Ухвала

від 11.10.2023 по справі 397/92/15-к

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 397/92/15-к

н/п : 1-кс/397/63/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.10.2023 смт. Олександрівка

Слідчий суддяОлександрівського районногосуду Кіровоградськоїобласті ОСОБА_1 вивчивши матеріаликлопотання ОСОБА_2 про скасуванняарешту нанерухоме майноу рамкахкримінального провадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньвід 19.07.2014за №12014120000000217,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Олександрівського районного суду Кіровоградської області із клопотанням про скасування арешту на об`єкт нерухомого майна, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3520886800:02:000:0369, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.01.2015 у кримінальній справі №405/149/15-к в рамках кримінального провадження, внесеного 19.07.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014120000000217.

Клопотання мотивує тим, що вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16 вересня 2021 року у кримінальній справі № 397/92/15-к (провадження № 1-кп/397/21/21) розглянуто кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 липня 2014 року за № 12014120000000217 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, за результатами чого, зокрема:

- ОСОБА_3 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки;

- стягнено з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000 (двісті тисяч) гривень;

- стягнено з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000 (двісті тисяч) гривень;

- стягнено з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000 (двісті тисяч) гривень;

- стягнено з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000 (двісті тисяч) гривень;

- стягнено з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди 190000 (сто дев`яносто тисяч) гривень.

25.01.2022 Олександрівським районний судом Кіровоградської області видано відповідні виконавчі листи, які потерпілими пред`явлено в порядку примусового виконання до Бобринецького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та на підставі яких відкрито виконавчі провадження за № 68788643, № 68936297, № 68935894, № 69165582, № 72591899, що в подальшому об`єднані в одне зведене виконавче провадження №68940062.

З метою виконання вироку Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16 вересня 2021 року у кримінальній справі № 397/92/15-к та виконавчих листів від 25 січня 2022 року, державним виконавцем проведено земельні торги (аукціон № LSР001-UА-20230705-53023, лот № 8429589) з продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,1232 га з кадастровим номером 3520886800:02:000:0369, належної на праві власності ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія ІV-КР № 040293.

07 серпня 2023 року за результатами цих земельних торгів, земельну ділянку з кадастровим номером 3520886800:02:000:0369 продано їй - ОСОБА_2 як учаснику, який запропонував найвищу ціну (переможцю земельних торгів), що підтверджується Протоколом про результати земельних торгів №LSР001-UА-20230705-53023.

Однак, незважаючи на оголошення її переможцем земельних торгів з продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3520886800:02:000:0369, вона на даний час не може завершити процедуру оформлення та державної реєстрації переходу до неї права власності на зазначену земельну ділянку, державний виконавець не може перерахувати стягувачам (цивільним позивачам у кримінальному провадженні) кошти, отримані від продажу земельної ділянки, та завершити виконавчі провадження, оскільки на цю земельну ділянку накладено арешт (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 347460258 від 21 вересня 2023 року) згідно з ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 січня 2015 року у кримінальній справі № 405/149/15-к).

Вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16 вересня 2021 року арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 січня 2015 року, не скасовано, а навпаки у мотивувальній частині вироку вказано, що підстави для його скасування відсутні, оскільки арешт на майно накладено з метою забезпечення цивільних позовів, які вироком частково задоволені.

Отже, наведені вище обставини свідчать про те, що з 07 серпня 2023 року земельна ділянка з кадастровим номером 3520886800:02:000:0369, належна на праві власності засудженому ОСОБА_3 , відчужена державним виконавцем на земельних торгах з метою забезпечення задоволення цивільних позовів за вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16 вересня 2021 року, а право власності на неї перейшло до ОСОБА_2 .

Як слідує із ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 січня 2015 року у кримінальній справі № 405/149/15-к арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3520886800:02:000:0369 накладено з підстав необхідності забезпечення цивільного позову, який (арешт) із цих же підстав не скасовано вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16 вересня 2021 року, адже цивільні позови до ОСОБА_3 частково задоволені.

