Ухвала

від 11.10.2023 по справі 910/2957/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"11" жовтня 2023 р. Справа№ 910/2957/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Руденко М.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалон 5»

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2023, повний текст якого складено та підписано 15.05.2023

у справі № 910/2957/23 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалон 5»

про стягнення 87 526,79 грн

В С Т А Н О В И В :

27.02.2023 Державне підприємство «Сервісно-видавничий центр» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалон 5» про стягнення 87 526,79 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалон 5» на користь Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» грошові кошти у розмірі 87 526,79 грн та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Стягнути з позивача витрати на проведення судової експертизи, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

До апеляційної скарги додано такі клопотання:

- про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження на Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/2957/23;

- про витребування оригіналів письмових доказів у Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр»;

- про призначення комплексної та технічної експертизи документів.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Руденко М.А., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2957/23 та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з господарського суду першої інстанції.

Після надходження матеріалів справи, розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного тексту рішення (п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України).

Статтею 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Матеріалами справи підтверджується, що оскаржуване рішення прийнято Господарським судом міста Києва 15.05.2023, повний текст якого складено та підписано 15.05.2023. Таким чином, в силу приписів ст. 256 ГПК України, останнім днем двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі є 05.06.2023.

Скаржник звернувся з апеляційною скаргою 05.09.2023, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції на три місяці.

Обгрунтовуючи причини пропуску процесуального строку, апелянт зазначає, що оскаржуване рішення було прийнято без виклику сторін, відповідач не приймав участі під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки директор ТОВ «Авалон 5» - Починок Ірина Валеріївна в період з 18.12.2022 по 15.06.2023 перебувала закордоном, інших працівників в Товаристві немає, тому поштову кореспонденцію відповідач не міг отримати. Окрім того, апелянт зазначає, що після початку війни Товариство практично не здійснювало господарської діяльності, спори та господарські правовідносини з цим з контрагентом відсутні. Про позов та рішення суду першої інстанції від 15.05.2023 скаржнику стало відомо у серпні після накладення арешту на кошти ТОВ «Авалон 5» в АТ «Ощадбанк» накладеним постановою державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції України на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2023. З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо про оскаржене рішення. У зв`язку з наведеним 28.08.2023 скаржник ознайомився з матеріалами справи та негайно звернувся з апеляційною скаргою. Також, апелянт звертає увагу на те, що під час відправлення позовної заяви, позивач вказав свій номер телефону, а не скаржника, у зв`язку з чим апелянт повідомлення про отримання поштового відправлення не отримав.

Розглянувши наведені причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 18.05.2023 повний текст рішення було направлено апелянту на його юридичну адресу, яка міститься Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 02232, місто Київ, проспект Маяковського, будинок 68 (відповідно до штемпелю канцелярії суду на зворотній частині рішення), однак не було доставлено адресату та повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою на довідці пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 49-56, т. 1).

Північний апеляційний господарський суд зазначає, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20.

Тобто, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та Верховного Суду, викладений у постановах від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

В той же час, заявником не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що за такий тривалий час він не мав об`єктивної можливості здійснити оскарження судового рішення в апеляційному порядку.

Колегія вважає, що обставини щодо перебування директора товариства закордоном відносяться до організаційних питань внутрішньої діяльності товариства, мають суб`єктивний для нього характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої апеляційної скарги у встановлений законом строк. В той же час, суд враховує ту обставину, що внутрішня діяльність юридичної особи повинна бути організована таким чином, щоб забезпечити отримання поштової кореспонденції за офіційною юридичною адресою належним чином. Ці обставини суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки вони не є беззаперечними та абсолютними свідченнями поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення. Також, не є переконливими такі доводи в контексті оформлення та подання апеляційної скарги у розумні для цих обставин строки.

Посилання апелянта на те, що при поданні позовної заяви не було зазначено його номера телефону, у зв`язку з чим він не отримав повідомлення про надходження поштового відправлення з копією позовної заяви колегія вважає неповажними, оскільки у даному випадку процесуальний строк щодо оскарження судового рішення розраховується від дати підписання повного тексту оскарженого рішення або дати отримання оскарженого рішення, а не з моменту отримання позову.

При цьому колегія зауважує, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Ураховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку скаржника за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.

Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Відповідачем не наведено конкретних обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання ним процесуальних дій. Самі лише обставини щодо відсутності можливості подати апеляційну скаргу у строк встановлений законом у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та тим, що товариство не здійснювало господарську діяльність, на що посилається скаржник у заяві, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на апеляційне оскарження, тому що зумовлені суб`єктивною поведінкою сторони.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Дослідивши зазначені обставини, колегія дійшла до висновку, що несвоєчасне здійснення процесуальної дії у даному випадку залежало виключно від волі скаржника.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на вчасне подання апеляційної скарги не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від бездіяльності самого скаржника.

У клопотанні про поновлення процесуальних строків не наведено об`єктивних причин, які дійсно перешкодили скаржниці звернутися з апеляційною скаргою в межах передбаченого законом строку.

У зв`язку із зазначеним, наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку визнаються неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. 260 ГПК України, оскільки її подано після закінчення строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведений недолік шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав його поновлення та доказів на підтвердження наведених підстав.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику обґрунтувати передбачену (передбачені) процесуальним законом підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали) та навести інші підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження шляхом подання відповідної заяви.

Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне роз`яснити скаржнику, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, які є підставою залишення апеляційної скарги без руху, суд, відповідно до ст.ст. 174, 260, 261 ГПК України, має право повернути апеляційну скаргу або відмовити у відкритті апеляційного провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалон 5» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/2957/23 залишити без руху.

2. Роз`яснити скаржнику, що протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

3. Попередити скаржника, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення апеляційної скарги.

4. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

М.А. Руденко