Ухвала

від 07.07.2022 по справі 308/13726/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13726/21

2/308/3541/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2022 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М., при секретарі Тимко М.В., за участі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Радь І.І., представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Пайда М.І., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в залі суду в м.Ужгород, заяву представника позивача ОСОБА_3 , про збільшення позовних вимог та залучення співвідповідача у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1: Ужгородської міської ради, відповідача 2: ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Радь І.І. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до відповідача 1: Ужгородської міської ради, відповідача 2: ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

9 лютого 2022 року представником позивача ОСОБА_1 -адвокатом Радь І.І. подано через канцелярію суду заяву про збільшення позовних вимог, а саме : визнати незаконним та скасувати підпункти 1.36 п.1 рішення ХХХ сесії Ужгородської міської ради VІІ склмкання від 13.12.2018року №1349 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок "відповідно до якого вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки учасникам бойових дій ( в тому числі учасникам ОТО) та їх рідним :гр. ОСОБА_4 земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:30:001:0168 )площею 0.0643 га для будівництва та обслуговування жтлового будинку , господарських будівель і споруд в районі АДРЕСА_1 та передати її у власність ; визнати недійсним довір купівлі-проджу , серія та номер :2068, виданий 23.12.2020року , приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Людмилою Володимирівною ; скасувати рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотарального округу Котлярової Людмили Володимирівни про держвну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.12.2020року , індексний номер 55896428 про державну реєсрацію прав власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:30:001:0168 площею 0.0643 га реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 1736462121101 за ОСОБА_2 .

Представник позивача ОСОБА_1 - адвоката Радь І.І., в підготовчому судовому засіданні підтримвав подані письмові заяви та просив такі задоволити з підстав та мотивів наведених у них.

Представник відповідача Ужгородської міської ради та відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися повторно, хоча про час та місце розгляду справи неодноразов повідомлялися вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомляли.

Представник третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Пайда М.І у підготовчому судовому засіданні просив вімовити у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог та залучення в якості співвідповідача ОСОБА_2 , оскільки вважає такі заяви необгрунтованими та безпідставними. ОСОБА_5 зазначив , що позивачем може бути збільшено (чи зменшено) лише розмір вимог майнового характеру та під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві ОСОБА_1 . Неправомірною ж є і вимога позивача під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви поданої адвокатом Радь І.І. від 13.10.2021року . Зокрема, ОСОБА_5 наголосив, що позивачу на момент подання позову у жовтні 2021року було достаменно відомо, що ОСОБА_2 є власником спірної земельної ділянки , однак, позивачем не було таку залучено в якості відповідача та залучення на даний час останньої в іншому статусі з зовсім іншою позовною вимогою є непровомірним.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3 , представника третьої особи Пайда М.І. , вивчивши матеріали заяви про збільшення позовних вимог та залучення співвідповідача , оцінивши наведені позивачем підстави для прийняття заяви про збільшння позовних вимог, суд приходить до наступного висновку . Так, позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зокрема, зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги. Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

За змістом поданої до суду заяви про збільшення позовних вимог та залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_2 позивач фактично подав заяву, якою змінив предмет позову , зазначив нові позовні вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотрального округу Котлярової Л.В. про державну реєстрацію прав та обтяжень від 23.12.2020року та інше коло сторін, що є недопустимим в розрізі положень цивільного процесуального законодавства.

Як убачається з правових висновків, викладених в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року по справі № 761/7978/15-ц, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Зокрема, Верховний Суд у вказаному вище висновку відзначив, що під підставами позову, які згідно із ст.49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Верховний Суд у зазначеному вище висновку також вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.

Суд звертає увагу позивача, що заява про зміну предмета та підстави позову має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, викладені у ст. 175 ЦПК України. Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві зазначаються обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до іншого відповідача ; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З дотримання вказаних положень ст. 175 ЦПК України позивач має навести такі вимоги (предмет) або підстави позову в його обґрунтування, що виявлятиме зміну у конструкціях відповідних визначень без їх одночасного застосування.

За встановлених вище обставин, виходячи з предмету спору та суб`єктивного складу сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяв позивача про збільшення позовних вимог, залучення до часі у справі співвідповідача , оскільки позивач пред`являє окремі самостійні вимоги до інших відповідачів у справі.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 49, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , прозбільшення позовних вимогщодо визнаннянедійсним договорукупівлі-продажувід 23.12.2020року, визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та залучення співвідповідача, подані до суду 09.02.2022 року по цивільній справі 308/13726/21, за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1: Ужгородської міської ради, відповідача 2: ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування .

Роз`яснити позивачу його право звернення до суду з відповідними вимогами у загальному порядку шляхом подання позову до суду з дотриманням вимог ст. 175 ЦПК України. територіальної (альтернативної) підсудності в залежності від предмету позову.

Ухвала оскарженю не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 08.07.2022 року .

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул