Ухвала

від 27.09.2023 по справі 397/92/15-к

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/332/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 286 (215) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2023 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому дистанційно в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12014120000000217 за апеляційною скаргою представника цивільного відповідача ПАТ «Страхова Компанія «Провідна» - ОСОБА_6 на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16.09.2021, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобринець, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

визнано винним за ч. 3 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження з 15.01.2015 по 21.01.2015 та з 16.09.2021 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної життю і здоров`ю - задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Провідна» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілих: ОСОБА_8 - 4336 (чотири тисячі триста тридцять шість) гривень, ОСОБА_9 - 1421 (одну тисячу чотириста двадцять одну) гривню, ОСОБА_10 - 964 (дев`ятсот шістдесят чотири) гривні та в рахунок відшкодування моральної шкоди за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на кожного по 14616 (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять) гривень.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до ПрАТ «СК «Провідна», ОСОБА_7 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Провідна» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілих: ОСОБА_12 - 2104 (дві тисячі сто чотири) гривні, ОСОБА_13 - 4557 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят сім) гривень, ОСОБА_14 - 15656 (п`ятнадцять тисяч шістсот п`ятдесят шість) гривень 30 (тридцять) копійок та ОСОБА_15 - 30524 (тридцять тисяч п`ятсот двадцять чотири) гривні 41 (сорок одну) копійку, а також в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілих: ОСОБА_14 - 782 (сімсот вісімдесят дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок та ОСОБА_15 - 1526 (одну тисячу п`ятсот двадцять шість) гривень 22 (двадцять дві) копійки.

Стягнуто з ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на кожного по 200000 (двісті тисяч) гривень, на користь потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на кожного по 190000 (сто дев`яносто тисяч) гривень, на користь потерпілого ОСОБА_14 50000 (п`ятдесять тисяч) гривень та на користь потерпілої ОСОБА_15 500000 (п`ятсот тисяч) гривень.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні у розмірі 2507 (дві тисячі п`ятсот сім) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Відповідно до ст. 100 КПК України вирішено питання щодо речових доказів.

За участі:

прокурора - ОСОБА_16 ,

потерпілих - ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 ,

представника потерпілих - ОСОБА_17 ,

представника ПрАТ «СК «Провідна» - ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а саме - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть шести особам та середньої тяжкості тілесне ушкодження двом потерпілим, за таких обставин.

Так, 19.07.2014 приблизно о 08 год. 00 хв. ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «RENAULT TRAFIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху (далі ПДР) України, згідно яких: п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, рухаючись в світлу пору доби з видимістю проїзної частини більше ніж 500 метрів проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, чим створив небезпеку для дорожнього руху.

Під час руху на 10 км + 184,3 м автодороги Олександрівка - Кіровоград - Миколаїв, Олександрівського району, Кіровоградської області, зі сторони смт. Олександрівка в напрямку м. Кіровограда (Кропивницький), не врахував дорожню обстановку, котра виявилася у зближені з стоячим з включеною аварійною сигналізацією на проїзній частині по ходу його руху, напівпричепом «SIMATRO ENERCO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , буксируємий автомобілем «DAF XF 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в салоні якого знаходився водій ОСОБА_18 , при цьому в порушення вимог п. 12.1 ПДР, відповідно до якого «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу та маючи реальну можливість знизити швидкість руху, не вжив заходів для безпечного об`їзду перешкоди, чим порушив вимоги п. 12.3 ПДР, згідно якого «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

