Ухвала

від 26.09.2023 по справі 947/15420/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/15420/23

Провадження № 1-кс/947/12091/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2023 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72022160000000004 від 02.12.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.205-1 ч.3 ст.212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, підрозділом детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72022160000000004, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 02.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.205-1, ч.3 ст.212 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Підставою для реєстрації вказаного кримінального провадження стала аналітична довідка відділу аналізу інформації та управління ризиками Територіального управління БЕБ в Одеській області від 02.12.2022 №3/24.13.03-18.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на території Одеської області протягом 2022 року невстановлені особи створили ряд підприємств, які з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів при здійсненні експорту насіння соняшникового, подають до Одеської митниці Держмитслужби неправдиві відомості щодо походження товару, для отримання митних преференцій, застосовуючи тарифну пільгу по сплаті вивізного мита 3,6% замість повної ставки 10%, що призвело до несплати обов`язкових платежів на загальну суму 19 622 693 грн., що є коштами в особливо великих розмірах.

Крім цього, відповідно до отриманих обласною прокуратурою матеріалів УСБУ в Одеській області №65/5/і/7-4257 від 28.08.2023 та №65/5/і/7-4015 від 11.08.2023 вбачається, що невстановленими у теперішній час особами у період 2021-2023 років організовано «тіньову схему» експорту сільськогосподарської продукції, до якої входять підприємства групи компанії «Allseeds».

З метою забезпечення діяльності вказаної незаконної схеми на підконтрольних підставних осіб зареєстровано ряд «фіктивних» підприємств,з метою придбання сільськогосподарської продукції в значних обсягах за готівкові кошти.

Оперативними працівниками встановлено особу причетну до вказаних незаконних дій, а саме ОСОБА_4 , який самостійно та із залученням інших осіб здійснює пошук та придбання сільгосппродукції за готівкові кошти.

Разом з цим, за результатами проведених заходів встановлено, що ОСОБА_4 задіяний в механізмі ухилення від сплати податків та організовує і здійснює придбання необлікованої сільськогосподарської продукції за готівкові кошти, надає документальне прикриття перевезення зазначеної продукції. Разом з цим, з метою прикриття протиправної діяльності групи переробників/експортерів використовує документи транзитних «фіктивних» підприємств, здійснює закупівлю сільськогосподарської продукції в значних обсягах за готівкові кошти, готівку для закупівлі отримує від представників ряду транзитних підприємств. В своїй протиправній діяльності ОСОБА_4 повністю підпорядковується ОСОБА_5 .

Також встановлено, що ОСОБА_4 з іншими особами, було залучено і використовувалось ТОВ «Рестрой Плюс» в якості фіктивного підприємства постачальника сільгосппродукції, засновником та директором якого є ОСОБА_6 .

Вироком Приморського районного суду м.Одеси, від 17.05.2023 ОСОБА_6 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України.

Разом з цим під час досудового розслідування, обласною прокуратурою з Одеської митниці отримано відомості щодо здійснення експортних операцій тим самим підприємствам нерезидентам, що і ТОВ «Рестрой Плюс».

При цьому зазначені операції в податковій звітності не відображаються та не декларуються, що в свою чергу призводить до несплати податків в особливо великих розмірах.

Так, співробітниками УСБ в Одеській області, проведено аналіз відомостей, отриманих Одеською обласною прокуратурою з Одеської митниці, в ході якого встановлено групу підприємств з ознаками фіктивності, серед яких ТОВ «Агро Трейдус» (код ЄДРПОУ 45150195).

Зокрема, співробітниками УСБУ в Одеській області на виконання доручення прокурора встановлено, що посадовою особою ТОВ «Агро Трейдус» (код ЄДРПОУ 45150195) є ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, вказаними особами, організована та контролюється протиправна схема з придбання за готівку та експорту сільгосппродукції, без відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності, складання відповідних документів, у тому числі без повернення валютної виручки, з метою ухилення від сплати податків, переведення безготівкових грошових коштів у готівку та виведення їх з обігу, а також здійснюються інші незаконні дії, що призводить до несплати податків до державного бюджету в особливо великих розмірах.

Разом з цим, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022

№ 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ на території України введено правовий режим воєнного стану, строк дії якого продовжено.

У той же час усіма гілками державної влади, з метою захисту економічних інтересів держави в умовах воєнного стану, забезпечення наповнення державного бюджету, у тому числі для забезпечення обороноздатності держави, економічної та соціальної стабільності, недопущення зайвих витрат бюджету, надання допомоги незахищеним верствам населення, відновлення зруйнованої інфраструктури тощо, вживаються заходи щодо виявлення та припинення у тому числі фактів можливого умисного ухилення від сплати податків, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, незаконного відшкодування податку на додану вартість та інших наявних незаконних дій.

Таким чином дії вказаних осіб є неприпустимими і призводять до втрат державного бюджету, порушення економічної та соціальної стабільності держави, несплати податків, які необхідні, у тому числі, для забезпечення потреб Збройних Сил України, що є вкрай важливим у період воєнного стану.

В ході досудового розслідування, слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси надано дозвіл на проведення огляду за адресою: Одеська обл. с.Візирка,2 км автодороги на порт «Південний» 1.

На виконання зазначеної ухвали у період часу з 15.09.2023 по 16.09.2023 проведено огляд за вказаною адресою, в ході якого виявлено та вилучено: технологічну схему терміналу формату А2 виконаного комп`ютерним способом, на якій міститься інформація стосовно резервуарів та їхнього об`єму.

В подальшому технологічну схему терміналу постановою детектива визнано речовим доказом.

Посилаючись на обставини, викладені в клопотанні прокурор звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій клопотання підтримав просив його задовольнити, розглянути у його відсутності.

Представник ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕК СІ»адвокат ОСОБА_8 направив на електронну адресу суду письмові заперечення на клопотання прокурора, в яких зазначив, що вилучений під час проведення огляду документ не має жодного відношення до кримінального провадження, крім того органом досудового розслідування не доведено факту відношення ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕК СІ» до вказаного кримінального провадження, у зв`язку з чим відсутні будь-які підстави для накладення арешту на зазначене майно. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, письмові заперечення представника ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕК СІ», слідчий суддя приходить до наступного.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;2) перелік і види майна, що належить арештувати;3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що прокурором під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.

Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.

Прокурором при складанні клопотання про накладення арешту на майно не було наведено відповідного обґрунтування необхідності арешту майна, вилученого під час проведення у період часу з 15.09.2023 по 16.09.2023 огляду за адресою: Одеська обл. с.Візирка,2 км автодороги на порт «Південний» 1, посилання причетності такого майна до кримінального провадження №72022160000000004 від 02.12.2022 за фактом вчинення кримінального правопорушення пов`язаного з ухиленням від сплати податків та придбанням необлікованої сільськогосподарської продукції за готівкові кошти та, як наслідок, його відповідності критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України для речових доказів.

Згідно вимог ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 КПК України, оскільки не підтверджують підстави, мету та відповідного обґрунтування необхідності арешту майна.

За наявних недоліків клопотання та долучених до нього матеріалів слідчий суддя позбавлений можливості повно, всебічно та об`єктивно розглянути його.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що на теперішній час наявні всі правові підстави для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, відповідно до вимог ч.3 ст.172 КПК України.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72022160000000004 від 02.12.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.205-1 ч.3 ст.212 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1