР_25 (АТ «Універсал Банк») було відкрито на ім`я ОСОБА_1 12.08.2019 (а.с.104 том 3).

Судом правильно встановлений характер спірних правовідносин та застосовані норми матеріального права що їх регулюють. Проте судова колегія не може погодитися з висновками суду щодо моменту припинення шлюбних відносин між сторонами у справі, обсягу спільного сумісного майна та порядку його поділу.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно зі статтями 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є майно: набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Частиною шостою статті 57 СК України визначено, що суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Відповідно до частини другої статті 70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що «у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує».

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 203/284/17 (провадження № 61-7751св19) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 553/2152/19 (провадження № 61-6722св21).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/17 (провадження № 61-1935св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 3 частини першої статті 57 СК України та вказано, що «у випадку набуття одним із подружжя за час шлюбу майна за власні кошти, таке майно є особистою приватною власністю».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 березня 2019 року у справі № 362/2567/17-ц (провадження № 61-28795св18) зроблено такий висновок: «Згідно частини шостої статті 57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Це пов`язано з тим, що для сімейних відносин важливе значення має не лише державна реєстрація шлюбу, а й дійсні відносини чоловіка та дружини. Якщо ж цього немає і чоловік та дружина фактично не складають однієї сім`ї, то на такі відносини не може поширюватися режим спільності майна подружжя. У разі спору заінтересована особа повинна довести в суді факт окремого проживання подружжя у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин до розірвання шлюбу».

Аналогічний висновок також було зроблено і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 313/403/14-ц (провадження № 61-13868св18).

Вказаний висновок доповнено в постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 750/9806/16-ц (провадження № 61-16800св18): «Згідно зазначених норм (частина шоста статті 57 СК України) при вирішенні питання про правовий режим майна подружжя з`ясуванню підлягають як підстави й час набуття такого майна, так і обставини, що свідчать про окреме проживання подружжя у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин до розірвання шлюбу».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українивстановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судова колегія погоджується з висновком суду про те, що ОСОБА_2 не надано належних та достовірних доказів на підтвердження факту спільного сумісного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у період з початку 2008 року до укладення шлюбу. А саме, суду не надано доказів стійких сімейних відносин, наявність спільного сімейного бюджету та ведення спільного господарства.

01.02.2008 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу дійсно придбали трикімнатну квартиру АДРЕСА_9 , але придбали її у спільну часткову власність по частині кожний. (а.с. 38-40 том.2).

Тому зазначена квартира не є спільною сумісною власністю сторін у справі та не підлягає врахуванню при поділі спільного сумісного майна подружжя.

Разом з тим, судова колегія не може погодитись з висновком суду про припиненням між сторонами сімейних відносин та ведення спільного господарства у березні 2019 року.

Суд дійшов зазначеного висновку проаналізувавши зміст позовної заяви , пояснень та заяв ОСОБА_1 у справі в котрих останній повідомив, що сімейні стосунки та ведення спільного господарства з ОСОБА_2 припинені з квітня 2018 року, але одночасно не заперечував, що автомобіль SKODA KODIAQ, універсал-В, 2019 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_1 відноситься до об`єктів спільного сумісного майна подружжя, хоча його було придбано 05.03.2019 року.

Разом з тим, матеріали справи місять письмовий відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу у справі 638/3903/20 в якому він зазначав що сімейні стосунки та ведення спільного господарства з ОСОБА_2 припинені ним з вересня 2019 року (т.5 а.с. 184).

Судова колегія не вважає, що висновки викладені в постанові від 01.11.2022 по справі № 638/3903/20 щодо припинення шлюбних зв`язків між сторонами у справі у грудні 2019 року є преюдиційними обставинами для дійсної справи.

За змістом частини другоїстатті 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18) зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключено ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

При цьому на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, провадження № 14-20цс21).

З урахуванням наведеного вище, обставини, встановлені у справі № 638/3903/20 є нічим іншим, як оцінкою судом наявних у матеріалах справ доказів щодо наявності підстав для про визначення місця проживання дітей, а тому вони не мають преюдиційного значення при вирішенні справи, яка переглядається.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги відсутність належних та достовірних доказів існування подружніх відносин між сторонами та ведення ними спільного господарства у період після вересня 2019 року, а також заперечення одним із подружжя існування шлюбно-сімейних відносин до грудня 2019 року, колегія суддів дійшла висновку, що припиненням між сторонами сімейних відносин та ведення спільного господарства мало місце у вересні 2019 року.

Апеляційний суд зазначає, що оскільки станом на серпень місяць 2019 року кінцевий баланс на рахунку № НОМЕР_3 убанку «Bank of America», відкритого під час перебування сторін у шлюбно-сімейних відносинах був нульовим суд помилково вважав об`єктом спільного сумісного майна подружжя.

Автомобіль VOLKSWAGEN модель TIGUAN, д.н.з. НОМЕР_13 , був зареєстрований на ОСОБА_1 26.07.2012 та відчужений 25.05.2019, тобто під час перебування сторін у шлюбно-сімейних відносинах. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що зазначений автомобіль був проданий без письмової згоди ОСОБА_2 та отримані від його продажу грошові кошти у розмірі 350 000 гривень не були витрачені в інтересах сім`ї.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 про визнання грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_1 , а саме на рахунках № НОМЕР_6 (АТ «Райфайзен Банк Аваль») та № НОМЕР_8 (АТ «УкрСибБанк), спільною сумісною власністю подружжя та стягнення з ОСОБА_1 на її користь 1/2 частки вказаних грошових коштів, а також компенсації їїчастки у праві спільної сумісної власності на грошові кошти, що були зняті ОСОБА_1 зі вказаних банківських рахунків,суд зазначає, що відповідно до виписки про рух грошових коштів по рахунку НОМЕР_6 (АТ «Райфайзен Банк Аваль») відображається рух грошових коштів за період з 24.12.2019 до 06.03.2020 (а.с.59-60 том 2), відповідно до довідок АТ «УКРСИББАНК» від 04.06.2020 та від 03.09.2020 (а.с.155 том 2, а.с.79) тавідповідно до виписки про рух грошових коштів по рахунку НОМЕР_8 (АТ «УкрСибБанк), відображається рух грошових коштів за період з 01.12.2019 по 03.09.2020 (а.с.80-85 том 3).

Як встановлено судомфактично шлюбні відносини між сторонами припинено у вересні 2019 року, а тому колегія суддів вважає, що грошові кошти, які знаходяться на зазначених рахунках не входять до загального спільного майна подружжя, та не підлягають поділу.

В супереч вимогам ст.81 ЦПК України скаржником не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що грошові кошти, які перебувають на банківських рахунках, є спільною власністю подружжя і на момент припинення ведення спільного господарства, а саме вересень 2019 на цих рахунках перебували грошові кошти.

Також враховуючи те, що обставини, на які посилався апелянт частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, виходячи з вартості майна що підлягає поділу, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні, а основний та зустрічний позови підлягають задоволенню частково.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить визнати право власності на частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ,, а за ОСОБА_2 право власності на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .

В той же час апеляційний суд вважає за доцільне залишити у власності ОСОБА_1 транспортний засіб «SKODA KODIAQ», 2019 року випуску вартістю, відповідно звіту про оцінку майна, (т.1 а.с. 73-74) 1004000 грн , а ОСОБА_2 необхідно компенсувати половину вартості зазначеного автомобіля

Відповідно до ст.115 ЦК України та ст.85 ГК України, господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Відповідно до ст.116 ЦК України учасник господарського товариства має право здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі;

У разі передання подружжям свого майна для здійснення підприємницької діяльності шляхом участі одного з них у заснуванні господарського товариства це майно належить зазначеному товариству на праві власності, подружжя набуває відповідне майнове право, яке реалізується одним із подружжя (засновником) шляхом участі в управлінні товариством, а другий з подружжя набуває права вимоги виплати йому певних сум у разі поділу майна між подружжям.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд України висловив у Постанові від 19.02.2014 при розгляді справи № 6-5цс 14: «Аналіз норм права: ст. ст. 63, 65 СК України, ст. ст. 66, 67 ГК України дає підстави для висновку про те, що у разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, учасником якого є один із подружжя, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства».

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , в рахунок компенсації, половину грошових коштів, які були внесені були внесені до статутного фонду ТОВ «СІП Фабрика» у розмірі 75369.

Вимоги ОСОБА_2 з приводу визнання грошових коштів на депозитних рахунках № НОМЕР_25 та № НОМЕР_10 (АТ «Універсал Банк») спільною частковою власністю та поділ коштів, що були зняті з нього ОСОБА_1 , підлягають задоволенню частково, адже відповідно до заяви Клієнта на оформлення Депозиту «Валютний» №VM1102201976647883 від 17.02.2019 судом встановлено, що рахунок НОМЕР_10 та рахунок № НОМЕР_25 (АТ «Універсал Банк») було відкрито на ім`я ОСОБА_1 12.08.2019 та 17.02.2019 (а.с.104- 105 том 3). З листаАТ «Універсал Банк» №10787 А-БТ від 29.09.2020 на вказаних рахунках перебувають грошові кошти у сумі 514,35 доларів США та 79177, 26 грн (а.с.88 том 3). Так, як дані рахунки були відкриті до моменту припинення шлюбних відносин, а саме до вересні 2019 року та матеріали справи містять дані про наявність коштів даних рахунках на час припинення шлюбних відносин, апеляційний суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_2 право власності частку грошових коштів, що знаходились на цих рахунках.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, із постановленням нового про часткове задоволення позову.

Колегія суддів також зазначає, вартість майна, яке залишається у власності ОСОБА_1 становить 2001000 (автомобіль «SKODA KODIAQ», 2019 року випуску НОМЕР_26 двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_10 ), а вартість майна ОСОБА_2 становить 1246000 (двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3 ). Оскільки вартість майна ОСОБА_1 перевищує вартість майна ОСОБА_2 то з ОСОБА_1 підлягає компенсації різниця зазначеної вартості, а саме 377500 грн ((2001000-1330771,3)/2).

Відповідно дост.377ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначенихЗемельним кодексом України.

В постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «ст. 377ЦК Українист. 120 ЗК Українипередбачає автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, і ці норми мають імперативний характер; отже, передбачають перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, то колегія суддів звертає увагу на п. 8.16, 8.17 вказаної постанови, в яких зазначено, що наведені вище земельно-правові та цивільно-правові норми встановлюють, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування; розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил.

В постанові Верховного Суду у справі № 910/14057/18 від 23 червня 2020 року було висловлено, що якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

На підставі вищезазначеного апеляційний суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на частини земельної ділянки, на якій розташований будинок у АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої: 6310136300:09:026:0014 в порядку ст. 377 ЦК України

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

При зверненні до суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 заплатитила 31530,03 грн судового збору, а тому оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено на 19% то з ОСОБА_1 на Користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 5990,7 (31530,03*19%).

Колегія суддів також зазначає, що при оголошенні та виготовленні вступної та резолютивної частини постанови від 28.09.2023 у справі № 638/2341/20 апеляційний суд помилково зазначено про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 2014,18 грн судового збору за подачу апеляційної скарги, адже відповідно до квитанції від 02.08.2023 ОСОБА_2 вже була сплачена зазначена сума. (т.5 а.с. 248).

Керуючись ст. ст.367,368,369,376,381- 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2022 року скасувати, ухвалити нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Провести поділ спільного майна подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_7 ) та ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_5 ) право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 по частині за кожним.

Визнати за ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_7 ) право власності на:

- двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2

- автомобіль «SKODA KODIAQ», 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , синього кольору.

Визнати за ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_5 ) право власності на:

- двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ;

- частку грошових коштів, що складає 222 (двісті двдцять два) долари США 17 (сімнадцять) центів, що перебувають на рахунку НОМЕР_10 та на рахунку НОМЕР_25 у сумі 39588 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) грн 63 (шістдесят три) коп (АТ «Універсал Банк).

Стягнути з з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_5 ) компенсацію вартості внеску до статутного фонду ТОВ «СІП Фабрика» у розмірі 75369 (сімдесят п`ять тисяч триста шістдесят дев`ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_5 ) компенсацію вартості спільного сумісного майна у розмірі 377500 (триста сімдесят сім тисяч п`ятсот) грн.

Визнати за ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_7 ) право власності на частини земельної ділянки, на якій розташований будинок у АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої: 6310136300:09:026:0014 в порядку ст. 377 ЦК України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_5 ) 5990 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн 70 (сімдесят) коп судового збору сплаченого в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду, у порядку передбаченомуст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2023 року.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді О.В.Маміна

Н.П.Пилипчук