У подальшому ОСОБА_7 , ігноруючи виявлену попереду перешкоду у вигляді стоячого транспортного засобу з включеною аварійною сигналізацією, що в свою чергу попереджало про наявну перешкоду для руху, не вірно відреагував на зміну дорожньої обстановки та продовжуючи рух, не вжив заходів для безпечного об`їзду виявленого транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 13.3 ПДР, згідно якого «під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримуватись безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху», у наслідок чого не впорався з керуванням автомобіля та допустив наїзд передньою частиною свого транспортного засобу у задню частину напівпричепа.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «RENAULT TRAFIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 : ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 отримали тілесні ушкодження, які несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, а в даному випадку призвели до смерті останніх, а пасажири ОСОБА_14 та ОСОБА_15 отримали тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості та які викликали тривалий розлад здоров`я останніх.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі представник цивільного відповідача ПАТ «Страхова Компанія «Провідна» - ОСОБА_6 просить вказаний вирок в частині вирішення цивільного позову скасувати та постановити ухвалу, якою у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» відмовити.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що задовольняючи позовні вимоги цивільних позивачів суд безпідставно погодився з розмірами цивільних позовів, не перевіривши їх та не встановивши чи є правові обов`язки цивільного відповідача ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» відшкодовувати усі заявлені позивачами вимоги, не дав оцінку наданим ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» доказам, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи крім того, при вирішенні цивільного позову судом грубо порушено норми матеріального та процесуального права, що полягає у наступному.

Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.04 р. № 1961-ІУ (надалі - ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ»).

В даному випадку зобов`язання Співвідповідача (страховика) випливають з договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а не безпосередньо з самого факту завдання шкоди.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», у разі настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

13.03.2014 між ОСОБА_7 (Страхувальник) та ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» (Страховик) укладений поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/4907342 (далі - Поліс), строком дії з 14.03.2014 року по 13.03.2015 року, відповідно до якого застраховано цивільну відповідальність Страхувальника та осіб, які керують забезпеченим транспортним засобом «RENAULT TRAFIC VAN», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на законних підставах (далі - забезпечений ТЗ).

Згідно із п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 4 Полісу АС/4907342, встановлена страхова сума (ліміт відповідальності страховика) за шкоду заподіяну життю та здоров`ю на одного потерпілого в розмірі 100 000 гри.

Відповідно до ст. 27.5 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань за шкоду, заподіяну життю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Оскільки в даному випадку шкода заподіяна життю однієї особи, то максимальна сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілого, в тому числі і моральна шкода становить в межах 100 000 грн. сумарно на усіх позивачів та лише за умови документального підтвердження завданої шкоди та в розмірі, визначеному в порядку, встановленому спеціальним законом - ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ».

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», у разі настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Стосовно задоволених позовних вимог позивача ОСОБА_10 :

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

29.10.19 позивач ОСОБА_10 та ПрАТ «СК «ПРОВІДНА», керуючись ст. 36 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», досягли згоди про розмір страхового відшкодування, який підлягає сплаті Позивачу та визначили його у розмірі 62 000 грн. про що 29.10.19 підписали Договір про врегулювання страхового випадку № 2300168122 за Договором ОСЦПВ АС/4907342/1204/14 від 14.03.14.

Пунктом 4 даного Договору передбачено: «Заявник погоджується із порядком розрахунку та розміром страхового відшкодування в частині пред`явлених за заподіяною моральну шкоду, витрати на поховання та із втратою годувальника заподіяну смертю ОСОБА_20 , зазначеним у п. 2 цього Договору, способом здійснення страхового відшкодування, визначеним у п. З цього Договору, не має та не буде мати у майбутньому будь - яких фінансових, матеріальних та іншого роду вимог та претензій до Страховика, в тому числі будь-яких штрафних санкцій, неустойки, пені, річних, індекс інфляції тощо, моральної шкоди, упущеної вигоди та будь-яких інших вимог та претензій майнового та немайнового характеру та компенсації інших матеріальних або моральних збитків, пов`язаних з подією, зазначеною у п. 1 цього Договору

На виконання умов даного договору, 20.05.20 та 27.05.20 ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» перерахувало представнику позивача страхове відшкодування в розмірі 62 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0042550 від 15.11.19.

Отже, враховуючи все вищевикладене ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» виконало свої зобов`язання перед позивачем та повністю відшкодувало у встановлену Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, в зв`язку з чим правових підстав для стягнення з ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на користь ОСОБА_10 взагалі не було.

Стосовно позовних вимог інших потерпілих осіб.

У відзиві на позов ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» повідомляло суд, що до теперішнього часу позивачі (потерпілі) в порушення ст. 35 Закону не звертались до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» з заявами про страхове відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП документів, які підтверджують розмір завданої шкоди та є необхідними для з`ясування наявності підстав для виплати страхового відшкодування позивачами не надано, а тому у ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» відсутній обов`язок щодо прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» вважає, що недотримання потерпілими процедури отримання страхового відшкодування, є перевищенням меж здійснення їх цивільних прав.

Таким чином, на даний час, позивач не виконав дій визначених Законом для здійснення свого права, а відповідно не має правових підстав на отримання страхового відшкодування.

ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» жодним чином не порушувало прав позивача на отримання відшкодування у порядку встановленому Законом, не вчиняло дій, які свідчили б про невизнання або оспорювання такого права.

Однак, суд при винесенні рішення надані ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» доводи щодо відсутності спору між позивачами та ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» до уваги не прийняв, свої висновки ніяк не обґрунтував.

Окрім зазначеного вище, судом також не враховані інші обставин справи та не дано належну оцінку іншим доказам у справі, внаслідок чого судом також задоволено цивільні позови позивачів в невірних розмірах, що підтверджується наступним.

Стосовно задоволених вимог ОСОБА_14 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 16 356 гривень 00 копійок та 817 гривень 80 копійок моральної шкоди, то проаналізувавши усі надані Позивачем до позовної заяви копії документів на підтвердження витрат на лікування, ПрАТ «СК «Провідна» повідомляло суд, що - не має можливості провести розрахунок витрат на лікування внаслідок низької (нечитабельної) якості копії з копій наданих документів.

Про зазначені обставини ПрАТ «СК «Провідна» повідомляло суд у відзиві на позов, однак суд на дані обставини уваги не звернув.

Стосовно задоволених вимог ОСОБА_13 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 4 557 гривень, то витрати на поховання на суму 4 557 гривень 00 копійок не підтверджені документально про сплату та не можуть бути відшкодовані Позивачу.

Після надання копій документів належної якості, які підтверджують витрати та сплату таких витрат Позивачем, то ПрАТ «СК «Провідна» може провести розрахунок належного страхового відшкодування.

Про зазначені обставини ПрАТ «СК «Провідна» також повідомляло суд у відзиві на позов, однак суд на дані обставини уваги не звернув.

Щодо вимог ОСОБА_15 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 30 524 гривень 41 копійок та 1 526 гривень 22 копійок моральної шкоди, то при зверненні цивільного Позивача із заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ «СК «Провідна» з наданням обвинувального вироку відносно ОСОБА_7 , то Позивачу у вигляді страхового відшкодування буде відшкодовано:

Витрати на поховання по на суму 3 951 гривень 00 копійок можуть бути відшкодовані Позивачу за умови звернення до ПрАТ «СК «Провідна» із заявою про виплату страховок; відшкодування, та надання обвинувального вироку відносно ОСОБА_7 , а також надання свідоцтва про смерть ОСОБА_19 .

Витрати на лікування позивача ОСОБА_15 , то також, проаналізувавши усі надані Позивачем документи на підтвердження витрат на лікування, ПрАТ «СК «Провідна» повідомляло суд, що: - не має можливості провести розрахунок витрат на лікування внаслідок низької (нечитабельної) якості копії з копій наданих документів.

Стосовно витрат на вироби медичного призначення для гомілки та стегна - для розрахунку належного страхового відшкодування Позивачу необхідно надати ПрАТ «СК «Провідна» - рахунки на таки виробі, акти виконаних робіт щодо таких виробів, та документів, які підтверджують юридичний та податковий статус особи яка надала Позивачу таки вироби.

Після надання копій документів належної якості, ПрАТ «СК «Провідна» може провести розрахунок належного страхового відшкодування.

Стосовно вимог ОСОБА_25 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 14 616 гривень то відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть.

Відповідно до п. 27.3 ст. 27 ЗУ «Про ОСЦВВНТЗ»: «Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.»

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Отже, на підставі положень статті 27.3 ЗУ «Про ОСЦВВНТЗ», відшкодовується на користь усіх родичів загиблого, моральна шкода в межах 12 мінімальних заробітних плат.

На підставі викладеного, моральна шкода може бути виплачена позивачу при зверненні із заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ «СК «Провідна» з наданням обвинувального вироку відносно ОСОБА_7 та надання свідоцтва про смерть.

Разом з цим апелянт зазначає, що позивач ОСОБА_26 до ПрАТ «СК «Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування не зверталась, позовної заяви ПрАТ «СК «Провідна» також не отримувало, тому встановити правові підстави для виплати страхового відшкодування не представляється можливим, однак суд при винесення рішення на дані обставини уваги не звернув.

Доказів порушення відповідачем прав позивачів позивачами не надано.

Таким чином, апелянту незрозуміло якою нормою права керувався суд, задовольняючи зазначені позовні вимоги до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА», вважає, що жодного правового обґрунтування у вироку судом не зазначено, в зв`язку з чим на думку представника даний вирок є незаконним та необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника цивільного відповідача, який підтримав вимоги апеляційної скарги, прокурора, потерпілих та їх представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги представника ПрАТ «СК «Провідна», перевіривши матеріали кримінального провадження в сукупності з доводами апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.

Досудове розслідування та судове слідство у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а викладені у вироку суду висновки про наявність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.

Належність та допустимість доказів у кримінальному провадженні, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 286 КК України у колегії суддів сумнівів не викликає.

Оскільки, учасниками процесу обставини вчинення кримінального правопорушення, юридична кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 та призначене покарання, не оспорюються, колегія суддів не входить в обговорення вини, кваліфікації дій обвинуваченого та призначеного покарання.

Щодо апеляційних доводів представника ПрАТ «СК «Провідна» про необхідність відмови у задоволенні позовів з підстав того, що потерпілі із заявою про виплату страхового відшкодування не звертались, то колегія суддів не приймає їх до уваги з огляду на таке.

Позовні вимоги потерпілих були заявлені у межах положень ст. 128 КПК України за якою особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Форма та зміст позовних заяв потерпілих на думку колегії суддів відповідають вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на момент ДТП (19.07.2014) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4907342/1204-14 від 13.03.2014 та який на момент ДТП був чинний.

Із заявою про виплату страхового відшкодування потерпілі до ПрАТ «СК «Провідна» не звертались.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності стаття 3 Закону визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно зі статтею 6 цього Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону (статті 9, 22- 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов`язанні ним є страховик).

Разом з тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Натомість, страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Таким чином, потерпілому як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 Цивільного кодексу України підстав.

У цих висновках, колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 911/2589/17, від 20.04.2018 у справі № 910/7200/17 та від 06.07.2018 у справі 924/675/17.

Щодо порядку виплати страхової суми за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, колегія суддів, звертаючись до окремих положень Закону, яким унормовано вирішення питань, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, зазначає про таке.

Правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, як зазначалось вище, врегульовані Законом № 1961-IV.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Апелянтом зазначено, що підставою для відмови у задоволенні позовів потерпілих до ПрАТ «СК «Провідна» мала бути та обставина, що вони не звертались до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування, питання про таку виплату страховиком не вирішувалось, тому права позивачів ПрАТ «СК «Провідна» порушені не були.

Проте, колегія суддів знаходить такі доводи хибними, оскільки недотримання визначеного статтею 35 Закону № 1961-IV порядку звернення до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування не є безумовною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог до страховика.

Законом № 1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено і про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 грудня 2019 року в справі № 465/4287/15 (провадження 14-406цс19).

Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі № 1961-IV не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування; особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика з дотриманням вимог, передбачених статтею 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.