Проте, із моменту продажу 07 серпня 2023 року державним виконавцем земельної ділянки з кадастровим номером 3520886800:02:000:0369 на земельних торгах відпала необхідність в арешті цієї земельної ділянки, адже грошові кошти від її продажу повністю спрямовуються на задоволення вимог цивільних позовів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з метою забезпечення яких арешт накладався. Подальший арешт земельної ділянки за відсутності передбачених для цього підстав та доцільності порушує як її право на вільне оформлення та використання земельної ділянки, так і права цивільних позивачів, оскільки державний виконавець не може закінчити оформлення переходу права власності від ОСОБА_3 до неї як нового власника-переможця земельних торгів, перерахувати стягувачам (цивільним позивачам) кошти, отримані від продажу земельної ділянки, та завершити виконавчі провадження.

При обґрунтуванні клопотання посилається на положення ст.41 Конституції України, ст.7, 16,170, 174, 533, 534, 535 КПК України.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбаченихст.131 КПК України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним.

Порядок скасування арешту майна встановлюєтьсяст.174 КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК України,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з п.15 ч.1ст.7КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до абз.2 ч.1ст. 174 КПК України, саме на підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, покладається обов`язок доведення перед слідчим суддею обставин того, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З аналізу ст.171-174КПК України убачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов`язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт на який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід зняти арешт.

Разом з тим, слідчий суддя констатує, що до матеріалів клопотання не долучено належним чином завірених документів, які б підтверджували правовий статус ОСОБА_2 як належного власника чи володільця майна, на яке накладено арешт та відносно якого надійшло клопотання про його скасування та що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Відповідно до п.8 розділу «X» Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України №2831/5 від 29.09.2016 року, акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 05 червня 2018 року у справі №910/856/17 (провадження №12-128гс18), правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу «X» Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

З огляду на вказане, слідчий суддя вважає, що обґрунтовуючи доводи свого клопотання заявник не надав слідчому судді всіх необхідних доказів та зі змісту клопотання встановлено, що переклав обов`язок по збиранню цих доказів на слідчого суддю.

Положенням кримінального процесуального законодавства України не врегульовано питання повернення клопотання про скасування арешту майна.

Відповідно до ч. 6ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу.

Зважаючи на обмежені строки розгляду клопотання про скасування арешту майна, які визначені ч.2ст. 174 КПК України та те, що нормамиКПК Українине передбачено обов`язку слідчого судді по збиранню доказів для розгляду клопотань сторін кримінального провадження чи інших учасників процесу, а заявником до клопотання не долучено належним чином завірених документів, які б підтверджували правовий статус ОСОБА_2 як належного власника чи володільця майна, на яке накладено арешт та відносно якого надійшло клопотання про його скасування та що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що перешкоджає призначенню клопотання та розгляду у відповідності до правил, визначенихст. 174 КПК України, тому слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_2 для усунення зазначених недоліків.

Повернення клопотання не позбавляє власника майна або володільця такого права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Крім цього, п.12 ч.1 ст. 368 КПК України передбачено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

Відповідно доч.1ст.539КПК України, питання,які виникаютьпід часта післявиконання вирокувирішуються судомза клопотанням(поданням)прокурора,засудженого,його захисника,законного представника,органу абоустанови виконанняпокарань,а такожінших осіб,установ абоорганів увипадках,встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звернутися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.

Відповідно до вимог п.14 ч.1 ст.537, п.4 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

У пункті 1 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" від 03.06.2016 року № 5 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Частина 6 ст. 368 КПК України встановлює, що обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Якщо арешт накладений за КПК України 2012 року на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодозняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 636/959/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16-ц, від27березня 2019 року у справі № 202/1452/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 504/1306/15-ц).

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18 Велика Палата Верховного Суду визнала, що в разі якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити ці дії та звернутися до суду про скасування арешту лише в порядку кримінального судочинства.

Таким чином, клопотання підлягає розгляду в порядку, передбаченому ст. 174, 537, 539 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174,304, 537, 539 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту на нерухоме майно - повернути особі, яка його подала.

Повернення клопотання не позбавляє власника майна або володільця такого права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1