Ухвала

від 06.10.2023 по справі 947/22722/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/22722/23

Провадження № 1-кс/947/12848/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2023 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023160000000021 від 10.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч.ч.3,4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання прокурора, в липні 2018 року невстановлені особи за попередньою змовою, шляхом виготовлення та використання підроблених офіційних документів а також несанкціонованих дій з інформацією, яка оброблюється в електронно обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або зберігаються на носіях такої інформації, доступ до якої мав невстановлений державний реєстратор, шахрайським шляхом заволоділи приміщенням мансарди, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , чим завдали шкоди Одеській територіальній громаді в особливо великих розмірах.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що згідно Розпорядження Одеського міського голови №645-01р від 17.06.2013 «Про передачу в оренду ГО «Добрі справи» (ЄДРПОУ 37679915) приміщення нежитлового фонду, що розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Пушкінська,2», ГО «Добрі справи» передано в оренду нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 30,5 кв.м, що розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Пушкінська,2, під розміщення громадської організації інвалідів, терміном на 2 роки 11 місяців.

В подальшому, рішенням Одеської міської ради №3509-VI від 18.06.2013 «Перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2013 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради» вищевказаний об`єкт нерухомості внесено до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню.

Однак, в ході досудового розслідування матеріалів кримінального провадження встановлено, що ГО «Добрі справи» набуло право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 462,8 кв м, яке розташоване за вищевказаною адресою.

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 13.07.2018 ГО «Добрі Справи» зареєстровано право власності на нежитлове приміщення №507, загальною площею 34,8 кв м, за адресою: м.Одеса, вул.Пушкінська,2.

Державний реєстратор ОСОБА_4 13.07.2018 вніс відомості про зміну площі вищевказаного приміщення, на 462,8 кв м, у зв`язку з поділом об`єкта нерухомого майна, на підставі заяви керівника ГО «Добрі справи» ОСОБА_5 , довідки №336258 від 19.06.2018 та технічного паспорту б/н від 19.06.2018, виготовленими ТОВ «Профпроект» (ЄДРПОУ 41682599), таким чином збільшивши його з 34,8 кв.м. до 497,6 кв.м.

При цьому, відповідно до технічного паспорту нежитлового приміщення АДРЕСА_2 вказаний об`єкт складається з двох приміщень, одне з яких розміщено на першому поверсі, а інше (приміщення 462,8 кв.м) - на мансардному поверсі трьохповерхового будинку.

Надалі, того ж дня, а саме 13.07.2018 державним реєстратором, на підставі заяви керівника ГО «Добрі справи» ОСОБА_5 та висновку №116779 від 12.07.2018 щодо технічної можливості поділу нежитлового приміщення №507, загальною площею 497,6 кв.м, вказаний об`єкт нерухомості поділено на два приміщення №507 (площа 34,8 кв м) та №508 (площа 462,8 кв.м).

З огляду на викладене та враховуючи положення вимоги ст.98 КПК України, прокурором у кримінальному провадженні прийнято постанову від 22.09.2023, згідно якої нежитлове приміщення №508, загальною площею 462,8 кв м, за адресою: м.Одеса, вул.Пушкінська,2, визнано речовим доказом, оскільки останнє є об`єктом кримінально протиправних дій.

Прокурор звертаєтьсяз клопотанням,обґрунтовуючи йоготим,що з метою запобігання можливості приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, виникла необхідність в арешті майна в порядку, передбаченому ст.170 Кримінально процесуального кодексу України.

Процесуальний керівник надав до суду заяву в якій клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених в ньому, у зв`язку із завантаженістю провести судовий розгляд у його відсутності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчим суддею, з метою забезпечення арешту було прийнято рішення про задоволення клопотання прокурора про розгляд клопотання про арешт майна без участі власника.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими прокурор обґрунтовує його задоволення, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до матеріалів наданих з клопотанням нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , визнане речовим доказом у кримінальному провадженні №12023160000000021 від 10.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч.ч.3,4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З урахуваннямвищевикладеного,слідчий суддяприходить допереконання,що нежитлове приміщення №508, загальною площею 462,8 кв.м, за адресою: м.Одеса, вул.Пушкінська,2 є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою забезпечення збереження такого майна, беручи до уваги правове обґрунтування, клопотання прокурора підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Таким чином, повністю доведена необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.93, 100, 131, 132, 170-175, 309, 369 372, 392 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023160000000021 від 10.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч.ч.3,4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення АДРЕСА_3 .

Заборонити будь-яким юридичним та фізичним особам розпоряджатися, відчужувати та здійснювати будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в тому числі поділу, об`єднання, виділу частки).

Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1