За таких обставин указані доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованим, оскільки не узгоджуються з нормами чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що усі надані позивачами до позовної заяви копій документів на підтвердження понесених витрат низької (нечитабельної) якості копії з копій наданих документів, а тому страхувальник не має можливості провести розрахунок витрат є безпідставними та необґрунтованими.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що надані позивачами документи на підтвердження понесених матеріальних витрат відповідають критерію ст. 84, 85, 86 КПК України з точки зору належності, допустимості й достатності для прийняття рішення, а суд першої інстанції, з`ясувавши передбачені ст. 91 цього Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, прийшов до обґрунтованого висновку, що вони частково підтверджують позовні вимоги потерпілих.

При цьому суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку навів відповідні розрахунки та зазначив вичерпні мотиви, з яких він виходив, задовольняючи частково заявлені цивільні позови, в тому числі навів і мотиви не врахування доводів ПрАТ «СК «Провідна» викладених у відзиві на цивільні позови потерпілих.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

А тому, рішення суду першої інстанції щодо вирішення позовних вимог потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до ПрАТ «СК «Провідна» є законним та обґрунтованим.

При цьому слід зазначити, що представник цивільного відповідача мав можливість ознайомитись з матеріалами справи в суді безпосередньо, бути присутнім під час дослідження письмових доказів щодо обґрунтованості позовних вимог потерпілих. Проте, своїм правом не скористався.

Разом з цим, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги про необхідність відмови у задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_10 з наступних підстав.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

З матеріалів провадження убачається, що згідно Договору від 29.10.2019 про врегулювання страхового випадку № 2300168122 за Договором ОСЦПВ АС/4907342/1204/14 від 14.03.2014, ОСОБА_10 та ПрАТ «СК «ПРОВІДНА», досягли згоди про розмір страхового відшкодування, який підлягає сплаті ОСОБА_10 та визначили його у розмірі 62 000 грн.

Пунктом 4 даного Договору передбачено: «Заявник погоджується із порядком розрахунку та розміром страхового відшкодування в частині пред`явлених за заподіяною моральну шкоду, витрати на поховання та із втратою годувальника заподіяну смертю ОСОБА_20 , зазначеним у п. 2 цього Договору, способом здійснення страхового відшкодування, визначеним у п. 3 цього Договору, не має та не буде мати у майбутньому будь- яких фінансових, матеріальних та іншого роду вимог та претензій до Страховика, в тому числі будь-яких штрафних санкцій, неустойки, пені, річних, індекс інфляції тощо, моральної шкоди, упущеної вигоди та будь-яких інших вимог та претензій майнового та немайнового характеру та компенсації інших матеріальних або моральних збитків, пов`язаних з подією, зазначеною у п. 1 цього Договору.

На виконання умов вищевказаного договору, 20.05.20 та 27.05.20 ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» перерахувало представнику позивача страхове відшкодування в розмірі 62 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0042550 від 15.11.19.

Вказану обставину підтвердив потерпілий ОСОБА_10 і в суді апеляційної інстанції зазначив, що дійсно у нього був представник, через якого він отримав виплату від страхової компанії у розмірі 25000грн.

Таким чином ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» виконала свої зобов`язання перед потерпілим ОСОБА_10 та відшкодувала у встановлену Законом порядку шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, в зв`язку з чим правових підстав для стягнення з ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на користь ОСОБА_10 взагалі не було.

Проте, вказана обставина не була відома суду першої інстанції під час розгляду справи, представник ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» про існування вищевказаного договору суд не повідомляв, копії вказаного договору не надавав, а тому суд першої інстанції при прийнятті рішення виходив з наданих йому доказів.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції скасуванню в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_10 до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА».

Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПАТ «Страхова Компанія «Провідна» - ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16.09.2021 стосовно ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 286 КК України скасувати в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_10 .

Відмовити у задоволенні вимог цивільного позову ОСОБА_10 до ПрАТ «СК Провідна» про стягнення на його користь відшкодування матеріальної шкоди в сумі 964 гривні та в рахунок відшкодування моральної шкоди 14616 (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять) гривень.

В решті цей вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, як до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4